Рішення

від 24.01.2013 по справі 925/3/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2013 року Справа № 09/925/3/13-г

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І., за участю представника позивача - Мулява В.О. директор, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничого об'єднання "Спецстальконструкція" м.Дніпропетровськ до товариства з обмеженою відповідальністю "ПКФ Азовпромсталь" м.Черкаси про стягнення 235422,23 грн.

ВСТАНОВИВ :

Подано позовну заяву, у якій ТОВ "Спецстальконструкція" (далі - позивач) просить стягнути з ТОВ "ПКФ Азовпромсталь" (далі - відповідач) 235422,23 грн., у тому числі: 231000,00 грн. повернення суми попередньої оплати, 3188,12 грн. санкцій за прострочення поставки, 1234,11 грн. три проценти річних, нарахованих за прострочення виконання грошових зобов'язань.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору купівлі-продажу №1907/12ДГ від 19.07.2012 року (далі - Договір) позивач здійснив попередню оплату за товар (сталь) в сумі 231000,00 грн., однак відповідач у встановлений Договором строк товар не поставив, на вимогу позивача попередню оплату не повернув.

Письмовий відзив на позовну заяву відповідач не подав, представника у судове засідання не направив. Ухвала суду про порушення провадження у справі, направлена за адресою державної реєстрації відповідача, повернута поштою з довідкою "За закінченням терміну зберігання". Таким чином, судом виконані вимоги ГПК України щодо належного повідомлення відповідача про дату, час розгляду справи. Згідно ст.64 ГПК України у разі відсутності сторін за адресою, зазначеною в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою належним чином.

Неявка у судове засідання представника відповідача, явка якого не визнавалась обов'язковою, та неподання відповідачем письмового відзиву на позовну заяву не перешкоджають вирішенню спору по суті.

Згідно ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити, вказав, що відповідачу були перераховані кошти за сталь, відповідач тривалий час ухилявся від її поставки, після чого змінив місце реєстрації і попередню оплату не повернув, у зв'язку з простроченням поставки і невиконання її на вимогу покупця, позивач відмовився від поставки та вимагав повернути грошові кошти; однак відповідач його вимоги добровільно не виконав, що змусило звернутися до суду.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлені наступні обставини.

19 липня 2012 року між позивачем (покупець за Договором) та відповідачем (продавець за Договором) у м. Маріуполь укладено договір купівлі-продажу №1907/12/ДГ, відповідно до якого продавець продає (постачає), а покупець купляє партію наступних товарів - сталь листова горячокатана 4х400х6000 сталь 45 кількості 35 тонн, загальною вартістю 231000,00 грн. На дату укладення цього договору свою юридичну адресу відповідач вказав: м.Маріуполь, 25 квартал, буд.5 кв. 6.

Відповідно до п.2.2 Договору передача товарів здійснюється у порядку виборки товарів покупцем зі складу продавця. Передача товарів оформлюється видатковою накладною на відпуск товарів продавцем і отримання товарів покупцем (його представником) по довіреності на отримання цінностей.

Згідно п.2.3 Договору строк передачі товарів: протягом 20-ти банківських днів після надходження на банківський рахунок продавця 100% попередньої оплати згідно пунктів 3.1 та 3.2 даного Договору.

Відповідно до п.п.3.1, 3.2 Договору загальна вартість партії товарів оплачується покупцем в наступному порядку і строки: 85% від вартості в строк до 24.07.2012 р. і залишок 15% від вартості в строк до 27.07.2012 р. Попередня оплата проводиться покупцем на підставі виставленого продавцем рахунку №179 від 19.07.2012 року.

У пункті 5.1 Договору сторони домовились, що у випадку порушення строків поставки товарів, продавець сплачує покупцеві пеню, яка нараховується з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставлених у строк товарів, і розраховується за кожний день прострочення поставки в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до умов Договору відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №СФ-0000181 від 23.07.2012 року на суму 231000,00 грн. та видав податкові накладні №14 від 24.07.2012 року на суму 200000,00 грн., у тому числі ПДВ - 33333,33 грн. і №17 від 27.07.2012 року на суму 31000,00 грн., у тому числі ПДВ - 5166,67 грн..

На виконання п.3.1 Договору позивач сплатив відповідачу попередню оплату в сумі 231000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 23.07.2012 року (на суму 200000,00 грн.) та від 26.07.2012 року (на суму 31000,00 грн.).

В порушення умов Договору відповідач у встановлений строк оплачений позивачем товар не передав, тому 13 вересня 2012 року позивач направив відповідачу претензію, у якій вимагав негайно перерахувати суму боргу за непоставлений товар та суму нарахованих штрафних санкцій. В цей же день, 13 вересня 2012 року, позивач також направив відповідачу пропозицію про розірвання Договору, у якій вважав за необхідне розірвати договір та просив негайно повернути перераховані кошти. Претензія та вимога направлені відповідачу 08 жовтня 2012 року, що підтверджується поштовою квитанцією та описом вкладення.

Відповідач на претензію і пропозицію позивача не відповів, у встановлений строк попередню оплату не повернув, оплачений товар не поставив.

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців станом на 06.11.2012 року (дата витребування інформації позивачем) та станом на 24.01.2013 року (дата розгляду справи) відповідач зареєстрований за адресою: м.Черкаси, Соснівський район, вулиця Смілянська, буд.163.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є стягнення грошової суми, як складається із суми попередньої оплати, що підлягає поверненню, та сум санкцій за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Сторони спірних правовідносин є суб'єктами господарювання в розумінні ст.55 Господарського кодексу України, зобов'язання, що виникли між ними, є господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності.

Договір, на який посилається позивач, як на підставу позовних вимог, за правовою природою є господарським договором поставки.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) про договір купівлі-продажу .

Відносини, що виникають із договору поставки, регулює стаття 712 ЦК України, яка передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Зі змісту договору, на який посилається позивач, як на підставу своїх господарських зобов'язань, вбачається, що сторони домовились про передачу товару протягом 20-ти банківських днів після надходження на банківський рахунок продавця 100% попередньої оплати згідно пунктів 3.1 та 3.2 даного Договору.

З вищенаведених доказів у справі вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання по договору, на підставі рахунку відповідача здійснив 100% попередньої оплати за товар по договору в сумі 231000,00 грн., двома платежами: 24.07.2012 року - 200000,00 грн. і 27.07.2012 року - 31000,00 грн.

Відповідач не виконав свої договірні зобов'язання щодо передачі товару протягом 20-ти банківських днів, тобто до 27.08.2012 року. Отже з 28.08.2012 року поставка товару є простроченою, що дає право покупцю, яким є позивач у справі, відмовитись від поставки та вимагати стягнення, встановлених договором штрафних санкцій. Вимогу про відмову від поставки і розірвання у зв'язку з цим договору, позивач направив відповідачу 08.10.2012 року разом з вимогою про повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, за прострочення поставки товару відповідач повинен сплатити, встановлені договором санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставлених товарів (п.5.1 Договору) за період з 28.08.2012 року по 08.10.2012 року (дата, з якої зобов'язання перетворилось у грошове, у зв'язку з вимогою про повернення попередньої оплати), що становить 3976,23 грн.

Позивач нарахував до стягнення пеню в сумі 3188,12 грн., тобто менше. Враховуючи обставини справи, суд не вбачає підстав для виходу за межі заявлених цих позовних вимог, тому до стягнення підлягає 3188,12 грн. пені, що визначені позивачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на встановлені обставини виконання договору, суд вважає, що згідно з ч.2 ст.693 ЦК України позивач вправі вимагати від відповідача повернення 231000,00 грн. суми попередньої оплати, на яку не поставлений товар. Отже в цій частині позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на наведені положення чинного законодавства та встановлені фактичні обставини справи, відповідач повинен був повернути 231000,00 грн. суми попередньої оплати товару у семиденний термін з дня отримання претензії (вимоги) від 13.09.2012 року, яка була направлена 08.10.2012 року, тобто до 15 жовтня 2012 року.

Таким чином, відповідно до ст.598 ЦК України зобов'язання відповідача з поставки товару на суму попередньої оплати товару є припиненим, у зв'язку із правомірною відмовою позивача (покупця за договором) від поставки, і з дати отримання вимоги (претензії) у відповідача виникло грошове зобов'язання з повернення суми попередньої оплати товару, яке він повинен був виконати до 15 жовтня 2012 року. Оскільки відповідач (продавець за договором), вимоги (претензію) позивача (покупця за договором) у встановлений термін не розглянув і не виконав, з 16 жовтня 2012 року грошове зобов'язання з повернення 231000,00 грн. суми попередньої оплати є простроченим.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки сторонами не встановлений інший розмір процентів річних, у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання, у позивача виникло право на нарахування згідно зі ст.625 ЦК України трьох процентів річних від простроченої суми 231000,00 грн., за період прострочення з 16 жовтня 2012 року по 02 січня 2013 року (дата подання позову), що становить 1499,92 грн.

Позивачем нараховані 1234,11 грн. трьох процентів річних, за період з 28.08.2012 року по 01.11.2012 року, тобто менше і без врахування вищенаведених обставин справи. Суд не вбачає підстав для виходу за межі також цих позовних вимог, тому до стягнення підлягає 1234,11 грн., тобто сума трьох процентів річних, визначена позивачем.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на позовну заяву і не спростував належними та допустимими доказами доводи позивача.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 231000,00 грн. повернення попередньої оплати, 3188,12 грн. санкцій за прострочення поставки та 1234,11 грн. три проценти річних, тому задовольняє позов повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 4708,44 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПКФ Азовпромсталь" (м.Черкаси, вул.Смілянська, 163, ідентифікаційний код 34027952) на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробничого об'єднання "Спецстальконструкція" (м.Дніпропетровськ, вул.Ламана,19, кв.101, ідентифікаційний код 30852843) - 231000,00 грн. повернення попередньої оплати, 3188,12 грн. санкцій за прострочення поставки, 1234,11 грн. три проценти річних та 4708,44 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 29 січня 2013 року.

СУДДЯ Н.М. Курченко