Рішення

від 24.01.2013 по справі 2607/14839/12

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2607/14839/12

Категорія 19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Супрун Г. Б. ,

при секретарі -Вороніній Н. П., Кваші І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суднопідйом» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором купівлі-продажу у розмірі 827 833 грн., пеню - 56950,41 грн. та 3% річних у розмірі 11022,66 грн. Мотивує заяву тим, що 16.12.2011 р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень. За договором відповідач мав здійснити повну оплату вартості нерухомого майна до 01.07.2012. Проте ПАТ «Суднопідйом» сплатив лише частину коштів у розмірі 200 000 грн. Решту суми до цього часу не виплачено. Тобто відповідач свої зобов'язання по договору у передбачені строки не виконав.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав, вказував на те, що додаткова угода, укладена сторонами 01.08.2012 р. є нікчемною, оскільки в порушення вимог законодавства не була посвідчена нотаріально. Тому просив суд при вирішенні спору не брати її до уваги.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечував, вказував на те, що дійсно ПАТ «Суднопідйом» мало сплатити всі кошти за договором купівлі-продажу на користь позивача до 01.07.2012 р. Проте через фінансові труднощі виконати свої зобов'язання товариство не змогло. Оскільки розривати укладений договір купівлі-продажу сторони не бажали, 01.08.2012 р. між ними було укладено угоду, якою передбачалась поетапна сплата заборгованості на користь позивача, кінцевий термін розрахунку - 01.03.2013 р. Вважає посилання позивача на недійсність угоди безпідставними та необґрунтованими, а звернення до суду передчасним.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

16.12.2011 р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 1757 (а.с.4-7). За умовами договору позивач передає у власність відповідачу нежилі приміщення з № 1 по № 5 (групи приміщень № 4) (в літері А), загальною площею 80,40 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, а відповідач зобов'язується сплатити їх вартість у розмірі 1027833,60 грн. (200 000 грн. - протягом 3-х банківських днів з дня підписання договору, решта суми - до 01.07.2012).

В судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що 200 000 грн. відповідачем сплачено на рахунок позивача (виписка за особовим рахунком, а.с. 43-44).

01.08.2012 р. між сторонами укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 16.12.2011 (а.с. 33), якою сторони підтвердили наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 827833,60 грн. і відповідач зобов'язувався її погасити поетапно: з 01.09.2012 три місці сплачувати по 50 000 грн., до 01.12.2012 та 01.01.2013 - по 100 000 грн., в термін до 01.02.2013 - 225 000 грн., до 01.03.2013 - 252 833,60 грн.

В своїх запереченнях представник відповідача посилався на те, що уклавши додаткову угоду, сторони не вносили змін до умов договору купівлі-продажу, а уклали окрему цивільно-правову угоду про порядок оплати заборгованості. З цих підстав вважає, що сторонами дотримано вимог законодавства щодо форми договору. І посилається на те, що за умовами зазначеної додаткової угоди право вимоги у позивача ще не настало, оскільки останню частину коштів відповідач має сплатити на користь позивача до 01.03.2013 р.

Проте судом додаткова угода при вирішення даного спору не може бути взята до уваги, виходячи з наступного.

Згідно ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

При укладенні договору купівлі-продажу нежилих приміщень сторонами дотримано вимог даної норми закону, і договір було посвідчено нотаріально.

Згідно ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Пунктом 15 договору купівлі-продажу встановлено, що зміна умов договору чи його розірвання посвідчується в нотаріальному порядку.

З назви та змісту додаткової угоди від 01.08.2012 вбачається, що фактично нею вносяться зміни до основного договору, а саме до абз. 2 п. 3 договору купівлі-продажу, щодо порядку та строків розрахунку по договору.

Проте вимог законодавства щодо нотаріального посвідчення угоди про зміну договору сторонами не дотримано. А тому посилання представника відповідача в обґрунтування заперечень на те, що сторони не вносили змін до умов договору купівлі-продажу, а уклали окрему цивільно-правову угоду про порядок оплати заборгованості, і тому вона правомірно укладена у простій письмовій формі, не ґрунтується на положеннях цивільного законодавства України.

Статтею 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

У відповідності до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Враховуючи викладене, а також те, що зобов'язання за додатковою угодою ПАТ «Суднопідйом» також не виконуються, суд приходить до висновку, що додаткова угода внаслідок недотримання вимог законодавства щодо її нотаріального посвідчення є нікчемною, тобто такою, що не створює юридичних наслідків. Тому суд її до уваги не приймає.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Факт невиплати відповідачем коштів за договором купівлі-продажу та наявності заборгованості у розмірі 827 833,60 грн. підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем. Тому суд позовні вимоги в цій частині вважає обґрунтованими.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема сплата неустойки.

Абзацом 2 пункту 20 договору встановлено, що у разі порушення покупцем строків сплати визначених у пункті 3 договору, покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми договору, за кожний день прострочення.

Беручи до уваги зазначене, суд вважає в даному випадку вимоги позивача про стягнення пені обґрунтованими. Суд вважає правильними наступні розрахунки суми пені, застосовані представником позивача:

827 833,60 грн. (сума боргу)* 7,75 грн. (облікова ставка НБУ)*2 / 365 / 100 * 162 (дні прострочення, з 01.07.2012 по 10.12.2012) = 56950,41 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно, перевіривши арифметичні розрахунки, надані представником позивача, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 11022, 66 грн.: 827833,60 грн. основного боргу * 3% / 100% / 365 * 162 дні прострочення.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 88 ЦПК України підлягають відшкодуванню понесені та документально підтверджені вимоги позивача про стягнення судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог. А тому з відповідача необхідно стягнути 3219 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись. ст.ст. 525, 526, 551, 837, 849, Цивільного кодексу України, ст.ст. 10,11,60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суднопідйом» про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суднопідйом» (ідентифікаційний код 13681898) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість за договором купівлі-продажу у розмірі 827833,60 грн., 56950,41 грн. пені, 11022,66 грн. - 3% річних та понесені судові витрати у розмірі 3219 грн., а всього стягнути 899 025 грн. 67 коп.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.

Суддя Г. Б. Супрун