Постанова

від 22.01.2009 по справі 47/40-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

47/40-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 22 січня 2009 р.                                                                                    № 47/40-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.,

суддівГоголь Т.Г.,

Швеця В.О.,

розглянувши касаційні  скарги 1) Адвокатського об'єднання "Юридична консультація Московського району міста Харкова" 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради

на постановуХарківського апеляційного господарського суду             від 08 вересня 2008 року

у справі№  47/40-08

господарського судуХарківської області

за позовомАдвокатського об'єднання "Харківська обласна колегія адвокатів"

до

1.Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради2. Адвокатського об'єднання "Юридична консультація Московського району міста Харкова"

провизнання недійсною додаткової угоди

                          за участю представників сторін від:

позивача: не з'явилися належним чином повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги,

відповідача 1): не з'явилися належним чином повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги,

відповідача 2): Ільєва О.Ф. (дов. від 19.12.08),

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2008 року  Адвокатське об'єднання "Харківська обласна колегія адвокатів" (далі –позивач) звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі –відповідач 1) і Адвокатського об'єднання "Юридична консультація Московського району м. Харкова" (далі –відповідач 2) про визнання недійсними додаткових угод №№ 1, 2 до договору оренди нежитлового приміщення № 1626 від 01.06.06.

          Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.03.08 (колегією суддів у складі: Светлічний Ю.В. –головуючий, Лаврова Л.С., Швед Е.Ю.) позовні вимоги задоволено. Приймаючи рішення у справі, суд дійшов висновку, що додаткові угоди №№ 1, 2 до договору оренди № 1626  не відповідають вимогам статті 651 Цивільного кодексу України, п. 1 статті 188 Господарського кодексу України, статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", що є підставою для визнання їх недійсними.           

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.08 (колегією суддів у складі: Бондаренко В.П. - головуючий, Камишева Л.М., Сіверін В.І.) перевірене рішення місцевого суду залишено без змін з тих же мотивів.

          Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Адвокатське об'єднання  "Юридична консультація Московського району м. Харкова" і Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять рішенням Господарського суду Харківської області від 19.03.08 і постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.08 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Касаційна скарга Адвокатського об'єднання  "Юридична консультація Московського району м. Харкова" вмотивована доводами щодо порушення судами попередніх інстанцій приписів статті 215, 302, 777 Цивільного кодексу України, статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Скаржник зазначив, що Адвокатське об'єднання "Харківська обласна колегія адвокатів" в силу вищезазначених вимог не звернулося до орендодавця з пропозицією укласти договір оренди на новий строк, а відтак не скористався своїм правом на укладення такого договору. Другий відповідач вказав, що на підставі укладених між ним і першим відповідачем угод, він виступає орендарем спірного приміщення, вносить оренду плату за нього, здійснює ремонт приміщення і зберігає його у стані, пригодному для використання під юридичну консультацію.

У поданій касаційній скарзі Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради йдеться про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначив, що додаткові угоди до договору оренди № 1626 від 01.06.06 укладені з дотриманням вимог чинного законодавства, в тому числі підписані зі сторони першого відповідача   уповноваженою на те посадовою особою.

У судовому засіданні Вищого господарського суду України представник Адвокатського об'єднання  "Юридична консультація Московського району м. Харкова" звернув увагу на тому, що позивач ще у 2006 році відмовився від свого права на оренду.

Заслухавши доповідь судді Швеця В.О., представника другого відповідача перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, дослідивши матеріали справи і доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягає  задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 01 червня 2006 року між Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради і Адвокатським об'єднанням "Харківська обласна колегія адвокатів" був укладений договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 1626, предметом якого є нежитлові приміщення, загальною площею 66,4 м2, розташовані за адресою: м. Харків, пр. Московський, 85. Строк дії за цим договором встановлений сторонами до 01 травня 2007 року для розміщення юридичної консультації.

28 грудня 2006 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Адвокатським об'єднанням "Юридична консультація Московського району м. Харкова" була укладена угода № 1 до договору оренди нежитлових приміщень № 1626, відповідно до п. 1 якої орендарем за вказаним договором виступало Адвокатське об'єднання "Юридична консультація Московського району м. Харкова". Згідно з угодою № 2 до договору оренди нежитлового приміщення № 1626,  укладеною між відповідачами 01.05.07, строк дії договору № 1626 визначено до 01.04.08.

Предметом позову у даній справі є вимога Адвокатського об'єднання "Харківська обласна колегія адвокатів" про визнання недійсними додаткових угод №№ 1, 2 (до договору оренди № 1626 від 01.06.06), укладених між  Адвокатським об'єднанням "Юридична консультація Московського району м. Харкова"  і Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Судами обох інстанцій установлено, що листом на адресу Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради позивач відмовився від свого права на оренду спірного майна. З цієї підстави між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Адвокатським об'єднанням "Юридична консультація Московського району м. Харкова" були укладені угоди №№ 1, 2 на умовах договору з попередніх орендарем (договір № 1626). З моменту підписання угоди № 1 від 28 грудня 2006 року Адвокатське об'єднання "Юридична консультація Московського району м. Харкова" сплачувало орендну плату за орендоване майно, здійснювало ремонт приміщення і зберігало його у стані, придатному для використання під юридичну консультацію. Зазначене свідчить про те, що укладені між відповідачами угоди за своєю правовою природою виступають окремими угодами, згідно з якими сторони були наділені відповідними правами та обов'язками.  

Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначеному цивільним законодавством. Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України  підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу  України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу до господарського суду вправі звернутися будь-яка особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. За змістом даної норми порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду. Якщо в результаті розгляду справи виявиться, що порушення відсутнє суд повинен відмовити у позові. Касаційна інстанція зазначає, що у справах, пов'язаних з визнанням угод недійсними, позивачами можуть виступати сторони за договором, а також будь-які підприємства, установи, організації, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує ця угода. Враховуючи те, що позивач відмовився від свого права на оренду спірного майна за договором № 1626, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що права і інтереси Адвокатського об'єднання "Харківська обласна колегія адвокатів" як орендаря за вказаним договором у період підписання угод №№ 1, 2 відповідачами порушені не були.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Переглянуті судові акти цим вимогам не відповідають. Судами встановлені всі обставини даної справи, проте невірно застосовані статті 203, 215 Цивільного кодексу України і статті 1 Господарського процесуального кодексу України Невірне застосування норм матеріального і процесуального права є підставами для скасування рішення місцевого та постанови апеляційного господарського суду.

          З огляду на зазначене, рішення і постанова у справі визнаються такими, що підлягають скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Адвокатського об'єднання "Юридична консультація Московського району міста Харкова і касаційну скаргу Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08 вересня 2008 року і рішення Господарського суду Харківської області від 19 березня 2008 року у справі № 47/40-08 скасувати. В позові відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Видачу наказу доручити Господарському суду Харківської області.

Головуючий суддя:                                                                   Т. Добролюбова

Судді:                                                                                           Т. Гоголь

                                                       В. Швець