Постанова

від 20.01.2009 по справі 12/1164

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

12/1164

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 20 січня 2009 р.                                                                                    № 12/1164  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПанової І.Ю.,

суддівЗаріцької А.О.,Продаєвич Л.В.

розглянувши касаційну скаргу

комунального підприємства "Комунальник"

на постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду від 25 вересня 2008 року

у справігосподарського суду№ 12/1164Черкаської області

за позовомкомунального підприємства "Комунальник"

доЧигиринської міської ради

простягнення 36 583, 06 грн.

за участю представників:

КП "Комунальник" Гнатюк Г.І., Пилипенко Т.В.,

ВСТАНОВИВ:

          Комунальне підприємство "Комунальник" (далі –КП "Комунальник") подало позов до господарського суду Черкаської області про стягнення з Чигиринської міської ради (далі –міська рада) 36 583, 06 грн. за надані послуги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що заборгованість за виконані послуги підтверджується підписаними обома сторонами первинними документами про фактичне надання послуг і виконання КП "Комунальник" робіт по об'єктах комунальної власності міста за січень-травень 2005 року на суму          36 583, 06 грн.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 26 червня              2008 року у справі № 12/1164 (суддя Грачов В.М.) позов задоволено, стягнуто з міської ради 36 583, 06 грн. боргу, 483, 83 грн. судових витрат.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25 вересня 2008 року (колегія суддів у складі: Яковлєва М.Л. –головуючого, Ільєнок Т.В., Міщенко П.К.) апеляційна скарга міської ради задоволена, рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення про часткове задоволення позову, стягнуто з міської ради 2 014, 64 грн. боргу, 383 грн. судових витрат, провадження у справі в частині стягнення 34 568, 42 грн. припинено.

 Не погоджуючись з постановою апеляційного суду позивач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, рішення суду першої інстанції у даній справі залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а саме приписи "Роз'яснення щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету" затвердженого наказом Державного казначейства України від 4 листопада 2004 року № 194 (далі - роз'яснення щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету).

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що КП "Комунальник" створене рішенням виконавчого комітету міської ради, підпорядковане йому з метою покладення на КП "Комунальник" завдань з експлуатації житлового фонду, об'єктів комунального призначення та благоустрою, віднесених до комунальної власності міста, управління цим майном і контролю за ефективним його використанням. Засноване КП "Комунальник" на комунальній формі власності.

Постановою господарського суду Черкаської області від 5 квітня             2007 року у справі № 01/4554 КП "Комунальник" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено  арбітражного керуючого Пилипенко Т.В.

Судом першої інстанції також встановлено, що згідно з наданими позивачем первинними бухгалтерськими документами за період з січня по червень 2005 року позивачем виконано робіт і надано послуг за предметом своєї діяльності на загальну суму 36 583, 06 грн., замовником цих робіт і послуг була міська рада. Крім того, міською радою прийнято ці роботи і послуги в обсязі вартості, зазначеної позивачем.

В обґрунтування рішення суд послався на ст.ст. 179, 193, 202 Господарського кодексу України (далі –ГК України), ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Київський міжобласний апеляційний господарський суд не погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, однак, скасовуючи рішення від 26 червня 2008 року та приймаючи нове рішення про часткове задоволення вимог позивача, апеляційний господарський суд не виконав вимог закону щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду  всіх обставин справи і припустився власних помилок.

Так, в обґрунтування постанови суд апеляційної інстанції правильно вказав, що даний спір не є адміністративним, як зазначала міська рада в апеляційній скарзі, оскільки предметом судового розгляду в даній справі є стягнення заборгованості за виконані роботи і надані послуги за предметом діяльності позивача (господарюючого суб'єкта) з суб'єкта владних повноважень, який виступав замовником цих робіт та послуг, і аналіз змісту спірних правовідносин свідчить про те, що дана справа не є справою адміністративної юрисдикції.

За висновком суду апеляційної інстанції суд першої інстанції не з'ясував, що відповідачем за вказаний період були проведені розрахунки з позивачем за послуги, надані останнім по благоустрою.

В якості доказів Київський міжобласний апеляційний господарський суд прийняв до уваги довідку міської ради від 16 вересня 2008 року № 314-02-17/1, відповідно до якої КП «Комунальник»входило до мережі установ та організацій, які згідно з Порядком казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженим наказом Державного казначейства України від               4 листопада 2002 року № 205 (далі –Порядок), отримували у 2005 році кошти з місцевого бюджету, а також банківські виписки, надані відповідачем на доказ здійсненої оплати позивачу, згідно з якими перерахунок коштів міською радою здійснювався по коду економічної класифікації видатків –1310 (т. 2 а.с. 39, 49, 62).

Відповідно до роз'яснення щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету код КЕКВ 1310 - субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) - це поточні платежі юридичним особам, які включають субсидії госпрозрахунковим підприємствам, установам та організаціям; субсидії підприємствам і організаціям сільського господарства; субсидії на покриття збитків підприємств; державна підтримка підприємств; приріст обігових коштів (в т. ч. шляхом внесків у статутні фонди); державна підтримка громадських організацій інші субсидії. За зазначеним кодом одержувачі бюджетних коштів здійснюють тільки поточні видатки.

В обґрунтування касаційної скарги КП "Комунальник" посилається на те, що до субсидій і поточних трансфертів відносяться невідплатні державні платежі, які не підлягають поверненню і передбачаються лише на поточні цілі одержувача коштів, а тому отримані позивачем субсидії та поточні трансферти у розмірі 53 000 грн. не є розрахунком за надані міській раді послуги по благоустрою міста, обслуговуванню вуличного освітлення, вуличному прибиранню, автопослуги за період з січня по червень 2005 року, які оформлені актами виконаних робіт та підтверджуються взятими на себе податковими зобов'язаннями зі сплати ПДВ.

Однак, дані доводи касаційної скарги не можна визнати обґрунтова-ними, оскільки досліджені судами матеріали справи свідчать, що міська рада мала право проводити розрахунки за роботи і послуги з належних до виплати підприємству субсидій та поточних трансфертів.

Згідно із вказаним вище роз'ясненням субсидіями є всі невідплатні поточні виплати підприємствам, які не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки, пов'язані з відшкодуванням збитків державних підприємств. Трансфертні платежі є невідплатними і безповоротними і не являють собою придбання товарів чи послуг, надання кредиту або виплату непогашеного боргу.

Суд апеляційної інстанції дослідивши банківські виписки зазначив, що кошти, перераховані міською радою через Чигиринське РВДК за спірний період в сумі 53 000, 00 грн. на рахунок КП «Комунальник»по коду функціональної класифікації видатків - 100203, призначенням якого, згідно додатку № 3 до рішення міської ради XXI скликання сесії "Про бюджет Чигиринської міської ради на 2005 рік" від 24 січня 2005 року № 21-3, є розрахунок за благоустрій (т. 2 а.с. 76-80).

У зв'язку із вказаним суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність предмету спору щодо стягнення заборгованості у розмірі             34 568, 42 грн., а тому вважав, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Що стосується стягнення боргу за надані комунальні послуги в сумі               2 014,64 грн. за період січень-червень 2005 року, то в цій частині позов було задоволено, оскільки відповідачем визнано суму заборгованості   за комунальні послуги, що підтверджується двостороннім актом звірки розрахунків станом на 23 вересня 2008 року.

Однак, з прийнятих у справі рішень вбачається, що судами не було належно досліджено відповідно до якого коду бюджетної класифікації міська рада повинна була проводити розрахунки за надані їй підприємством послуги, і чи є належно підтверджені підстави вважати, що перераховані міською радою 53 000, 00 грн. на рахунок КП «Комунальник»по коду класифікації видатків - 100203, є розрахунком за благоустрій у якій конкретно сумі і за який період, оскільки з позовної заяви вбачається, що позивач виконав наступні послуги та роботи: автопослуги по благоустрою, роботи по відведенню стоків, обслуговування вуличного освітлення, вивезення сміття, автопослуги по вуличному прибиранню, послуги з постачання води дитячому садочку "Зірочка", озеленення тощо.

Згідно з згаданими роз'ясненнями щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету відповідно до коду класифікації 1162 здійснюється оплата водопостачання і водовідведення, по коду 1165 оплата інших комунальних послуг - тобто оплата за утримання в чистоті будівель, дворів, доріг, вивіз сміття, прибирання парків, скверів, площ, тощо.

Таким чином, судами не було встановлено всіх обставин справи та не було належно досліджено докази надані міською радою в підтвердження проведення розрахунків за виконані роботи та надані послуги, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення 34 568,42 грн. і не послався на конкретні докази, що стверджують оплату боргу у названій сумі, а тому прийняті у справі рішення підлягають скасуванню в повному обсязі, а справа –передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи господарському суду Черкаської області слід врахувати наведене, визначити до якого коду економічної класифікації видатків бюджету відноситься оплата за надані позивачем відповідачу послуги, дослідити докази наявні в матеріалах справи у підтвердження проведення розрахунків і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу комунального підприємства "Комунальник" задовольнити частково.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25 вересня 2008 року та рішення господарського суду Черкаської області від 26 червня 2008 року у справі № 12/1164 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Головуючий                                         І. Панова

Судді

А. Заріцька

Л. Продаєвич