Рішення

від 24.01.2013 по справі 26/169-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" січня 2013 р. Справа № 26/169-12

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», м. Київ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська обл., м. Обухів про стягнення 20 000,00 грн., за участю представників:

позивача:не з'явилися; відповідача:ОСОБА_1;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2012 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача про стягнення 20 000,00 грн. помилково перерахованих грошових коштів.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 31.03.2010 року Хмельницьким відділенням АТ «Сведбанк» було помилково перераховано Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 20 000,00 грн. Оскільки відповідач не повернув вказану суму коштів, позивач звернувся з позовом до суду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.12.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 24.01.2013 року.

Через канцелярію суду 24.01.2013 року відповідач надав заяву, в якій визнав позов в повному обсязі та просив суд визначити графік погашення заборгованості.

Представник позивача в судове засідання 24.01.2013 року не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника позивача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.09.2009 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» (банк) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (клієнт) було укладено Договір № 0076810/Т/І/30.05.08 на відкриття та обслуговування поточних рахунків, за умовами якого банк відкриває клієнту поточний рахунок у національній та/або іноземній валюті (рахунок), та здійснює його розрахунково-касове обслуговування згідно із статутом банку, законодавством України, нормативними актами Національного банку України, умовами функціонування кореспондентських рахунків банку.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи 03.09.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» (банк) та Відкритим акціонерним товариством «Укрелектроапарат» (клієнт) було укладено договір № 0080498/Т/І/30.05.08 на відкриття та обслуговування поточних рахунків, за умовами якого банк відкриває клієнту поточний рахунок у національній та/або іноземній валюті (рахунок), та здійснює його розрахунково-касове обслуговування згідно із статутом банку, законодавством України, нормативними актами Національного банку України, умовами функціонування кореспондентських рахунків банку.

31.03.2010 року Хмельницьким відділенням АТ «Сведбанк» було отримано від ВАТ «Укрелектроапарат» платіжне доручення № 868, у відповідності з яким ВАТ «Укрелектроапарат» доручало позивачу здійснити перерахунок коштів в сумі 20000,00 грн. на рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ «Індустріально-експортний банк», м. Київ, МФО 300614 належний ВАТ «Малинська паперова фабрика-Вайдманн», код ЄДРПОУ 00278735, в рахунок оплату за картон, що підтверджується платіжним дорученням № 868 від 31.03.2010 року на суму 20 000,00 грн., копія якого міститься в матеріалах справи.

Зазначене платіжне доручення було прийняте банком до виконання, проте грошові кошти в сумі 20000,00 грн. помилково були перераховані на рахунок відповідача, а саме на рахунок № НОМЕР_2 в АТ «Сведбанк», що підтверджується випискою банку по рахунку позивача.

03.12.2010 року позивач направив на адресу відповідача повідомлення про помилковий переказ № 320 від 03.12.2010 року, в якому просив відповідача повернути отримані кошти у розмірі 20 000,00 грн., яке останній залишив без задоволення.

Отже, відповідач зберігає зазначені грошові кошти без достатніх підстав.

Доказів повернення відповідачем безпідставно отриманих коштів у розмірі 20 000,00 грн. суду не надано.

Відповідач у заяві, поданій через канцелярію суду 24.01.2013 року визнав позов у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не порушує прав третіх осіб і не суперечить законодавству.

Згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 20 000,00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

24.01.2013 року через канцелярію суду відповідач подав заяву, в якій просив суд призначити графік погашення заборгованості. За своєю правовою природою вказане клопотання позивача є клопотанням про розстрочку виконання рішення суду в розумінні ст. 121 ГПК України.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Пунктом 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

При цьому, відповідач не надав належних доказів на підтвердження виняткових обставин в розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України , які б ускладнювали чи робили неможливим своєчасне виконання судового рішення та які б могли бути підставою для розстрочки виконання рішення суду.

Пунктом 1 статті 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, правові підстави для задоволення клопотання про розстрочку виконання рішення відсутні, тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Судовий збір у розмірі 1 609,50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року , в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» станом на 1 січня 2012 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 073,00 грн.

Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв поданих у 2012 році в господарському суді майнового характеру становить не менше 1 609,50 грн. та не більше 64 380,00 грн.

Оскільки позивачем пред'явлено позовні вимоги про стягнення 20 000,00 грн., то судовий збір мав бути сплачений в розмірі 1 609,50 грн.

Проте, позивачем подане платіжне доручення № 3 від 18.12.2012 року, з якого вбачається, що судовий збір сплачено в розмірі 1 680,00 грн., тобто у більшому розмірі ніж передбачено законом.

Пункт 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, зайво сплачений позивачем судовий збір в сумі 70,50 грн. підлягає поверненню позивачу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 78, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» (01032, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 18В, код 19356840) 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. безпідставно отриманих коштів, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

На підставі даного рішення повернути Публічному акціонерному товариству «Сведбанк» (01032, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 18В, код 19356840) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в розмірі 70 (сімдесят) грн. 50 коп., що перерахований платіжним дорученням № 3 від 18.12.2012 року. Оригінал платіжного доручення № 3 від 18.12.2012 року залишити в матеріалах справи господарського суду Київської області № 26/169-12.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 28.01.2013 р.

Суддя Т.Д. Лилак