Ухвала

від 13.11.2006 по справі 25/332-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/332-А

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

УХВАЛА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 13.11.06 р.          № 25/332-А

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Вербицької О.В.

 суддів:                                          Коваленка В.М.

                                        Дзюбка П.О.

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача - Мокрицька К.В. (дов. від 12.12.2005 р. № 217);

 від відповідача - 1: Чубар О.О. (дов. від 14.06.2006 р. № 14-066/1Д); відповідача-2: ніхто не з'явився;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом"янському р-ні м. Києва

 на постанову Господарського суду м.Києва від 04.09.2006

 у справі № 25/332-А  (Морозов С.М.)

 за позовом           Державної податкової інспекції у Солом"янському р-ні м. Києва

 до           Товариства з обмеженою відповідальністю "Топаз-Систем"

          Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертінфоком"

 про          визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

 Постановою господарського суду м. Києва від 04.09.2006 року у справі № 25/332-А в позові Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва (далі – позивач, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Топаз-Систем” (далі – відповідач-1, ТОВ “Топаз-Систем”) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Експертінфоком” (далі – відповідач-2, ТОВ “Експертінфоком”) про визнання недійсним договору відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційних вимог, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва стверджує, що оскаржувана постанова прийнята судом першої інстанції з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а саме, судом не взято до уваги рішення Солом'янського районного суду м. Києва від у справі № 2-1678 з якого вбачається, що Дикий В.В. підписав установчі документи та зареєстрував ТОВ “Експертінформ” без наміру здійснювати підприємницьку діяльність; а, отже податкові накладні та податкові декларації, видані Диким В.В. від імені відповідача-2, є недійсними, а, отже, угода, укладена Товариством з обмеженою відповідальністю “Експертінфоком”, суперечить інтересам держави та суспільства та повинна бути визнана недійсною.

Відповідачі письмові заперечення на апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва не надали, однак, в судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Топаз-Систем” усно спростував наведені в ній доводи та просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову господарського суду м. Києва від 04.09.2006 року у справі № 25/332-А – без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2006 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва, а ухвалою від 12.10.2006 року – справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.11.2006 року.

В судове засідання в апеляційній інстанції з'явились представники позивача та відповідача-1. Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився.  Процесуальні документи, що направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Експертінфоком”, повернулись до суду з поштовою відміткою “за зазначеною адресою не зареєстровано”. Керуючись п. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), колегія вважає можливим здійснити перевірку постанови суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача-2.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення  суду першої  інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи. Суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної  інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього кодексу. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були  заявлені в суді першої інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Топаз-Систем”  (ідентифікаційний код 32069168) зареєстровано як юридична особа 18.11.2002 року Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією, 14.09.2004 року включено до ЄДРПОУ. Товариство з обмеженою відповідальністю “Топаз-Систем” відповідно до свідоцтва № 36072143, виданого Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва, є платником податку на додану вартість.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Експертінфоком” (ідентифікаційний код 32845686) 18.02.2004 року зареєстроване Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією як юридична особа, 26.02.2004 року включено до ЄДРПОУ. 02.03.2004 року Товариству з обмеженою відповідальністю “Експертінфоком” Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва видане свідоцтво № 36092607 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

01.11.2004 року між відповідачами був укладений договір поставки № 12/3 згідно умов якого, Товариство з обмеженою відповідальністю “Експертінфоком” (Постачальник) зобов'язувалось передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – Товариству з обмеженою відповідальністю “Топаз-Систем” (Покупцеві) товар, а Покупець зобов'язувався прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом поставки було електротехнічне обладнання з найменуванням, зазначеним у накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Вказаний договір повністю був виконаний сторонами, про що свідчать накладна №№ 1 від 02.11.2004 року на суму 70 000,00 грн., в тому числі ПДВ 11 666,67 грн.; податкова накладна № 1 від 02.11.2004 року на суму 70 000,00 грн., в тому числі 11 666,67 грн. ПДВ; виписка з банківського рахунку про перерахування 30.11.2004 року Товариством з обмеженою відповідальністю “Топаз-Систем” Товариству з обмеженою відповідальністю “Експертінфоком” 70 000,00 грн., в тому числі 11 666,67 грн. ПДВ.

Всі первинні документи від імені Товариства з обмеженою відповідальністю “Експертінфоком” підписував Дикий Василь Васильович.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 29.09.2005 року у справі № 2-1678/2005 позов Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва до Дикого Василя Васильовича та Товариства з обмеженою відповідальністю “Експертінфоком” про визнання установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю “Експертінфоком”, свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 36092607 від 02.03.2004 року та первинних бухгалтерських документів з реквізитами Товариства з обмеженою відповідальністю “Експертінфоком” недійсними задоволено повністю.

Так, визнано недійсними статут Товариства з обмеженою відповідальністю “Експертінфоком”, свідоцтво про державну реєстрацію платника податку на додану вартість № 36092607 від 02.03.2004 року з моменту внесення до реєстру платників податків на додану вартість, первинні бухгалтерські та інші фінансово-господарські документи з реквізитами Товариства з обмеженою відповідальністю “Експертінфоком” з моменту їх складання.

Вказане рішення в апеляційному чи касаційному порядку не оскаржувалось та станом на 16.06.2006 року є чинним.

За таких обставин, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Експертінфоком” укладало спірний договір поставки № 12/3 з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, а тому цей договір має бути визнаний недійсним відповідно до ст.. 207 ГК України.

Колегія Київського апеляційного господарського суду вважає за можливе зазначити, що під час розгляду справ про визнання угод недійсними необхідно оцінювати докази в сукупності та визначати достатність підстав для висновку щодо спрямованості діяльності суб'єкта господарювання, в тому числі при укладанні спірної угоди, на ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів). Необхідно повно з'ясовувати наявність тих обставин справи, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання у зв'язку з цим відповідних юридичних наслідків.

Згідно п. 1 ст.. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. При цьому правові наслідки такої угоди залежать від наявності умислу у однієї або у обох сторін та від виконання угоди однією чи обома сторонами.

Угода виконана обома відповідачами та укладена в межах їх господарської компетенції, що не заперечується сторонами у справі.

Як зазначає Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва, умисел на укладення угоди від 01.11.2004 року, з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, був тільки у Товариства з обмеженою відповідальністю “Експертінфоком”, що підтверджується рішенням районного суду про визнання установчих документів відповідача-2 недійсними та скасуванням державної реєстрації підприємства.

Однак, як вірно зазначив суд першої інстанції, предметом дослідження у цивільній справі була, зокрема, відповідність установчих документів вимогам чинного законодавства, а не наявність протиправного умислу при укладенні угоди, що мала місце під час підприємницької діяльності суб'єкта.

Таким чином, зазначене рішення Солом'янського районного суду м. Києва не звільняє позивача від необхідності доведення в суді наявності умислу у Товариства з обмеженою відповідальністю “Експертінфоком” на укладення угоди, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Як вбачається з матеріалів справи, підставами для реєстрації Дикого В.В. у податкових органах як уповноваженого керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю “Експертінфоком” стали визначені законодавством документи, на підставі яких здійснювалась відповідна реєстрації, і їх відповідність законодавству перевірялась під час реєстрації.

Порядок взяття платників податків – юридичних осіб на податковий облік зазначений в Інструкції про порядок обліку платників податків, яка затверджена наказом ДПА України № 80 від 19.02.1998, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 року за № 172/2612. Відповідно до вказаної інструкції, всі документи, необхідні для взяття на податковий облік, подаються власником, засновником (власниками, засновниками) або уповноваженою ним (ними) особою (заявником), або призначеним керівником, або головним бухгалтером особисто. При цьому, згідно зазначеної інструкції, всі документи та надана платником податків інформація перевіряється відповідними відділами державної податкової служби.

За таких обставин, підставами для реєстрації Дикого В.В. у податкових органах як уповноваженого керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю “Експертінфоком” стали визначені законодавством документи, на підставі яких здійснювалась відповідна реєстрація, що були перевірені на відповідність законодавству.

Згідно ст.ст. 207, 208 ГК України, якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою.

Даючи оцінку зібраним у справі доказам, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для даної норми закону характерними є такі ознаки як вчинення дій, що об'єктивно призводять до порушення інтересів держави і суспільства в цілому, а тому в даному випадку повинно бути наявним порушення вимог саме норм законів та нормативних актів, які визначають соціально-економічні основи держави і суспільства; наявність суб'єктивного наміру сторін (чи однієї сторони) порушити вимоги закону, оскільки такі угоди укладаються з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому для визнання недійсними цих угод необхідно встановити вину сторін (або, принаймні, однієї з них) у формі умислу при укладенні угоди; факт наявності суб'єктивного чинника може мати місце з боку посадових осіб підприємства, а не з боку самої юридичної особи, а тому суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом підтверджений законодавчо визначеними засобами доказування.

Оскільки суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавче визначеними засобами доказування, судом визнається, що позивачем не надано доказів, які свідчили б про порушення кримінальної справи проти посадових осіб відповідачів та доведення їх вини за фактом ухилення від сплати податків стосовно обставин, викладених у позовній заяві.

Позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами відповідача-2 як особи, щодо наявності у якої протиправного умислу стверджує позивач, встановлений обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Також позивачем не надано і доказів притягнення до кримінальної відповідальності (за ухилення від оподаткування, фіктивне підприємництво, підроблення документів тощо) осіб, які діяли від імені Товариства з обмеженою відповідальністю “Експертінфоком”, зокрема. Дикого В.В., від імені якого підписувались первинні документи Товариства з обмеженою відповідальністю “Експертінфоком” .

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, судова колегія Київського апеляційного господарського суду доходить висновку, що позивачем не доведено факту наявності суб'єктивного чинника правопорушення, а відповідно і умислу у відповідача-2 на укладення спірної угоди з метою приховування від оподаткування доходів.

Колегія Київського апеляційного господарського суду вважає за можливе зазначити, що юридичним наслідком скасування державної реєстрації підприємства з підстав визнання його установчих документів недійсними мало бути здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, в тому числі держави. Сам факт скасування державної реєстрації підприємства не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Згідно довідки Головного управління статистики у м. Києві, станом на 02.08.2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Експертінфоком” значиться у ЄДРПОУ.

Крім того, статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1991 № 509-ХП зі змінами і доповненнями на державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції покладені функції здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами (ч. 1, ч. 6 ст. 10).

Згідно з п. 1.12 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ зі змінами і доповненнями, контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається статтею 2 цього Закону. Стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпунктах 2.1.1-2.1.3 цього пункту є органи державної податкової служби.

Підпунктом 4.2.2 п.4.2 ст. 4 зазначеного Закону встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а)платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б)дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в)контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки   у   поданій   платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

г)згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

У відповідності до пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги, які є письмовою вимогою податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу (пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, п. 1.10 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Порушення будь-якою юридичною особою податкового законодавства встановлюється посадовими особами контролюючого органу у результаті перевірки фінансово-господарської діяльності і фіксуються у акті, складеному по результатах вказаної перевірки, а також зазначається у відповідному рішенні податкової служби, яке повинно бути виконане упродовж встановленого податковим законодавством строку. Податковим законодавством не передбачені інші документи, які можуть підтверджувати наявність виявлених порушень податкового або валютного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю “Експертінфоком” з моменту реєстрації та під час укладення та виконання спірного договору подавало до контролюючого органу податкову звідність відповідно до вимог податкового законодавства. В матеріалах справи відсутні допустимі докази наявності у відповідача-2 податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникли внаслідок виконання спірного договору. До справи не надано рішень податкового органу про донарахування відповідачу-2 податкових зобов'язань, податкових повідомлень та вимог, які б підтвердили наявність податкового борг у Товариства з обмеженою відповідальністю “Експертінфоком”, в т.ч. внаслідок виконання спірного договору.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, у період укладення договору № 12/3 від 01.11.2004 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Експертінфоком” подавало звітність до податкового органу з відповідними показниками господарської діяльності. Згідно даних облікової картки з податку на додану вартість за листопад 2004 р. підприємством задекларовано 219,00 грн. податкових зобов'язань до бюджету, сплата податку була проведена за рахунок переплати, що існувала. Сума 219,00 грн. є різницею між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду (відповідно до порядку сплати податку на додану вартість - пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість").

Крім того, постановою про проведення виїмки від 10.04.2006 року  підтверджується наявність податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2004 р., та відповідно факт подання звітності підприємством у період укладення спірного договору.

За таких обставин позивачем не доведено, що за результатом виконання спірного договору у відповідача-2 наявний податковий борг, в зв'язку з чим твердження позивача про завдання державі збитків у вигляді несплачених податків є недоведеним. Суду не надано належних доказів на підтвердження того, що укладаючи угоду, сторони діяли з метою, яка суперечила інтересам держави та суспільства. Навпаки, встановлені судом факти свідчіть про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Топаз-Систем” сплатило продавцю в ціні товару податок на додану вартість.

Крім того, як зазначено в пункті 1.3 оглядового листа Вищого арбітражного суду України № 01-8/481 від 20.04.2001, порушення сторонами договору законодавства про податки не є підставою для визнання його недійсним. Якщо податковим органом не подано доказів спрямованості укладеної угоди на вчинення порушення податкового законодавства, несплата податків (обов'язкових платежів) не є підставою для визнання угоди недійсною.

Отже, твердження позивача про суперечність спірної угоди інтересам держави та суспільства помилково ґрунтується на обставинах, які не мають правового значення для справи, а тому не є належними та допустимими доказами у даній справі.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що сама по собі спірна угода не є такою, що суперечить інтересам держави та суспільства. Такий товар не виключено законом із цивільного обігу, на торгівлю ним не вимагалась ліцензія, не було й інших законодавчих обмежень стосовно його купівлі-продажу.

Все вищевикладене свідчить про те, що позивач не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог згідно п. 1 ст. 71 КАС України, як в суді першої інстанції так і під час розгляду в апеляційній інстанції.

Враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно з'ясував всі обставини справи та дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі, судовою колегією не встановлено.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 200, 205, 206, 209, 212 та 254 Кодексу адміністративного судочинства  України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

 Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову господарського суду м. Києва від 04.09.2006 року у справі № 25/332-А за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю “Топаз-Систем” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Експертінфоком” про визнання недійсним договору – без змін.

Справу № 25/332-А направити до господарського суду м. Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту складання в повному обсязі та може бути оскаржена протягом одного місяця, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

 Головуючий суддя          Вербицька О.В.

 Судді

           Коваленко В.М.

          Дзюбко П.О.