Постанова

від 18.09.2008 по справі 2-а-9227/08

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс

(0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ 

18

вересня 2008 р.                                                                                  Справа

№ 2-а-9227/08

                                                                                                                             м.

Вінниця

Вінницький

окружний адміністративний суд в складі

Головуючого

судді Мельник-Томенко Жанни Миколаївни,

При секретарі

судового засідання:   Пивовар Інні

Михайлівні 

За участю представників сторін:

позивача      :  

ОСОБА_1

відповідача

:   Куреза Т.В., представник на підставі

довіреності     

розглянувши

матеріали справи

за

позовом: ОСОБА_1  

до:   Аудиторської палати України 

про:

скасування рішення

ВСТАНОВИВ

:

ОСОБА_1

звернувся до суду з позовом до Аудиторської палати України про скасування

рішення № 183/1 від 11.10.2007 року, зобов'язання відновити дію сертифіката

аудитора серії НОМЕР_1.

Позов

мотивовано наступним.

11.10.2007

року Аудиторська палата України прийняла рішення № 183/1 про застосування

стягнення, яким за неналежне виконання професійних обов'язків анульовано

сертифікат аудитора ОСОБА_1 НОМЕР_1. Підставою для прийняття відповідачем

даного рішення є заява АКБ “Укрсоцбанк”від 12.09.2007 року, в якій скаржник

зазначив, про порушення аудитором ОСОБА_1 норм професійної етики, вимог

стандартів аудиту та чинного законодавстві при наданні аудиторських послуг

ОСОБА_2

Позивач

вважає рішення Аудиторської палати необґрунтованим, таким що суперечить вимогам

чинного законодавства України та порушує його права та законні інтереси.

Так, на думку

позивача, при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем порушено вимоги ст.

58 Конституції України та Закону України “Про аудиторську діяльність”, оскільки

на день застосування дисциплінарного стягнення визначеного ст. 22 вказаного

закону, у чинному законодавства була відсутня норма, яка б визначала які саме

дії аудитора є неналежним виконанням професійного обов'язку аудитора та який

саме вид дисциплінарного стягнення має застосовуватися до особи, що їх вчинила.

Крім

того,  рішення прийняте із порушенням

вимог ч. 2 ст. 22 Закону України “Про аудиторську діяльність”, відповідно до

якої порядок застосування до аудиторів стягнень визначається Аудиторською

палатою України. Вказаний порядок було затверджено Аудиторською палатою України

15.11.2007 року № 184/4, тобто більше ніж через місяць після прийняття

оспорюваного рішення.

Також,

відповідачем порушено порядок проведення засідань, а саме п.п. 5.5. ст. 5

Статуту Аудиторської палати України та п. 3, п.п. 7.1. п. 7  Регламенту засідань Аудиторської палати

України, а саме проект порядку денного разом з матеріалами надіслано членам

палати із порушенням визначеного семиденного строку, до початку чергового

засідання, а оспорюване рішення прийняте неправомочним складом (12 членів)

Аудиторської палати України, що становить менше двох третин членів палати.

Враховуючи

викладене, позивач вважає, що оспорюваним рішенням порушено його право на

працю, а саме рішення являється, необґрунтованим, протиправним і таким що

підлягає скасуванню.

Тому, позивач

просить суд скасувати рішення № 183/1 від 11.10.2007 року, зобов'язати  відповідача відновити дію сертифіката

аудитора серії НОМЕР_1, що виданий ОСОБА_1 на підставі рішення Аудиторської

палати України від 20.09.1994 року № 19.

У судовому

засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі та посилаючись на обставини

викладені в позовній заяві просив суд повністю задоволити позовні вимоги.

Представник

відповідача у судовому засіданні заперечила проти задоволення позову,

посилаючись на наступне. При прийнятті оспорюваного рішення Аудиторська палата

України (далі - АПУ) керувалась Законом України “Про аудиторську діяльність”.

На дату винесення оспорюваного рішення порядок застосування до аудиторів  стягнень був визначений Аудиторською палатою

України, а саме: Положенням про комісію АПУ з стандартів аудиту та контролю

якості, затвердженого рішенням АПУ № 176/9.3 від 26.04.2007 року (п.п. 3.12,

3.13); Положенням про Дисциплінарну комісію АПУ, затвердженого рішенням АПУ №

176/9.2. від 26.04.2007 року (п. 1.5.); Положенням про сертифікацію аудиторів,

затвердженого рішенням АПУ № 178/6 від 31.05.2007 року (п.п. 11.3); Порядку

ведення Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, затвердженого рішенням АПУ №

176/7 від 26.04.2007 року.

Також

відповідачем дотримано порядок проведення засідань АПУ при прийнятті

оспорюваного рішення, оскільки відповідач діяв у відповідності до Закону

України “Про аудиторську діяльність”, Статуту АПУ. Відповідно до п. 12.3.

Статуту АПУ, на період до погодження та затвердження цього Статуту, Регламенту

АПУ, локальних нормативних актів АПУ і внутрішніх документів діють раніше

затверджені Статут та інші документи в частині, що  не суперечить Закону України “Про аудиторську

діяльність”. У зв'язку з тим, що більшість положень Регламенту засідань АПУ,

затвердженого АПУ 27.10.1998 року (протокол № 70), не відповідали вимогам

чинного законодавства та нормам Статуту АПУ, Регламент засідань АПУ, чинний на

дату прийняття рішення АПУ від 11.10.2007 р. № 183/1 застосовувався лише в

частині, що не суперечила вимогам Закону України “Про аудиторську діяльність”та

Статуту АПУ. Так, п. 3 Регламенту АПУ не застосовувався, оскільки ним

передбачалось, що членам АПУ не менше ніж за 7 днів до чергового засідання надсилається

проект порядку денного, затвердженого головою Спостережної ради АПУ. У зв'язку

із внесенням змін в законодавство такий орган як Спостережна рада АПУ у складі

АПУ був відсутній. Проект порядку денного позачергового засідання АПУ

11.10.2007 року був складений головою АПУ на підставі отриманих від членів АПУ

та власних пропозицій та надісланий Секретаріатом АПУ членам АПУ електронною

поштою 09.10.2007 року, що відповідає вимогами п.п. 6.3.7, п. 6.3., п. 7.1.

Статуту АПУ.

Оспорюване

рішення було прийняте складом, що визначений в ст. 14 Закону України “Про

аудиторську діяльність”, оскільки із двадцяти членів АПУ на засіданні

11.10.2007 року були присутні дванадцять її членів.

Враховуючи

викладене, представник відповідача 

просила суд повністю відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1

Суд,

заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали

справи, оцінивши докази в їх сукупності дійшов висновку, що позов підлягає

частковому задоволенню, з наступних підстав.

Рішенням

відповідача № 183/1 від 11.10.2007 року, керуючись ст. 22 Закону України “Про

аудиторську діяльність”від 22.04.1993 року № 3125-ХІІ, та згідно з вимогами

розділу 11 Положення про сертифікацію аудиторів та розділу ІІІ Порядку ведення

Реєстру аудиторських фірм та аудиторів Аудиторська палата України вирішила:

 за неналежне виконання професійних обов'язків,

а саме: порушення вимог ст. 3 та 17 Закону України “Про аудиторську

діяльність”, стандартів аудиту та норм професійної етики аудиторів застосувати

до аудитора ОСОБА_1 (м. Вінниця, сертифікат аудиторНОМЕР_1) стягнення у вигляді

анулювання сертифіката аудитора (п. 1);

виключити ПП

“АФ “Слауді і К””(м. Вінниця, код ЄДРПОУ 23109490) з Реєстру аудиторських фірм

та аудиторів. Свідоцтво НОМЕР_2 про внесення до Реєстру аудиторських фірм та

аудиторів, видане рішенням Аудиторської палати України № 98 від 26.01.2001

року, вважати анульованим (п. 2).

Згідно

ст.  22 Закону України “Про аудиторську

діяльність”, за неналежне виконання 

професійних  обов'язків  до 

аудитора (аудиторської  фірми)

можуть бути застосовані Аудиторською палатою України  стягнення 

у  вигляді  попередження, 

зупинення  чинності

сертифіката  на  строк 

до одного року або анулювання сертифіката, виключення з Реєстру.  Порядок застосування   до  

аудиторів   (аудиторських   фірм) стягнень визначається Аудиторською

палатою України. Рішення Аудиторської 

палати  України  щодо 

застосування  до аудиторів

(аудиторських фірм) стягнень можуть 

бути  оскаржені  до суду.

Відповідно до

п.п. 2.3.6 Статуту Аудиторської палати України, прийнятого протоколом засідання

АПУ № 4 від 28.10.1993 року, затвердженого зі змінами рішенням АПУ № 180 від

21.06.2007 року, зареєстрованого Міністерством юстиції України (далі Статут),

для виконання статутних завдань АПУ здійснює повноваження, а саме: визначає

порядок застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень за неналежне

виконання професійних обов'язків у вигляді попередження, зупинення чинності

сертифіката на строк до одного року або анулювання сертифіката, виключення з

Реєтру.

Згідно

Положення про Комісію Аудиторської палати України з стандартів та контролю

якості, затвердженого рішенням Аудиторської палати України № 176/9.3 від

26.04.2007 року, комісія має наступні повноваження: розглядає скарги та

звернення і перевіряє викладені у них факти щодо виконання суб'єктами

аудиторської діяльності вимог законодавства, норм і стандартів аудиту і етики

(п. 3.12 Положення); за наслідками розгляду скарг та звернень у разі

необхідності застосування до суб'єктів аудиторської діяльності стягнень,

передбачених ст. 22 Закону України “Про аудиторську діяльність”вносить подання

та відповідні матеріали на розгляд Дисциплінарної комісії АПУ (п. 3.13.)

Судом

встановлено, що за наслідком аналізу заяви АКБ “Укрсоцбанк”на професійні дії

ОСОБА_1 № 02-06/67-2907 від 12.09.2007 року, Комісією з стандартів та контролю

якості надано висновок № 27 від 25.09.2008 року. У висновку визначено, що

Комісія АПУ вважає за необхідне передати зазначені матеріали для розгляду і

прийняття рішення дисциплінарній комісії АПУ.

Положенням

про Дисциплінарну комісію Аудиторської палати України, затвердженим рішенням

Аудиторської палати України № 176/9.2 від 26.04.2007 року визначено, що

головним завданням Комісії  є розгляд

матеріалів дисциплінарного провадження по фактах порушення аудиторами та

аудиторськими фірмами України вимог Закону України “Про аудиторську

діяльність”, стандартів аудиту та норм професійної етики, рішень АПУ (п.1.5).

Основною формою роботи Комісії є засідання (п. 3.1.), зокрема, за поданням

інших Комісій АПУ  за результатами

перевірок дотримання аудиторськими фірмами та аудиторами вимог Закону України

“Про аудиторську діяльність”, стандартів аудиту, норм професійної етики та

рішень АПУ (п. 3.2.). Остаточною стадією розгляду справи Комісією є прийняття

рішення, яке буде виноситися Комісією на засідання АПУ, та доведення його до

відома усіх зацікавлених  сторін

(п.3.3.). За наслідками розгляду наданих матеріалів дисциплінарного провадження

Комісія виносить на розгляд АПУ відповідні проекти рішень, які містять мотивований

висновок та аргументовані пропозиції щодо застосування або незастосування до

аудиторів (аудиторських фірм) стягнення відповідно до Закону України “Про

аудиторську діяльність”. Рішення виноситься за затвердженою формою (п. 3.10).

У

відповідності до п. 11 Положення про сертифікацію аудиторів, затвердженого

рішенням Аудиторської палати України № 178/6 від 31.05.2007 р., розробленого

відповідно до вимог Закону України “Про аудиторську діяльність”, за неналежне

виконання професійних обов'язків до аудитора можуть бути застосовані АПУ

стягнення у вигляді попередження, зупинення чинності сертифіката на строк до

одного року або анулювання сертифіката (п. 11.1). Неналежне виконання

професійних обов'язків аудитором -це порушення аудитором вимог чинного законодавства

України, стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів та рішень АПУ (п.

11.2). Розгляд на засіданні АПУ питань про застосування стягнень здійснюється

за поданням Дисциплінарної комісії АПУ. При необхідності АПУ заслуховує

пояснення аудитора (п. 11.3).

Як видно з

протоколів № 182 від 27.09.2007 року, № 183 від 11.10.2007 року на засіданні

АПУ розглядалась заява АКБ “Укрсоцбанк”“Про порушення норм професійної етики,

порушення вимог стандартів аудиту, вимог чинного законодавства”.

Відповідно і

рішення Аудиторської палати України  №

183/1 від 11.10.2007 року в частині застосування до позивача стягнення у

вигляді анулювання сертифіката аудитора прийняте за результатами розгляду заяви

АКБ “Укрсоцбанк”.

Вказане

являється порушення процедури розгляду даного питання, визначеного

вищевказаними нормами, Положенням про Дисциплінарну комісію Аудиторської палати

України,  п.п. 11.3. п. 11 Положення про

сертифікацію аудиторів, затвердженого рішенням Аудиторської палати України №

178/6 від 31.05.2007 року,  оскільки

оспорюване рішення АПУ прийняте не на підставі рішення Дисциплінарної комісії

АПУ, а на підставі розгляду заяви АКБ “Укрсоцбанк”.

Проте, як

вбачається із протоколу спільного засідання Комісії з стандартів та контролю

якості та Комісії з питань аудиторської етики України від 09.10.2007 року,

Дисциплінарною Комісією аудиторської палати України 26.09.2007 року було

прийнято рішення щодо ОСОБА_1

Крім того,

відповідно до ст. 14 Закону України “Про аудиторську діяльність”, Рішення

Аудиторської   палати   України  

приймаються  на  її засіданнях 

простою  більшістю  голосів 

за  наявності  більш як половини її членів за винятком

випадків,  передбачених цим Законом та

Статутом.

Відповідно до

п.п. 5.1. Статуту, рішення АПУ приймаються на її засіданнях простою більшістю

голосів за наявності більш як половини її членів, за винятком випадків,

передбачених Законом України “Про аудиторську діяльність”та цим Статутом. п.п.

5.1. Статуту визначено, що порядок проведення засідань АПУ, підготовки питань

до розгляду та прийняття рішень визначаються Регламентом АПУ, який

затверджується АПУ.

Разом з тим,

п.п. 12.3 Статуту передбачено, що на період до погодження та затвердження цього

Статуту, Регламенту АПУ, локальних нормативних актів АПУ і внутрішніх

документів діють раніше затверджені Статут та інші документи в частині, що не

суперечать Закону України “Про аудиторську діяльність”.

Таким чином,

на час прийняття оспорюваного рішення діяв Регламент засідань Аудиторської

палати України, затверджений рішенням Аудиторської палати України   від 27.10.1998 року протокол № 70.  Відповідно до вказаного Регламенту, засідання

АПУ вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менш двох третин членів

Палати.

Враховуючи

те, що згідно ч. 6 ст. 13 Закону України “Про аудиторську діяльність”загальна

кількість членів Аудиторської плати України становить двадцять осіб, дві

третини членів Палати являється 13 чоловік.

Проте, як

вбачається з протоколу №183 від 11.10.2007 року засідання АПУ, присутніми на

засіданні було 12 членів АПУ. Зазначене вказує на неправомочність засідання

АПУ.

Крім того,

аудиторський висновок про результати аналізу наданих документів по договору про

депозитний вклад з правом  додаткового

внеску від 10.09.1993 року та перевірки здійснених заявником розрахунків

грошових коштів за вказаним договором, складений 23.07.2007 року аудиторською

фірмою “Слауді і К”на запит ОСОБА_2.

Таким чином,

висновок надано самою фірмою, в особі аудитора -  ОСОБА_1

Законодавством,

а саме ч. 1  ст. 22 Закону України “Про

аудиторську діяльність”передбачено, що за неналежне виконання професійних

обов'язків до аудитора (аудиторської фірми) можуть бути застосовані

Аудиторською палатою стягнення.

З наведеного

вище вбачається, що законодавством не передбачено одночасного застосування

стягнень до аудиторської фірми та аудитора.

Суд не

приймає до уваги доводи позивача про порушення порядку надіслання проекту

порядку денного разом з матеріалами членам палати із порушенням визначеного

семиденного строку, до початку засідання.

Так,

відповідачем надано суду  повідомлення

від 20.09.2007 року, яким членам АПУ направлено проект порядку денного

засідання АПУ, яке відбудеться 27.09.2007 року та відповідні матеріали. В

подальшому, у вказаний проект порядку денного були внесені зміни та доповнення,

що зумовило направлення 25.09.2007 року повторного повідомлення та проекту

порядку денного. Вказане не являється порушенням Регламенту.

Також

відповідачем не порушено вимог Регламенту при направленні повідомлення від

09.10.2007 року та проекту порядку денного позачергового засідання АПУ, яке

було призначено на 11.10.2007 року, оскільки направлення порядку денного за 7

діб не передбачено для позачергового засідання.

     За таких підстав, суд вважає, що позов

підлягає частковому задоволенню, оскільки оспорюване рішення в частині

анулювання сертифіката  аудитора ОСОБА_1

прийняте з порушенням порядку прийняття даного рішення.

Однак,

враховуючи те, що рішення Аудиторської палати № 183/1 від 11.10.2007 року

складається з пунктів, а позовні вимоги стосуються лише п. 1 рішення, суд

вважає за необхідне скасувати п. 1 рішення, а не рішення в цілому.

Окрім того,

підлягає задоволенню позовна вимога щодо зобов'язання Аудиторської палати

України відновити дію сертифіката аудитора ОСОБА_1

При вирішенні

справи, суд керувався також наступним.

  Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України

органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи,

зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України.

 Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного

судочинства України, у  справах  щодо 

оскарження рішень,  дій чи бездіяльності

суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті

(вчинені) вони: 1) на   підставі,   у 

межах  повноважень  та 

у  спосіб,  що передбачені Конституцією та законами

України; 2) з  використанням  повноваження 

з   метою,   з  

якою   це повноваження надано; 3)

обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх

обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо

(неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу

рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8)

пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими

несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на

досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з  урахуванням 

права  особи на участь у процесі прийняття

рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до

ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доказування в

адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності  суб'єкта владних повноважень  щодо доказування правомірності свого рішення,

дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти

адміністративного позову. Відповідач не виконав обов'язок щодо доказування, не

довів правомірність свого рішення.

 Враховуючи 

викладене, з урахуванням обставин справи та сукупності зібраних доказів,

суд дійшов до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає частковому

задоволенню.

Згідно ч. 3

ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов задоволено

частково, судові витрати, здійснені позивачем присуджуються йому відповідно до

задоволених вимог. Оскільки  квитанцією №

000542 від 08.07.2008 року  підтверджено

розмір судового збору сплаченого позивачем, що складає 3,40 грн., з урахуванням

задоволення частини позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню 1,70

грн.

Керуючись

ст.ст. 2, 9, 11, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 162, 163, 167, 186, 255, 257

Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ

:

Позов

задоволити частково.

Визнати

протиправним і скасувати п. 1 рішення Аудиторської палати України від

11.10.2007 року № 183\1.

Зобов'язати

Аудиторську палату України відновити дію сертифіката аудитора серії НОМЕР_1, що

виданий ОСОБА_1 на підставі рішення Аудиторської палати України від 20.09.1994

року № 19.

В задоволенні

іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з

Державного бюджету на користь ОСОБА_1 документально підтверджений розмір

судових витрат, відповідно до частини задоволених позовних вимог, в розмірі

1,70 грн.     

Відповідно до

ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її

проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.

160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про

апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції

подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про

апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання

заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна

скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив

оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається

особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до

ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку

подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне

оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим

Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після

закінчення цього строку.

У разі подання

апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної

сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови оформлено:

  23.09.08 

Суддя/підпис/ Мельник-Томенко Жанна Миколаївна