Рішення

від 22.01.2013 по справі 5006/29/145/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.01.13 р. Справа № 5006/29/145/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Трібо», м.Біла Церква, Київська область

до Відповідача: Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м.Маріуполь, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 281 060,88грн., пені у сумі 10 316,57грн.

за участю:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Колодязний К.В. (за довіреністю);

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 10.01.2013р. по 22.01.2013р.

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Трібо», м.Біла Церква, Київська область (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м.Маріуполь, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 281 060,88грн., пені у сумі 10 316,57грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором (на придбання матеріально-технічних ресурсів) №2034-20/31/280-12 від 13.04.2012р. , щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору (на придбання матеріально-технічних ресурсів) №2034-20/31/280-12 від 13.04.2012р., протоколу розбіжностей від 25.04.2012р. до договору, специфікацій до договору, претензії №33/2784 від 21.09.12р., видаткових накладних, акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печаткою лише з боку Позивача, відповідно до якого заборгованість складає 387 705,65грн., правоустановчих документів Публічного акціонерного товариства «Трібо».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 12, 13, 15, 44, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

09.01.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Публічного акціонерного товариства «Трібо», виписок з банківського рахунку з доказами здійснення Відповідачем часткових оплат за поставлений товар, податкових накладних, специфікацій до договору.

Представник Позивача у судове засідання 22.01.2013р. не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник Відповідача у судове засідання 22.01.2013р. з'явився, проти заборгованості у сумі 281 060,88грн. не заперечив, окрім пені у розмірі 10 316,57грн.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (Покупець) та Публічним акціонерним товариства «Трібо» (Постачальник) було укладено договір (на придбання матеріально-технічних ресурсів) №2034-20/31/280-12, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується передати, а Покупець - прийняти та оплатити обладнання товари (далі - Ресурси) на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно п.2.1 договору, кількість, номенклатура Ресурсів зазначаються у специфікаціях до даного договору, які є невід'ємною частиною договору (далі - Специфікація).

У розділі 5 договору Сторони дійшли згоди щодо умов платежів:

- Оплата Покупцем Ресурсів здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений у даному Договорі (п.5.1 Договору);

- оплата за поставлені Ресурси буде здійснюватись протягом строку. Зазначеного у специфікаціях, який рахується з моменту поставки Ресурсів та надання документів, зазначених у пункті 6.4 даного договору.

За умовами пункту 6.4 договору Постачальник зобов'язаний надати Покупцю до початку приймання Ресурсів наступні документи:

- рахунок на оплату Ресурсів (оригінал);

- транспортні та супровідні документи (у тому числі товарно-транспортні накладні (оригінал) та накладну на поставлені Ресурси (оригінал) при поставці автомобільним транспортом; залізничну накладну (копія) при поставці залізничним транспортом);

- сертифікат або паспорт якості Постачальника або виробника (у випадку, якщо Постачальник не є виробником) (копія);

- пакувальні документи (копія);

- сертифікат санітарно-гігієнічного висновку або сертифікат радіологічної безпеки (у передбачених законодавством випадках) (копія);

- акт приймання-передачі Ресурсів (у 2-х екземплярах), оформлений зі сторони Постачальника (оригінал);

- інші документи, зазначені у специфікаціях;

Постачальник зобов'язаний надати Покупцю заказним листом або під розписку в отриманні податкову накладну на усю суму зобов'язань, які виникли у Постачальника податкових зобов'язань в день виникнення податкових зобов'язань з ПДВ.

Згідно п.7.1 договору за невиконання або неналежне виконання умов даного Договору Сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством України.

Відповідно п.7.2 договору у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати Ресурсів, Покупець оплачує пеню у розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, проте не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої у відповідному періоді.

У пункті 10.5 договору Сторони встановили, що даний Договір діє до 31.03.2012р. Закінчення строку дії даного Договору не звільняє Сторін від виконання прийнятих на себе зобов'язань (у тому числі гарантійних) за даним Договором.

13 квітня 2012 року між Сторонами підписано специфікацію №1 до договору де Сторони визначили асортимент, якісні характеристики, кількість, ціну за одиницю, загальну вартість яка склала 88 825,68грн., умови поставки, умови оплати - 100%, протягом 30 банківських днів з дати надходження ТМЦ, вантажовідправника та вантажоодержувача.

17 квітня 2012 року між Сторонами підписано специфікацію №2 до договору де Сторони визначили асортимент, якісні характеристики, кількість, ціну за одиницю, загальну вартість яка склала 4 227,96грн., умови поставки, умови оплати - 100%, протягом 30 банківських днів з дати надходження ТМЦ, вантажовідправника та вантажоодержувача.

11 липня 2012 року між Сторонами підписано специфікацію №3 до договору де Сторони визначили асортимент, якісні характеристики, кількість, ціну за одиницю, загальну вартість яка склала 351 211,42грн., умови поставки, умови оплати - 100%, протягом 30 банківських днів з дати надходження ТМЦ, вантажовідправника та вантажоодержувача.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку н суму 303 674,16грн., що підтверджується видатковими накладними №978 від 18.05.2012р. на суму 81 120,13грн., №979 від 18.05.2012р. на суму 3 615,74грн., №1226 від 13.06.2012р. на суму 7 724,54грн., №1360 від 26.06.2012р. на суму 1 622,98грн., №1410 від 04.07.2012р. на суму 161 746,13грн., №1532 від 16.07.2012р. на суму 47 844,64грн., вказані накладні підписані з боку обох сторін без зауважень.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими накладними.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати була здійснена лише часткова оплата за поставлений товар у сумі 22 613,28грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 281 060,88грн.

За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію №33/2784 від 21.09.2012р. з вимогою здійснити оплату за поставлений товар.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору (на придбання матеріально-технічних ресурсів) №2034-20/31/280-12 від 13.04.2012р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 303 674,16грн., але Відповідачем незважаючи на настання строку оплати була здійснена лише часткова оплата у сумі 22 613,28грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались, крім того Відповідач у судовому засіданні 22.1.2013р. зазначив, що суму боргу у розмірі 281 060,88грн. визнає у повному обсязі.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 281 060,88грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 281 060,88грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча».

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно п.7.2 договору у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати Ресурсів, Покупець оплачує пеню у розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, проте не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої у відповідному періоді.

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок нарахування пені дійшов висновку щодо часткового задоволення пені у розмірі 10 247,15грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Трібо», м.Біла Церква, Київська область до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м.Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 281 060,88грн., пені у сумі 10 316,57грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (вул.Левченко, 1, м.Маріуполь. Донецька область, 87504, ЄДРПОУ 00191129, р/р 26002962487612 в ПАТ «ПУМБ», м.Донецьк, МФО 334851) на користь Публічного акціонерного товариства «Трібо» (вул.Леваневського, 95, м.Біла Церква, Київська область, 09108, ЄДРПОУ 05495578, р/р 260030133166 в АТ «Сбербанк Росії», м.Київ , МФО 320627) заборгованість у розмірі 281 060,88грн., пеню у розмірі 10 247,15грн., судовий збір у сумі 5 826,16грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 22.01.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 28.01.13р.