Рішення

від 24.01.2013 по справі 5023/5617/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2013 р.Справа № 5023/5617/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "АСС-Гофропак", м. Харків до СТОВ "Агротрон" про стягнення 2592,37 грн. за участю представників сторін:

позивача - Морозова Л.М., за дов.

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога ТОВ "АСС-Гофропак" про стягнення з СТОВ "Агротрон" суми заборгованості у розмірі 2592,37 грн., з яких: сума боргу за поставлений Товар у розмірі 2 274,20 грн., штраф у розмірі 318,17 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, витребувані ухвалою суду документи не надав.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до роз'яснень, викладених Вищим господарським судом у інформаційному листі №01-8/482 від 13.08.2008р. до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, в зазначеному інформаційному листі викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній"і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

08 травня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АСС-ГОФРОПАК» (позивач) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОТРОН» (відповідач) укладений договір №ПК-0000040 на постачання продукції.

Згідно п.1.1. Договору позивач прийняв на себе зобов'язання виготовити та поставити Товар, а відповідач прийняти та оплатити в строки та на умовах Договору Товар.

Згідно п.3.2. Договору розрахунок за відвантажену продукцію здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на умовах відстрочки платежу в розмірі 100% вартості партії Товару на протязі 14 (чотирнадцяти) календарних днів від дати поставки партії товару, відповідно до відвантажувальних документів.

На виконання свої зобов'язань, позивач виготовив, та згідно видаткової накладної № 126 від 20.01.2012р. та довіреності №5 від 17.01.2012р., №7 від 19.01.2012р. поставив відповідачу Товар на загальну суму 5 374,20 грн.

Відповідач в свою чергу частково виконав свої зобов'язання за умовами вищевказаного Договору, перерахував грошові кошти за поставлений Товар у розмірі лише 3100,00 грн., внаслідок чого на теперішній час відповідач має перед позивачем заборгованість у сумі 2 274,20 грн.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості за поставлений Товар не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання за Договором поставки.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Згідно п.5.2. Договору у разі порушення термінів оплати поставленого Товару, Замовник сплачує Виконавцю штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку розмір штрафу складає 318,17 грн. за період з 04.02.2012 року по 30.11.2012 року.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення суми боргу у розмірі 2274,20 грн. та суми штрафу у розмірі 318,17 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 526, 530 ЦК України, ст.ст.1, 12, 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю

«АГРОТРОН» (63523, Харківська обл., Чугуївський р-н, смт.Новопокровка, вул.Петровського, 1 код ЄДРПОУ 31668337, п/р 26006010100123 в ХФ ВАТ «Піреус банк», м.Київ, МФО 300658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСС-ГОФРОПАК» (61177, м. Харків, вул. Золочівська,4, п/р 26005962505944 в ПАТ "ПУМБ", м.Харків , МФО 334851, код ЄДРПОУ 35070443) 2274,20 грн. суми заборгованості за поставлений товар, 318,17 грн. штрафу та 1609,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.01.2013 р.

Суддя Прохоров С.А.

справа №5023/5617/12