Рішення

від 24.12.2012 по справі 20/086-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" грудня 2012 р. Справа № 20/086-12

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп»

та Приватного сільськогосподарського підприємства «Новоселиця»

про стягнення 31517,67 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача : Грищенко О.М., довір. б/н від 16.07.2012 р.

від відповідача-1 : не з'явився

від відповідача-2 : не з'явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»(далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп»(далі -відповідач-1) та Приватного сільськогосподарського підприємства «Новоселиця»(далі -відповідач-2) про стягнення 31517,67 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 02.07.2012 р. угоди № 21/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні, відповідно до якої до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» перейшло право вимоги до Приватного сільськогосподарського підприємства «Новоселиця» щодо сплати заборгованості у сумі 31517,67 грн., що виникла в результаті неналежного виконання останнім умов договору купівлі-продажу № 37-08-2008 від 28.08.2008 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента-агро» та ПСП «Новоселиця». При цьому позивач зазначає, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за угодою № 21/07-12 від 02.07.2012 р. про заміну кредитора у зобов'язанні між ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» було укладено договір поруки № 21-08-2012-3 від 21.08.2012 р., відповідно до умов якого відповідач-1 поручається перед позивачем за виконання зобов'язань відповідачем-2 в розмірі 178,08 грн.

10.12.2012 р. до господарського суду Київської області ТОВ «ПК Трейдсервісгруп»було подано відзив на позов б/н, б/д (вх. № 20066 від 10.12.2012 р.), відповідно до якого відповідач-1 визнає позовні вимоги ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС», які стосуються ТОВ «ПК Трейдсервісгруп», проте не може їх задовольнити у зв'язку із скрутним фінансовим становищем, а також просить суд розглянути дану справу без участі представника відповідача-1.

Представник позивача у судових засіданнях 10.12.2012 р., 24.12.2012 р. позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача-1 у судові засідання 10.12.2012 р., 24.12.2012 р. не з'явився.

Представник відповідача-2 у судові засідання 10.12.2012 р., 24.12.2012 р. не з'явився. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 24.12.2012 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

28.08.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»(продавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством «Новоселиця»(покупець) було укладено договір № 37-08-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу, відповідно до п. 1.2 якого предметом договору є товар, який належить продавцю на момент укладення договору або буде набутий продавцем у майбутньому.

Згідно з п. 2.1 договору купівлі-продажу, асортимент товару, його кількість, ціна визначається у додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктами 5.1, 5.2 договору визначено, що покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках та/або видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього договору. Товар оплачується на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті.

Відповідно до п. 5.3 договору оплата товару проводиться наступним чином: 100% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 15 жовтня 2008 року без виставлення рахунків.

Згідно з п. 6.1 договору, покупець зобов'язаний, зокрема, провести оплату товару в строк і на умовах, вказаних в ст. 5 цього договору.

У відповідності з п. 8.1 договору за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

За прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення (п. 8.2 договору).

За умовами п. 8.3 договору, відповідно до ст. 259 ЦК України сторони домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами зобов'язань за даним договором. Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором здійснюється без обмеження строку.

Пунктом 8.4 договору передбачено, що покупець у випадку порушення умов оплати вартості товару сплачує на користь продавця штраф в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

Договір діє з моменту його підписання обома сторонами до повного виконання сторонами обов'язків за цим договором (п. 11.1 договору).

Відповідно до додатку № 1 від 28.08.2008 р., підписаного та скріпленого печатками ТОВ «Тридента Агро»та ПСП «Новоселиця», на день підписання сторонами договору купівлі-продажу № 37-08-2008 від 28.08.2008 р. курс долара США на міжбанківській валютній біржі становив 4,85 грн./дол. США.

ТОВ «Тридента Агро»на виконання умов договору № 37-08-2008 від 28.08.2008 р. було поставлено ПСП «Новоселиця»товару на загальну суму 38748,06 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-ЖИ00076 від 29.08.2008 р.

Факт отримання товару підтверджується також довіреністю серії ЯПА № 161871 від 29.08.2008 р., виданою на ім'я Березовського А.М., на отримання товару від ТОВ «Тридента Агро», оскільки відповідно до п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 р. за № 293/1318, довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей.

Проте ПСП «Новоселиця»лише 12.12.2008 р. розрахувалося з ТОВ «Тридента Агро»за поставлений товар за договором купівлі продажу № 37-08-2008 від 28.08.2008 р. шляхом укладення угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зі змісту укладеного договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором купівлі-продажу.

В силу вимог ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

До обов'язків покупця ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України відносить обов'язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 524 Цивільного кодексу України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

У відповідності з приписами ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно наказу Міністерства фінансів України від 10.08.2000 р. № 193 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Вплив змін валютних курсів», валютний курс - це встановлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни.

Пунктом 4 цього наказу встановлено, що курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Так, пунктом 5.1 договору купівлі-продажу № 37-08-2008 від 28.08.2008 р. передбачено, що ціна товару вказується в додатках. Ціна товару розрахована по міжбанківському курсу відповідної іноземної валюти згідно з додатком № 1 до української гривні на дату підписання цього договору. Ціна оплати визначається міжбанківським курсом на день здійснення оплати по даному договору.

Як зазначалось вище, відповідно до додатку № 1, на день підписання сторонами договору купівлі-продажу № 37-08-2008 від 28.08.2008 р. курс долара США на міжбанківській валютній біржі становив 4,85 грн./дол.США.

При цьому, приміткою до додатку передбачено, що у випадку якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара на день підписання договору сторонами, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу: S=(A1/А2)*B, де S - ціна на момент проплати, B - ціна на момент підписання, А2 - курс долара США до гривні на день підписання договору, А1- курс (міжбанківська валютна біржа) долара США до гривні на день перерахування коштів.

Враховуючи, що заборгованість за договором відповідачем-2 була погашена лише 12.12.2008 р., а станом на 12.12.2008 р. курс долара США на міжбанківському валютному ринку України становив 7,45 грн./дол.США, господарським судом встановлено, що заборгованість ПСП «Новоселиця»за договором купівлі-продажу № 37-08-2008 від 28.08.2008 р. у вигляді курсової різниці становить 20772,16 грн.

Отже, у ТОВ «Тридента Агро» виникло право вимоги до відповідача-2 щодо отримання нарахованого розміру курсової різниці згідно договору № 37-08-2008 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 28.08.2008 р.

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Як зазначалося вище, згідно п. 8.2 договору за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, а п. 8.4 договору передбачено, що покупець, у випадку порушення умов оплати вартості товару, сплачує на користь продавця штраф в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

Водночас, п. 8.3 договору сторони встановили, що відповідно до ст. 259 ЦК України строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором. Крім того, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за даним договором здійснюється без обмеження строку.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Поряд з цим, п. 11.1 договору передбачено, що договір діє з моменту його підписання обома сторонами до повного виконання сторонами обов'язків за цим договором.

За приписами ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

У зв'язку з викладеним судом встановлено, що у ТОВ «Тридента Агро»виникло право вимоги щодо нарахування пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат внаслідок порушення ПСП «Новоселиця»зобов'язань за договором № 37-08-2008 від 28.08.2008 р. за період з 16.10.2008 р. (настання строку оплати вартості товару) до 11.12.2008 р. (до дати фактичного виконання зобов'язання шляхом укладення угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 12.12.2008 р.).

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені в сумі 1422,88 грн. за період з 16.10.2008 р. до 11.12.2008 р. на суму 38748,06 грн., який є обґрунтованим та арифметично вірним.

Розмір штрафу, визначений позивачем в сумі 7749,62 грн., також є обґрунтованим та арифметично вірним.

Окрім того, позовна заява містить вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що позивачем було визначено розмір 3% річних у сумі 178,08 грн. за період з 21.02.2011 р. до 14.11.2012 р., який є арифметично вірним та обґрунтованим.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 1394,93 грн. за жовтень 2008 р. та грудень 2008 р. на суму 38748,06 грн., є обґрунтованим та арифметично вірним.

Слід зазначити, що у відповідності з ч. 1 статті 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Пунктом 1 ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 статті 513 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Приписами статті 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто в разі заміни кредитора у зобов'язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому зміст зобов'язання, тобто обсяг прав та обов'язків його сторін залишається незмінним. Отже, виходячи із загальних правил та положень даної статті, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора.

При цьому заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (стаття 516 Цивільного кодексу України).

24.01.2011 року між ТОВ «Тридента Агро» та ФОП Грищенком О.М. було укладено угоду № 101-TA про заміну кредитора у зобов'язанні, відповідно до умов якої встановлено, що первісний кредитор (ТОВ «Тридента Агро») відступає новому кредитору (ФОП Грищенку О.М.) право вимоги виконання Приватним сільськогосподарським підприємством «Новоселиця» зобов'язання щодо сплати курсової різниці, пені, 3% річних, інфляційних втрат, штрафу, набуте первісним кредитором на підставі договору № 37-08-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 28.08.2008 р. у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням відповідачем-2 грошового зобов'язання щодо оплати отриманого товару, а новий кредитор компенсує вартість переданого зобов'язання відповідно до умов даної угоди.

На виконання умов п. 4.1 даної угоди ТОВ «Тридента Агро» було передано ФОП Грищенку О.М. перелік документів, що підтверджують право вимоги виконання ПСП «Новоселиця» обумовленого зобов'язання.

24.01.2011 р. ТОВ «Тридента Агро»та ФОП Грищенком О.М. було підписано акт прийому-передачі, відповідно до п. 1 якої первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає до виконання наступні документи: договір № 37-08-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 28.08.2008 р., видаткову накладну № РН-ЖИ00076 від 29.08.2008 р., довіреність серії ЯПА № 161871 від 29.08.2008 р., угоду б/н про зарахування зустрічних однорідних вимог від 12.12.2008 р.

У відповідності з п. 4.3 угоди, ТОВ «Тридента Агро» зобов'язане повідомити боржника - ПСП «Новоселиця»про уступку права вимоги за цією угодою.

28.01.2011 р. між ТОВ «Тридента Агро» та ФОП Грищенком О.М. було укладено додаткову угоду № 1 до угоди № 101-TA про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги) від 24.01.2011 р., відповідно до п. 1 якої сторони вирішили змінити пункти 1.1, 2.1, 2.2 угоди та викласти їх в наступній редакції:

«п.1.1 первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання ПСП «Новоселиця»(боржник) зобов'язання щодо сплати розміру курсової різниці, пені, 3% річних, інфляційних втрат, штрафу, набутих первісним кредитором на підставі договору № 37-08-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 28.08.2008 р., у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та повним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору № 37-08-2008 від 28.08.2008 р. щодо оплати вартості отриманого товару».

«п. 2.1 вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 31517,67 грн.».

«2.2 первісний кредитор повідомляє, а новий кредитор погоджує те, що сума, вказана у п. 2.1 угоди, що відступається згідно з договором № 37-08-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 28.08.2008 р., є загальною сумою (розміром) курсової різниці, котра нарахована відповідно до умов та норм чинного законодавства України за період із 16.10.2008 р. до 12.12.2008 р.».

ТОВ «Тридента Агро»було надіслано на адресу ПСП «Новоселиця»повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, що підтверджується копіями фіскального чеку № 0046 від 12.11.2012 р. та опису вкладення у цінний лист від 12.11.2012 р.

02.07.2012 р. між ФОП Грищенком О.М. та ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» було укладено угоду № 21/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні, з якої вбачається, що первісний кредитор (ФОП Грищенко О.М.) відступає новому кредитору (ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС») зобов'язання щодо сплати розміру курсової різниці, пені, 3% річних, інфляційних втрат, штрафу, набутих первісним кредитором на підставі договору № 37-08-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 28.08.2008 р. та згідно з угодою № 101-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні від 24.01.2011 р., у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору № 37-08-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 28.08.2008 р.

Згідно з п. 2.1 угоди вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 31517,67 грн.

Первісний кредитор повідомляє, а новий кредитор погоджує те, що сума, вказана у п. 2.1 угоди, що відступається за договором № 37-08-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 28.08.2008 р., є загальною сумою (розміром) курсової різниці, пені, 3% річних, інфляційних втрат, штрафу, котрі нараховані відповідно до умов та норм чинного законодавства України за період з 16.10.2008 р. до 12.12.2008 р.

На виконання умов п. 4.1 даної угоди, ФОП Грищенком О.М. було передано позивачу за актом перелік документів, що підтверджують право вимоги виконання відповідачем-2 обумовленого зобов'язання.

У відповідності з пунктом 4.3 угоди, ФОП Грищенком О.М. було надіслано на адресу ПСП «Новоселиця»повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні від 02.07.2012 р., що підтверджується копіями фіскального чеку № 0047 від 12.11.2012 р. та опису вкладення у цінний лист від 12.11.2012 р.

Таким чином, позивачу було передано вищезазначені вимоги у відповідності до норм чинного законодавства України та із дотриманням наведених вище положень статті 514 ЦК України.

Поряд з цим, з метою забезпечення виконання зобов'язання за угодою № 21/07-12 від 02.07.2012 р., між ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»(кредитор) та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп»(поручитель) було укладено договір поруки № 21-08-2012-3 від 21.08.2012 р., за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку ПСП «Новоселиця» щодо виконання грошового зобов'язання зі сплати розміру 3% річних, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору № 37-08-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 28.08.2008 р. та угоди № 21/07-12 від 02.07.2012 р.

Відповідно до п. 2.1 договору поруки, під основним договором в цьому договорі розуміють угоду № 21/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні від 02.07.2012 р., укладену згідно з договором № 37-08-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 28.08.2008 р.

У відповідності з п. 3.1 договору поруки, відповідальність поручителя перед кредитором обмежується частковою сплатою суми 3% річних у розмірі 178,08 грн.

Пунктом 4.1 договору поруки визначено, що у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов'язку за основною угодою, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Приписами статті 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»було надіслано на адресу ТОВ «ПК Трейдсервісгруп»вимогу № 17-3/09 від 17.09.2012 р. щодо виконання взятих на себе зобов'язань за договором поруки № 21-08-2012-3 від 21.08.2012 р., яка була отримана директором ТОВ «ПК Трейдсервісгруп»21 вересня 2012 року.

У відповідь на вказану вимогу відповідач-1 повідомив, що виконати зобов'язання за договором поруки не має можливості у зв'язку із скрутним фінансовим становищем та гарантує, що зобов'язання, взяті на себе згідно з договором поруки № 21-08-2012-3 від 21.08.2012 р., виконає в строк до 31.03.2013 р.

Оскільки ні відповідач-1 в сумі 178,08 грн., ні відповідач-2 в повному обсязі не розрахувалися з позивачем належним чином за угодою № 21/07-12 від 02.07.2012 р., яка укладена на підставі договору № 37-08-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 28.08.2008 р., позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач-2 у судове засідання не з'явився, відзиву на позов, контррозрахунку або доказів погашення заборгованості суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачами зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачами не спростований.

Водночас, відповідач-1 у відзиві на позовну заяву б/н, б/д (вх. № 20066 від 10.12.2012 р.), адресованому суду, визнав позов у сумі 178,08 грн.

Згідно з ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Частиною 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Водночас, як передбачено ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи те, що ані відповідач-2 в повному обсязі, ані відповідач-1 солідарно з відповідачем-2 в сумі 178,08 грн., не сплатили заборгованість, що виникла за угодою № 21/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні від 02 липня 2012 року, укладеною на підставі договору № 37-08-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 28.08.2008 р., вимоги позивача про стягнення 3% річних солідарно з відповідачів, а також про стягнення з відповідача-2 курсової різниці, пені, штрафу та інфляційних втрат є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»у повному обсязі.

Крім того, позивач просить покласти солідарно на відповідачів витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 3000,00 грн.

Слід зазначити, що статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України «Про адвокатуру».

Згідно з ст. 12 Закону України «Про адвокатуру»оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Відповідно до ст. 4 Правил адвокатської етики (схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 01.10.1999 р. № 6/VI), клієнт - особа, права і свободи якої адвокат захищає або чиї законні інтереси він представляє, або котрій він безпосередньо надає правову допомогу в інших формах, передбачених чинним законодавством. Угода про надання правової допомоги - договір (контракт), згідно з яким одна сторона - адвокат, що практикує індивідуально, або адвокатське об'єднання - приймає на себе доручення іншої сторони - клієнта (або його представника) - про надання клієнту юридичної допомоги обумовленого ним виду в інтересах клієнта на умовах, передбачених угодою, а інша сторона - клієнт (або його представник) - зобов'язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги, а також у випадку необхідності - фактичні витрати, пов'язані з виконанням угоди. Угодою можуть передбачатися також інші умови надання юридичної допомоги. Гонорар - передбачена угодою про надання правової допомоги винагорода за виконані адвокатом дії по наданню правової допомоги; гонорар не включає кошти, що вносяться клієнтом (його представником) на покриття фактичних витрат, пов'язаних з виконанням угоди.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності.

Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між позивачем та адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем, підтверджуються договором № 16-07/12-13 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 16.07.2012 р. та додаткової угоди № 1 від 01.10.2012 р.

У відповідності зі Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 3888, виданим 29.10.2009 р., Грищенко О.М. має право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно з п. 1.1 договору № 16-07/12-13 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 16.07.2012 р., з урахуванням додаткової угоди від 01.10.2012 р. № 1 до договору № 16-07/12-13 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 16.07.2012 р., за цим договором виконавець зобов'язується надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником та ПСП «Новоселиця», які виникли на підставі договору № 37-08-2008 від 28.08.2008 р., угоди № 21/07-12 від 02.07.2012 р., надання консультацій з приводу можливого та законодавчо доцільного стягнення з боржника обрахованого, відповідно до норм чинного законодавства України, розміру курсової різниці, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником перед замовником зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару на підставі договору № 38-08-2008 від 28.08.2008 р. та угоди № 21/07-12 від 02.07.2012 р., а також на підставі договору поруки № 21-08-2012-3 від 21.08.2012 р., консультації з питань практичного застосування норм цивільного, господарського, господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки та написання від імені замовника до господарського суду відповідної позовної заяви, представництві інтересів замовника в суді під час розгляду судової справи за поданим позовом, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов'язків за даним договором.

Сторони погодили, що розмір оплати послуг виконавця (гонорар) за даним договором становить 3000,00 грн. (п. 3.1 договору).

16.07.2012 р. ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»та адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем було підписано акт прийому-передачі документів.

Сплата позивачем вартості адвокатських послуг за вказаним договором підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 85 від 16.07.2012 р. на суму 3000,00 грн.

Згідно з ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення солідарно з відповідачів 3000,00 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідачів солідарно.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Новоселиця»(13537, Житомирська обл., Попільнянський р-н, с. Новоселиця, вул. Жовтнева, 1А, код 03745054) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, кв. 23, код 38039872) -20772 (двадцять тисяч сімсот сімдесят дві) грн. 16 коп. курсової різниці, 1422 (одну тисячу чотириста двадцять дві) грн. 88 коп. пені, 7749 (сім тисяч сімсот сорок дев'ять) грн. 62 коп. штрафу, 1394 (одну тисячу триста дев'яносто чотири) грн. 93 коп. інфляційних втрат.

3. Стягнути солідарно з Приватного сільськогосподарського підприємства «Новоселиця»(13537, Житомирська обл., Попільнянський р-н, с. Новоселиця, вул. Жовтнева, 1А, код 03745054) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (08633, Київська обл., Васильківський район, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, 22, код 38267861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, кв. 23, код 38039872) -178 (сто сімдесят вісім) грн. 08 коп. 3% річних, 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат на адвокатські послуги, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 29.12.2012 р.

Суддя В.М. Бабкіна