Постанова

від 29.01.2013 по справі 5011-44/5749-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2013 р. Справа № 5011-44/5749-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Коробенка Г.П. розглянувши касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі міста Києва на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 23.11.2012 року у справі господарського суду№ 5011-44/5749-2012 міста Києва за заявоюТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Вектор" до ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Вектор" про визнання банкрутом ліквідаторРамазанов С.Г. у судовому засіданні взяли участь представники :

від ДПІ у Печерському районі міста Києва:не з'явилися, від ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Вектор" в особі ліквідатора Рамазанова С.Г.:Ставнійчук Л.В. (довіреність б/н від 28.01.2013 року). В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду міста Києва від 08.05.2012 року за заявою боржника порушено провадження у справі №5011-44/5749-2012 про банкрутство ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Вектор" за загальною процедурою, регламентованою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону) (том 1, а.с. 1 - 2).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.05.2012 року визнано розмір кредиторської заборгованості боржника на суму 3 916 650 грн., зобов'язано боржника за власний рахунок у десятиденний строк подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Шестопалова О.В., якого зобов'язано у строк до 31.07.2012 року скласти та подати суду на затвердження реєстр вимог кредиторів боржника (том 1 а.с. 183 - 184).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.09.2012 року задоволено заяву боржника про заміну розпорядника майна, усунено арбітражного керуючого Шестопалова О.В. від виконання обов'язків розпорядника майна боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Рамазанова С.Г., якого зобов'язано ознайомитися з матеріалами справи, скласти та подати господарському суду на затвердження реєстр вимог кредиторів боржника (том 2, а.с. 116 - 118).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.09.2012 року визнано кредиторами боржника: першої черги - ПрАТ "Офіс-Клуб "Ілля" на суму 24 000 грн., четвертої черги - ТОВ "Укратоменерго" на суму 840 000 грн., затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на суму 864 00 грн. (том 2, а.с. 137 - 139).

Постановою господарського суду міста Києва від 15.10.2012 року (суддя Чеберяк П.П.) визнано боржника банкрутом, припинено процедуру розпорядження майном, відкрито ліквідаційну процедуру, задоволено клопотання комітету кредиторів та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Рамазанова С.Г., якого зобов'язано у 5-денний строк з дня прийняття цієї постанови опублікувати оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури в офіційних друкованих органах, докази публікації оголошення подати до суду, провести ліквідаційну процедуру та надати суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута у строк до 15.10.2013 року, підприємницьку діяльність банкрута завершено (том 2, а.с. 160 - 163).

Не погоджуючись з винесеною постановою, ДПІ у Печерському районі міста Києва (далі - скаржник) звернулася з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції від 15.10.2012 року про визнання боржника банкрутом та припинити провадження у справі №5011-44/5749-2012, зазначаючи про незаконність порушення провадження у справі та недотримання вимог досудової ліквідаційної процедури відповідно до статей 101, 105 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2012 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Разіної Т.І.,, судді: Сотнікова С.В., Ткаченка Б.О.) відхилено клопотання ДПІ у Печерському районі міста Києва про поновлення строку на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі міста Києва на постанову господарського суду міста Києва від 15.10.2012 року у справі №5011-44/5749-2012 повернено скаржнику з доданими документами (том 2, а.с. 168 - 171) .

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу апеляційного господарського суду від 23.11.2012 року, справу направити до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті, аргументуючи порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 60 Господарського кодексу України, статей 20, 78 Податкового кодексу України, статей 1, 7, 23, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статей 33, 34, 43, 53, 107 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.01.2013 року прийнято до провадження касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі міста Києва на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2012 року у справі №5011-44/5749-2012, призначеної її розгляд на 29.01.2013 року о 12 год. 30 хв.

25.01.2013 року ДПІ у Печерському районі міста Києва надала суду касаційної інстанції оригінал апеляційної скарги з додатками на постанову господарського суду міста Києва від 15.10.2012 року, яку скаржнику було повернено оскаржуваною в касаційному порядку ухвалою суду апеляційної інстанції від 23.11.2012 року.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду апеляційної інстанції від 23.11.2012 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вислухавши представника боржника Ставнійчук Л.В., дійшла висновку про

відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, переважають у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими зокрема є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 91 Господарського процесуального кодексу України визначає коло осіб, що мають право апеляційного оскарження, такими особами є, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Статтею 4-2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до статті 87 Господарського процесуального кодексу України, повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Згідно статті 93 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній на момент прийняття постанови суду першої інстанції від 15.10.2012 року, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом . У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку , та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо , зокрема, скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено .

Згідно з частиною 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження, суд повинен в сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження та зазначити з яких підстав подане скаржником клопотання не може бути задоволене. До таких висновків щодо поновлення строків оскарження дійшов Верховний Суд України у постанові від 17.01.2006 у справі №39/62-12/140.

За приписами статті 1 Закону, учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, провадження у справі про банкрутство №5011-44/5749-2012 було порушено ухвалою суду від 08.05.2012року за загальною процедурою відповідно до Закону, особливості провадження згідно статті 51 Закону не застосовувались у даній справі.

Матеріалами справи підтверджується та апеляційним судом встановлено, що скаржник не є конкурсним кредитором боржника відповідно до ухвали суду першої інстанції про затвердження реєстру вимог кредиторів від 19.09.2012 року, згідно якої визнано кредиторами боржника та включено до реєстру вимоги конкурсних кредиторів: першої черги - ПрАТ "Офіс-Клуб "Ілля" на суму 24 000 грн., четвертої черги - ТОВ "Укратоменерго" на суму 840 000 грн., а всього на загальну суму 864 00 грн. (том 2, а.с. 137 - 139).

Також матеріалами справи не підтверджується подання скаржником грошових вимог у справу про банкрутство, як поточним кредитором, після введення ліквідаційної процедури постановою суду першої інстанції від 15.10.2012 року.

За таких обставин, висновки апеляційного суду про відмову у відновленні строку на апеляційне оскарження за відсутності поважних причин для відновлення процесуального строку є в цілому правильними, оскільки скаржником не доведено набуття статусу учасника провадження у справі про банкрутство, яка здійснювалась без особливостей визначених статтею 51 Закону, не доведено порушення його прав оскаржуваним судовим актом, не доведено настання об'єктивно непереборних, що не залежали від волевиявлення скаржника, обставин, які б перешкодили скаржнику своєчасно вчинити процесуальну дію.

Доводи скаржника про те, що йому стало відомо про прийняття постанови суду першої інстанції у справі про банкрутство №5011-44/5749-2012 виключно після отримання відомостей від державного державного реєстратора спростовуються матеріалами справи, оскільки матеріалами справи підтверджується надіслання скаржнику ухвали суду від 08.05.2012року про порушення щодо боржника процедури банкрутства за загальною процедурою відповідно до статей 1, 3-14 Закону (том 1, а.с. 1-2). Відтак, скаржник, як потенційний кредитор боржника був належно проінформований про здійснення загальної процедури банкрутства та не позбавлений можливості відповідно до здійсненої офіційної публікації про порушення провадження у справі про банкрутство №5011-44/5749-2012 в газеті "Голос України" №101(5351) від 02.06.2012року звернутися в порядку статті 14 Закону з конкурсними грошовими вимогами до боржника, набувши тим самим статусу учасника провадження у справі про банкрутство.

Посилання скаржника на недотримання боржником вимог досудової ліквідаційної процедури відповідно до статей 105, 111 Цивільного кодексу України колегія суддів Вищого господарського суду України вважає необґрунтованими, оскільки в даному випадку провадження у справі про банкрутство не здійснювалося з врахуванням особливостей провадження згідно статті 51 Закону.

На підставі викладеного, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного господарського суду та не вбачає правових підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції від 23.11.2012 року у справі №5011-44/5749-2012.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі міста Києва залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2012 року у справі №5011-44/5749-2012 залишити без змін.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко