Рішення

від 30.01.2013 по справі 8/5005/11279/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.01.13р. Справа № 8/5005/11279/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Колірмаш", (с. Іванівка, Синельниківський район, Дніпропетровська область)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, (м. Дніпропетровськ)

про стягнення 316 397,38 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Лаптєв Є.В. - представник (дов. № 04/13 від 04.01.13р.)

від відповідача: ОСОБА_3 - представник (дов. № 2-1387 від 13.12.11р.)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Колірмаш" (далі-позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення 316 397,38 грн.

Сума позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором оренди обладнання від 01.10.2011р., в частині повного та своєчасного розрахунку за продане майно, яке було передано на зберігання.

У судовому засіданні від представника відповідача подано відгук на позовну заяву, в якому пояснює, що дійсно між сторонами було укладено договір оренди обладнання та додаткову угоду про відповідальне зберігання майна. На підставі додаткової угоди від 01.10.12р. в період з квітня 2012 року по травень 2012 року відповідачу було передано на зберігання товар згідно накладних, які позивач зазначив у позовній заяві. Користуючись наданим правом здійснювати продаж майна, на початку червня 2012 року усе передане на зберігання майно відповідачем було продане, однак внаслідок боргових зобов'язань перед іншими партнерами, вартість проданого майна поклажодавцю не компенсована, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 316 397,38 грн.

Від представника позивача у судовому засіданні надано акт звірки взаєморозрахунків станом на 11.01.2013 року, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств, в якому відповідач визнає заборгованість у повному обсязі.

Суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

1 жовтня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Наукво-виробниче підприємство "Колірмаш", як орендодавець, та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як орендар, було укладено договір оренди обладнання із змінами від 02 квітня 2012 року та 05 квітня 2012 року, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування відповідне майно. Передача майна в оренду надається згідно акту приймання-передачі.

05 квітня 2012 року до договору оренди обладнання від 01 жовтня 2012 року сторонами було укладено додаткову угоду про відповідальне зберігання, згідно якої до договору оренди обладнання вносились зміни, а саме, сторони погодились додати п 1.3, розділ 10 та викласти його в наступній редакції:

1.3 Зберігач зобов'язується на умовах, встановлених даною додатковою угодою, зберігати майно передане йому поклажодавцем, і повернути майно у цілості на першу вимогу поклажодавця.

Розділ 10:

1. Згідно з додатковою угодою, зберігач зобов'язується на умовах, встановлених даною додатковою угодою, зберігати майно передане йому поклажодавцем, і повернути майно у цілості на першу вимогу поклажодавця.

2. Перелік майна вказується в накладних, відповідно до яких майно передається на зберігання, які є невід'ємною частиною даної додаткової угоди.

3. Зберігач має право користуватися майном та здійснювати його продаж.

4. Передавати на збереження майно у стані, що відповідає вимогам безпечного зберігання.

5. Вчасно вносити плату за зберігання майна.

6. У будь-який час отримати у зберігача все майно чи частину майна.

7. Прийняти майно, що знаходилось на зберіганні, після закінчення строку дії даної додаткової угоди і повністю розрахуватися зі зберігачем за збереження майна відповідно до Акту виконаних робіт, який є невід'ємною частиною даної додаткової угоди.

8. Прийняти на зберігання відповідно до накладних, які є невід'ємною частиною даної додаткової угоди.

9. Для забезпечення схоронності переданого на зберігання майна зберігач забезпечує всі заходи, передбачені законом, нормативними актами, даним договором для відповідного зберігання, а також вживає всі заходи, що відповідають суті зобов'язання по зберіганню, у тому числі властивостям переданого на збереження майна.

10. Зберігач у будь-який час за вимогою поклажодавця надає необхідну кількість майна, зданого на зберігання відповідно до накладних, які є невід'ємною частиною даної додаткової угоди, по акту повернення майна.

11. Повернути передане на зберігання майно у кількості і в тім стані, в якому воно було прийняте на зберігання.

12. Зберігач власними силами та за власний рахунок забезпечує виконання вантажно-розвантажувальних робіт.

13. Зберігач має право без письмової згоди поклажодавця здійснювати продаж майна, переданого на зберігання, визначаючи вартість на власний розсуд.

14. У разі продажу майна, переданого на зберігання, відшкодувати поклажодавцеві вартість майна, відповідно накладних, якими воно було передано на зберігання.

18. За невиконання або неналежне виконання зобов'язань по даному договору зберігач відшкодовує завдані збитки та спричинену шкоду відповідно до чинного законодавства та умов даного договору.

20. За втрату і нестачу майна зберігач відповідає в розмірі балансової вартості майна, якого не вистачає або воно втрачене.

21. Зберігач не має права використовувати у формі забезпечення зобов'язань за даним договором утримання майна, яке передане на збереження, у випадку невиконання чи неналежного виконання поклажодавцем своїх зобов'язань за даним договором і іншими угодами.

22. У випадку спричинення шкоди третім особам неналежним зберіганням майна, зберігач самостійно вирішує претензії третіх осіб та відшкодовує завдану їм шкоду (збитки).

28. Сторони зобов'язуються докладати усіх можливих зусиль до того, щоб вирішувати всі розбіжності та суперечності, які виникають або пов'язані з цим договором, шляхом взаємних переговорів.

29. Усі суперечки між сторонами, з яких не було досягнуто згоди, розв'язуються у відповідності до законодавства України в господарському суді.

30. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання та скріплення печатками, і діє до 01 липня 2012 року.

31. Поклажодавець має право в будь-який час забрати все передане на зберігання майно, а цю додаткову угоду розірвати достроково, повідомивши про це Зберігача за 5 днів у письмовій формі.

32. Зберігач не має права розірвати цей Договір в односторонньому порядку до закінчення терміну його дії.

33. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від повного виконання зобов'язань за даним договором.

Позивач зазначає, що відповідно до умов додаткової угоди Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Колірмаш" в період з квітня 2012 року по травень 2012 року (включно) передав на зберігання відповідачу товар на загальну суму у розмірі 316 397,38 грн., згідно накладних, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 15 - 31).

Позивач стверджує, що передане майно відповідачем по закінченню строків дії додаткової угоди про відповідальне зберігання не повернуто. На вимогу повернути зазначене майно, зберігач повідомив, що скористався наданим йому правом здійснювати продаж майна, переданого на зберігання. Однак кошти в сумі 316 397,38 грн. від проданого майна позивачу не повернуто.

Відповідач неналежним виконанням свого зобов'язання порушив умови договору оренди від 01 жовтня 2011 року, додаткової угоди від 05 квітня 2012 року, положення статей 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України.

Таким чином, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за договором оренди обладнання від 01 жовтня 2011 року зі змінами у розмірі 316 397,38 грн., що також підтверджується акт звірки взаєморозрахунків станом на 11.01.2013 року, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств, в якому відповідач визнає заборгованість у повному обсязі.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 316 397,38 грн., згідно розрахунку заборгованості, який додається до позовної заяви (а.с. 9).

Доказів виконання по оплаті заборгованості за договором оренди обладнання від 01 жовтня 2011 року та додаткової угоди від 05 квітня 2012 року у сумі 316 397,38 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, але визнав позовні вимоги позивача у повному обсязі, згідно наданого відгуку на позовну заяву, який знаходиться в матеріалах справи.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ст. 937 Цивільного кодексу України, договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Статтею 938 Цивільного кодексу України встановлено, що зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі (ст. 944 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення суми боргу за майно, яке було передано на зберігання у сумі 316 397,38 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 936, 937, 938, 944 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 49, ст. 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Колірмаш" (52520, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Іванівка, вул. Виноградна, буд. 3-а; п/р 26002000144852 в Дніпропетровське ОУ АТ "Ощадбанк", МФО 305482, код ЄДРПОУ 37850250) - 316 397 (триста шістнадцять тисяч триста дев'яносто сім) грн. 38 коп. основного боргу, 6 327 (шість тисяч триста двадцять сім) грн. 95 коп. витрат по сплату судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя І.Ю. Дубінін

Повне рішення складено 31.01.13р.