Постанова

від 29.01.2013 по справі 811/106/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2013 року Справа № 811/106/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

до відповідача - Приватного підприємства „Управління виробничо-технічної комплектації"

про стягнення коштів за податковим боргом.

Олександрійська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача - Приватного підприємства «Управління виробничо-технічної комплектації» - коштів за податковим боргом у розмірі 103 723, 73 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та про розгляд справи у письмовому провадженні за наявними матеріалами (а.с.48).

Відповідач в судове засідання не з'явився; про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак кореспонденція, направлена йому за адресою, зазначеною у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулася до суду з відміткою „по вул. Степовій 1-А підприємства „УВТК" немає" (а.с.41).

За змістом частини 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Разом з тим, згідно частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (а.с.52).

Розглянувши вказану адміністративну справу у порядку письмового провадження, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини першої статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Так, приватне підприємство «Управління виробничо-технічної комплектації» з листопада 1994 року зареєстроване як юридична особа та взяте на облік як платник податків (а.с.5-6).

Зокрема, з 10 січня 2006 року по 21 вересня 2011 року Приватне підприємство „Управління виробничо-технічної комплектації" було зареєстроване як платник податку на додану вартість (а.с. 7-8).

Податковим кодексом України визначено вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Зокрема, статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1).

За змістом пунктів 152.1 та 152.3 статті 152, статті 203 Податкового кодексу України на платника податку на прибуток підприємств і платника податку на додану вартість покладено обов'язок щодо самостійного його нарахування та подання відповідної декларації органу державної податкової служби у встановлений законом строк.

У пункті 49.2 статті 49 Податкового кодексу України також міститься застереження, за яким платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Водночас, підпунктами 54.3.1-54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового Кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими Податковим Кодексом України (пункт 58.2 статті 58 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у встановлені законом строки не було подано до податкового органу декларацію з податку на прибуток за другий квартал 2011 року та за перший квартал і півріччя 2012 року. Факт неподання відповідачем податкових декларацій з податку на прибуток за вказані звітні періоди зафіксовано позивачем у актах камеральної перевірки №386/1510/13756308 від 25 серпня 2011 року та №267/1510/13756308 від 4 жовтня 2012 року (а.с. 14,16).

Відтак, керуючись приписами статті 120 Податкового кодексу України, податковий орган за результатами проведених камеральних перевірок нарахував відповідачеві фінансові санкції: за Актом №386/1510/13756308 від 25 серпня 2011 року - 1030,00 грн, за Актом №267/1510/13756308 від 4 жовтня 2012 року - 1190,00 грн, а отже - самостійно визначив суму грошових зобов'язань відповідача з податку на прибуток.

Олександрійською ОДПІ Кіровоградської області ДПС на основі вищевказаних актів камеральних перевірок та нарахування штрафних санкцій з податку на прибуток підприємств було надіслано відповідачеві податкові повідомлення-рішення №0002291510 від 26 серпня 2011 року (а.с.15) та № 0003251510 від 4 жовтня 2012 року на загальну суму 2220,00 грн (а.с. 17).

Крім того, позивач стверджує про наявність у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 101560, 21 грн (з них 60914,07 грн - за основним платежем, 39870,00 грн - за штрафними санкціями, пені - 776,14 грн).

Так, за актами документальної позапланової перевірки Олександрійською ОДПІ було складено акт № 618/23-30/13756308 від 15 листопада 2011 року, у якому було зафіксовано порушення відповідачем пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.7.10 пункту 7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" і зроблено висновок про непідтвердження відображеного Приватним підприємством „Управління виробничо-технічної комплектації" у декларації за квітень 2010 року бюджетного відшкодування вказаного податку у сумі 155250,00 грн (а.с. 20-26). У зв'язку з цим, відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України відповідачеві визначено податкове зобов'язання із податку на додану вартість у розмірі 155250,00 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 38813,00 грн.

Відповідне податкове повідомлення-рішення №0000282330 було направлено відповідачеві 15 листопада 2011 року (а.с. 27).

Крім того, 16 листопада 2011 року за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, контролюючим органом було виявлено порушення відповідачем підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, а саме - встановлено заниження відповідачем податкового зобов'язання по податку на додану вартість з реалізації майнових активів, що відображено в Акті перевірки №00620/1520/13756308 від 16 листопада 2011 року (а.с. 28). Як наслідок, відповідачеві було направлене податкове повідомлення-рішення №0002341520 від 16 листопада 2011 року , згідно якого Приватному підприємству „Управління виробничо-технічної комплектації" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 5283,00 грн (а.с. 29).

Як вбачається зі зворотного боку облікової картки платника податків (а.с.13), у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання з податку на додану вартість відповідачеві також була нарахована пеня на суму 776,14 грн.

Судом встановлено,що вказані податкові повідомлення-рішення №0002291510 від 26 серпня 2011 року, № 0003251510 від 4 жовтня 2012 року , так само, як і податкові повідомлення-рішення №0000282330 від 15 листопада 2011 року та №0002341520 від 16 листопада 2011 року не оскаржувалися ні в адміністративному порядку, визначеному статтею 56 Податкового кодексу України, ні в судовому порядку. Податковий борг за ними у повному обсязі не сплачено. Так, за рахунок переплати відповідач лише частково погасив заборгованість з податку на прибуток на суму 46,48 грн (а.с. 10, 12), а також заборгованість з податку на додану вартість на суму 98561,93 грн (а.с.11,13).

Таким чином, податковий борг відповідача - тобто сума грошового зобов'язання, самостійно узгодженого платником податків, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання - становить наразі 103723, 73 грн (з податку на прибуток - 2163,52 грн, а з податку на додану вартість - 101560,21 грн).

Оскільки за приписами підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, суд дійшов висновку, що податкові зобов'язання відповідача за податком на прибуток та податку на додану вартість є узгодженими.

Згідно з пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, судом встановлено, що Олександрійською ОДПІ у відповідності до чинних на той час приписів підпунктів 6.2.1 статті 6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" було направлено відповідачеві дві податкові вимоги: №1/446 від 2 жовтня 2008 року та № 2/522 від 20 листопада 2008 року (а.с. 30-31), які на час розгляду і вирішення даної адміністративної справи не відкликались (а.с. 51).

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

На виконання вказаних законодавчих приписів підпунктами 20.1.18, 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; стягувати до бюджетів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

В свою чергу, згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. При цьому, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (пункт 59.5. статті 59 Податкового кодексу України).

Виходячи з викладеного, на підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, а також враховуючи, що відповідачем не надано доказів сплати заборгованості з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість на загальну суму 103723,73 грн, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам та матеріалам справи, підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства „Управління виробничо-технічної комплектації" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 13756308) податковий борг у розмірі 103723 грн. 73 коп. (сто три тисячі сімсот двадцять три грн., сімдесят три копійки) з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, на користь Державного бюджету України в особі Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10- денний строк з дня отримання копії цієї постанови, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.В. Кравчук