Рішення

від 25.01.2013 по справі 16/74/5022-1066/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" січня 2013 р.Справа № 16/74/5022-1066/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Теміртранс-Захід", вул. Горького, 17/2, м. Мукачево, Закарпатська область.

до відповідача: Приватного підприємства Науково Виробниче підприємство "Еко-Енерго-Ресурс", с. Романове, Збаразький район, Тернопільська область .

За участю представників сторін:

Позивача: не з'явився.

Відповідача: не з'явився.

Суть справи.

Ухвалою суду від 19.12.2012 року розгляд справи було призначено на 21.01.2013 року.

В судовому засіданні 21 січня 2013 року у відповідності до ч.3 ст.77 ГПК України судом оголошувалась перерва до 25 січня 2013 року до 12 год. 00 хв. з метою надання можливості представникам сторін подати додаткові документи до матеріалів справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Теміртранс-Захід", вул. Горького, 17/2, м. Мукачево, Закарпатська область, звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства Науково-Виробниче підприємство "Еко-Енерго-Ресурс", с. Романове, Збаразький район, Тернопільська область про стягнення суми грошового зобов'язання за поставлений товар, що становить 700000 грн., пені в розмірі 84074 грн. 13 коп. та 15681 грн. 48 коп. судового збору.

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу зрідженого газу № LPG35 від 01.02.2012 року щодо оплати за поставлений зріджений газ.

В судове засідання представник позивача не з'явився.

23.01.2013 року позивачем факсимільним зв'язком надіслано до матеріалів справи копію довіреності № 2 від 02.03.2012 року.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. 24.01.2013 року від відповідача надійшов супровідний лист № 3 від 24.01.2013 року з доданою до нього копією довідки, виданої Державним реєстратором Збаразького району Тернопільської області про включення підприємства до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Як вбачається з вказаної копії довідки № 15622015 від 17.01.2013 року місцезнаходження Приватного підприємства Науково Виробниче підприємство "Еко-Енерго-Ресурс": с. Романове Село, Збаразький район, Тернопільська область.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності представників сторін та відповідних клопотань.

Розглянувши наявні матеріали справи, суд встановив наступне.

01 лютого 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Теміртранс-Захід" , надалі "Продавець", з однієї сторони та Науково-Виробничим підприємством "Еко-Енерго-Ресурс", надалі "Покупець" з другої сторони, було укладено договір купівлі-продажу зрідженого газу № LPG35, у відповідності до п. 1.1. р. 1 якого "Продавець" зобов'язався поставляти і передавати у власність "Покупця" зріджений газ Пропан-Бутан (далі по тесту - товар), а "Покупець" зобов'язався приймати товар і оплачувати його на умовах цього договору.

Згідно п. 1.3 р. 1 договору кількість і вартість товару (ціна за одиницю товару), що поставляється за даною угодою, визначаються між сторонами в специфікаціях і додатках, що є невід'ємною частиною цього договору.

Як зазначається в п. 3.1 р. 3 договору ціна отриманого у власність "Покупця" товару узгоджується сторонами і вказується в протоколах, або рахунках, що є невід'ємною частиною цього договору.

В п. 4.1 р. 4 договору зазначається, що оплата здійснюється на підставі рахунку-фактури.

У відповідності до п. 4.2 р. 4 договору "Покупець" зобов'язаний зробити повний і остаточний розрахунок за поставлений товар впродовж 14 календарних днів з моменту прийому-передачі товару.

Згідно п. 4.3 р. 4 договору днем здійснення оплати товару "Покупцем" є день надходження грошових коштів на поточний рахунок "Продавця".

Як зазначається в п. 4.4 р. 4 договору "Покупець" зобов'язаний повідомити "Продавця" про здійснення платежу наступного дня після перерахування грошових коштів "Покупцем", з додатком копії платіжного доручення; при цьому передбачені в даному пункті договору платіжні документи повинні містити посилання на призначення платежу, номер рахунку-фактури "Продавця", найменування товару, номер, дату цього договору, номер і дату відповідного додатка до цього договору.

У відповідності до п. 5.4 р. 5 договору постачання товару здійснюється на умовах поставки "Продавцем" товару за адресою, вказаною "Покупцем".

Згідно п. 5.5 р. 5 договору прийом-передача товару здійснюється в пункті постачання; для отримання товару і усіх товаросупровідних документів представник "Покупця" зобов'язаний надати представникові "Продавця", належним чином оформлене доручення.

Як визначається в п. 5.13 р. 5 договору, в цьому договорі під датою постачання товару розуміється дата Акту прийому-передачі товару або витратної накладної.

Відповідно до п. 6.1 р. 6 договору купівлі-продажу зрідженого газу № LPG35 від 01.02.2012 року, цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2012 року, а в порядку взаєморозрахунків має юридичну силу - до повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань.

Згідно п. 6.2 р. 6 договору, якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявить про намір його розірвання, то договір автоматично вважається пролонгованим на наступний календарний рік на останніх умовах.

Як слідує з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Теміртранс-Захід" виконало свої зобов'язання за договором купівлі-продажу зрідженого газу № LPG35 від 01.02.2012 року, належним чином: здійснило поставку товару (скрапленого газу вуглеводного (зрідженого пропану) відповідачу на підставі видаткових накладних:

- № 5 від 02.02.2012 року на суму 111398 грн. 40 коп;

- № 6 від 03.02.2012 року на суму 98634 грн.;

- № 7 від 05.02.2012 року на суму 96700 грн.;

- № 8 від 05.02.2012 року на суму 168064 грн. 60 коп.;

- № 9 від 10.02.2012 року на суму 170526 грн.;

- № 13 від 15.02.2012 року на суму 164900 грн;

- № 14 від 20.02.2012 року на суму 155782 грн.;

- № 15 від 23.02.2012 року на суму 92538 грн.;

- № 16 від 29.02.2012 року на суму 94090 грн.;

- № 17 від 02.03.2012 року на суму 103208 грн.;

- № 19 від 16.03.2012 року на суму 109804 грн.;

- № 20 від 19.03.2012 року на суму 80510 грн.;

- № 21 від 22.03.2012 року на суму 93400 грн. (належним чином засвідчені копії видаткових накладних знаходяться в матеріалах справи).

Всього на загальну суму 1539555 грн.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом його повноважного представника на вказаних накладних, а також довіреностями: № 1 від 02.02.2012 року та № 2 від 02.03.2012 року, на підставі яких представник Приватного підприємства Науково-Виробниче підприємство "Еко-Енерго-Ресурс" - головний бухгалтер Яснюк Л.А. отримувала товар.

Позивачем було виписано відповідачу рахунки на оплату за поставлений зріджений газ:

- № 4 від 02.02.2012 року на суму 111398 грн. 40 коп;

- № 5 від 03.02.2012 року на суму 98634 грн. ;

- № 6 від 05.02.2012 року на суму 96700 грн;

- № 7 від 05.02.2012 року на суму 168064 грн. 60 коп.;

- № 8 від 10.02.2012 року на суму 170526 грн.;

- № 12 від 15.02.2012 року на суму 164900 грн;

- № 13 від 20.02.2012 року на суму 155782 грн.;

- № 14 від 23.02.2012 року на суму 92538 грн;

- № 15 від 29.02.2012 року на суму 94090 грн.;

- № 16 від 02.03.2012 року на суму 103208 грн;

- № 18 від 16.03.2012 року на суму 109804 грн.;

- № 19 від 19.03.2012 року на суму 80510 грн.;

- № 20 від 22.03.2012 року на суму 93400 грн.

Всього на загальну суму 1539555 грн.

Будь-яких заперечень щодо неотримання вказаних рахунків відповідач не надав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було оплачено за отриманий зріджений газ лише частково в сумі 839555 грн. , що підтверджується банківськими виписками від:

-10.02.2012 року - 22398 грн. 40 коп;

-14.02.2012 року - 35000 грн;

-16.02.2012 року - 22000 грн.,

-07.03.2012 року - 24000 грн.,

-15.03.2012 року - 50000 грн.,

- 05.04.2012 року - 49680 грн. 36 коп.,

-12.04.2012 року - 100000 грн.,

-17.04.2012 року - 103910 грн.,

-18.04.2012 року - 100000 грн.,

-19.04.2012 року - 50000 грн.,

-23.04.2012 року - 40000 грн.,

- 04.05.2012 року - 30000 грн.,

-10.05.2012 року - 20000 грн.,

- 11.05.2012 року - 30000 грн.,

-15.05.2012 року - 20566 грн. 24 коп.,

-16.05.2012 року - 42000 грн.,

-18.05.2012 року - 30000 грн.,

-22.05.2012 року - 30000 грн.,

-16.07.2012 року - 20000 грн.,

-27.07.2012 року - 20000 грн., (належним чином засвідчені копії банківських виписок знаходяться в матеріалах справи).

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач прийняті на себе зобов'язання згідно укладеного договору купівлі-продажу зрідженого газу № LPG35 від 01.02.2012 року належним чином не виконав, оплату за поставлений йому зріджений газ в повному обсязі не здійснив та допустив заборгованість по оплаті за поставлений зріджений газ в сумі 700000 грн.

Між Сторонами було складено Акт звіряння взаємних розрахунків за період: 01.01.2012 - 22.10.2012, підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками сторін, згідно якого заборгованість відповідача станом на 22.10.2012 року становить 700000 грн. (належним чином засвідчена копія Акту звіряння взаємних розрахунків знаходиться в матеріалах справи).

07.11.2012 року позивачем направлялась відповідачу претензія № 11 від 07.11.2012 року з вимогою сплатити 700000 грн. боргу та 84074 грн. 17 коп. пені (що підтверджується листом Центру поштового зв'язку № 1 від 05.12.2012 року № 2461 (копія)).

Вказану претензію відповідач залишив без відповіді та задоволення.

18.01.2013 року від відповідача до матеріалів справи поступив відзив № 1 від 18.01.2013 року на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, зокрема, що: вимоги позивача, викладені в позовній заяві ним визнаються; дана заборгованість перед ТОВ "Теміртранс-Захід" виникла у зв'язку із неможливістю підприємства розрахуватись за поставлений товар (скраплений газ) згідно договору купівлі-продажу зрідженого газу № LPG 35 від 01.02.2012 року.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів, що підтверджують виконання відповідачем оплати повної вартості отриманого ним зрідженого газу та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, відповідачем суду не подано, а, відтак, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 700000 грн. заборгованості за поставлений зріджений газ підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству.

В позовній заяві № 17 від 12.12.2012 року позивач:

- зазначає, зокрема, що: відповідно до п. 7.1 р. 7 договору купівлі-продажу зрідженого газу № LPG35 від 01.02.2012 року вказується, що у випадку, якщо термін прострочення відповідача по проведенню взаєморозрахунків перевищує 3 календарні дні, відповідач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 5% від суми заборгованості за кожен день прострочення;

- згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України;

- простить стягнути з відповідача 84681 грн. 48 коп. пені.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року з наступними змінами , штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами , регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що "платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін" . А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У договорі купівлі-продажу зрідженого газу № LPG35 від 01.02.2012 року сторони не передбачили такого виду відповідальності, як стягнення пені за порушення "Покупцем" строків сплати вартості переданого зрідженого газу. А, відтак, суд вважає, що в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 84074 грн. 13 коп. пені слід відмовити, як необґрунтовано заявлені.

За таких обставин справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача: 700000 грн. боргу за переданий зріджений газ, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству та визнані відповідачем.

В решті позову відмовити.

Відповідач в своєму відзиві вих. № 1 від 18.01.2013 року на позовну заяву просить суд відстрочити оплату заборгованості в зв'язку із скрутним фінансовим становищем.

Однак, суд вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як зазначається в п. 7.1 Постанови Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання; застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке: відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Як визначається в п. 7.2 даної Постанови підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом; вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Разом з тим, оцінюючи заявлене відповідачем клопотання про відстрочку оплати заборгованості, суд дійшов висновку, що останнє не підлягає до задоволення, оскільки жодних допустимих доказів, які б підтверджували наявність обставин, що ускладнюють виконання або роблять його неможливим (важке фінансове становище підприємства, яке виникло в зв'язку з негативними наслідками світової економічної кризи, здорожчанням валютних кредитів, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення) відповідачем згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України суду не було представлено.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 43,49,82,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства Науково-Виробниче підприємство "Еко-Енерго-Ресурс", с. Романове Село, Збаразький район, Тернопільська область. ідентифікаційний код 31273507, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теміртранс-Захід", вул. Горького, 17/2, м. Мукачево, Закарпатська область, ідентифікаційний код 34197267 - 700000 грн. боргу, 14000 грн. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення надіслати сторонам по справі .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Дата підписання: 30 січня 2013 року

Суддя С.О. Хома