ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" січня 2013 р. Справа № 2а-4796/12/2170 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Пекного А.С.,
при секретарі: Осташевському Е.Є.,
за участю представників позивача - Матрос Л.Д., Гірич Т.А., відповідача Фесенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Селянського (фермерського) господарства "КОЛОС" до Державного реєстратора Новотроїцької районної державної адміністрації Херсонської області Фесенко Олени Іванівни, Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Селянське (фермерське) господарство «КОЛОС» (далі - позивач, СФГ «КОЛОС», підприємство) звернулось до суду із позовом до Державного реєстратора Новотроїцької районної державної адміністрації Херсонської області Фесенко Олени Іванівни (далі - відповідач-1, державний реєстратор) та Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач-2, Генічеська МДПІ), в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідачів по усуненню неправильностей у організаційно-правовій формі СФГ «КОЛОС»; зобов'язати відповідача-1 внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо організаційно-правової форми СФГ «КОЛОС», змінивши код 200 - «Господарські товариства» на код 110 - «фермерське господарство»; зобов'язати відповідача-2 видати СФГ «КОЛОС» нове Свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, у якому найменування підприємства вказати як «Селянське (фермерське) господарство «КОЛОС».
Позовні вимоги мотивовані тим, що у листопаді 2012р. під час оформлення документів для отримання Свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, позивач виявив невідповідність власного найменування, зазначеного у статутних документах, найменуванню, зазначеному у підготовленому до видачі Свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. Зокрема, найменування Селянського (фермерського) господарства «КОЛОС» було указано як «Господарські товариства КОЛОС».
У зв'язку з цим позивач звернувся до відповідача-2 із заявою про вжиття заходів по виправленню цієї помилки, але той відмовив з посиланням на те, що саме таке найменування міститься в відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Також відповідачем-2 були надані відомості про внесення 06.02.2012р. державним реєстратором відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, при цьому найменування позивача зазначено як «Господарські товариства КОЛОС».
Для вирішення цього питання позивач звернувся до відповідача-1 із заявою про виправлення помилки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, на яку останній надав відповідь, за змістом якої організаційно-правова форма позивача за період з 07.12.2006р. по час надання відповіді не змінювалась.
Позивач вважає, що відповідач-1 незаконно і без передбачених законодавством підстав змінив його організаційно-правову форму, яка згідно всіх наявних документів являється фермерським господарством, а не «Господарськими товариствами», а відповідач-2 протиправно відмовляється усувати неправильності у найменуванні позивача, яке зазначено у Свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та інформаційних базах відповідач-2.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні.
Відповідач-1 надав письмові заперечення на позов, у яких вказав, що діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зокрема, відповідач вказує, що 06.02.2012р. ним вчинялась така реєстраційна дія, як внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, а саме в частині зміни видів економічної діяльності підприємства. При цьому реєстраційна дія вчинялась на підставі поданої позивачем реєстраційної картки, і жодних змін щодо організаційно-правової форми позивача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не вносилось. Також відповідач-1 зазначає, що організаційно-правова форма позивача у період з 07.12.2006р. (з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей про СФГ «КОЛОС») по час розгляду справи судом не змінювалась і становить «Селянське (фермерське) господарство».
В судовому засіданні відповідач-1 надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях на позов.
Відповідач-2 письмових заперечень на позовну заяву не надав, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, будучі належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду.
З урахуванням думки осіб, які з'явились в судове засідання та положень ч.4 ст. 128 КАС України, суд прийняв рішення слухати справу без участі представника відповідача-2.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Селянське (фермерське) господарство «КОЛОС» зареєстровано як юридична особа Новотроїцькою районною державною адміністрацією 22.04.1999р., ідентифікаційний код юридичної особи 21270790, що, зокрема, підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 640910. Позивач діє на підставі Статуту Селянського (фермерського) господарства «КОЛОС», зареєстрованого Новотроїцькою районною державною адміністрацією 12.06.2008р.
Крім того, позивач є платником податків і знаходиться на податковому обліку в Новотроїцькому відділенні Генічеської МДПІ, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями довідок про реєстрацію платника податків.
Також позивач є суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та діє на підставі Свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість № 100169689, яке діє з 05.02.2009р.
Під час оформлення документів для перереєстрації позивача як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість ним виявлено, що у підготовленому до видачі Свідоцтві його найменування вказано як «Господарські товариства КОЛОС».
Згідно штампу вхідної кореспонденції Генічеської МДПІ позивач 02 листопада 2012р. звернувся до відповідача-2 із заявою про вжиття заходів щодо виправлення помилок у даних податкового обліку, згідно яких організаційно-правова форма позивача є «Господарські товариства КОЛОС».
На це звернення відповідач-2 надав відповідь № 2764/10 від 06.11.2012р., за змістом якої позивача було повідомлено, що повна назва платника податків та його організаційно-правова форма формується з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; згідно останніх змін у цьому реєстрі, які внесені 08.02.2012р., організаційно-правова форма позивача є 200-«Господарські товариства», скорочене найменування - СФГ «КОЛОС».
До відповіді відповідачем-2 було надано дві роздруківки без номерів, дат та підписів уповноважених осіб, які містили назву «Відомості з ЄДР щодо юридичної особи», а також позначення «Запит № 4111671(2) від 30.10.12 09:10 зі ЦБД юридичних осіб ДПА України», зі змісту яких вбачається, що організаційно-правовою формою позивача є 200-«Господарські товариства», повне найменування - «Господарські товариства «КОЛОС», скорочене найменування - СФГ «КОЛОС».
Таким чином, підтвердженим є використання відповідачем-2 у податковому обліку найменування позивача як «Господарські товариства «КОЛОС», замість Селянське (фермерське) господарство «КОЛОС».
Також 29.12.2012р. позивач звернувся до відповідача-2 із заявою щодо перереєстрації як сільськогосподарського підприємства - суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, на яке отримав відмову, оформлену листом Генічеської МДПІ від 08.01.2013р. № 4298/10/282-О, яка мотивована тим, що у заяві повна назва позивача вказана як Селянське (фермерське) господарство «КОЛОС», а згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців повне найменування позивача є - «Господарські товариства «КОЛОС». При цьому позивачу запропоновано подати нову заяву, в якій слід вказати повне найменування як «Господарські товариства «КОЛОС».
Таким чином, підтвердженим є використання відповідачем-2 у податковому обліку найменування позивача як «Господарські товариства «КОЛОС», замість Селянське (фермерське) господарство «КОЛОС».
Крім того, 30.10.2012р. позивач звернувся до Новотроїцької районної державної адміністрації із заявою про приведення відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо СФГ «КОЛОС» у відповідність до установчих документів, на що отримав відповідь від 01.11.2012р. № 01/17-96, яким його повідомлено, що відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців організаційно-правова форма СФГ «КОЛОС» є селянське (фермерське) господарство. Також позивача повідомлено про наявність у нього права прийняти рішення про приведення найменування підприємства у відповідність до вимог чинного законодавства.
Позивач вважає, що відповідачем-1 незаконно внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості про організаційно-правову форму СФГ «КОЛОС» у вигляді «Господарські товариства», а відповідач-2 так само незаконно використовує найменування Господарські товариства «КОЛОС» у податковому обліку позивача.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.
Відносини які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, урегульовані Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі - Закон № 755-IV).
Відповідно до ст. 4 цього Закону, державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру; оформлення і видачу виписки з Єдиного державного реєстру.
Зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові (далі - імені) або місця проживання фізичної особи - підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно із ст. 5 Закону № 755-IV, державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.
Повноваження державного реєстратора визначені ст. 6 вказаного Закону.
Згідно із ст. 17 Закону № 755-IV, відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.
Відповідно до частини другої статті 17 Закону № 755-IV, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності; ідентифікаційний код юридичної особи; організаційно-правова форма; перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі ім'я, місце проживання, ідентифікаційний номер фізичної особи платника податків, якщо засновник - фізична особа; найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа.
Позивач вважає, що відповідач-1 незаконно вніс зміни до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо організаційно-правової форми СФГ «КОЛОС».
Поняття організаційно-правових форм юридичних осіб вживається у Цивільному кодексі України (ст. 83) і Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (ч. 2 ст. 17 Закону), крім того, Господарський кодекс України оперує поняттями «організаційні форми підприємництва» (відповідно до ст. 45 ГК України підприємець має право вибору організаційних форм, передбачених законом), «організаційні форми комерційної господарської діяльності» (ст. 53), «організаційні форми підприємств» (ст. 63).
Проте ні Цивільний, ні Господарський кодекси не визначають поняття організаційно-правових форм юридичних осіб чи організаційних форм підприємництва (підприємств, некомерційної господарської діяльності).
В той же час, згідно зі ст.ст. 83, 90 Цивільного кодексу України, юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.
Юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.
Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.
У разі зміни свого найменування юридична особа крім виконання інших вимог, встановлених законом, зобов'язана помістити оголошення про це в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, та повідомити про це всім особам, з якими вона перебуває у договірних відносинах.
Таким чином, на законодавчому рівні визначено, що найменування юридичної особи складається з організаційно-правової форми та, власне, її назви, які обов'язково зазначаються в установчих документах юридичної особи і вносяться до Єдиного державного реєстру.
Слід зазначити, що на виконання вимог Закону № 755-IV наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2012р. № 368/5, зареєстрованим 5 березня 2012 р. за №367/20680, затверджені «Вимоги щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу», якими передбачено, що найменування юридичної особи повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ) та назву.
Назва юридичної особи може складатися з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію щодо мети діяльності, виду, способу утворення, залежності юридичної особи та інших відомостей згідно з вимогами до найменування окремих організаційно-правових форм юридичних осіб, установлених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та законами України.
Назва юридичної особи не може містити посилання на організаційно-правову форму. Юридична особа може мати, крім повного найменування, скорочене найменування.
З матеріалів справи видно, що відповідно до установчих документів та записів в Єдиному державному реєстрі, організаційно-правовою формою позивача є саме селянське (фермерське) господарство. Жодних записів про внесення змін до установчих документів СФГ «КОЛОС», спрямованих на зміну його організаційно-правової форми, до реєстру відповідачем-1 не вносилось.
Наведене підтверджується як дослідженим в судовому засіданні оригіналом реєстраційної справи щодо СФГ «КОЛОС», так і Витягами з Єдиного державного реєстру, які надавались позивачем та відповідачем-1.
Також суд звертає увагу на те, що всі реєстраційні дії відповідно до ст.ст. 17, 19, 24, 25, 29 Закону № 755-IV вчиняються державним реєстратором виключно на підставі та в межах поданих заявником документів (реєстраційної картки та доданих до неї матеріалів).
Отже, відповідач-1 не може самостійно і на власний розсуд внести зміни до відомостей Єдиного державного реєстру.
З матеріалів реєстраційної справи щодо СФГ «КОЛОС» видно, що на підставі поданих позивачем реєстраційних карток відповідач-1 вчиняв реєстраційні дії та вносив записи до Єдиного державного реєстру щодо СФГ «КОЛОС», які не пов'язані із зміною організаційно-правової форми підприємства.
Таким чином, необґрунтованими є доводи позивача про внесення відповідачем-1 відомостей до Єдиного державного реєстру щодо організаційно-правової форми СФГ «КОЛОС», оскільки вони не підтверджуються наявними матеріалами справи і спростовані відповідачем-1.
Посилання позивача на надані відповідачем-2 роздруківки щодо відомостей з Єдиного державного реєстру, які були долучені до відповіді Генічеської МДПІ № 2764/10 від 06.11.2012р., суд не приймає до уваги, оскільки зазначені документи не є офіційними документами, що містять інформацію з Єдиного державного реєстру, у них не зазначені їх номери, дати видачі, підписи уповноважених осіб. Крім того, з їх змісту вбачається, що наведена у них інформація міститься не у Єдиному державному реєстрі, а в Центральній базі даних ДПА України, про що свідчить текст «Відомості з ЄДР щодо юридичної особи», а також позначення «Запит № 4111671(2) від 30.10.12 09:10 зі ЦБД ДПА України юридичних осіб».
Отже, немає жодних підстав вважати ці документи такими, що містять офіційні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тобто вони є неналежним доказом.
Крім того, до суду не надано жодних доказів впливу (формування, передачі) відповідача-1 на інформацію, яку використовував відповідач-2.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач-1 не допустив порушень чинного законодавства і діяв підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В той же час, не може бути визнана протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо усунення помилок в Єдиному державному реєстрі в частині внесення відомостей про організаційно-правову форму СФГ «КОЛОС», оскільки з наявних матеріалів вбачається, що позивач звертався не до державного реєстратора, а до Новотроїцької районної державної адміністрації, яка не має повноважень на вчинення реєстраційних дій; крім того, позивач не подавав передбачені Законом № 755-IV документи для вчинення відповідної реєстраційної дії.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, звернутих до відповідача-1, з огляду на відсутність в його діях порушень чинного законодавства та не вчинення ним тих дій, на які посилається позивач у своєму позові.
Таким чином, у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 та зобов'язання його вчинити певні дії слід відмовити.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача-2 та зобов'язання його вчинити певні дії, суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) сільськогосподарським товаровиробником є юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства визначений статтею 209 ПКУ. Відповідно до пункту 209.6 статті 209 ПКУ сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Відповідно до статті 209 ПКУ спеціальний режим оподаткування може обрати сільськогосподарське підприємство - резидент, яке провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства.
Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 ст. 209 ПКУ поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.
Відповідно до п. 209.10 ст. 209 ПКУ, для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування сільськогосподарське підприємство реєструється у відповідному органі державної податкової служби з дотриманням правил та у строки, що визначені статтею 183 цього Кодексу для реєстрації платників податку на додану вартість.
У свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, крім відомостей, передбачених у свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість на загальних підставах, повинен міститися перелік видів діяльності такого сільськогосподарського підприємства.
Слід зазначити, що стаття 183 ПКУ містить податкові процесуальні норми, що встановлюють порядок реєстрації особи платником податку на додану вартість. Реєстрація може здійснюватись як в добровільному, так і в обов'язковому порядку. Підстави для такої реєстрації визначені, зокрема, ст.ст. 180, 181, 182 ПКУ.
Реєстрація особи платником ПДВ є обов'язковою передумовою для формування особою як податкового зобов'язання (крім випадків, передбачених в підпункті 3 пункту 180.1 та п. 180.2 статті 180 ПКУ), так і податкового кредиту.
На рівні підзаконного акта порядок реєстрації осіб платниками податку на додану вартість регулюється Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 7 листопада 2011 року № 1394 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 р. за № 1369/20107 (далі - Положення про реєстрацію платників ПДВ).
Розділом 6 Положення про реєстрацію платників ПДВ визначено, що на підставі відомостей, вказаних у заяві про реєстрацію, поданій сільськогосподарським підприємством згідно з пп. 6.2.1 п. 6.2 Положення, податковий орган у Спеціальному свідоцтві зазначає виключний перелік видів діяльності, що підпадають під дію спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, та визначені статтею 209 розділу V Кодексу на основі національного класифікатора України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (із змінами) (далі - КВЕД-2010) або до 31.12.2012 на основі національного класифікатора України ДК 009:2005 «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26.12.2005 № 375 (із змінами) (далі - КВЕД-2005).
Пунктом 6.2 Положення про реєстрацію платників ПДВ визначено, що для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування сільськогосподарське підприємство реєструється у відповідному податковому органі з дотриманням правил та у строки, що визначені статтею 183 розділу V Кодексу для реєстрації платників ПДВ.
У свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, крім відомостей, передбачених у свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість на загальних підставах, повинен міститися перелік видів діяльності такого сільськогосподарського підприємства.
Підпунктами 6.2.1-6.2.3 пункту 6.2 Положення про реєстрацію платників ПДВ встановлено, що заява про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість за формою № 1-РС (додаток 8 до Положення) має бути подана сільськогосподарським підприємством до податкового органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого така особа бажає перейти на застосування спеціального режиму оподаткування, та у місяці, який передує початку такого податкового періоду.
У заяві за формою № 1-РС сільськогосподарським підприємством вказується питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) у сукупній вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців), які передують місяцю, в якому подається заява.
Заява має містити виключний перелік видів економічної діяльності сільськогосподарського підприємства, що підпадають під дію спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства та визначені статтею 209 розділу V Податкового кодексу України.
Достовірність відомостей про види економічної діяльності сільськогосподарського підприємства підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру, який додається до заяви та містить відомості про види економічної діяльності сільськогосподарського підприємства на основі національного класифікатора України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (із змінами) (далі - КВЕД-2010). До 31.12.2012 дані про види економічної діяльності можуть бути надані на основі національного класифікатора України ДК 009:2005 «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26.12.2005 № 375 (із змінами) (далі - КВЕД-2005), якщо в Єдиному державному реєстрі щодо заявника містяться відомості про види економічної діяльності на основі КВЕД-2005.
Відповідно до пп. 6.2.4 п. 6.2 Положення про реєстрацію платників ПДВ, за результатами розгляду заяви про реєстрацію за формою № 1-РС податковий орган протягом 5 робочих днів видає (надсилає поштою з повідомленням про вручення за рахунок заявника) Свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість за формою №2-РС (додаток 9) (далі - Спеціальне свідоцтво) або письмову відмову у видачі такого Спеціального свідоцтва у разі подання недостовірних даних або у випадках, визначених пунктом 6.3 цього розділу.
З матеріалів справи вбачається, що СФГ «КОЛОС» було зареєстроване як платник податку - суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість відповідно до Спеціального свідоцтва № 100169689, яке діє з 05.02.2009р.
У зв'язку зі зміною видів економічної діяльності позивач у передбаченому Положенням про реєстрацію платників ПДВ порядку звернувся до відповідача-2 із заявою про перереєстрацію його як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та видачу Спеціального свідоцтва. Також позивач заявою від 02.11.2012р. порушував перед відповідачем-2 питання про усунення помилки щодо організаційно-правової форми СФГ «КОЛОС» в базах даних органу державної податкової служби.
Листом від 06.11.2012р. № 2764/10 позивача було повідомлено, що повна назва платника податків та його організаційно-правова форма формується з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; згідно останніх змін у цьому реєстрі, які внесені 08.02.2012р., організаційно-правова форма позивача є 200-«Господарські товариства», скорочене найменування - СФГ «КОЛОС».
До відповіді відповідачем-2 було надано дві роздруківки без номерів, дат та підписів уповноважених осіб, які містили назву «Відомості з ЄДР щодо юридичної особи», а також позначення «Запит № 4111671(2) від 30.10.12 09:10 зі ЦБД юридичних осіб ДПА України», зі змісту яких вбачається, що організаційно-правовою формою позивача є 200-«Господарські товариства», повне найменування - «Господарські товариства «КОЛОС», скорочене найменування - СФГ «КОЛОС».
Листом від 08.01.2013р. № 4298/10/282-О відповідач-2 відмовив позивачу у перереєстрації, посилаючись на те, що ним у заяві про реєстрацію повна назва юридичної особи вказана як «Селянське (фермерське) господарство», в той час як згідно останніх відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців його повне найменування «Господарські товариства «КОЛОС».
Суд вважає зазначену відмову протиправною з огляду на таке.
Пунктом 6.5 Положення про реєстрацію платників ПДВ передбачено, що перереєстрація платника податку із спеціальним режимом оподаткування або заміна Спеціального свідоцтва здійснюються у разі: виникнення змін (доповнень) у даних платника податку, що вказуються у Спеціальному свідоцтві, або у разі втрати Спеціального свідоцтва; зміни місцезнаходження або переведення на обслуговування до спеціалізованого податкового органу.
У таких випадках перереєстрація здійснюється відповідно до розділу IV цього Положення з урахуванням того, що:
для перереєстрації сільськогосподарського підприємства - суб'єкта спеціального режиму оподаткування або заміни Спеціального свідоцтва подається заява про реєстрацію за формою № 1-РС із позначкою «Перереєстрація»;
платнику податку із спеціальним режимом оподаткування видається Спеціальне свідоцтво.
Підстави для відмови у реєстрації визначені п. 6.3 Положення про реєстрацію платників ПДВ, а саме, податковий орган відмовляє сільськогосподарському підприємству у реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, якщо такий платник податків:
вказує у заяві про реєстрацію види діяльності, які не підпадають під дію спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, та не визначені статтею 209 розділу V Кодексу на основі КВЕД-2010 або до 31.12.2012 на основі КВЕД-2005;
перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку за ставкою у розмірі 5 або 10 відсотків;
був виключений із реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування у зв'язку з перевищенням питомої ваги несільськогосподарських товарів (послуг) та від дати такого виключення до дати подання заяви про повторну реєстрацію суб'єктом спеціального режиму оподаткування не спливло 12 послідовних звітних податкових періодів;
поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари (послуги), питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів (послуг), або не відповідає іншим критеріям, встановленим пунктом 209.6 статті 209 розділу V Кодексу (підпункт 6.1.1 пункту 6.1 цього розділу);
не підпадає під визначення сільськогосподарського підприємства, є особою, яка не може бути зареєстрована як суб'єкт спеціального режиму оподаткування чи на яку не поширюються норми статті 209 розділу V Кодексу;
не підпадає під визначення платника ПДВ згідно з пунктом 1.5 розділу I цього Положення або за наявності підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ, визначених пунктом 5.1 розділу V цього Положення, або за яких підлягає анулюванню Спеціальне свідоцтво згідно з пунктами 209.11, 209.12 статті 209 розділу V Кодексу (пункти 6.4, 6.9 цього розділу);
подав заяву з порушенням строків, визначених пунктом 183.3 статті 183 розділу V Кодексу (підпункт 6.2.1 пункту 6.2 цього розділу).
Як видно зі змісту листа від 08.01.2013р. № 4298/10/282-О, відповідач-2 відмовив позивачу у перереєстрації з підстав, які не передбачені Положенням про реєстрацію платників ПДВ, в тому числі і п. 6.3 цього Положення.
Крім того, помилковим є твердження відповідача-2 про зазначення позивачем у заяві про реєстрацію недостовірних (неправильних) відомостей щодо повного найменування СФГ «КОЛОС» та його організаційно-правової форми, оскільки в ході розгляду даної справи встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців організаційно-правовою формою позивача є «селянське (фермерське) господарство», а повна назва - саме «Селянське (фермерське) господарство «КОЛОС», а не «Господарські товариства «КОЛОС», як на те вказує відповідач-2.
За таких обставин та з урахуванням визначених відповідачем-2 підстав для відмови позивачу у перереєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача-2 передбачених законодавством підстав для відмови у такій перереєстрації.
Таким чином, зазначена відмова є протиправною.
Відповідно до ч.ч. 1,2,4 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Суд звертає увагу на те, що не зважаючи на достатній проміжок часу, який перебував у розпорядженні відповідача-2 для формування і обґрунтування правової позиції по суті спору, він не надав суду своїх заперечень на позовну заяву.
Доказів правомірності власних дії, які є предметом даного спору, відповідач-2 також не навів.
Зважаючи на викладене, суд вирішує даний спір на підставі наявних у справі матеріалів.
При цьому суд звертає увагу на наступне.
В силу частини 2 статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Зважаючи на викладене та на те, що позивачем висунуті до відповідача-2 вимоги щодо визнання неправомірною бездіяльності по усуненню неправильностей у організаційно-правовій формі СФГ «КОЛОС» та зобов'язання видати СФГ «КОЛОС» нове Свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, у якому найменування підприємства вказати як «Селянське (фермерське) господарство «КОЛОС», суд вважає, що права позивача у сфері публічно-правових відносин порушені саме відмовою відповідача-2 у перереєстрації СФГ «КОЛОС» як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог для забезпечення повного захисту порушених прав позивача, у зв'язку з чим визнає протиправними дії Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби щодо відмови у перереєстрації Селянського (фермерського) господарства «Колос», ідентифікаційний код юридичної особи 21270790, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.
В частині вимог щодо покладення на відповідача-2 обов'язку видати СФГ «КОЛОС» нове Свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, суд зазначає, що питання видачі такого Свідоцтва за змістом Положення про реєстрацію платників ПДВ складають зміст компетенції відповідача і є його дискреційними повноваженнями, для реалізації яких йому надана свобода діяти в установлених законодавством межах на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватись від дій) чи один з варіантів можливих рішень.
Проте суд не може перебирати на себе такі повноваження, вирішуючи замість відповідача, які рішення він повинен приймати, але не позбавлений можливості зобов'язати відповідача розглянути спірне питання про реєстрацію позивача як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та прийняти за наслідками розгляду заяви одне з рішень, передбачених Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011р. № 1394.
З огляду на викладене, суд вважає належним способом захисту прав позивача покладення на відповідача обов'язку розглянути у встановленому законодавством порядку заяву позивача та прийняти за нею одне з рішень, передбачених Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011р. № 1394, тобто про видачу Свідоцтва про реєстрацію або про відмову у цьому.
Враховуючи наведене, суд вважає звернуті до відповідача-2 позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, а у задоволенні позовних вимог до відповідача-1 слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -
постановив :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби щодо відмови у перереєстрації Селянського (фермерського) господарства «Колос», ідентифікаційний код юридичної особи 21270790, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.
Зобов'язати Генічеську міжрайонну державну податкову інспекцію Херсонської області Державної податкової служби повторно розглянути заяву Селянського (фермерського) господарства «Колос», ідентифікаційний код юридичної особи 21270790, про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та прийняти за наслідками розгляду заяви одне з рішень, передбачених Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011р. № 1394.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 січня 2013 р.
Суддя Пекний А.С.
кат. 5.1.1
Суд | Херсонський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.01.2013 |
Оприлюднено | 05.02.2013 |
Номер документу | 28967085 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Херсонський окружний адміністративний суд
Пекний А.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні