Постанова

від 26.10.2012 по справі 2а-0770/2298/12

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 2a-0770/2298/12

рядок статзвіту -10.3.4

код - 08

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2012 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іванчулинець Д.В.

за участю секретаря судового засідання - Корчинської В.А.

сторін та осіб, які беруть участь у справі:

представника позивача - Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - Біровчака А.С.;

представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісокомбінат «Дубове» - Габора І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісокомбінат «Дубове» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 26 жовтня 2012 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано протягом 30 жовтня 2012 року.

Позивач - Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося у Закарпатський окружний адміністративний суд з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісокомбінат «Дубове», якою просить: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісокомбінат «Дубове» адміністративно-господарські санкції за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в сумі 11 851,33 гривень та пені в розмірі 201,45 гривень.

Позовні вимоги мотивовані наступним. У відповідності зі ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року №875-ХІІ, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним. Підстав звільнення від виконання обов'язку Закон не містить.

Згідно звіту, поданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Лісокомбінат «Дубове» за 2011 рік, випливає, що відповідач вимогу Закону №2961-ІV не виконав, а отже повинен був самостійно в строк до 15 квітня 2011 року розрахувати та сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві в сумі 11 851,33 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з мотивів, що наведені в позовній заяві, просить позов задовольнити в повному обсязі та вважає, що примирення не можливе.

Представник відповідача позовні вимоги визнає та просить суд врахувати клопотання від 24.10.2012 року №25-10/12, яким просить відтермінувати сплату внесків та не застосовувати штрафні (фінансові) санкції.

Заслухавши представника позивача та відповідача, розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов із наведених у ньому мотивів обґрунтований і його слід задовольнити з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Лісокомбінат «Дубове» надало Закарпатському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звітність «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік» за формою №10-ПІ річна, відповідно до якого кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» становить 1 особу. Згідно рядка 03 звіту, кількість інвалідів які повинні працювати на підприємстві відповідно до вимог ст.19 Закону становить 1 особа, в той же час, згідно рядка 02 звіту, на підприємстві протягом 2011 року середньооблікова кількість інвалідів становила 0 осіб.

Згідно з розрахунком адміністративно-господарських санкцій Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, сума адміністративно-господарських санкцій за неотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів для ТОВ «Лісокомбінат «Дубове» становить 11 851,33 грн. (а.с.6).

У відповідності зі ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» №875, для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації у тому числі фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» №875, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» від 06.10.2005 року №2961-ІV робоче місце інваліда - місце або виробнича ділянка постійного або тимчасового знаходження осіб у процесі трудової діяльності на підприємствах, в установах і організаціях.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» №875, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією інвалідів, для яких це місце роботи є основним. Підстав звільнення від виконання обов'язку Закон не містить.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що підприємства де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, щороку сплачують адміністративно-господарські санкції сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, а якщо працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Отже, відповідач повинен був самостійно в строк до 15 квітня 2012 року розрахувати та сплатити адміністративно-господарські санкції в дохід Державного бюджету у сумі 11 851,33 грн., оскільки середньорічна заробітна плата штатного працівника у відповідача в 2011 році становила 11 851,33 грн. Однак відповідач вказану суму, в строк встановлений законом, самостійно не сплатив.

У відповідності до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Таким чином, згідно поданого Закарпатським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів розрахунку пені для ТОВ «Лісокомбінат «Дубове» станом на 11.07.2012 року одноденний розмір пені становить 2,37 грн. (11 851,33 грн. ? 0,02%, де 0,02% - це одноденний розмір пені при обліковій ставці НБУ 7,50%), а строк прострочення платежу за період з 18.04.2012 року по 11.07.2012 року - 85 днів, отже загальна сума пені становить 201,45 грн. (2,37 грн. ? 85 днів)(а.с.7).

Враховуючи обставини встановлені у судовому засіданні, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства, і, зважаючи на це, такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 17, 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісокомбінат «Дубове» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, - задовольнити повністю .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісокомбінат «Дубове» (90531, Закарпатська область, Тячівський район, смт. Дубове, вул. Досарма, 70; код ЄДРПОУ 30756872) адміністративно-господарські санкції на користь Державного бюджету в сумі 12 052 (дванадцять тисяч п'ятдесят дві) гривні 78 (сімдесят вісім) копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Іванчулинець Д.В.