Постанова

від 13.01.2009 по справі 3874-2008а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

3874-2008А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.01.2009Справа №2-19/3874-2008А

За позовом – ТОВ «Пансіонат «Магнолія», м.Алушта АР Крим

До відповідача – Державної податкової інспекції у м.Алушті, м.Алушта АР Крим

Про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення-рішення

Суддя Мокрушин В.І.

Секретар Хлебнікова Н.С.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Недзведська В.П., довіреність б/н від 01.11.2008 р.  

Від відповідача – Патраш В.І., гол. держ. інспектор, довіреність № 3252/10 від 31.05.1007 р.; Хамбулаєва Е.Р., гол. держ. податк. ревізор-інспектор, довіреність № 7046 від 12.11.2008 р.  

Суть спору:

Позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до відповідача та просить визнати протиправним та нечинним податкове-повідомлення рішення ДПІ у м.Алушті № 0006352301/0 від 04.04.2007 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 855015,00 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що дії відповідача не відповідають діючому законодавству.

Відповідач надав відзив на позов, згідно якому позовні вимоги не визнає та просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 19.05.2008 р. провадження по справі було зупинено та призначено судову-бухгалтерську експертизу документів, після чого провадження по справі було відновлено.

Справа слухалася у відповідності до положень Кодексу адміністративного судочинства України Справа слухалася у відповідності до положень Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями).

Сторони відмовилися від послуг перекладача.

Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами.                                                               

Відповідно до ст.130 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747) перед початком слухання справи сторонам були роз'яснені права, передбачені ст.49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747) та вручені пам'ятки про права та обов'язки сторін.

Розглянув матеріали справи,  суд –

В С Т А Н О В И В :

21.03.2008 р. Державною податковою інспекцією у м.Алушті (далі по тексту ДПІ у м.Алушті) проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Пансіонат «Магнолія» (код ЄДРПОУ 33255008) з питань достовірності обчислення сум податку на додану вартість за період з 01.01.2006 р. по 30.09.2007 р., за результатам якої складено акт № 23/33255008 від 21.03.2008 р., відповідно до якого відповідачем встановлені порушення: п.п.4.9 ст.4, п.п.7.7.2. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (від 03.04.1997 року № 168 із змінами та доповненнями). Суть порушень зведена до того, що платником податків – ТОВ «Пансіонат «Магнолія» (код ЄДРПОУ 33255008) завищена сума заявленого бюджетного відшкодування з ПДВ за період, що перевірявся, у розмірі 855015 грн. (а.с.10-18).

На підставі складеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №  0006352301/0 від 04.04.2008 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 855015  грн. (а.с.9).

Згідно із ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до п.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Позивач просить визнати недійсним рішення ДПІ у м.Алушті № 0006352301/0 від 04.04.2008 р.

Суд вважає, що вимоги ТОВ «Пансіонат «Магнолія» (код ЄДРПОУ 33255008) підлягають задоволенню з огляду на наступне.

ТОВ «Пансіонат «Магнолія» (код ЄДРПОУ 33255008) до відшкодування з бюджету податок на додану вартість у сумі 1866012 грн., у тому числі за період з липня по грудень 2006 року – 535830 грн., за період з січня по червень 2007 року – 1330182 грн.

Відповідно висновку експерта № 1586 від 14.11.2008 р. (а.с.48-59) усі податкові накладні підтверджені відповідними документами первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (від 03.04.1997 року № 168 із змінами та доповненнями) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів  та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також  від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги)    починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (від 03.04.1997 року № 168 із змінами та доповненнями) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно висновку експерта № 1586 від 14.11.2008 р. (а.с.48-59) завищення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у періоді, що перевірявся ДПІ у м.Алушта згідно з актом перевірки від 21.03.2008 року за період з 01.01.2006 року по 30.09.2007 року не підтверджено первинними бухгалтерськими документами бухгалтерського та податкового обліку підприємства.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення ДПІ у м.Алушті № 0006352301/0 від 04.04.2007 р. не відповідає вимогам діючого законодавства.

Відповідно до п.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ч.2 п.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) перелік постанов, які може прийняти суд, не є виключним, оскільки суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З урахуванням положень статей 11 та 162 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) суд вважає можливим для повного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати  податкове-повідомлення рішення ДПІ у м.Алушті № 0006352301/0 від 04.04.2007 р.

На підставі викладеного та керуючись ст.17, 18, 70, 76, 86, 162 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями), суд

П О С Т А Н О В И В :

·          Адміністративний позов задовольнити.

·          Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Алушті № 0006352301/0 від 04.04.2007 р.

Постанова може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова проголошена у судовому засіданні 13.01.2009 року у 10 год. 30 хв.

У судовому засіданні проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Мокрушин В.І.