Рішення

від 28.01.2013 по справі 14/5014/3245/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.01.13 Справа № 14/5014/3245/2012

За позовом

Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта ", м. Вишгород Київської області

до Приватного підприємства "Потенціал-Луганськ", м. Луганськ

про стягнення 13 006 грн. 93 коп.

Суддя Лісовицький Є.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Мілліонний А.В., паспорт серії ЕМ 587102, виданий Артемівським РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області 30.03.00, довіреність № 69-02/69 від 02.01.13р.;

від відповідача: не прибув,

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 13006 грн. 93 коп. за Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/0230452 від 12.04.2010.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст. 22, 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 27 Закону України "Про страхування".

Відповідачем вимоги викладені в ухвалах суду від 18.12.2012 та 14.01.2013 не виконані, участі у судовому засіданні відповідач повноважного представника не забезпечив, про поважність причин відсутності не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином ухвалою суду від 14.01.2013, яку було отримано відповідачем 16.01.2013, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.

Враховуючи те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника відповідача , господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Як свідчать матеріали справи, 12.04.10 між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" та Приватним підприємством "Потенціал - Луганськ" було укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/0230452, згідно якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль СПВ А0483 РУТА СПГ ПЕ, реєстраційний номер ВВ 2811 АА.

15 січня 2011 року по вул. 50-років Оборони Луганська сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Geely MR-7151 А", державний номер ВВ 0591 ВХ, що належить та яким керував Дураков Леонід Васильович та за участю автобуса СПВ А0483 РУТА СПГ ПЕ, державний номер ВВ 2811 АА, що належить Гордон Маргариті Іванівні і яким керував Клипачев Ігор Анатолійович.

Відповідно до Постанови Станично-Луганського районного суду Луганської області від 21 лютого 2011 року винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за фактом даного ДТП, було визнано Клипачев Ігор Анатолійович. В зазначеній постанові Станично-Луганського районного суду Луганської області вказано, що ДТП сталося внаслідок невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Автомобіль "Geely MR-7151 А", державний номер ВВ 0591 ВХ, отримав механічні ушкодження у результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до звіту автотоварознавчого дослідження № 026-ВВ від 08.02.2011, вартість відновлювального ремонту автомобіля "Geely MR-7151 А", державний номер ВВ 0591 ВХ, дорівнює 16 220 грн. 32 коп.

Автобус СПВ А0483 РУТА СПГ ПЕ, державний номер ВВ 2811 АА, був застрахований в ТДВ "Страхова компанія "Провіта" відповідачем, якому Гордон М.І. видала довіреність на право користування і розпорядження транспортним засобом, за договором добровільного страхування наземного транспорту № ВЕ-0230452 від 12.04.2010 та відповідно до Страхового Акту № 712-2337-11, позивач виплатив страхове відшкодування на користь Дуракова Леоніда Васильовича у розмірі 13 006 грн. 93 коп.

Відповідно до приписів ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспорт них засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

За таких обставин позивач і звернувся до господарського суду Луганської області з вимогою про стягнення з Приватного підприємства "Потенціал-Луганськ" суму в розмірі виплаченого страхового відшкодування - 13 006 грн.93 коп.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Стаття 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування у розмірі витрат, які вона зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно частин 1 та 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне положення встановлено статтею 1191 Цивільного кодексу України, так, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Пунктом 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачається, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Пункт 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України встановлює, що шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 22.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Пунктом 4 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги пов'язані з відшкодуванням збитків.

Згідно зі ст. 38.2.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.

На час подання позову відповідач не відшкодував позивачу завдану шкоду, чим порушив права позивача.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення в порядку регресу з відповідача виплаченого страхового відшкодування у розмірі 13006 грн. 93 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На час прийняття рішення у цій справі відповідачем не подано допустимих доказів на спростування позовних вимог, та обставин справи, встановлених судом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1609 грн. 50 коп. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" до Приватного підприємства "Потенціал-Луганськ" про стягнення 13006 грн. 93 коп. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Потенціал-Луганськ" (м. Луганськ, Ленінський район, вул. Пушкіна, буд. 1 А, ідентифікаційний код 34525598) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (юридична адреса: Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 7, ідентифікаційний код 31704186; поштова адреса: м. Київ, вул. Дубового 18) страхове відшкодування в розмірі 13 006 грн. 93 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1609 грн. 50 коп.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 28 січня 2013 року було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення 30 січня 2013 року.

Суддя Є.А.Лісовицький