Постанова

від 20.11.2006 по справі 13/31 (5/14)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/31 (5/14)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2006                                                                                   Справа № 13/31 (5/14)  

           Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)          

суддів:Швець В.В. Чимбар Л.О.

при секретарі Чоха

за участю представників сторін :

від позивача: Монастирьов В.В. представник, довіреність №б/н  від 17.01.06

від  відповідача : Тищенко Т.А., довіреність №416  від 10.10.06;

        розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго””, м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  01.06.06р.   у справі  № 13/31(5/14)       

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Авіас-2000”, м.Дніпропетровськ

до відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго””, м.Дніпропетровськ

про стягнення 21 899грн. 44 коп.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2006р. у справі №13/31(5/14) (суддя І.Л.Рудь) позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) фірмі “Авіас-2000” задоволено, з відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”” (далі- ВАТ “ЕК “Дніпрооленерго””) стягнуто на користь позивача заборгованість в сумі 21 899грн. 44 коп.;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача вказаної вище суми, як отриманої без достатньої правової підстави з огляду на ненадання останнім належних доказів щодо повідомлення про доведення узгоджених договірних величин споживання електроенергії позивачем за період з 18.07. по 18.08.2004р., а  також з відсутності підстав для проведення ним коригування цієї величини, оскільки на момент його проведення вся кількість спожитої позивачем електроенергії була оплачена в повному обсязі;

- не погодившись з рішенням суду, ВАТ ЕК “Дніпрообленерго” подало апеляційну скаргу, в якій просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог;

- у поданій скарзі йдеться про невідповідність рішення суду фактичним обставинам справи та про неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права;

- при цьому скаржник вказує на необґрунтованість висновків суду про чинність угоди від 09.10.2002р., підписаної керівником підприємства і недійсність угоди від 20.07.2004р., підписаної директором філії, який не мав належних повноважень, положенням ст.241 Цивільного кодексу України, оскільки 18. та 19.08.2004р. позивач надав відповідачу звіти про споживання електроенергії за серпень 2004р., підписані тим же директором філії, який підписав угоду від 20.07.2004р., на невідповідність висновків суду про вчасне проведення позивачем розрахунків за спожиту у серпні 2004 року електроенергію фактичним обставинам справи, оскільки судом не встановлені дати початку та закінчення розрахункового періоду, тому не має точки відліку початку перебігу строку оплати, на фактичне споживання електроенергії, кількість якої була знята з лічильника №447882, розташованого на об'єкті, що належав ТОВ “Зернопродукт” та вартість якої була сплачена платіжним дорученням від 02.09.2004р. в сумі 6 569грн.83 коп., безпосередньо ТОВ фірмою “Авіас-2000”, а не ТОВ “Зернопродукт”, на те, що перелічені обставини підтверджуються листом за підписом директора В.Н. Табачника, засвідченим печаткою Апостолівської філії ТОВ фірми “Авіас-2000” стосовно включення до договору №647 додаткової точки комерційного обліку з посиланням на договір оренди, укладений між ТОВ фірмою “Авіас-2000” та ТОВ “Зернопродукт” та актом передачі комерційного обліку від 18.07.2004р., на те, що позивач самостійно знімав показання приладів обліку, визначав обсяги спожитої електроенергії і якби ТОВ “Зернопродукт” споживало у серпні 2004р. електроенергію, то ТОВ фірма “Авіас-2000” не мала б можливості зняти показання з відповідного лічильника і вказати їх у своєму звіті про споживання електроенергії в даному періоді, на те, що ТОВ “Зернопродукт” у серпні 2004 року електроенергію не споживало і рахунок на оплату електроенергії  за серпень 2004 року йому не виставлявся у зв'язку з чим саме ТОВ фірма “Авіас-2000” у серпні 2004 року споживало електроенергію, яка враховувалася за спірним приладом обліку і обов'язок стосовно оплати вартості цієї електроенергії згідно з Правилами користування електричною енергією покладається на останнє, а також на неправильне застосування судом п.5.3 Правил користування електричною енергією, оскільки в цьому пункті не зазначено, що кількість фактично оплаченої за розрахунковий період електроенергії визначається на момент проведення коригування;

- позивач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.

В порядку, встановленому ст.77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошувалася перерва до 07., 16. та 20.11.2006р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2002 року між ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго”” (енергопостачальником) та ТОВ фірмою “Авіас-2000” (споживачем) укладено договір №647, предметом якого є постачання і передача електроенергії енергопостачальником та оплата спожитої електроенергії споживачем.

П.2.1 договору встановлено, що обсяги постачання електроенергії та її вартість визначаються за тарифами на електроенергію, які встановлюються у порядку, затвердженому НКРЕ України.

Згідно з п.3.1 договору для визначення обсягів фактично спожитої електроенергії споживач зобов'язаний знімати показання розрахункових приладів обліку та подавати їх значення енергопостачальнику за встановленою формою.

Перелік місць встановлення електролічильників з урахуванням тарифної групи точок вводу, по яких здійснюється розрахунок за спожиту електроенергію узгоджено сторонами в додатку 2.1 до договору.

Актом, який є додатком №6 до договору, встановлено розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін. У додатку №12 до договору визначено перелік цехів, підрозділів споживача.

Відповідно до п.п.4.1, 4.2, 4.5 договору споживач зобов'язаний вносити плату за споживання активної електричної енергії у вигляді передоплати виключно коштами до першої, другої та третьої щотижневої середи розрахункового місяця за кожний тиждень в розмірі 30 процентів з третьої до четвертої середи в розмірі 10 процентів вартості заявленого на розрахунковий місяць обсягу споживання електроенергії. Остаточний розрахунок здійснюється за фактично спожиту електроенергію у розрахунковому місяці у термін до 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі перевищення договірної величини потужності споживач сплачує енергопостачальнику п'ятикратну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду та договірною величиною потужності.

П.6.1.2 договору на енергопостачальника покладено обов'язок доводити споживачеві граничний рівень електроспоживання та погоджену до споживання потужність, яка бере участь у максимумі навантаження енергосистеми у години максимуму, лімітним повідомленням. Термін надання лімітного повідомлення 15 діб до початку розрахункового місяця.

Додатковими угодами від 09.10.2002 та 20.07.2004р. пункт 3.1 договору доповнено реченнями стосовно визначення розрахункового періоду для обліку і розрахунку спожитої енергії, який встановлено, відповідно, з 20 числа попереднього місяця до 25 числа розрахункового місяця, а також з 18. числа попереднього місяця та до 18 числа розрахункового місяця.

Даними угодами сторонами узгоджувалися і строки остаточного розрахунку за фактично спожиту електроенергію у розрахунковому місяці, який здійснюється споживачем на підставі рахунку, наданого енергопостачальником протягом, відповідно, 2-х календарних днів з моменту його отримання, але не пізніше 7 –го числа місяця, наступного за розрахунковим, а також протягом 10-ти операційних днів з моменту отримання рахунку, але не пізніше 30 числа звітного місяця.

Пункт 6.2.1 договору названими угодами викладено в новій редакції, відповідно якої залежно від стану розрахунків, встановлена гранична величина електроспоживання на розрахунковий період коригується одноразово після закінчення розрахункового періоду до рівня її фактичної оплати (за відсотком оплати), але не більше фактичного електроспоживання із застосуванням санкцій відповідно до пункту 4.5 цього договору.

На виконання умов укладеного договору позивач надав відповідачу звіти про споживання електроенергії за серпень 2004 року із зазначенням найменувань цехів і підрозділів останнього та приладів обліку (т.1. а.с.52, 55).

На підставі отриманих звітів 18. та 19.08.2004р. відповідачем були виставлені рахунки №2235 для оплати вартості електроенергії в сумі 12 338грн. 76коп., кількість якої дорівнювала 52673кВт та №2273 для оплати вартості електроенергії в сумі 6 569грн. 83 коп., кількість якої дорівнювала 28046кВт.

      Рахунок №2273 від 19.08.2004р. сплачено позивачем в повній сумі 02.09.2004р. згідно з платіжним дорученням №5422.

07.09.2004р. відповідачем складено акт про споживання електричної енергії понад договірну (граничну) величину, в якому зазначено період відповідного споживання  з  30.08. по 30.09.2004р.. Актом встановлено порушення позивачем ст.26 Закону України «Про електроенергетику»в частині перевищення скоригованої договірної величини споживання електричної енергії за серпень 2004р. на 28046кВт.

15.09.2004р. відповідачем виставлено рахунок №104 для оплати 21 899грн. 44 коп., нарахованих за первищення договірної величини споживання електроенергії у зв'язку із коригуванням до рівня фактично сплаченої за розрахунковий період серпня 2004 р.

Даний рахунок сплачено позивачем в повній сумі 26.10.2004р. згідно з платіжним дорученням №5422.

Між тим, наданий в матеріали справи звіт про споживання електроенергії (т.1, а.с.52) свідчить про те, що кількість електроенергії в розмірі 28046кВт, на яку відповідачем виявлено перевищення договірної величини споживання, визначена позивачем на підставі даних прилада обліку типа САЧУи672кМ447882, встановленого на об'єкті ЗТП-470 ТОВ “Зернопродукт“ м.Апостолово.

Одночасно слід зазначити, що 20.05.2002р. ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго“” (енергопостачальником) та ТОВ “Зернопродукт“ (споживачем) укладено договір №109, предметом якого є також постачання і передача електроенергії енергопостачальником та оплата спожитої електроенергії споживачем.

У додатку №21 до договору (т.1, а.с.21) сторонами узгоджено перелік місць встановлення електролічильників, за якими здійснюється розрахунок за спожиту ТОВ “Зернопродукт” електроенергією.

Згідно з цим переліком кількість спожитої на об'єкті ЗТП-470 електроенергії визначається за даними приладу обліку типа САЧУи672кМ 537267.

На підставі актів від 09. та 27.12 2002р. (т.1. а.с.66, 67) , підписаних представниками Апостолівського району електричних мереж та ТОВ “Зернопродукт” здійснена заміна електролічильників та на зазначеному об'єкті остаточно встановлено електролічильник типу САЧУи672кМ447882.

Одночасно слід зазначити, що докази внесення в установленому законодавством порядку змін до договорів №647 від 01.022.2002р. та №109 від 20.05.2002р. стосовно переліків місць встановлення електролічильників, за якими здійснюються розрахунки за спожиту ТОВ фірмою “Авіас-2000” та ТОВ “Зернопродукт” електроенергію відповідачем не надані і в матеріалах справи відсутні.

Не надані також докази внесення сторонами змін до переліку підрозділів споживача та зони його експлуатаційної відповідальності (додатки №6/12 до договору).

Отже наведені вище фактичні обставини справи дозволяють зробити висновок про відсутність у відповідача підстав для проведення коригування договірної величини споживання позивачем електроенергії до рівня фактично сплаченої за даними приладу обліку САЧУи672кМ№447882, встановленого не на об'єкті споживання останнього та який по договору №109 від 20.05.2002р. обліковується безпосередньо за ТОВ “Зернопродукт”.

При цьому одноразове виконання позивачем грошових зобов'язань за ТОВ “Зернопродукт” ніяким чином не впливає на права та обов'язки сторін за договорами №647 та №109 і не може призводити до застосування заходів відповідальності стосовно позивача за недотримання строків оплати вартості електроенергії, встановлених договором №647 та додатковими угодами до цього договору.

Таким чином, грошові кошти в сумі 21 899грн. 44 коп. нараховані за перевищення договірної величини споживання електроенергії та сплачені позивачем платіжним дорученням №5422 від 26.10.2004р. є такими, що безпідставно отримані відповідачем.

Ст.1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути це майно.

З урахуванням положень даної норми позовні вимоги слід визнати обґрунтованими.

Крім того, відповідно до п.7.3.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.06р. №28 у разі виявлення уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору, на місці оформлюється двосторонній акт порушень за встановленою формою. Акт складається у присутності представника споживача в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача підписати акт робиться запис про відмову.

Щодо досліджуваної справи, то як зазначено вище, рахунок на сплату позивачем 21 899грн.44 коп. за перевищення договірної величини споживання електроенергії виставлено відповідачем за наслідками складання акту від 07.09.2004р..

Однак зазначений акт не може вважатися належним доказом виявлення факту споживання позивачем електричної енергії понад договірну величину, оскільки вказаний в ньому період споживання визначено з 30.08. по 30.09.2004р., в той час, як розрахунковий період з 18.07. по 18.082004р., в даному акті відсутні відомості стосовно дати фактичної оплати позивачем електроенергії, відносно якої проводилося коригування, а також підпис представника споживача.

При цьому відповідачем взагалі не надані докази направлення даного акту позивачу.

Посилання відповідача на акт передачі електролічильника САЧУи672кМ№447882 від 18.07.2004р. (т.1. .а.с125) та лист директора ТОВ фірми “Авіас-2000” про внесення змін до договору №647 від 01.02.2002р. про додаткову точку комерційного обліку згідно з договором оренди від 01.07.2004р. між ТОВ “Зернопродукт” і ТОВ фірмою  “Авіас-2000” на період дії останнього (т.1. а.с124) колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки чинне законодавство не передбачає умов внесення змін до господарських договорів в односторонньому порядку, а відповідно до зазначеного договору оренди обов'язок щодо оплати витрат на утримання об'єкту оренди (водопостачання, послуг зв'язку та інших) покладено на орендодавця –ТОВ “Зернопродукт”.

Тому оплата позивачем вартості електроенергії в кількості 28046кВт здійснена виключно в межах наявних між ним та ТОВ “Зернопродукт” інших господарських відносин, що не забороняється чинним законодавством, але і не дає підстав для притягнення його до відповідальності.

За таких обставин рішення місцевого господарського суду, яким позовні вимоги ТОВ фірми “Авіас-2000” задоволені слід зазначити без змін.

   Керуючись ст.ст.101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд , -ПОСТАНОВИВ :

       - рішення господарського суду Дніпропетровської області від  01.06.06р.   у справі  № 13/31(5/14) залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

     Головуючий                                                                                            І.Л.Кузнецова                 

     Суддя                                                                                                        В.В.Швець

     Суддя                                                                                                       Л.О.Чимбар