Рішення

від 29.01.2013 по справі 5006/37/155/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.01.13 р. Справа № 5006/37/155/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при помічнику судді Куц Н.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», ідентифікаційний код 21560766 в особі Донецької філії, ідентифікаційний код 01183764

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерлайн». м. Маріуполь, ідентифікаційний код 31737892

про: стягнення заборгованості за договором суборенди №66-14-21 від 30.10.2009р. у розмірі 2760,25 грн. та 3% річних у суму 229,10 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача - Драпак Е.О. (діє на підставі довіреності №57 від 12.12.2012р.);

від Відповідача - не з'явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався з 16.01.2013р. на 29.01.2013р.

У судовому засіданні 29.01.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Донецької філії (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерлайн». м. Маріуполь (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 2760,25 грн. та 3% річних у суму 229,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем грошових зобов'язань зі сплати орендної плати за договором суборенди №66-14-21 від 30.10.2009р., внаслідок чого за період з листопада по грудень 2009р. утворилась стягувана заборгованість за сплати орендної плати, з оплати послуг по обслуговуванню майна і відшкодування витрат по утриманню майна сплати комунальних послуг та виникли підстави для нарахування 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір суборенди №66-14-21 від 30.10.2009р. з актом приймання-передачі приміщення, правоустановчі документи, розрахунок заборгованості, договір №5470-ж/141-14-21 від 01.10.2008р., нормативно обґрунтувавши вимоги посиланням на ст.ст. 256, 257, 261, 525, 526, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 198 Господарського кодексу України.

В перебігу розгляду справи Позивачем надані додаткові документи на обґрунтування своєї позиції (а.с.а.с.45-54, 63-65).

Відповідач у судові засідання не з'являвся, своєї позиції до відома суду не довів, доказів відсутності спірних грошових зобов'язань не представив, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру підприємств та організацій (а.с.а.с.46-47), достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

У світлі правової позиції, приведеної в абз. 1 п.3.9.1. Постанови Пленуму ВХСУ №18 від 26.12.2011р., таке повідомлення вважається належним, тим більше, що отримання ухвал суду підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.57).

У судовому засіданні 29.01.2013р. представник Позивача підтримав позовні вимоги, наполягаючи на вирішенні спору в цьому судовому засіданні, незважаючи на відсутність представника Відповідача.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не вливають на таку кваліфікацію і не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Дійсно, судом було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своєї позиції по суті заявлених вимог з наданням відповідних доказів, а встановлення правової визначеності стосовно предмету спору не може перебувати у залежності від бажання Відповідача здійснювати свої процесуальні права.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2008р. між Управлінням міського майна Маріупольської міської ради (Орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством (попереднє найменування організаційно-правової форми Позивача) «Укртелеком» в особі Донецької філії (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) м. Маріуполя, що знаходиться в комунальній власності міста №5470-ж/141-14-21 (а.с.а.с.37-41), згідно п. п. 1.1, 7.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у термінове платне користування нежитлове приміщення (будівлю), розташоване за адресою: м. Маріуполь, пр. Металургів, 102, загальною площею 93 кв.м., з метою розташування відділення телекомсервіс №49, зі строком дії з 01.01.2009р. о 30.11.2011р.

У відповідності до п. 3.2. договору на Орендаря, серед іншого, покладений обов'язок: із своєчасної і повної сплати орендної плати, розмір якої п. 4.2. визначений сумою 2068,32грн. на місяць з подальшим щомісячним інфляційним коригуванням (пп. а); із сплати послуг з обслуговування в розмірі 19,53грн. щомісячно не пізніше 19 числа місяця наступного за звітним (пп.б); укласти договори з відповідними експлуатуючими організаціями у разі отримання таких послуг на протязі 1 місяця після укладання договору і оплачувати витрати за комунальні послуги та проводити відшкодування витрат плати за користування землею під орендованим приміщенням (балансоутримувач будівлі, міськводоканал, тепломережа, газ, ППЕС) (пп.н).

Згідно умов пп. з) п.3.2 вказаного договору оренди Позивач має право передавати частину приміщення, що орендується, в суборенду тільки з письмової згоди Управлінням міського майна Маріупольської міської ради.

Листом №07-4/1741 від 21.09.2009р. (а.с.52) Орендар надав згоду на передання частини орендованого приміщення площею 46кв.м. у суборенду Відповідачу для торгівлі непродовольчими товарами

30.10.2009р. між Позивача (Орендодавець) та Відповідачем (Суборендар) був укладений договір суборенди №66-14-21 (а.с.а.с. 27-29), згідно п.п. 1.1, 2.3 якого орендодавець надає на підставі дозволу Управління міського майна №07-4/1741 від 21.09.209р., а суборендар приймає в оренду частину нежилого приміщення загальною площею 46 кв.м., розташованого за адресою: м. Маріуполь, 102 для розміщення відділу по торгівлі непродовольчих товарів, строком дії до 31.12.2009р.

Розділом 4 договору суборенди на Відповідача покладено зобов'язання зі сплати суборендної плати, яка визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати підтвердженою постановою Кабінетом Міністрів України №786 від 04.10.1995р. пропорційно площі, яка займається, згідно розрахунків Управління міського майна та сплачується на підставі виставленого рахунку, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Орендаря не пізніше 18 числа наступного місяця. Крім того Суборендар щомісяця відшкодовує за послуги по обслуговуванню суму в розмірі 0,24 грн. з ПДВ за 1 кв.м. площі, що орендується та оплачує витрати за користування комунальними послугами (опалення, водопостачання. каналізація, електроенергія) пропорційно орендованої площі (п.п.4.2 та 4.3).

Згідно п.3.1 вказане майно було передане Відповідачу в суборенду, про що сторонами був укладений відповідний акт прийому-передачі від 01.11.2009р. (а.с.30).

Задля забезпечення виконання грошових зобов'язань в перебігу дії договору суборенди Позивачем складалися рахунки-фактури, у тому числі за листопад, грудень 2009р. (а.с.а.с.64,65) на загальну суму 2760,25 грн., з яких 2736,81 грн. - суборендна плата і 0,48 грн. - послуги по обслуговуванню майна, 22,95 грн. - відшкодування витрат. В свою чергу, факт здійснення Позивача орендних платежів і оплати експлуатаційних витрат на до місцевого бюджету м. Маріуполя в межах орендних правовідносин із Управлінню міського майна Маріупольської міської ради за розглядуваний період листопад і грудень 2009р. підтверджується наданими платіжними дорученнями (а.с.54).

Обізнаність Відповідача про заборгованість за листопад 2009р. (включаючи суборенду, послуги по обслуговуванню майна і відшкодування витрат на його утримання) підтверджується підписаним без зауважень актом звіряння від 14.12.2009р. (а.с.31), тоді як докази надсилання рахунку за грудень 2009р. суду представлені лише датовані 12.11.2012р. (а.с.35)

У відповідності до акту приймання-передачі від 01.01.2010р. (а.с.44) об'єкт оренди був повернутий Позивачем Управлінню міського майна Маріупольської міської ради.

У зв'язку із нездійсненням платежів за листом і грудень 2009р. Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ухилившись від підписання (з зауваженнями або без) складених і надісланих (а.с.50) Позивачем на вимогу суду актів звірення розрахунків (а.с.а.с.48, 49).

Як вибачається із наданої Позивачем довідки №б/н від 15.01.2013р. (а.с.51) за підписом директора та головного бухгалтера, стягувана заборгованість станом на 15.01.2013р. погашена не була.

Суд розглядає справу в контексті всіх заявлених вимог, оскільки їх об'єднання в одному позові цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги пов'язані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобов'язань за договором суборенди).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору суборенди №66-14-21 від 30.10.2009р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату. Положення ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України зумовлюють правомірність застосування зазначених норм і до відносин суборенди (піднайму), яким за своєю сутністю (з урахуванням встановлених судом обставин приналежності об'єкту користування) є укладений між сторонами договір суборенди №66-14-21 від 30.10.2009р.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір суборенди №66-14-21 від 30.10.2009р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як встановлено ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна (а отже - і суборендна) плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежу з орендної плати не пізніше 18 числа наступного місяця відповідно до умов п. 4.2. договору суборенди №66-14-21 від 30.10.2009р., а також - відшкодування послуг з обслуговування та за користування комунальними послугами пропорційно орендованій площі. При цьому, момент оплати двох останніх видів платежів безпосередньо умовами договору не визначений, що зумовлює необхідність застосування відносно них приписів ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання за загальним правилом припиняються виконанням, проведеним належним чином. Між тим, Відповідачем, всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не тільки не надано належних у розмінні ст. 34 цього Кодексу доказів повного виконання грошових зобов'язань зі сплати суборендних платежів та комунальних послуг і послуг з обслуговування за період з листопада по грудень 2009р. у загальній сумі 2760,25 грн., з яких 2736,81 грн. - суборендна плата і 0,48 грн. - послуги по обслуговуванню майна, 22,95 грн. - відшкодування витрат, або їх (грошових зобов'язань) припинення у інший передбачений діючим законодавством спосіб

Вказані обставини дають суду підстави стверджувати про наявність порушення Відповідачем грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, та вважати самого Відповідача таким, що прострочив їх виконання у розумінні ч.1 ст.612 цього Кодексу. При цьому, отримання рахунку за листопад 2009р. на загальну суму 1374,67грн. підтверджується змістом акту звірення розрахунків від 14.12.2009р. (а.с.31), а відтак - зумовлює висновок про правомірність визначення Позивачем моменту прострочення за цим рахунком датою 19.12.2009р. (а.с.34). В свою чергу, момент прострочення складових рахунку за грудень 2009р. з комунальних послуг і послуг з обслуговування у загальному розмірі 11,04грн. за правилами ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України слід визначати спливом 7-ми денного строку з доказаної дати виставлення відповідного рахунку - 12.11.2012р. (а.с.35) - тобто поза межами періоду прострочення цих платежів, визначеного у розрахунку Похивача (а.с.34).

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності за неможливість його виконання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу та 3% річних за весь період прострочення.

Перевіривши представлений Позивачем розрахунок заявлених вимог, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення вимог, а саме щодо стягнення:

- заборгованості з суборендної плати в сумі - 2736,81 грн.;

- заборгованості з відшкодування плати за обслуговування - 0,48грн.;

- заборгованості з відшкодування комунальних послуг - 22,96грн.

- 3% річних, нарахованих на вказану суму заборгованості - 228,03 грн. (часткове задоволення вимог в цій частині обґрунтоване припущеною Позивачем помилкою у розрахунках 3% відносно рахунку за листопад 2009р. і необхідністю виключення із бази нарахування 3% річних відносно рахунку за грудень 2009р. суми 11,04грн., момент прострочення оплати якої настав лише 20.11.2012р. - поза періоду нарахування).

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача у повному обсягу, оскільки судовий збір сплачено на мінімальною ставкою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», ідентифікаційний код 21560766 в особі Донецької філії (ідентифікаційний код 01183764) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерлайн», м. Маріуполь (ідентифікаційний код 31737892) про: стягнення заборгованості за договором суборенди №66-14-21 від 30.10.2009р. у розмірі 2760,25 грн. та 3% річних у суму 229,10 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерлайн». м. Маріуполь (ідентифікаційний код 31737892) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», ідентифікаційний код 21560766 в особі Донецької філії (ідентифікаційний код 01183764) заборгованість за договором суборенди №66-14-21 від 30.10.2009р. з суборендної плати в сумі 2736,81 грн., з відшкодування плати за обслуговування - 0,48грн., і з відшкодування комунальних послуг - 22,96грн. та 3% річних у загальному розмірі 228,03 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерлайн», м. Маріуполь (ідентифікаційний код 31737892) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (ідентифікаційний код 21560766) в особі Донецької філії (ідентифікаційний код 01183764) відшкодування витрат по сплаті судового збору у сумі 1609,5грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 29.01.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 31.01.2013р.

Суддя Попков Д.О.