Постанова

від 13.01.2009 по справі 10/65-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/65-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2009                                                                                Справа №10/65-08

м. Полтава

За адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві, 36008,                    м. Полтава, вул. Фрунзе, 155  

до Споживчого товариства "Міськкоопринкторг", вул. Червоноармійська, 3, м. Полтава, 36000

про стягнення заборгованості в сумі  1 120,00  грн.

Суддя  Ківшик О.В.

        Секретар судового засідання Марчевська М.О.

Представники:

від позивача: Серков Ю.А.  (див. журнал судового засідання);

від відповідача: Голоднюк О.М.  (див. журнал судового засідання).

У судовому засіданні 13.01.2009 р. відповідно до п. 3 ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частину постанови, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення її повного тексту.

Суть спору : Стягується 1 120,00 грн. заборгованості Споживчого товариства "Міськкоопринкторг", м. Полтава зі сплати штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих за рішенням ДПІ у м. Полтаві про застосування штрафних (фінансових) санкцій                           № 0002512306/0 від 11.06.07 р. за  порушення п. 1, п. 9, п. 13 ст. 3 Закону України “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: непроведення розрахункової операцій через РРО, незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, нездійснення щоденного друку на реєстраторах розрахункових операцій фіскальних звітних чеків та незабезпечення їх зберігання в книгах обліку.   

Відповідач позов на визнає за мотивами відзиву вх. № 17864 від 24.10.2008 р. та вх. № 0236 від 13.01.2009 р., обґрунтовуючи заперечення недотриманням ДПІ у м. Полтаві процедури проведення перевірки та відсутністю підстав проведення такої.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши надані докази,

встановив :

За висновками  перевірки щодо контролю зі здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктом підприємницької діяльності –відповідачем (торгова одиниця –автостоянка, що розташована за адресою : м. Полтава,                 вул. Панянки, 69А), що набрали форму акту № 16010255/23-534 від 25.05.2007 р., податкова-позивач констатувала  порушення з боку відповідача  п. 1, п. 9, п. 13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: непроведення розрахункової операцій через РРО, незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, нездійснення щоденного друку на реєстраторах розрахункових операцій фіскальних звітних чеків та незабезпечення їх зберігання в книгах обліку.

Результатом зазначених висновків стало застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в сумі  1 120,00 грн. за рішенням ДПІ у м. Полтаві № 0002512306/0 від 11.06.07 р..

Щодо правомірності проведення перевірки суд зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 8, 9, 10 Закону України № 509-ХІІ від 04.12.1990 р. "Про державну податкову службу в Україні"  в редакції Закону України № 2505-XV від 25.03.2005р. (з змінами та доповненнями)  визначено функції органів державної податкової служби, до яких, зокрема, належать здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку.

Відповідно до п. 2 ст. 11 зазначеного Закону, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за: додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України (ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг").

Згідно наказу ДПА України від 04.04.2002 р. N 155/ДСК  перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу - це сукупність заходів контролюючих органів, спрямованих на здійснення контролю за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності вимог Законів України "Про державну податкову службу в Україні", "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок проведення розрахункових операцій, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації та грошових коштів, а також контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку здійснення операцій з купівлі продажу іноземної валюти.

Згідно пп. 2.6 - 2.7 Методичних рекомендацій щодо порядку складання плану-графіка перевірок суб'єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні, затверджених наказом ДПА України від 11.10.2005 р. № 441 (який діяв під час проведення перевірки) перевірки контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться за окремими планами органів державної податкової служби, групою у складі не менше двох посадових осіб за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку.

На вимогу суду позивач надав план перевірок за здійсненням СГД розрахункових операцій у сфері готівкового обігу на травень 2007 року, затверджений головою ДПА у Полтавській області М.Ю.Карасиком 30.04.2007 р., відповідно до якого заплановано проведення перевірки торгової одиниці СП "Міськкоопринкторг" –автостоянка, що розташована за адресою : м. Полтава, вул. Панянки, 69А.

В акті перевірки № 16010255/23-534 від 25.05.2007 р. зазначено, що перевірку здійснили ГДПРІ Дем'янко А.А. (посвідчення № 1279 від 25.05.2007 р.) та СДПРІ Співаченко М.М. (посвідчення № 1277 від 25.05.2007 р.).

За текстом даних направлень (посвідчень) вказаним інспекторам доручено проведення перевірки з 25.05.2007 р. по 31.05.2007 р. суб'єкта підприємницької діяльності СП "Міськкоопринкторг" з метою контролю за додержанням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявністю торгових патентів та ліцензій. На вказаних посвідченнях особою, яка перебуває у трудових відносинах з відповідачем, вчинений підпис щодо ознайомлення з направленнями на перевірку.   

Зважаючи на вищенаведене, суд не вбачає порушень збоку податкового органу щодо проведення перевірки та вважає, що перевірку було проведено відповідно до вимог чинного законодавства.

Посилання позивача на підписання акту перевірки неуповноваженою особою спростовується наступним.

Відповідно до ст. 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи. Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів") визначено, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органу. Як вбачається з матеріалів справи, Терновий В.В. фактично проводив розрахунки у господарській одиниці, що належить відповідачу, останній був обізнаний щодо даного факту, факт перебування Тернового В.В. у трудових відносинах з відповідачем останнім не спростовується.

Підписання акту перевірки особою, яка на момент перевірки проводила розрахунки, відповідає положенням п. 3 Порядку оформлення і реалізації матеріалів перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, що затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 04.04.2002 р. № 155/ДСК.

По суті виявлених за результатами вказаної перевірки правопорушень, а саме : непроведення розрахункової операцій через РРО на суму покупки 25,00 грн., незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків на суму 131,00грн., нездійснення щоденного друку на реєстраторах розрахункових операцій фіскальних звітних чеків та незабезпечення їх зберігання в книгах обліку - відповідач як у позовній заяві,  так  і  у судових засіданнях не навів суду жодних спростувань.

Єдиним способом фіксації виявлених порушень законодавства є акт перевірки. Порядок оформлення і реалізації матеріалів перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 04.04.2002 р. № 155/ДСК. За змістом зазначеного Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів.

За тестом акту перевірки охоронець-касир Терновий В.В. зауважень до акту перевірки не має. Згідно наданого при перевірці пояснення останній визнає факт реалізації послуг на загальну суму 25,00 грн. без видачі касового чеку, невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в фіскальному звітному чеку Z-звіті на суму 131,00 грн., підтверджується описом грошових коштів від 26.11.2007 р. та копією чеку від 25.05.2007 р..  

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.95 р. №  265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Положеннями п. 1, п. 9 та  п. 13 ст. 3 означеного закону встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Згідно з п. 1 та п. 4 ст. 17 та ст. 22 Закону за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки; двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій, у п'ятикратному розмірі суми, не яку виявлено невідповідність (ст. 22 цього Закону).

Сума таких фінансових санкцій згідно із ст. 25 цього Закону підлягає перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до відповідного місцевого бюджету за місцем їх реєстрації в десятиденний термін з дня прийняття органами ДПС України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Право на звернення до суду з даним позовом надане п. 11 ст. 10 Закону України                 № 509-ХІІ від 04.12.90 р. Про державну податкову службу в Україні" (із змінами і доповненнями) державним податковим інспекціям.

Посилання відповідача на порушення позивачем Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" є необґрунтованими, враховуючи таке. У ст. 5 зазначеного Указу наведений виключний перелік контролюючих органів, на які поширюється його дія. Органи Державної податкової служби є контролюючими органами у розумінні Указу, але лише стосовно сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, неподаткових платежів. У випадках, коли органи Державної податкової служби здійснюють контроль дотримання вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", вони мають на меті перевірку дотримання суб'єктом господарювання спеціальних вимог при проведенні ними розрахунків. Тобто вони не є контролюючими органами у розумінні Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності", а тому дія Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" не поширюється на перевірки органів Державної податкової служби щодо дотримання вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Посилання відповідача приписи ст. 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в частині незаконності та необов'язковості для виконання  спірного рішення суд не оцінює як правомірне. Так, відповідно до ч. 1 ст. 16 вказаного Закону планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5 - 9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню.

Пункти 5 –9 статті 9 цього Закону дозволяють не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки про здійснення продажу товарів (робіт, послуг) фізичними особами –суб'єктами господарювання (п. 5, п.  6, п. 9)  та  при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності, які придбали спеціальний торговий патент відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив) –п. 7, при продажу товарів (крім підакцизних) (наданні послуг) особами, які отримали пільговий торговий патент для продажу товарів (наданні послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику, у разі коли такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством –п. 9.

Відповідач не надав суду докази на підтвердження придбання ним спеціального або пільгового торгового патенту, крім того протягом 2006 року перевірки щодо здійснення відповідачем розрахункових операцій на даній господарській одиниці не проводилися, про що свідчить відмітка у вищезазначеному плані-графіку.

Посилання відповідача на приписи Інструкції про порядок застосування та стягнення фінансових санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом  Головної державної податкової інспекції України від 20 квітня 1995 року № 28 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 6 травня 1995 р. за № 127/663) судом не приймаються, оскільки даний наказ на момент проведення перевірки та прийняття спірного рішення позивачем втратив чинність.

Підпунктом 4.6 ст. 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України N 253 від 21.06.2001 р. (зі змінами та доповненнями), визначено, що податкове повідомлення вважається направленим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом с повідомленням про вручення. Матеріалами справи підтверджується надсилання відповідачеві за юридичною адресою рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Слід зазначити, рішення ДПІ у м. Полтаві про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002512306/0 від 11.06.07 р., яким до відповідача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 1 120,00 грн. та на підставі якого ґрунтуються позовні вимоги, у судовому порядку не оскаржено, не скасовано, на момент постановлення судового рішення у даній справі строк звернення з адміністративним позовом про скасування рішення сплинув (ст. 99 КАС України), фінансові санкції по ньому до бюджету не сплачені, а тому підстави для відмови у їх стягненні відсутні.

За викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими матеріалами справи та нормами права,  відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі матеріалів справи та керуючись п. 2 ст. 11, ст.ст. 69-71, 86, 94, 158-163 та п. 6 р. VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з  Споживчого товариства "Міськкоопринкторг" (вул. Червоноармійська, 3, м. Полтава, 36000), код ЄДРПОУ 33660607, р/р 26001060037084 в Полтавському ГРУ "Приватбанк", 260000018 в Кременчуцькій філії ВАТ "МКБ" на р/р 33218807700002, код бюджетної класифікації платежу 12020100, одержувач місцевий бюджет Полтавської міської ради, ЗКПО 34698804, банк одержувача ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831049 заборгованість зі сплати штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1 120,00 грн..   

Видати виконавчий документ з набранням постановою законної сили за заявою стягувача.

        3.  Постанову надіслати сторонам за адресами, вказаними у її вступній частині.           

  СУДДЯ                                                                                                            О.В.КІВШИК

Дата підписання повного тексту постанови:

Примітки:

Сторони та інші особи , які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково до Харківського адміністративного апеляційного суду в порядку та в строки, визначені ст. 186 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.