Рішення

від 21.01.2013 по справі 5011-19/17772-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-19/17772-2012 21.01.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Альтен»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «Промсоюз»

про стягнення 568 369,40 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники :

Від позивача: Гудзь Т.А. за дов. № 001 від 21.01.2013 р.

Від відповідача: не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «Промсоюз» суму заборгованості в розмірі 568 369,40 грн., з яких 420 966,49 грн. кошти сплачені в якості попередньої оплати за мазут, який не було поставлено згідно умов договору № М-02/02-10 від 02.02.2010 року ; 85 850,73 грн. - відсотки банка за користування грошовими коштами, погоджені сторонами згідно Додаткової угоди про погашення заборгованості до Договору № М-02/02-10 від 02.02.2010 року; 24 703,16 грн. - знецінення грошових коштів відповідно до індексу інфляції; 28 497,17 грн. - проценти, нараховані на грошові кошти, перераховані в якості попередньої оплати, в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день користування коштами; 8 365,20 грн. - компенсація за інфляцію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2012р. порушено провадження у справі № 5011-19/17772-2012, призначено розгляд справи на 19.12.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2012р. порушено провадження у справі № 5011-19/17772-2012, призначено розгляд справи на 21.01.2013 року.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомлено.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 21.01.2013 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та наполягав на задоволенні в повному обсязі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 21.01.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.02.2010 року між ТОВ «Нафтова компанія «Промсоюз» (постачальник) та ПАТ «Алтен» (покупець) було укладено договір № М-02/02-10, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити у власність покупця мазут топочний марки М-100 у кількості 1 000 тони на загальну суму 3 760 000,00 грн. в тому числі ПДВ 626 666,66 грн., а покупець прийняв на себе зобов'язання прийняти поставлену продукцію та оплатити 100% її вартість по пред'явленню 4-х копій накладних протягом 1 банківського дня згідно виставленого постачальником рахунку на адресу покупця (п. 1.1,1.2 Договору, Специфікація № 1 до договору).

На виконання умов Договору № М-02/02-10 та Специфікації № 1 до договору покупцем було перераховано на рахунок постачальника грошові кошти в розмірі 439 958,75 грн., а саме: 26 квітня 2010 року було перераховано 435 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою БВ-0000199; 29 квітня 2010 року було перераховано 4 958,75 грн., що підтверджується банківською випискою БВ - 0000195.

Внаслідок відмови постачальника від виконання умов договору, 21.10.2010 року між сторонами було досягнуто домовленість про припинення поставок топочного мазуту марки М-100 згідно Специфікації № 1 до Договору № М-02/02-10 та укладено Специфікацію № 2 до Договору № М-02/02-10, згідно умов якого відповідач прийняв на себе зобов'язання до листопада 2011 року повернути грошові кошти в розмірі 444 966,49 грн., отримані в якості попередньої оплати за поставку мазуту М-100 згідно Специфікації № 1 до договору відповідно до графіку погашення заборгованості погодженою сторонами в Специфікації № 2.

25.01.2011 року між ТОВ «Нафтова компанія «Промсоюз» та ПАТ «Альтен» було укладено Додаткову угоду про погашення заборгованості до Договору № М-02/02-10 від 02.02.2010 року, яка виникла внаслідок невиконання постачальником своїх зобов'язань по договору, а саме компенсації витрат понесених покупцем по оплаті процентів за кредит, за рахунок якого оплачувалась вартість мазуту та знецінення грошових коштів за індексом інфляції.

Згідно Додаткової угоди від 25.01.2011 року сторони домовились про збільшення суми боргу, яка підлягала поверненню до 530 185,48 грн., з яких: 420 966,49 грн. - сума основного боргу за договором; 85 850,73 грн. - відсотки банка за користування грошовими коштами; 24 703,16 грн. - знецінення грошових коштів відповідно до індексу інфляції. Сторони змінили графік повернення постачальником вказаних коштів а встановили новий строк повернення коштів до 30.09.2011 року.

На виконання умов Додаткової угоди від 25.01.2011 року відповідачем частково погашено заборгованість у сумі 50 000,00 грн. 28.02.2011 року, про що свідчить банківська виписка.

19.01.2012 року позивачем направлено відповідачу претензію про сплату заборгованості за вих.. № 03.

Відповідачем на претензію про сплату заборгованості за вих.. № 03 від 19.01.2012 року не відреагував.

Позивач зазначає, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 481 520,38 грн. (531 520,38 грн. - 50 000,00 грн.)

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволенню повністю з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Договір № М-02/02-10 від 02.02.2010 року за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу визначено, що договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору позивачем виконано взяте на себе зобов'язання з попередньої оплати належним чином, відповідачем порушено умови Договору та не поставлено мазут.

Факт невиконання відповідачем зобов'язання за договором, підтверджується підписаними між сторонами та скріпленими печатками Специфікацією до Договору № М-02/02-10 від 21.10.2010 року та Додатковою угодою про погашення заборгованості від 25.01.2011 року.

Зазначеними документами, підтверджується і визнання відповідачем наявності перед позивачем заборгованості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в розмірі 531 520,38 грн., з яких 420 966,49 грн. - сума основного боргу за договором; 85 850,73 грн. - відсотки банка за користування грошовими коштами; 24 703,16 грн. - знецінення грошових коштів відповідно до індексу інфляції.

Щодо стягнення процентів нарахованих на грошові кошти, перераховані в якості попередньої оплати в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день користування коштами та інфляційні нарахування, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.4 Договору визначено, що у випадку порушення строків поставки продукції або при поставці неякісної продукції, покупець має право відмовитися від прийняття такої продукції, вимагати повернення сплачених коштів, перерахованих в якості попередньої оплати, процентів нарахованих на грошові кошти, перераховані в якості попередньої оплати, в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день користування коштами та компенсацію нанесених збитків.

Позивач правомірно проводить нарахування в розмірі 28 497,17 грн. та інфляційні втрати за зазначений період у розмірі 8 365,20 грн..

За таких обставин, в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, позов визнається судом законним, обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 525,526, 655,692,712 ЦК України, ст. 173,193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Альтен» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «Промсоюз» про стягнення заборгованості 568 369,40 грн. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «Промсоюз» (юридична адреса: 03058, м. Київ, вул.. Лебедева-Кумача, 5/351, код ЄДРПОУ 36629444) на користь Приватного акціонерного товариства «Альтен» (03087, м. Київ, вул.. Єреванська, 5, офіс 47, код ЄДРПОУ 31564985), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 420 966 (чотириста двадцять тисяч дев'ятсот шістдесят шість) грн.. 49 коп. - сума основного боргу; 85 850 (вісімдесят п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят) грн.. 73 коп. - відсотки банка за користування грошовими коштами; 24 703 (двадцять чотири тисячі сімсот три) грн.. 16 коп. - знецінення грошових коштів відповідно до індексу інфляції, пеню в розмірі 28 497 (двадцять вісім тисяч чотириста дев'яносто сім) грн.. 17 коп., інфляційні втрати 8 364 (вісім тисяч триста шістдесят п'ять) грн.. 20 коп., судовий збір у розмірі 11 367 (одинадцять тисяч триста шістдесят сім) грн. 39 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання повного рішення: 25.01.13 р.

Суддя Є.Ю. Шаптала