Постанова

від 26.01.2009 по справі 11/20"на"

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/20"НА"

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" січня 2009 р. Справа № 11/20"НА"

Господарський суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Маріщенко Л.О.

при секретарі Осіпчук О.В

за участю представників сторін:

від позивача Сторожук О.В. - засновник (паспорт ВМ 474076 від 20.01.98р.).

від відповідача Гуменюк І.О. - довіреність №1068/Г/10 від 10.01.2009р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства "Будресурси" (м. Житомир)  

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі (м. Житомир)

про визнання недійсним податкового рішення від 16.11.2004р. №5740/23-01/72887

Позивачем подано позов до відповідача про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 16.11.2004р. за №5740/23-01/72887.

Ухвалою господарського суду від 24.03.2005р. провадження у справі було зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи №2/22"Д".

20.09.2005р. провадження у справі було поновлено.

27.10.2005р. провадження у справі зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи №12/2398.

09.12.2008р. провадження у справі поновлено.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав заявлених в позовній заяві.

Відповідач позовні вимоги заперечив як заявлені безпідставно.

Дослідивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем на підставі листа прокуратури Житомирської області від 29.10.2004р. №07/84-04 та посвідчень від 04.11.2004р. №3399/23-01, 3401/23-01, 3403/17-01, виданих Житомирською ОДПІ головним державним податковим ревізором-інспектором, була проведена позапланова перевірка фінансово-господарської діяльності позивача з урахуванням вимог ст.3 Указу Президента України від 23.07.1998р. "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" з питань взаємовідносин з ПТЕП "Байкал" за період з 01.01.2003р. по 04.11.2004р.

12.11.2004р. відповідачем було складено Акт №547/23-01/22064302/0355 про результати позапланової перевірки ПВКП "Будресурси" по взаєморозрахунках з питань продажу транспортних засобів за період з 01.01.2003р. по 04.11.2004р.

Відповідно до даного Акту, позивачем порушено п.3.1 ст.3, п.4.2 ст.4 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", в результаті чого позивачу  зменшено бюджетне відшкодування з податкових зобов'язань по податку на додану вартість за 2003р. на 279,00 грн.  та донараховано податок на додану вартість за 2003 рік на суму 39909,00 грн.

На підставі даного Акту, відповідачем було видане податкове повідомлення-рішення від 16.11.2004р. за №5740/2301/72887, відповідно до якого нараховано суму податкового зобов'язання позивача  з ПДВ в сумі 40 188 грн. та застосовано фінансову санкцію розмірі 20 094 грн.

Позивач за даним висновком податкового органу не погоджується та просить скасувати дане податкове повідомлення-рішення з наступних підстав.

Позивач вказує, що рішення відповідача суперечить рішенням господарського суду, так як судом встановлено, що власник ПВКП "Будресурси"  Луцак І.М. мав право заключати угоди та реалізовувати транспортні засоби зі ціною, встановленою експертом, тому податкові зобов'язання  повинні були нараховані не із залишкової вартості  транспортних засобів  - 241120,20 грн., а з фактичної суми їх реалізації -52984,17 грн. , в т. ч. ПДВ  - 8830,69 грн.

Відповідач позовні вимоги заперечив, зазначив, що оскільки залишкова вартість автотранспортних засобів (група №2), станом на 01.06.2003р. склала 200941,00 грн., то вона є об'єктом оподаткування податком на додану вартість пов'язаним особам..

Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд позовні вимоги задовольняє в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджується поясненнями сторін по справі, 02.06.2003р. між позивачем та Приватним транспортно-експедиційним підприємством "Байкал" було укладено Договір купівлі-продажу транспортних засобів, відповідно до умов якого позивач продав а відповідач купив транспортні засоби:

- силовий тягач Scania, R 124GA4 1997 року випуску, білого кольору, номер шасі YS2R4X20001232960;

- напівпричіп KRONE SDR 273728, 1995 року випуску, червоного кольору, номер шасі SW1063728;

- напівпричіп SOMMER SP 240 C, 1997 року випуску, синього кольору, номер шасі WO9111111V5S24264.

Згідно п.2.1 Договору, продаж цей вчинено за домовленістю сторін за 52984,17 грн., в тому числі ПДВ 8830,69 грн., які покупець зобов'язується сплатити продавцю шляхом перерахування коштів на поточний рахунок на протязі 90 календарних днів з моменту підписання цього Договору.

Між підприємствами складено акт прийому-передачі транспортних засобів від 02.06.2003р., відповідно до якого продавець передав покупцю транспортні засоби на загальну суму 52984,17 грн., в т.ч. 8830,69 грн. ПДВ.

Нарахований податок з транспортних засобів на ПВКП "Будресурси" включений в декларацію з податку на прибуток в частині валових витрат.

Відповідно до піп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу. ( Підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 )

Відповідач даний факт вважає порушенням податкового законодавства, а саме п.п.3.1 ст.3, п.4.2, ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" - не включення до об'єкту оподаткування податком на додану вартість операції з продажу транспортних засобів в сумі 40188,00 грн., оскільки залишкова вартість проданих автотранспортних засобів складала 200941,00 грн.

Разом з тим, з таким висновком податкового органу погодитись не можна.

Згідно піп. 3.1.1, п.3.1.1 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" (редакція на момент вчинення правовідносин) , об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця.

Відповідно п.4.2 ст.4 Закону, у разі продажу товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Таким чином, база оподаткування повинна визначатися фактичною ціною операції, яка не може бути нижчою за звичайну ціну.

Пунктом 1.18 ст.1 Закону визначено, що звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

За приписом п.п.1.20.1, п. 1.20 ст.1 закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Актами автотоварознавчого дослідження №44, 45, 46 від 31.05.2003р. виготовлених Житомирською філією Закритого акціонерного товариства "Експерт-Сервіс" було визначено дійсну ринкову вартість проданих автомобілів.

Так ринкова вартість автомобіля Scania R1246A4 складала 20593,08 грн.,  напівпричіп SOMMER SP 240 C - 16987,42 грн., напівпричіп KRONE SDR 273728 - 15403,67 грн. Загальна вартість склала 52984,17 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з твердженнями позивача про безпідставність нарахування відповідачем суми податкового зобов'язання по ПДВ виходячи із залишкової вартості.

В даному випадку слід зазначити, що визначення позивачем залишкової вартості на 188136,03 грн. вище ніж ринкової вартості може свідчити лише про помилку бухгалтера підприємства при виборі метода амортизації даних основних засобів і ніяк не може вплинути на базу оподаткування.

У відповідності до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 158 - 163, 167, 254, п.6 Прикінцевих та Перехідних положень КАС України, господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити

2. Визнати протиправним і скасувати податковеповідомлення-рішення Житомирської ОДПІ від 16.11.2004р. за №5740/23-01/72887

3. Стягнути з Державного бюджету України

на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства "Будресурси", 10031, м. Житомир, вул. Щорса, 203, код 22064302

- 3,40 грн. витрат зі сплати державного мита

Постанова господарського суду Житомирської області набирає законної сили в строки, встановлені ст.254 КАСУ.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, встановлені ст.186 КАСУ.

Суддя Маріщенко Л.О.      

                                                           дата підписання 04.02.09 р.

Друк:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу