Рішення

від 29.01.2013 по справі 5026/1755/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  29 січня 2013 року                                        Справа № 11/5026/1755/2012 Господарський суд Черкаської області в складі головуючого – судді Довганя К.І., при секретарі Бойко Т.В. за участю представників сторін: позивача – не з'явився, відповідача – не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом  державного підприємства "Адміністрація річкових портів" до приватного підприємства  "Канів річпорт" про   стягнення 76740,80 грн.,                                                      ВСТАНОВИВ: Заявлено позов про стягнення  з відповідача 76740,80 грн. заборгованості, а саме: за наступний період  після прийняття  господарським судом Черкаської області від 30.03.2010 р. у справі №05/288 інфляційні в сумі 7602,03 грн. та процентів в сумі 6801,25 грн., а також заборгованості зі сплати вигоди від управління майном за договором управління  майном   №73/01-09  від 01.09.2007 р.  в сумі 53429,43 грн. основного боргу,  4971,08 грн. інфляційних, 3937,01 грн.  річних. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що ним  передано відповідачу на умовах договору від  01.09.2007 № 73/01-09  на певний строк державне майно в управління, а відповідач зобов'язався  за плату здійснювати від свого імені управління цим майном, однак свої зобов'язання за цим договором відповідач не виконав та у добровільному порядку  оплату за управління  майном не сплатив. Сторони  були належним чином повідомлені про час і місце проведення судового засідання, однак в судове засідання не з'явились. Відповідач  про причини неявки суд не повідомив. Позивач направив до суду клопотання  про розгляд справи за його відсутності та за наявними в ній матеріалами. Суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності представників сторін за наявними матеріалами справи в порядку ст. 75 ГПК України.            01.09.2007 між сторонами укладено договір управління майном № 73/01-09, предметом якого є передача в управління відповідачу причальної набережної (інв. № 47) та берегоукріплення (інв. № 33) у м. Каневі  Черкаської області (далі за текстом договір).           Зазначене майно перейшло до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України та вподальшому  - до господарського відання позивача на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.01.2006 № 29-р “Про передачу державного майна, яке не ввійшло до статутних фондів річкових портів і акціонерної  судноплавної компанії “Укррічфлот”, до сфери управління Мінтрансзв”язку”.           У переліку державного майна, що є невід'ємною частиною розпорядження, у розділі “ВАТ “Черкаський річковий порт” під інвентарними номерами 33 та 47 вказано причальну набережну та берегове укріплення, які знаходяться у м. Канів Черкаської області.           Наказом Мінтрансзв”язку № 86 від 31.01.2006 за позивачем закріплено вищевказане майно на праві господарського відання.           Згідно з п. 1.1. договору позивач передав, а відповідач прийняв на певний строк державне майно в управління, а відповідач зобов'язався за плату здійснювати від свого імені управління цим майном.           П.1.6 договору встановлює, що вигода від майна, що передане в управління управителю належить  установнику управління.           Згідно з п. 1.8 договору, щомісячний розмір вигоди, яка підлягає сплаті відповідачем, складає 3227,17 грн. без урахування ПДВ та перераховується відповідачем до 20 числа місяця, наступного за звітним, позивачеві на його банківський рахунок.           Відповідно до п.1.9 договору,  розмір  вигоди від управління майном щомісячно збільшується (або зменшується) на офіційно  встановлений індекс інфляції, що обраховується наростаючим підсумком з місяця  підписання акту приймання-передачі майна в управління.           На підставі укладеного сторонами договору  від 01.09.2007 р. позивач свої зобов'язання виконав належним чином та  передав в управління причальну набережну (інв. №47) та берегоуправління (інв. №33) у м. Каневі, а відповідач свої грошові зобов'язання  за цим договором  не виконав. Факт  правомірності володіння  вищевказаним  державним майном з боку позивача та чинність договору встановлені рішенням господарського суду  Черкаської області від 30.03.2010 р у справі 05/288 за позовом державного підприємства "Адміністрація річкових портів"     до   приватного підприємства "Канів річпорт"    про  стягнення 88461,40 грн., що набрало законної сили. Вказаним рішенням  позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 86280,84грн. боргу,   862,81 грн.  державного мита та                236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Судом видано наказ,  який передано на примусове виконання до Відділу ДВС Канівського міського управління  юстиції. 28.07.2010 р. державним виконавцем прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв'язку із відсутністю майна і коштів боржника та місцезнаходженням боржника. 17.09.2010 р.  у зв'язку із відсутністю платоспроможності відповідача, останньому  надіслано лист з повідомленням, що договір управління майном №73/01-09 від 01.09.2007 р. припинено з 01.10.2010р. Станом на 13.11.2012 р. відповідачем не вжито заходів до добровільного виконання зобов'язання та в добровільному порядку борг не сплачено. Відповідно до абзацу 3 пункту 11 роз'яснення Вищого  арбітражного суду України від  16.04.1993 р. №01-6/438, якщо  після задоволення позову зобов'язання  не буде виконано, позивач має право знову звернутися до господарського суду з позовом про стягнення санкцій за наступний період. Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. ст.ст. 525, 526, 530, 625, 1029 ЦК України містять такі положення: „Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну  дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Господарські зобов'язання можуть виникати: -          з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання  замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення  ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки,  а також три відсотки річних від простроченої суми. За договором управління майном одна сторона (установник управління)  передає другій стороні (управителеві)  на певний строк майно  в управління, а друга сторона зобов'язується  за плату здійснювати  від свого імені  управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача). Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків. Господарські зобов'язання між сторонами виникли з моменту укладення  договору  від 01.09.2007 р. №73/01-09. За своєю правовою природою цей договір є  договором управління майном. Свої зобов'язання за цим договором позивач виконав належним чином та передав  в управління  причальну набережну (інв. №47) та берегоуправління (інв. №33) у м. Каневі. Однак, відповідач в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 1029  ЦК України свої зобов'язання щодо оплати вигоди належним чином не виконав залишок суми боргу в добровільному порядку не сплатив. Рішенням господарського суду Черкаської області від 30.03.2010 р. у справі 05/288  за позовом державного підприємства "Адміністрація річкових портів"     до   приватного підприємства "Канів річпорт"    про  стягнення 88461,40 грн. позовні вимоги  задоволено частково, та стягнуто з відповідача на користь позивача  86280,84  грн. за період  з 01.09.2008 по 31.12.2009. Оскільки присуджену судом суму боргу відповідач не сплатив то позивач вправі вимагати від відповідача  за наступний період після прийняття господарським судом  рішення  від 30.03.2010 р. інфляційні   в сумі 7602,03 грн. та  6801,25 грн. 3% річних. Так як відповідач майно позивачу не повернув на час розгляду справи та продовжує його використовувати, то позивач вправі вимагати плату за його користування на умовах договору. Таким чином, відповідач за період з  01.01.2010 р. по 30.09.2012 р. заборгував позивачу  53429,43 грн.,  які підлягають стягненню з відповідача. У відповідності до ст. 625 ЦК України відповідач зобов'язаний також сплатити позивачу  інфляційні  в сумі 4971,08 грн. та  3% річних в сумі 3937,01 грн.           Відповідно до ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату судового збору.                                        Керуючись ст. ст. 49, 82, 85 ГПК України, суд - ВИРІШИВ:                      Позов задовольнити повністю.           Стягнути з приватного підприємства "Канів річпорт", вул. 206-ї дивізії 1-А, м. Канів, Черкаська область, ідентифікаційний код 35121103 на користь  державного підприємства "Адміністрація річкових портів", вул. Електриків, 14,  м. Київ,  ідентифікаційний код 33404067: -          за наступний період  після прийняття  господарським судом рішення від 30.03.2010 р.  у справі 05/288 - 7602,03 грн. інфляційних та 6801,25 грн. №% річних; -          53429,43 грн. боргу, 4971,08 грн. інфляційних, 3937,01 грн. 3 % річних та  1609,50 грн. витрат на оплату судового збору. Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду. Повне рішення складено 31.01.2013р. СУДДЯ                                                                                      К.І.Довгань