Постанова

від 23.09.2008 по справі 5020-5/383-12/256-6/116

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-5/383-12/256-6/116

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 5020-5/383-12/256-6/116

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"23" вересня 2008 р.  11:55                                                                                          м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя у складі:

Судді Лазарева С.Г.,

при секретарі Лівінській Ю.С.,

за участю представників:

позивача –Молчанова А.О., представник, довіреність №  б/н від 01.09.08;

відповідача - Старчикова Т.В., інспектор, довіреність №2387/10-055 від 08.09.2008;

                   - Савельєва В.В., інспектор, довіреність №2386/10-055 від 08.09.2008

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №5020-5/383-12/256-6/116 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Севастопольського судоремонтного заводу „Лазаревське Адміралтейство” до Державної податкової інспекції в Нахімовському районі м. Севастополя про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

Суть спору:

03.11.2004 (вх. №3383) Товариство з обмеженою відповідальністю Севастопольський судоремонтний завод „Лазаревське Адміралтейство” звернулось дол господарського суду міста  Севастополя з позовом до Державної податкової інспекції в Нахімовському районі м. Севастополя про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним (Т.1, арк. с. 2-4).

Ухвалою суду від 04.11.2004 порушено провадження у справі (Т.1, арк.с. 1).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 20.12.2004 позов задоволено повністю, визнати  недійсним податкове  повідомлення-рішення  ДПІ в Нахімовському  районі м. Севастополя № 0002272310/03573/23-4 від 19.10.2004 про визначення „ТОВ Севастопольський судоремонтний завод “Лазарівське Адміралтейство” податкового зобов'язання за завищення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість  на суму 106562,93 грн., яка склалася при застосуванні нульової ставки при обкладенні податком на додану вартість операцій по продажу послуг по ремонту військових кораблів ЧФ РФ, стягнено з ДПІ в Нахімовському  районі м. Севастополя на користь ТОВ Севастопольський судоремонтний завод “Лазарівське Адміралтейство” витрати на сплату державного мита в сумі 85,00 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. та провадження у справі в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ в Нахімовському  районі м. Севастополя № 0002272310/03573/23-4 від 19.10.2004р. про визначення ТОВ Севастопольський судоремонтний завод “Лазарівське Адміралтейство”  податкового зобов'язання за завищення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість  в сумі 1347,15 грн., яку позивач включив до складу податкового кредиту на утримання медсанчастини, припинено (Т.1, арк.с. 109-110).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.03.2005 рішення господарського суду міста Севастополя залишено без змін (Т.1, арк.с. 137-142).

Постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2005 касаційну скаргу  ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя задоволено частково, рішення господарського суду м.Севастополя від 20.12.2004 та постанову Севастопольського господарського суду  від 23.03.2005 у справі №20-5/383 скасовано з передачею справи на новий розгляд до господарського суду м.Севастополя, а в решті рішення та постанови залишено без змін (Т.1, арк.с. 162-165).

08.08.2005 справа 5020-5/383 повернулась до господарського суду м. Севастополя та згідно резолюції виконуючого обов'язки голови суду передана до провадження судді Харченка І.А. (Т.1, арк.с. 166).

Ухвалою суду від 10.08.2005 справу прийнято до провадження судді Харченко І.А. та присвоєно №20-5/383-12/256 (Т2, арк.с. 1-2).

Ухвалою суду від 02.12.2005 у справі призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та провадження у справі зупинено (Т.2, арк.с. 28-29).

Ухвалою суду від 08.02.2006 провадження у справі поновлено (Т.2, арк.с. 67-68).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 21.02.2008 позов задоволено повністю, визнано недійсним податкове повідомлення - рішення ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя № 0002272310/0 3573/23-4 від 19.10.2004р. про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю  “Севастопольський судоремонтний завод “Лазарівське Адміралтейство” податкового зобов'язання за завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 106562,93 грн. (Т.2, арк.с. 73-74).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.04.2006 рішення господарського суду міста Севастополя від 21.02.2006 у справі №20-5/383-12/256 залишено без змін (Т.2, арк.с. 95-101).

Постановою Вищого господарського суду України від 12.06.2008 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.04.2006 та рішення господарського суду міста Севастополя від 21.02.2006 у справі №20-5/383-12/256 скасовано та справу направлено до господарського суду міста Севастополя на новий розгляд за нормами Кодексу адміністративного судочинства України. (Т.2, арк.с.130-133).

Ухвалою від 21.07.2008 справа №20-5/383-12/256 прийнята до провадження суддею Лазаревим С.Г., її присвоєно №20-5/383-12/256-6/116, призначено попереднє судове засідання на 01.08.2008 (Т.2, арк.с. 135-138).

          Ухвалою від 11.09.2008 закінчено підготовче провадження, справа №20-5/383-12/256-6/116 призначена  до судового розгляду.

Відповідач позовні вимоги не визнав, пояснив, що позивач безпідставно з порушенням пунктів 1.4, 1.14 статті 1, підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про податок на додану вартість”застосував до вартості послуг з ремонту війкових кораблів ЧФ РФ нульову ставку ПДВ без наявності вантажних митних декларацій, які підтверджують факт експорту товарів-матеріальних цінностей, використовуваних при проведенні ремонтних робіт.

Згідно статей 27-32, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні представникам сторін роз'яснені  процесуальні права та обов'язки.  

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представників сторін,  суд,

в с т а н о в и в:

Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя (Надалі Інспекція) за наслідками перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю  Севастопольський судноремонтний завод “Лазаревське Адміралтейство” (Надалі ТОВ ССЗ “Лазаревське Адміралтейство”) було складено акт № 8918/23-423/100 від 19.10.2004. (Надалі Акт), на підставі якого  прийнято податкове повідомлення-рішення №0002272310/0 3573/23-4 від 19.10.2004. про зменшення бюджетного відшкодування на загальну суму 107910,08 грн.

Згідно з висновками Акту, встановлено неправомірне застосування нульової ставки податку на додану вартість до операцій по продажу товарів, які вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України, що призвело до заниження бази оподаткування по ставці 20 % з податку на додану вартість на суму 106562,93 грн., в тому числі за травень 2004 р.- 56277,91 грн., за серпень 2004 р. – 50285,02 грн. (т.1 а.с.8-16).

В 2004 році між позивачем як головним виконавцем і Міністерством оборони Російської Федерації як генеральним замовником, були укладені додаткові угоди до державних контрактів, а саме: додаткова угода № 714/13/27/ДЭ/0447-04 від 20.02.2004 до державного контракту № 4199012 від 20.12.1999 на виконання робіт для федеральних державних потреб по середньому ремонту замовлення проекту 641Б заводський № 133 та додаткові угоди № 714/13/27ДЭ/0448-04 від 20.02.2004, № 714/13/27ДЭ/0968-04 від 30.06.2004 до державного контракту № 4199011 от 20.12.1999 на виконання робіт для федеральних державних потреб по середньому ремонту замовлення БПК „Очаків”, проекту 1134Б заводський №2002. На підставі контракту і укладених додаткових угод позивачем здійснювався ремонт військових кораблів, які належать Російській Федерації (прапор Росії). З основного змісту контрактів, укладених між позивачем і Міністерством оборони РФ відносно військово-морських кораблів, що знаходяться під прапором Російської Федерації вбачається, що вказані контракти стосуються виключно виконання робіт і підрядних взаємовідносин.

Положеннями пункту 1.4. статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що поставка товарів –це “будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товарі за компенсацію незалежно від строків її поставки, а також операції з безоплатної поставки товарів та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу”.

Відповідно до підпункту 1.11 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” термін “товари” розуміється у значенні, визначеному Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Статтею 837 Цивільного кодексу України закріплено, що договір підряду –це договір, де одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконати роботу.

Аналіз суттєвих умов Державних контрактів № 4199011 від 20.12.1999р. та № 4199012 від 20.12.1999 р. та додаткових угод до них, - свідчить про те, що зазначені контракти є договорами підряду по виконанню робіт щодо ремонту військових кораблів (суден) Російського Чорноморського флоту (замовлення 2002 проекту 134Б та 133 проекту 641Б), де замовником є нерезидент, Міністерство оборони Російської Федерації (військова частина).

Як вбачається з установчих документів, ТОВ ССЗ “Лазаревське Адміралтейство” є виробничим підприємством. Відповідно до пункту 2.2 статуту ТОВ ССЗ “Лазаревське Адміралтейство” одним з видів діяльності підприємства є виконання робіт по комплексному ремонту, переобладнанню, модернізації кораблів та суден (т.1, а.с.27-41).

Отже, при виконанні зобов'язань за вищезазначеними контрактами та додатковими угодами до них, ТОВ ССЗ “Лазаревське Адміралтейство” здійснює виробничу діяльність по ремонту військових кораблів (суден). Відповідно до приписів Закону України “про податок на додану вартість” операція з ремонту замовлень відповідно до Державних контрактів № 4199011 від 20.12.1999 р. та № 4199012 від 20.12.1999р. та додаткових угод до них не є поставкою товарів, а є поставкою послуг відповідно до положень частини третьої підпункту 1.4 статті 1 вищезазначеного Закону.

Відтак, ТОВ ССЗ “Лазаревське Адміралтейство” на експорт був реалізований не придбаний (вироблений) товар (запаси), а отриманий в процесі виробництва продукт виробництва (роботи по ремонту Замовлень).

Таким чином, єдиною вимогою щодо застосування до операцій з ремонту замовлень відповідно до Державних контрактів № 4199011 від 20.12.1999р. та № 4199012 від 20.12.1999р. та додаткових угод до них податку на додану вартість за нульовою ставкою  є їх призначення для використання та споживання за межами митної території України.

Згідно приписів статті 32 та 95 Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права, яка ратифікована Законом України № 728-XIV від 03.06.99р. (надалі-Конвенція), військові кораблі іноземних держав мають імунітет та не підкорені юрисдикції будь-якої держави, крім держави під прапором якої вони знаходяться.

Відповідно до статей 91, 92 Конвенції військові кораблі іноземних держав зберігають національність і статус території держави, під прапором якої вони знаходяться.

Поняття митної території України законодавцем встановлено ст. 5 Митного кодексу України, згідно якої територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також штучні острови, установки і споруди, що створюються у виключній морській економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять єдину митну територію України.

Отже, в переліку об'єктів, які складають митну територію України та на які поширюється виключна юрисдикція України, військові кораблі інших держав відсутні.

Зважаючи на вищевикладене, військові кораблі Чорноморського флоту Російської Федерації не відносяться до території України.

Таким чином, операції з ремонту замовлень відповідно до Державних контрактів № 4199011 від 20.12.1999р. та № 4199012 від 20.12.1999р. та додаткових угод до них призначені для використання та споживання за межами митної території України.

Відтак, відповідно до приписів Закону України “Про податок на додану вартість” до вищезазначених операцій застосовується нульова ставка з податку на додану вартість.

За такими обставинами, податкове повідомлення-рішення Інспекції №0002272310/03573/23-4 від 19.10.2004. підлягає визнанню недійсним.

У зв'язку з викладеним, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 94, 98 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому в сумі 3,40 грн. (судовий збір).  

Керуючись ст. 69, 70, 71, 79, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд –

П о с т а н о в и в :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя № 0002272310/0 3573/23-4 від 19.10.2004р. про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю  “Севастопольський судоремонтний завод “Лазарівське Адміралтейство” податкового зобов'язання за завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 106562,93 грн.  

3.          Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в УДК у м. Севастополі, одержувач Держбюджет, Ленінський район 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Севастопольський судноремонтний завод “Лазарєвське Адміралтейство” (99001, м. Севастополь, вул. Героїв Севастополя,13, ідентифікаційний код 30703223) - 03,40 грн. –судовий збір.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                   (підпис)                                                      С.Г. Лазарев

Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

29.09.2008.

Згідно з оригіналом                                                                                        

Суддя                                                                                                                       С.Г. Лазарев

29.09.2008