Рішення

від 03.09.2012 по справі 1403/1002/12

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

03.09.2012

Справа №1403/1002/12

2/1403/321/12

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2012 року Березанський районний суд Миколаївської області

в складі головуючого - судді - Тавлуя В.В.

при секретарі - Ходан Л. П.

за участю представника

позивачки - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Березанка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Зоря»про стягнення заробітної плати, не виплаченої при звільненні, компенсації за невикористану відпустку та відшкодування за затримку при звільненні, -

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_2 10.07.2012 року звернулась до суду з позовом про стягнення заробітної плати, не виплаченої при звільненні, компенсації за невикористану відпустку та відшкодування за затримку при звільненні, мотивуючи свої вимоги тим, що вона працювала касиром -водокатом КП «Зоря»з 04.01.2011 р., і 03.03.2012 р. наказом по підприємству №2-К від 03.03.2012 р. була звільнена з займаної посади відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України.

Однак, при її звільненні з підприємства з нею в добровільному порядку не були проведені, передбачені законом розрахунки в частині виплати її заробітної плати в сумі 9368,62 грн. та виплати компенсації за невикористану відпустку в розмірі 1355,38 грн., які, на її думку, підлягають стягненню з відповідача.

В зв'язку з цим, також вважає, що КП «Зоря»в силу положень ст.117 КЗпП України зобов'язане також сплатити на її користь її середній заробіток за весь час затримки розрахунків, який вона визначила у розмірі 8556,00 грн.

Посилаючись на наведені обставини, просить суд стягнути з відповідача на її користь 9 368,62 грн. заробітної плати, не виплаченої при звільненні, 1355,38 грн. суми компенсації за невикористану відпустку та 8556,00 коп. середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку.

В судовому засіданні представник позивачки заявив про зменшення позовних вимог, подавши відповідну заяву, у якій попросив стягнути з відповідача на користь позивачки 9 368,62 грн. заробітної плати, не виплаченої при звільненні, 850 , 08 грн. суми компенсації за невикористану відпустку та 8494,00 коп. середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку.

В письмових запереченнях, які надійшли до суду від відповідача до дня судового засідання відповідач зазначив, що позов не визнає з тих підстав, що позивачка ніколи не зверталася до керівника КП «Зоря»з письмовою заявою про погашення заборгованості по заробітній платі, до того ж, у позивачки не було претензій до колишнього бухгалтера підприємства, який не нарахував їй компенсацію за невикористану відпустку, а трудову книжку ОСОБА_2 отримала в день її звільнення, що на думку відповідача, свідчить про відсутність затримки при її звільненні.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, хоча згідно наявних у справі повідомлень про вручення поштових відправлень, відповідача належним чином і у встановленому порядку було повідомлено про місце, день і час судового засідання, призначеного на 10.08.2012 р., яке було відкладено в зв'язку з неявкою представника відповідача, а також судового засідання, повторно призначеного на 03.09.2012 р.

За таких обставин, за відсутності заяви відповідача про розгляд справи за його відсутності та відсутності заперечень позивача проти такого вирішення справи, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до положень ч.4 ст.169 та ст.224 -226 ЦПК.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні у справі письмові докази суд встановив наступне.

Як свідчать оглянуті в судовому засіданні трудова книжка ОСОБА_2 (а.с.5), посвідчена копія письмової заяви ОСОБА_2 від 03.03.2012 р. (а.с.25) та посвідчена копія Наказу №2-к КП «Зоря»від 03.03.2012 р. (а.с.26), позивачка з 04.01.2011 р. по 03.03.2012 р. працювала на КП «Зоря»на посадах касира-водоката та касира.

Отже, між сторонами існують трудові правовідносини, які регулюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України, прийнятими відповідно до нього, у яких визначені взаємні права та обов'язки працівника та власника або уповноваженого ним органу.

Так, ч.1. ст.116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_2 (а.с.5) та посвідченої копії письмової заяви ОСОБА_2 від 03.03.2012 р. (а.с.25), позивачка у день звільнення працювала, а тому 03.03.2012 р. відповідач зобов'язаний був забезпечити проведення виплати ОСОБА_2 всіх належних їй від КП «Зоря»сум.

Однак, даний обов'язок відповідачем був не виконаний, оскільки згідно наявної у матеріалах справи довідки КП «Зоря»від 17.06.12 р. (а.с.12) станом на 01.06.2012 р. має місце наявність заборгованості відповідача перед ОСОБА_2 по заробітній платі у розмірі 9 368 , 62 грн., що свідчить про порушення відповідачем права позивачки на своєчасне одержання винагороди за працю, передбаченого ч.7 ст.43 Конституції України та наявність у позивачки права вимагати стягнення з відповідача зазначеної суми коштів.

Крім того, ст.83 КЗпП України та ст.24 Закону України «Про відпустки»встановлено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Проте, в порушення даних вимог закону ОСОБА_2 при її звільненні зазначена компенсація виплачена не була, хоча вона має право на її отримання, оскільки за час роботи у відповідача вона не скористалася своїм правом на відпустку.

Дана обставина, підтверджується поясненнями її представника, а також визнається відповідачем згідно його письмових заперечень (а.с.24).

В зв'язку з цим, суд вважає, що позивачка має право на отримання грошової компенсація за всі не використані нею дні щорічної відпустки.

При визначені розміру зазначеної грошової компенсації, з врахуванням обставин справи, суд керується положеннями п.7. Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ №100 від 08.02.1995 р., яким, зокрема, встановлено, що нарахування компенсації за невикористані відпустки провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

Відповідно до цього, враховуючи, що сумарний заробіток ОСОБА_2 за останні перед наданням відпустки 12 місяців згідно даних довідки КП «Зоря»про нараховану заробітну плату за 14 місяців 2011-2012 р. (а.с.42), складає 12575,36 грн., кількість календарних днів відповідного відпрацьованого позивачкою періоду 2011-2012 року (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством) складає 252, а число календарних днів відпустки позивачки складає 24, суд вважає, що позивачка має право на отримання з відповідача грошової компенсації за всі не використані нею дні щорічної відпустки за час роботи на КП «Зоря», в розмірі 1197,60 грн. (12575,36 грн. : 252 календарних днів року (за винятком святкових і неробочих днів) Х 24 дні відпустки).

Разом з тим, враховуючи, що позивачкою заявлено у цій частині стягнення позовну вимогу у розмірі, меншому, за розмір компенсації за невикористану відпустку, визначений судом згідно закону, суд керуючись положеннями ч.1 ст.11 ЦПК України вважає, що він не вправі вийти за межі заявленої вимоги, і доходить до висновку про необхідність стягнення з КП «Зоря»на користь ОСОБА_2 грошової компенсації за невикористану відпустку у заявленому позивачкою до стягнення розмірі - 850,08 грн .

Крім того, суд вважає, що у зв'язку з встановленим фактом непроведення відповідачем розрахунків з ОСОБА_2 при її звільненні (а.с.12), за відсутності даних про те, що між позивачкою та відповідачем до моменту звернення до суду з позовом існував спір про розмір сум, що підлягають її виплаті підприємством, у суду є всі підстави для застосування до правовідносин, що мають місце у даній справі між позивачкою та відповідачем, положень ст.117 КЗпП України, якою встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 Цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З'ясовуючи питання щодо дотримання позивачкою встановленого ст.233 КЗпП України строку для звернення до суду з вимогою про стягнення з відповідача її середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, суд, керуючись Рішенням Конституційного Суду України від 22.02.2012 р. №4-рп/2012 у справі №1-5/2012 та враховуючи, що не день звернення позивачки з зазначеним позовом відповідач не здійснив виплати позивачці заробітної плати при її звільненні, дійшов до висновку, що позивачка не пропустила встановлений ст.233 КЗпП України строк для звернення до суду.

При визначені суми, виплати якої має право вимагати ОСОБА_2 з КП «Зоря»за затримку проведення з нею розрахунків, суд керується положеннями п.2. Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ №100 від 08.02.1995 р., яким, зокрема, передбачено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата, а також положеннями п.8. чинного Порядку, яким встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів.

Відповідно до цього, враховуючи, що середньомісячна заробітна плата ОСОБА_2 за останні два календарні місяці роботи, що передують її звільненню згідно даних довідки КП «Зоря»про нараховану заробітну плату за 14 місяців 2011-2012 р. (а.с.42) складає 2900,36 грн., а число відпрацьованих позивачкою робочих днів за даний період її роботи складає 43 дні, середньоденний заробіток позивачки, складає 67,45 грн. ( 2900,36 грн. : 43 дні ).

Відтак, суд вважає, що розмір коштів, стягнення яких має право вимагати позивачка з відповідача за затримку проведення з нею розрахунків при звільненні становить 5665,80 грн. ( 67,45 грн. х 84 робочих днів затримки з проведенням розрахунків).

Суд не визнає обґрунтованими вимоги позивачки щодо стягнення з відповідачка 8494,00 грн. середнього заробітку за весь строк затримки проведення з нею розрахунків, оскільки відповідачка заявляючи дану вимогу та обґрунтовуючи розмір грошових коштів, що підлягають стягненню з відповідача, здійснила розрахунки у календарних днях.

Разом з тим, згідно п.8. Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ №100 від 08.02.1995 р. нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів.

В зв'язку з цим, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача на користь позивачки її середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку підлягають частковому задоволенню, в сумі 5665,80 грн.

Таким чином, відповідно до встановлених обставин справи і визначених відповідно до них правовідносин, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовної заяви ОСОБА_2

Заперечення відповідача проти позову суд не приймає до уваги при ухваленні рішення, оскільки ч.1. ст.116 КЗпП України встановлено безумовний обов'язок власника або уповноваженого ним органу при звільненні працівника здійснити виплату всіх належних йому сум. Обов'язку звільненого працівника звертатися до власника з письмовою заявою про погашення заборгованості по заробітній платі, що мала, на думку відповідача, зробити позивачка, чинним законодавством не передбачено.

Навпаки, суд вважає, що наявність в матеріалах справи довідки КП «Зоря»від 17.06.12 р. (а.с.12) та довідки КП «Зоря»про нараховану заробітну плату за 14 місяців 2011-2012 р. (а.с.42) свідчить про те, що позивачка зверталася до відповідача в усній формі з вимогами провести з нею розрахунки.

Доказів зворотного, а саме, направлення КП «Зоря»на адресу ОСОБА_2 письмових повідомлень про необхідність з'явитися на підприємство для отримання розрахункових сум, відповідачем не надано.

Не заслуговують також на увагу, на думку суду, доводи відповідача про відсутність у позивачки претензій до колишнього бухгалтера підприємства, який не нарахував її компенсацію за невикористану відпустку, та видачу ОСОБА_2 трудової книжки в день її звільнення, оскільки дані обставини, не передбачені трудовим законодавством, як підстави для звільнення власника або уповноваженого ним органу від обов'язку провести розрахунки зі звільненим працівником у встановлені законом строки.

На підставі викладеного, керуючись ч.7 ст.43 Конституції України, ст.ст.83, 116, 117 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про відпустки», п.1, 2, 7, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ №100 від 08.02.1995 р., ст. ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212-215, ч.4 ст.169, 224-226 ЦПК України, суд , -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Зоря»задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Зоря»(юридична адреса: с. Матіясове Березанського району Миколаївської області код ЄДРПОУ 36743083) на користь ОСОБА_2 15 884 (п'ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) гривні 50 копійок, в тому числі: 9 368 (дев'ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 62 копійки заробітної плати, не виплаченої при звільненні, 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 08 копійок суми компенсації за невикористану відпустку, 5 665 (п'ять тисяч шістсот шістдесят п'ять) гривень 80 копійок середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку.

В задоволенні стягнення 2828,20 грн. середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку, -відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства «Зоря»(юридична адреса: с. Матіясове Березанського району Миколаївської області код ЄДРПОУ 36743083) в дохід держави судовий збір в розмірі 158 гривень 85 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд Миколаївської області шляхом подачі скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 07 вересня 2012 року.

Суддя: