Рішення

від 23.01.2013 по справі 5023/5553/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2013 р.Справа № 5023/5553/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

розглянувши справу

за позовом Спільне українсько-естонське підприємство ТОВ " ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД" м. Київ до ТОВ "Тріофарм", м. Харків про стягнення грошових коштів за участю представників сторін:

позивача - Малишева А.С., за дов.

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Спільне українсько-естонське підприємство ТОВ "ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД" звернулось до суду із позовом про стягнення з ТОВ "Тріофарм" заборгованості за договором поставки №9414 від 18.10.2010 року у сумі 32 400,00 грн., процентів у сумі 6 480,00 грн.

23.01.2013 року позивач звернувся до суду з заявою про зменшення суми позовних вимог, у зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми заборгованості просив суд стягнути з ТОВ "Тріофарм" суму основного боргу за договором поставки №9414 від 18.10.2010 року у розмірі 30 100,00 грн., в решті позовних вимог залишив без змін

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд приймає заяву позивача про зменшення суми позовних вимог до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги з урахуванням уточнень в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, надав витребувані ухвалою суду документи, які долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Між Спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» (позивач, за договором - постачальник) та ТОВ "Тріофарм" (відповідач, за договором - покупець) було укладено договір поставки № 9414 від 18.10.2010 року, за яким продавець зобов'язується передати у власність покупця Товар, а покупець зобов'язується прийняти Товар та сплатити за нього грошову суму відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 6.1. Договору, оплата покупцем товару за цим договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому порядок оплати за договором (попередня оплата чи оплата з відстроченням платежу) обирається покупцем при поданні Замовлення на поставку.

Відповідно до п. 6.2. Договору при здійсненні покупцем оплати товару за договором з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар на користь продавця, визначається продавцем у видатковій накладній на товар, який поставляється.

Позивач виконав свої зобов'язання по Договору в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

Товар відповідачем було отримано па підставі довіреностей та видаткових накладних, на яких міститься печатка відповідача та підпис його представника. Копії довіреностей та видаткових накладних є в наявності в матеріалах справи.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ст. 692 ЦК України покупець після прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

25.12.2012 року на адресу відповідача направлялась вимога про погашення заборгованості (вих.№106/2).

Станом на 23.11.2012 року заборгованість відповідача перед позивачем складала 32 400,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач лише частково сплатив грошові кошти за отриманий товар, внаслідок чого на момент прийняття рішення по справі у відповідача існує заборгованість у розмірі 30 100,00 грн.

Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 30 100,00 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Згідно п. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч. 2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно умов п. 10.4 Договору за умови прострочення відповідачем строків оплати за товар за цим договором, він повинен сплатити позивачу суму боргу з урахуванням поновленого індексу інфляції за весь час прострочення та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі двадцяти відсотків від простроченої суми оплати.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за користування грошовими коштами в розмірі 6 480,00 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягаючи задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву позивача про уточнення позовних вимог до розгляду.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріофарм" (61058, м.Харків, вул.Ромена Ролана, 12, п/р 26000012195 в ПАТ "Банк Грант", МФО 351607, код ЄДРПОУ 30751958) на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» (01103, м. Київ, Печерський р-н., вул. Кіквідзе, буд. 18-А; р/р 26003012817821 в ПАТ Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313; код ЄДРПОУ 21642228) суму основного боргу за договором поставки №9414 від 18.10.2010 року у розмірі 30 100,00 грн., проценти за користування грошовими коштами в розмірі 6 480,00 грн., судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.01.2013 р.

Суддя Прохоров С.А.

справа №5023/5553/12