Постанова
від 22.01.2009 по справі 12/1396
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

12/1396

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 22 січня 2009 р.                                                                                    № 12/1396  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогосуддів:М. Остапенка,Є. Борденюк, В. Харченка,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Медикум"

на постановувід 07.10.2008

Житомирського апеляційного господарського суду

у справі№ 12/1396

за позовомТОВ "Хмельницька універсальна компанія"

доТОВ "Медикум"

про стягнення 62 972,74 грн.

за зустрічним позовомТОВ "Медикум"

доТОВ "Хмельницька універсальна компанія"

простягнення 3199,05 грн. вартості відсутнього майна, 5640, 00 грн. вартості пошкодженого майна, 45796,09 грн. вартості ремонту з урахуванням витрат на проектно-кошторисну документацію

В судове засідання представники сторін не з'явились

Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

У березні 2008 року ТОВ "Хмельницька універсальна компанія" звернулося до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Медикум" заборгованості, інфляційних, 3% річних, пені та штрафу за неналежне виконання договору оренди нерухомого майна від 01.04.2006 у сумі 62 972,74 грн.

Згідно уточненого розрахунку, поданого позивачем за первісним позовом 09.06.2008, заборгованість за договором від 01.04.2006 станом на 31.03.2007 становить 37 724,00 грн., з урахуванням індексу інфляції на березень 2007 року –41 405,86 грн., 754,48 грн. –3% річних, пені –175,70 грн. та штрафні санкції в розмірі –4 030,20 грн. (а.с.122 - 127, т.1).

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.04.2006 ТОВ "Хмельницька універсальна компанія" (орендодавець) та ТОВ "Медикум" (орендар) уклали договір оренди нерухомого майна строком на 6 місяців з моменту прийняття об'єкта, що орендується, за актом здачі - приймання (а.с.14 - 15, т.1).

По акту здачі - приймання об'єкту оренди від 01.04.2006, приміщення у місті Хмельницький по вул. Козацька, 55, на першому поверсі загальною площею 67,5 кв.м. та 36,0кв.м., а також приміщення на другому поверсі загальною площею 344,3кв.м. передано ТОВ "Медикум" у тимчасове користування (а.с. 16, т.1).

Пунктами 5.1., 5.2 договору від 01.04.2006 передбачений розмір орендної плати 20грн. за метр квадратний (в т.ч. ПДВ), що сплачується до 10 числа кожного місяця, що передує розрахунковому. Орендна плата починає нараховуватися з моменту підписання акту здачі - приймання об'єкта, що орендується.

Після закінчення строку дії договору від 01.04.2006 (01.10.2006) орендар продовжував користуватися приміщенням, а відповідно до ст.764 ЦК України та п.4.2 зазначеного договору, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений.

Листом №56 від 09.01.2007 ТОВ "Медикум" відмовилося від оренди приміщення на першому поверсі площею 67,5кв.м., з чим орендодавець погодився (а.с.56, т.1).

01.03.2007 ТОВ "Медикум" (орендар) та ТОВ "Хмельницька універсальна анія" (орендодавець) уклали новий договір оренди нерухомого майна на строк 6 місяців (а.с. 36 - 37, т.1).

У відповідності до п.1.1 договору оренди від 01.03.2007 та акту здачі-приймання об'єкта від 01.03.2007, орендар прийняв у тимчасове користування приміщення на першому поверсі загальною площею 36.0кв.м., а також приміщення на другому поверсі загальною площею 344,3кв.м., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Козацька, 55 (а.с. 36 -37. т.1)

Орендар взяв на себе зобов'язання перераховувати орендну плату до 10 числа кожного місяця (п.5.2 договору оренди від 01.03.2007).

Відповідно до уточненого розрахунку, станом на 28.02.2007 борг по орендній платі становить 37724,00 грн. (89560,00 грн. - нараховано, 51833,00 грн. - сплачено).

Відповідно до п. 8.2 договору оренди від 01.04.2006 за несплату або несвоєчасну оплату орендної плати та інших платежів, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення. При прострочені більше 10 днів нарахування пені припиняється і орендар виплачує орендодавцю окрім пені штраф у розмірі 5% від ціни договору.

07.04.2008 ТОВ "Медикум" звернулося до суду із зустрічною позовною заявою про стягнення з ТОВ "Хмельницька універсальна компанія" 3199,05грн. - вартості відсутнього майна, 5640,00грн. - вартості пошкодженого майна, 45796,09грн. - вартості ремонту з урахуванням витрат на проектно-кошторисну документацію та розмір страхового платежу, разом 54635,14грн. (а.с.47 - 51, т.1).

Обґрунтовуючи зустрічний позов, ТОВ "Медикум" зазначає, що витрати здійснені ним на ремонт орендованих приміщень становлять 35000,00грн. (без врахування витрат на проектно-кошторисну документацію) та ТОВ "Хмельницьн універсальна компанія" не відшкодовані. При переміщенні працівниками ТОВ "Хмельницька універсальна компанія" майна, яке належить ТОВ "Медикум", значна його частина, вартістю 5640,00грн., була пошкоджена, що стверджується актом від 17.09.2007. Також працівниками ТОВ "Медикум" виявлено нестачу матеріальних цінностей на загальну суму 3199,05грн.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 23.07.2008 у справі №12/1396 (суддя Шпак В.О.), яке постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 07.10.2008 (колегія суддів: Щепанська Г.А., Гулова А.Г., Пасічник С.С.) залишено без зміни, позов ТОВ "Хмельницька універсальна компанія" до ТОВ "Медикум" про стягнення 63555,23 грн. задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Медикум" на користь ТОВ "Хмельницька універсальна компанія" 37 724,00 грн. заборгованості по орендній платі, 3 681,86 грн. інфляційних, 754,48 грн. 3% річних, судові витрати; у стягненні 4 205,90 грн. відмовлено; у зустрічному позові ТОВ "Медикум" до ТОВ "Хмельницька універсальна компанія" про стягнення 54 635,14 грн., з яких: 3 199,05 грн. вартості відсутнього майна, 5 640,00 грн. вартості пошкодженого майна, 45 796,09 грн. вартості ремонту з врахуванням витрат на проектно-кошторисну документацію, відмовлено.

Судові рішення мотивовані наступним.

Предметом судового розгляду є виконання зобов'язань за договором від 01.04.2006, отже, на думку судів попередніх інстанцій, позивач вправі вимагати стягнення заборгованості по орендній платі за період з 1 червня 2006 року по 1 березня 2007 року, тобто до початку дії нового договору.

Орендна плата сплачена частково, чого не заперечує відповідач за первісним позовом. Доказів сплати орендної плати у повному обсязі відповідач за первісним позовом до суду не надав.

На виконання договору були складені та підписані сторонами акти, в яких зазначалась сума, що належить до сплати відповідачем за первісним позовом (а.с. 35, 128, т.1).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції за період з червня 2006р. по березень 2007р. складає 109,76%. Сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 41405,86грн.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що згідно розрахунку, сума інфляційних, що підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом, становить 3 681,86 грн.

Також, у відповідності до ст.625 ЦК України, відповідач за первісним позовом, на думку судів попередніх інстанцій, зобов'язаний сплатити позивачу 3% річних, що становить 754,48грн.

Судами попередніх інстанцій відмовлено у задоволені позову в частині стягнення 175,70 грн. пені за період з 10.06.2006 по 20.06.2006 на підставі ст.258 ЦК України та п.6 ст.232 ГК України, у зв'язку із пропуском строку позовної давності.

Крім того, суди дійшли висновку, що сторони укладаючи договір не передбачили в ньому ціни договору, що не дає можливості визначити розмір штрафу.

Відмовляючи у задоволені зустрічних вимог судами попередніх інстанцій зазначено наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 778 ЦК України, наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Згідно п.7.2 договору оренди від 01.04.2006, орендар має право переобладнати приміщення, яке знаходиться на другому поверсі під медично-оздоровчий центр.

Пунктом 7.1 договору від 01.04.2006 передбачено, що орендар за власний рахунок має право поліпшити об'єкт оренди; при цьому, якщо такі поліпшення неможливо відділити від об'єкту оренди, то орендодавець зобов'язується після закінчення терміну компенсувати орендарю його документально підтверджені витрати на такі поліпшення, з урахуванням нарахованого зносу. Вартість поліпшень об'єкта оренди, які можливо відділити без завдання шкоди об'єкту оренди, відшкодуванню не підлягає. Окрім того, витрати на такі поліпшення повинні бути попередньо погоджені з орендодавцем у письмовій формі.

Як свідчать матеріали справи, письмове погодження ТОВ "Хмельницька універсальна компанія" на здійснення ТОВ "Медикум" поліпшення об'єкту оренди відсутнє, кошторис витрат на ремонт орендованого приміщення ТОВ "Хмельницька універсальна компанія" не затверджений (а.с. 71 - 74, т.1).

Суми витрат ТОВ "Медикум" на виготовлення проектно-кошторисної документації та здійснення страхування об'єкта оренди також, на думку судів попередніх інстанцій, не підлягають стягненню з ТОВ "Хмельницька універсальна компанія", оскільки відшкодування таких витрат договорами оренди не передбачено. Крім того, відповідно до п.7.1 договорів оренди, орендар зобов'язався застрахувати об'єкт оренди за власний рахунок від пожежі та наслідків природно-стихійних явищ на користь орендодавця.

Вини відповідача за зустрічним позовом у пошкоджені та втраті майна позивача за зустрічним позовом судами не встановлено.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ТОВ "Медикум" просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити повністю, а суму коштів, яку слід стягнути на користь ТОВ "Хмельницька універсальна компанія" за первісним позовом зменшити до 31742,00 грн., посилаючись при цьому на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 773, 776, 778 ЦК України.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до уточненого розрахунку (а.с. 121-127, т.1) борг по орендній платі станом на 28.02.2007 становить 37 724,00 грн. (89560,00 грн. - нараховано, 51833,00 грн. - сплачено).

Відповідач, не погоджуючись з сумою боргу, подав до господарського суду апеляційної інстанції власний розрахунок та залучив до апеляційної скарги копії виставлених рахунків та оплачених платіжних доручень. Сума боргу по орендній платі, яку визнає ТОВ "Медикум" становить 31724,00 грн. Різниця в сумах сторін, на думку скаржника, виникла на підставі того, що ТОВ "Хмельницька універсальна компанія" включило в суму боргу по договору від 01.04.2006 рахунок від 31.03.2007 на 7606 грн., який виставлявся на підставі договору від 01.03.2007, та 2000 грн., які ТОВ "Медикум" оплатило згідно з договором від 01.03.2007.

У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього (ст. 101 Господарського процесуального кодексу України).

Виходячи з наведеної норми, ТОВ "Медикум" мало обґрунтувати неможливість подання до суду першої інстанції рахунків виставлених позивачем та платіжних доручень оплачених відповідачем.

Згідно з положеннями частини 2 статті 1115 та частини 1,2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на те, що судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем сплачено 51833,00 грн., в той час як позивачем нараховано 89560,00 грн. орендної плати, суд касаційної інстанції не може та не вправі дійти висновку, що надані до суду апеляційної інстанції виставлені рахунки та оплачені платіжні доручення є належними доказами при визначені суми боргу.

Крім того, зважаючи на існування заборгованості за договором від 01.03.2007, надані відповідачем до господарського суду апеляційної інстанції копії виставлених рахунків та оплачених платіжних доручень можуть бути враховані при визначені суми боргу за договором від 01.03.2007.

Посилання скаржника на необґрунтованість нарахування індексу інфляції у зв'язку з не врахуванням положень п. 5.5 Договору оренди від 01.04.2006, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки встановлений зазначеним пунктом обов'язок орендаря проводити оплату протягом 3 банківських днів з моменту отримання рахунку, стосується рахунків за телефонні розмови та абонентної плати за користування телефоном, відшкодування яких покладено на орендаря згідно з п. 5.4 цього договору.

Більш того, відповідно до п. 5.6 зазначеного договору, орендар має право вносити орендну плату наперед за будь-який термін в розмірі, що визначається на момент оплати. Таким чином, обов'язок сплати орендної плати не пов'язаний з моментом виставлення орендарю рахунку.

За таких обставин, нарахування на суму боргу за первісним позовом інфляційних та 3% річних здійснено обґрунтовано.

Не можна також погодитись з позицією скаржника щодо погодження з орендодавцем витрат на поліпшення об'єкту оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 778 ЦК України, наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Зазначена норма запобігає здійсненню орендарем надлишкових поліпшень, напрям яких орендодавцю невідомий, сприяє усуненню непорозумінь під час визначення частки у ринковій вартості нерухомого майна, що містить здійснені орендарем поліпшення.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони дійсно узгодили в п. 7.1 договору оренди від 01.04.2006, що орендар за власний рахунок має право поліпшувати об'єкт оренди; при цьому, якщо такі поліпшення неможливо відділити від об'єкту оренди, то орендодавець зобов'язується після закінчення терміну оренди компенсувати орендарю його документально підтверджені витрати на такі поліпшення, з урахуванням нарахованого зносу. Витрати на такі поліпшення повинні бути попередньо погодженні з орендодавцем в письмовій формі.

Доказів про зазначене відповідачем не надано.

Посилання скаржника у поданій касаційній скарзі на отримання ТОВ "Медикум" дозволу на реконструкцію орендованого приміщення під медично-оздоровчий центр лікувальної фізкультури згідно з рішенням Хмельницькоо міськвиконкому № 490-Б від 28.07.2005 не може бути ототожнено з письмовим погодженням з орендодавцем витрат на поліпшення орендованого майна.

Враховуючи неузгодженість орендарем з орендодавцем обсягів та вартості проведених поліпшень в орендованому приміщенні та беручі до уваги положення ч. 5 ст. 778 Цивільного кодексу України, витрати орендаря на здійснення таких поліпшень залишаються некомпенсованими.

Посилання скаржника у поданій касаційній скарзі на необхідність проведення судової будівельної експертизи є помилковим, оскільки зважаючи на відсутність погодження з орендодавцем вартості поліпшень орендованого майна, висновок експертизи не може вплинути на вирішення спору по-суті.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Медикум" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 23.07.2008, постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 07.10.2008 у справі №12/1396 залишити без зміни.

Головуючий, суддя                                                                   М. Остапенко

      

Судді:                                                                                         Є. Борденюк

                                                                                                      

                                                                                                    В. Харченко

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення22.01.2009
Оприлюднено11.02.2009
Номер документу2893013
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —12/1396

Постанова від 22.01.2009

Господарське

Вищий господарський суд України

Борденюк Є.М.

Ухвала від 01.12.2008

Господарське

Вищий господарський суд України

Борденюк Є.М.

Рішення від 23.07.2008

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Шпак В.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні