Постанова

від 18.01.2013 по справі 2а/1270/9904/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 січня 2013 року Справа № 2а/1270/9904/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кисельової Є.О,

при секретарі Гришиній О.Ю.

у відсутність представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Виконавчої дирекції до фермерського господарства «Тернове» про стягнення заборгованості з фінансової (штрафної) санкції у розмірі 1378,18 грн., -

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Виконавчої дирекції до фермерського господарства «Тернове» про стягнення заборгованості з фінансової (штрафної) санкції у розмірі 1378,18 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що фермерське господарство «Тернове» є юридичною особою, зареєстровано як платник збору на обов'язкове державне соціальне страхування, що має найману робочу силу в Краснодонській міській виконавчий дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за №440250000395.

Згідно сформованого звіту форми 4-ФСС, станом на 01.04.2012 за страхувальником рахується заборгованість у сумі 1378,18 грн.

Оскільки відповідач у добровільному порядку заборгованость зі сплати страхових внесків не сплатив позивач звернувся до суду з даним позовом.

Представник позивач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву в якій просив провести розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Відповідач правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 14 Закону України від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Позивач у позові посилаючись на положення Прикінцевих положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-УІ від 08.07.2010 року зазначив, що до набрання чинності зазначеним законом діяв порядок, передбачений Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 №2240-ІІІ. Відповідно до матеріалів адміністративного позову, а саме змісту рішень №53 від 25 липня 2012 року та №57 від 23 серпня 2012 року позивач у даних рішенням посилається на норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 №2240-ІІІ, який на момент звернення позивача до суду є чинним, тому при вирішенні спору по суті суд вважає за необхідне застосовувати норми Закону України №2240-ІІІ в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Законом України від 18 січня 2008 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі - Закон України № 2240-ІІІ) визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.

Згідно із ч.3 ст.10 Закону України № 2240-ІІІ виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління.

Виконавча дирекція підзвітна правлінню Фонду та здійснює діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням.

Законом України № 2240-ІІІ визначені правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим Законом, є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до ст.1 Закону України № 2240-ІІІ загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до вимог ст.13 Закону України № 2240-ІІІ виконавча дирекція Фонду: 1) забезпечує збір та акумуляцію внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; 2) здійснює оперативне розпорядження страховими коштами Фонду в межах затвердженого бюджету Фонду; 3) здійснює матеріальне забезпечення та надає соціальні послуги за цим Законом; 4) здійснює контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечує цільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; 5) представляє інтереси страховика в судових та інших органах; 6) готує та подає на розгляд правління: пропозиції щодо розміру страхових внесків на наступний рік; проект бюджету Фонду та звіт про його виконання; пропозиції щодо розміру резервних коштів; 7) виконує інші функції відповідно до положення про виконавчу дирекцію Фонду.

Судом встановлено, що відповідач - фермерське господарство «Тернове» зареєстровано в якості юридичної особи Краснодонською районною державною адміністрацією Луганської області 14.07.1997 та зареєстроване як платник збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, що використовує працю найманих працівників, в Краснодонській міській виконавчий дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (а.с.17, 18).

Відповідно до ст.1 Закону України № 2213 «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» та п.п. 3.1.1., 3.1.2 п.3.1. р.3 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду від 26 червня 2001 року затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 року № 16 розмір страхових внесків у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності складає: для роботодавців - 2,9 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб; 0,5 відсотка - для найманих працівників, заробітна плата яких нижча прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи; 1,0 відсоток - для найманих працівників, заробітна плата яких вища прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.

ФГ «Тернове» самостійно визначено заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 1378,18 грн., що підтверджується звітом по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням за 9 місяців 2012 року (а.с.6).

Самостійно нарахована сума страхових внесків підлягає перерахуванню за результатами перевірок та складається з загальної суми штрафу та пені в розмірі 1378, 18, що підтверджується рішенням №53 від 25 липня 2012 року прийнятим на підставі акту планової перевірки на предмет повноти нарахування, утримання, перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.07.2012 № 202-19 за період з 01 квітня 2010 року до 31 березня 2012 року та рішенням №57 від 23 серпня 2012 року прийнятого на підставі довідки від 23.08.2012, що фіксувала факт несвоєчасного повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів Фонду в сумі 1232,72 грн. згідно рішення №53 від 25.07.2012 року. Зазначені рішення були направлені відповідачу, та рішення №53 отримано ним, про що свідчить підпис уповноваженого представника на супровідному листі (а.с.9-15).

Сума заборгованості в сумі 1378,18 грн. також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 01.10.2012 року підписаним як представником позивача, так і представником відповідача.

У зв'язку несплатою ФГ «Тернове» самостійно нарахованих страхових внесків за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 1378,18 грн.

Законом України від 18 січня 2008 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» встановлено, що страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період (стаття 23 Закону, яка діяла до 01 січня 2011 року).

Статтею 30 Закону України від 18 січня 2008 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що страхувальник - роботодавець несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

Відповідно до частини 2 статті 30 Закону України від 18 січня 2008 року № 2240-ІІІ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням"(в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) строк давності щодо стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій не застосовується. Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку прострочену заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності у розмірі 1378,18 грн. не сплатив, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Виконавчої дирекції до фермерського господарства «Тернове» про стягнення заборгованості з фінансової (штрафної) санкції у розмірі 1378,18 грн. - задовольнити.

Стягнути з фермерського господарства «Тернове» (ідентифікаційний код 24845096) заборгованість у сумі 1378,18 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 18 копійок) на користь виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та перерахувати на р/р 37172500100001 в ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 21785643.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 23 січня 2013 року.

Суддя Є.О. Кисельова