Рішення

від 23.01.2013 по справі 5006/33/135/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.01.13 р. Справа № 5006/33/135/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства «Вісмут», м.Алчевськ (ідентифікаційний код 32722871)

до відповідача1 Приватного підприємства «Світ нерухомості», м.Донецьк (ідентифікаційний код 34960137)

відповідача2 Приватного акціонерного товариства «Первомайський механічний завод», м.Первомайськ Луганської області (ідентифікаційний код 31463293)

про стягнення з відповідача-1 1000,00грн., з відповідача-2 основного боргу в сумі 54999,52грн., інфляційних втрат в сумі 2376,88грн., 3% річних у розмірі 3079,20грн., пені в сумі 4207,23грн.

за участю представників:

від позивача: Патюк С.О. за довіреністю від 01.08.2012р.,

від відповідача1: не з'явився,

від відповідача2: Матусевич Р.М. за довіреністю №3юр від 17.02.2012р.

Позивач, Приватне підприємство «Вісмут», м.Алчевськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача1, Приватного підприємства «Світ нерухомості», м.Донецьк відповідача2, Приватного акціонерного товариства «Первомайський механічний завод», м.Первомайськ Луганської області про стягнення з відповідача-1 1000,00грн., з відповідача-2 основного боргу в сумі 55999,52грн., інфляційних втрат в сумі 2376,88грн., 3% річних у розмірі 3079,20грн., пені в сумі 4207,23грн.

Ухвалою від 28.11.2012р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №5006/33/135/2012.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем2 зобов'язань за договором про відступлення права вимоги №15/12-2010 від 15.12.2010р. в частині виплати винагороди, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 55999,52грн., з яких 1000,00грн. позивач просить стягнути з відповідача1 на підставі договору поруки №12/2009 від 16.02.2009р.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору про відступлення права вимоги №15/12-2010 від 15.12.2010р., повідомлення №21 від 20.12.2010р., довідки про хід виконання ремонтних робіт станом на 04.11.2011р., акту звіряння взаємних розрахунків, витягу з реєстру банківських виписок, договору поруки №12/2009 від 16.02.2009р., додаткової угоди №1 від 15.12.2010р. до договору поруки №12/2009 від 16.02.2009р., витягу з реєстру банківських виписок. Договору №16/02-2009 від 16.02.2009р., кошторисів №1, №2, актів приймання проектних робіт №4-9 за жовтень 2009р., актів приймання виконаних робіт №2-9 за березень 2009р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 514, 526, 543, 553, 554, 599 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 54, 58 Господарського процесуального кодексу України.

18.12.2012р. позивач надав письмові пояснення щодо предмету позову, за якими зазначено, що позивач вважає за необхідне звернутися до відповідача-1 з вимогою про стягнення забезпечення виконання обов'язку боржником відповідачем-2 у розмірі забезпеченим порукою згідно договору, а саме на 1000,00грн.

18.12.2012р. відповідачем1 надано відзив на позовну заяву, за яким проти позовних вимог заперечує та зазначає, що оскільки позивач не звернувся до поручителя з вимогою у визначені строки та не звернувся з позовом до суду, то договір поруки на сьогодення вже припинений.

18.12.2012р. відповідачем2 надано відзив на позовну заяву, за яким проти позовних вимог заперечує та зазначає, що договір №15/12-2010 від 15.12.2010р. є недійсним, оскільки Дохно Г.О. не мав необхідної дієздатності та не мав права виступати від імені ПП «Вісмут», у зв'язку з тим, що звільнив себе з цієї посади 01.11.2010р. також відповідач2 посилається на те, що акт звірки взаємних розрахунків на 04.11.2011р., довідка про хід виконання ремонтних робіт та фінансування станом на 04.11.2011р., договір поруки №12/2009 від 16.02.2009р. містять хибні данні та оформленні з порушенням стандартів бухгалтерського обліку. На підставі викладеного відповідач2 просив суд визнати договір відступлення права вимоги №15/12-2010 від 15.12.2010р. недійсним, застосувати до нього наслідки недійсності нікчемного правочину та припинити розгляд справи №5006/33/135/2012 за відсутністю предмету спору.

08.01.2013р. позивачем надано письмові пояснення, за якими зазначено, що обставини, викладені відповідачем1 у своєму відзиві, не відповідають дійсності оскільки 03.02.2011р. директор ПП «Світ нерухомості» особисто отримав зазначену вимогу. Також зазначив, що доводи відповідача2 спростовуються наказом №1 від 01.11.2010р. про вступ на посаду директора Зубрицького Є.Й. та наказом №5 від 09.12.2010р. про призначення на посаду Дахно Г.А. з 10.12.2010р. по 31.12.2010р.

10.01.2013р. відповідачем2 надано письмові пояснення, за якими зазначено, що договір відступлення права вимоги №15/12-2010 від 15.12.2010р. є нікчемним, а спірна заборгованість підприємства відповідача2 рахується на бухгалтерському обліку між МПМП «Авалон» та ПрАТ «ПМЗ».

22.01.2013р. відповідач2 змінив свою правову позицію, надавши заяву про визнання позову та розстрочку, за якою визнав позов в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 54999,52грн., судового збору та адвокатських послуг у розмірі 8000,00грн. та просить розстрочити виконання рішення суду наступним чином: до 30.06.2013р. оплата 42000,00грн., до 15.07.2013р. оплата 22609,02грн.

22.01.2013р. позивачем в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надано заяву про зменшення позовних вимог, за якою позивач зменшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача1 1000,00грн., з відповідача2 - 54999,52грн.

З огляду на вищевикладене, господарський суд здійснює розгляд справи з урахування вищевказаної заяви про зменшення позовних вимог.

23.01.2013р. позивачем в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надано заяву про часткову відмову від позову, за якою позивач відмовляється від стягнення з відповідача2 інфляційних втрат, 3% річних та пені. Та просить суд стягнути з відповідача1 заборгованість у розмірі 1000,00грн. та з відповідача2 заборгованість у розмірі 54999,52грн.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників позивача та відповідача2 було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників позивача та відповідача2, суд встановив:

16.02.2009р. між ЗАТ «Первомайський механічний завод» (замовник) та МПМП «Авалон» (підрядник) укладено договір №16/02-2009, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт по: складенню проекту на монтаж горілки типу КП-800Б котла ДКВР-20/13 в котельній ЗАТ «ПМЗ», монтажу горілки типу КП-800 Б та пусконалагоджувальним роботам в котельній ЗАТ «ПМЗ» згідно складеної кошторисної документації цього договору.

За п.1.7. статуту ПрАТ «Первомайський механічний завод» Приватне акціонерне товариство «Первомайський механічний завод» є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Первомайський механічний завод».

На виконання умов цього договору між замовником та підрядником були складені акт приймання виконаних робіт №4-9 за жовтень 2009р., акт приймання виконаних робіт №2-9 за березень 2009р., які підписані з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток підприємств, отже, суд робить висновок, що замовник прийняв виконані роботи без зауважень.

За п.4 договору №16/02-2009 від 16.02.2009р. оплата здійснюється на підставі акту Ф-2 виконаних обсягів робіт (форма-2) шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на р/р підрядника, причому: 4.1. 50% - 53370,47грн. перераховується підряднику у вигляді авансу до початку здійснення робіт; 4.2. 50% - 53370,46грн. після повного виконання підрядником робіт та підписання акту виконаних робіт.

Також між замовником та підрядником підписаний акт звіряння взаємних розрахунків, за яким у замовника перед підрядником нараховується заборгованість у розмірі 55999,52грн. за виконані роботи за договором №16/02-2009 від 16.02.2009р.

15.12.2010р. між МПМП «Авалон» (первісний кредитор) та ПП «Вісмут» (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №15/12-2010 (далі - Договір цесії), за умовами якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, яке належить первісному кредитору, і стає кредитором за договором №16/02-2009 від 16.02.2009р. (далі основний договір), укладеного між первісним кредитором та ЗАТ «ПМЗ» (далі - боржник) (п.1.1. Договору цесії).

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов Договору цесії.

Доказів визнання в судовому порядку Договору цесії недійсним сторонами суду не представлено.

За п.1.2. Договору цесії за цим договором новий кредитор отримує право вимагати від боржника виконання

Пунктом 1.3. Договору цесії первісний кредитор дає згоду новому кредитору на право вимоги боргу з боржника у розмірі 55999,52грн.

Відповідно до п.3.2. Договору цесії первісний кредитор зобов'язується сповістити боржника про відступлення права вимоги за цим договором в строк до 21.12.2010р. шляхом поштового повідомлення про вручення боржнику копії цього договору.

За п.5.1. Договору цесії цей договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

20.12.2010р. відповідачем2 отримано повідомлення позивача №21, за яким останній просить в строк до 31.12.2010р. перерахувати грошові кошти у розмірі 55999,52грн. на розрахунковий рахунок позивача. Відмітка про отримання вказаного повідомлення відповідачем2 міститься на тексті самого повідомлення.

Згідно п.1 ч.1 та ч.3 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте, як вбачається з матеріалів справи відповідач2 у встановлений строк не здійснив виплату вищевказаних грошових коштів.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Крім того, в матеріалах справи міститься акт звіряння взаємних розрахунків станом на 23.01.2013р., який підписаний з обох сторін уповноваженими особами, та за змістом якого вбачається наявність у відповідача2 заборгованості перед позивачем у розмірі 55999,52грн.

Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідача2 у розмірі 54999,52грн. є доведеними, визнаними відповідачем2, суд дійшов висновку про їх задоволення в повному обсязі.

Щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 2376,88грн., 3% річних у розмірі 3079,20грн., пені в сумі 4207,23грн. господарський суд зазначає наступне.

Як вище наводилось, 23.01.2013р. позивачем в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надано заяву про часткову відмову від позову, за якою позивач відмовляється від стягнення з відповідача2 інфляційних втрат, 3% річних та пені.

Вищевказана відмова від частини позовних вимог не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб та не суперечить законодавству. Відповідачі заперечень на відмову позивача від частини позовних вимог до суду не надали. Суд прийняв заяву про відмову від частини позовних вимог відповідно до статей 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом. Про припинення провадження у справі виноситься ухвала.

Враховуючи вищевикладене, заява позивача про відмову від частини позовних вимог підлягає задоволенню, а провадження по справі №5006/33/135/2012 в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 2376,88грн., 3% річних у розмірі 3079,20грн., пені в сумі 4207,23грн. - припиненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

16.02.2009р. між ПП «Світ нерухомості» (поручитель) та МПМП «Авалон» (кредитор) укладено договір поруки №12/2009, за яким поручитель зобов'язується в частковому обсязі у розмірі 1000,00грн. відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань ЗАТ «Первомайський механічний завод» (боржник) за договором №16/02-2009 від 16.02.2009р., укладеному між кредитором та боржником.

За п.3.1. договору поруки №12/2009 від 16.02.2009р. поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником зобов'язання з основного боргу на суму, яка дорівнює 1000,00грн. В зазначену суму входить відшкодування кредитору збитків та уплату відповідних штрафних санкцій за основним договором.

15.12.2010р. між поручителем та кредитором укладено додаткову угоду №1 до договору поруки №12/2009 від 16.02.2009р., за якою внесено зміни в договір поруки в частині заміни кредитора - МПМП «Авалон» на нового кредитора ПП «Вісмут» у зв'язку з укладенням договору відступлення права вимоги №15/12-2010р. від 15.12.2010р.

За ч.1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Дослідивши договір поруки №12/2009 від 16.02.2009р., господарським судом встановлено, що п.7.1. вказаного договору передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до моменту припинення дії основного договору, а також у випадку зміни зобов'язань без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Так, за п. 18 договору №16/02-2009 від 16.02.2009р. строк дії даного договору - до 31 грудня 2009р.

Таким чином, враховуючи, що сторонами до суду не надано доказів пролонгації договору №16/02-2009 від 16.02.2009р. та договору поруки №12/2009 від 16.02.2009р., суд дійшов висновку, що договір поруки №12/2009 від 16.02.2009р. припинив свою дію з 31.12.2009р.

Відповідно до ч.4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовним вимог до відповідача1 щодо стягнення 1000,00грн. заборгованості.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача вартість послуг адвоката у розмірі 8000,00грн.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов`язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд вважає, що в контексті ст.44 Господарського процесуального кодексу України витрати на оплату послуг адвоката підлягають стягненню за умови, якщо надання таких послуг підтверджено документально.

Вищевказані витрати підтверджуються договором про надання юридичних (адвокатських) послуг від 06.11.2012р., актом приймання передачі виконаних робіт від 16.11.2012р., платіжного доручення №356 від 19.11.2012р., копії яких містяться в матеріалах справи.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність понесення вищевказаних витрат, та покладення вартості послуг адвоката на відповідача2 пропорційно розміру задоволених позовних вимог, зокрема, у розмірі 7857,14грн.

Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч.3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про припинення провадження у справі мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно з п.4.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору.

Таким чином, враховуючи припинення провадження у цій справі в частині позовних про стягнення інфляційних втрат в сумі 2376,88грн., 3% річних у розмірі 3079,20грн., пені в сумі 4207,23грн., суд дійшов висновку про необхідність повернення ПП «Вісмут» судового збору в сумі 236,86грн., сплаченого відповідно до платіжного доручення №360 від 19.11.2012р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач2 просив суд розстрочити виконання рішення суду наступним чином: до 30 червня 2013 року оплата 42000,00грн., до 15.07.2013 року оплата 22609,02грн.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

В судовому засіданні 23.01.2013р. представник позивача не заперечив проти розстрочення виконання рішення.

Однак, суд зазначає, що відповідач просить суд розстрочити виконання рішення на загальну суму 64609,02грн., тоді як загальна сума всіх стягнень покладених вказаним рішенням на відповідача2 складає 64204,79грн.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви щодо розстрочення виконання рішення суду, а саме: до 30 червня 2013р. оплата 42000,00грн., до 15.07.2013р. оплата 22204,79грн.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають розподілу у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 35, 43, 44, 49, п.4 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі №5006/33/135/2012 в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 2376,88грн., 3% річних у розмірі 3079,20грн., пені в сумі 4207,23грн.

Позов Приватного підприємства «Вісмут», м.Алчевськ до відповідача1, Приватного підприємства «Світ нерухомості», м.Донецьк відповідача2, Приватного акціонерного товариства «Первомайський механічний завод», м.Первомайськ Луганської області про стягнення з відповідача-1 1000,00грн., з відповідача-2 основного боргу в сумі 54999,52грн. задовольнити частково.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з приватного підприємства "Світ нерухомості" 1000,00 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Первомайський механічний завод» (93200, Луганська область, м.Первомайськ, вул.Правіка Лейтенанта, б.1, ідентифікаційний код 31463293) на користь Приватного підприємства «Вісмут» (94217, Луганська область, м.Алчевськ, вул.Кірова, б.86, ідентифікаційний код 32722871) заборгованість у розмірі 54999,52грн, судовий збір у розмірі 1348,13грн., вартість послуг адвоката у розмірі 7857,14грн.

Розстрочити виконання рішення наступним чином: до 30 червня 2013р. оплата 42000,00грн., до 15.07.2013р. оплата 22204,79грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Вісмут» судовий збір у розмірі 236,86грн., сплачений платіжним дорученням №360 від 19.11.2012р.

У судовому засіданні 23.01.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 28.01.2013р.

Суддя Сич Ю.В.