Ухвала

від 29.01.2013 по справі 38/339

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 38/339 29.01.13

За скаргоюФізичної особи-підприємця Трибрат Валерія Миколайовича у справі За заявоюПублічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» До Фізичної особи-підприємця Трибрат Валерія Миколайовича Третя особа Приватне підприємство «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» На дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Полтавській області

Суддя Власов Ю.Л.

Представники: Від позивачане з'явились Від відповідача (скаржника)не з'явились Від третьої особине з'явились Від ВДВСне з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.10.10р. Господарським судом міста Києва було задоволено заяву Заявника та видано наказ на виконання рішень постійно діючого Третейського суду при Асоціації Українських банків від 15.07.10р. у справі №800/10. На виконання вказаної ухвали був виданий відповідний наказ.

22.03.12р. суд отримав скаргу Відповідача на дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Полтавській області, в якій Відповідач просить суд: визнати неправомірними дії державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Полтавській області при проведенні виконавчого провадження з виконання наказу №38/339 виданого 21.10.10р. Господарським судом м. Києва про стягнення з Відповідача на користь Заявника 3598479,90 грн. у зв'язку з оцінкою майна; визнати недійсною оцінку нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 280,8 кв.м., колишнє приміщення ігрових автоматів за адресою: м. Кременчуці по вул. Леніна, 26/37, яка зазначена у звіті Приватного підприємства "Центр незалежної оцінки та експертиз" від 16.11.11р.; зобов'язати Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Полтавській області провести повторну оцінку нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 280,8 кв.м., колишнє приміщення ігрових автоматів за адресою: м. Кременчуці по вул. Леніна, 26/37, у межах виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу №38/339 за ринковими цінами, які діють на день проведення оцінки.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.03.12р. призначено розгляд скарги на дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Полтавській області був призначений на 10.04.12р. В судовому засіданні розгляд справи відкладався.

Ухвалою від 24.04.12р. у справі №38/339 було призначено судову експертизу, провадження у справі зупинено.

31.07.12р. до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №38/339 разом з листом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса №5812 від 23.07.12р., в якому останній повідомив суд, що ухвала суду від 24.04.12р. у справі №38/339 залишена без виконання, оскільки Скаржником не виконані вимоги клопотання експерта від 06.06.12р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.08.12р. провадження у справі було поновлено, розгляд справи був призначений на 18.09.12р.

Ухвалою від 02.10.12р. у справі №38/339 було призначено судову експертизу, провадження у справі зупинено.

24.12.12р. до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №38/339 разом з листом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса №10553 від 12.12.12р., в якому останній повідомив суд, що ухвала суду від 24.04.12р. у справі №38/339 залишена без виконання, оскільки Скаржником не виконані вимоги клопотання експерта від 30.10.12р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.01.13р. провадження у справі було поновлено, розгляд справи був призначений на 29.01.13р.

Відповідно до ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши подану скаргу та інші матеріали справи Господарський суд міста Києва дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання. Експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові державного виконавця, а також надати усні рекомендації щодо дій, які виконуються за його присутності.

Згідно з ст.54 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Відповідно до ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем. Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Згідно з ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» професійна оціночна діяльність (далі - оціночна діяльність) - діяльність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна. Оціночна діяльність може здійснюватися у таких формах, в тому числі, практична діяльність з оцінки майна, яка полягає у практичному виконанні оцінки майна та всіх процедур, пов'язаних з нею, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами з оцінки майна; рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна. Практична діяльність з оцінки майна може здійснюватися виключно суб'єктами оціночної діяльності, визнаними такими відповідно до статті 5 цього Закону.

Згідно з ст.5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі. Права, обов'язки та відповідальність суб'єктів оціночної діяльності встановлюються цим та іншими законами.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону. Оцінювачем не може бути особа, яка має не погашену або не зняту судимість за вчинення злочину або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ст.13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна). Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону. Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов'язковим. Якщо письмовим запитом про необхідність проведення рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) встановлюється вимога щодо надання висновку про вартість майна, така вимога задовольняється шляхом проведення оцінки майна. У цьому випадку рецензент здійснює або забезпечує здійснення оцінки майна в порядку, встановленому нормативно-правовими актами з оцінки майна. Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) оцінювачем, який працює в органі державної влади, на запити органів державної влади або у зв'язку з виконанням своїх посадових обов'язків здійснюється в межах повноважень, визначених посадовими інструкціями. Якщо запитом органу державної влади передбачено надання висновку про вартість майна і підготовка зазначеного висновку вимагає проведення незалежної оцінки, органи державної влади забезпечують її проведення у порядку, встановленому цим Законом. В інших випадках рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на платній основі.

Згідно з ст.33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до п. 35-37 Національного стандарту "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" оцінка майна проводиться із застосуванням методичних підходів, методів оцінки, які є складовими частинами методичних підходів або є результатом комбінування кількох методичних підходів, а також оціночних процедур. Оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільш повно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення. З метою обґрунтування остаточного висновку про вартість об'єкта оцінки результати оцінки, отримані із застосуванням різних методичних підходів, зіставляються шляхом аналізу впливу принципів оцінки, які є визначальними для мети, з якою проводиться оцінка, а також інформаційних джерел на достовірність результатів оцінки. Неможливість або недоцільність застосування певного методичного підходу, пов'язана з повною відсутністю чи недостовірністю необхідних для цього вихідних даних про об'єкт оцінки та іншої інформації, окремо обґрунтовується у звіті про оцінку майна. Національними стандартами можуть передбачатися також інші випадки обмежень щодо застосування певних методичних підходів для визначення ринкової вартості та неринкових видів вартості об'єктів оцінки. Застереження та обмеження щодо використання результатів оцінки об'єкта оцінки зазначаються у звіті про оцінку майна.

Згідно з п.38-40 Національного стандарту "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: витратний (майновий - для оцінки об'єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів); дохідний; порівняльний. Витратний підхід ґрунтується на врахуванні принципів корисності і заміщення. Витратний підхід передбачає визначення поточної вартості витрат на відтворення або заміщення об'єкта оцінки з подальшим коригуванням їх на суму зносу (знецінення).

Відповідно до п.42 Національного стандарту "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" дохідний підхід базується на врахуванні принципів найбільш ефективного використання та очікування, відповідно до яких вартість об'єкта оцінки визначається як поточна вартість очікуваних доходів від найбільш ефективного використання об'єкта оцінки, включаючи дохід від його можливого перепродажу.

Згідно з п.47 Національного стандарту "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" порівняльний підхід ґрунтується на врахуванні принципів заміщення та попиту і пропонування. Порівняльний підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об'єктами порівняння та об'єктом оцінки.

Згідно з п.51-52 Національного стандарту "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби). Оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

Відповідно до п.60 Національного стандарту "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" висновок про вартість майна повинен містити відомості про: замовника оцінки та виконавця звіту про оцінку майна; назву об'єкта оцінки та його коротку характеристику; мету і дату оцінки; вид вартості, що визначався; використані методичні підходи; величину вартості, отриману в результаті оцінки. У разі потреби оцінювач має право відобразити у висновку свої припущення та застереження щодо використання результатів оцінки. Висновок підписується оцінювачем (оцінювачами), який безпосередньо проводив оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. Законодавством можуть бути встановлені додаткові вимоги до оформлення висновку про вартість об'єкта оцінки.

Згідно з п.62-64 Національного стандарту "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та осіб, які заінтересовані у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (далі - рецензенти). Рецензування полягає у неупередженому об'єктивному розгляді оцінки майна особою, яка не має особистої матеріальної або іншої заінтересованості в результатах такої оцінки, відповідно до напряму та спеціалізації її кваліфікаційного свідоцтва. За результатами своєї роботи рецензент готує рецензію у письмовій формі, яку скріплює підписом. Рецензія не повинна містити власного висновку про вартість об'єкта оцінки. Будь-які судження про вартість об'єкта оцінки, виражені у грошовій формі, можуть відображатися рецензентом виключно у формі звіту про оцінку майна, складеному у повній формі відповідно до вимог національних стандартів.

Відповідно до п.67 Національного стандарту "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна. Звіт класифікується за такими ознаками: звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна; звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки; звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків; звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.10.10р. Господарським судом міста Києва було задоволено заяву Заявника та видано наказ на виконання рішень постійно діючого Третейського суду при Асоціації Українських банків від 15.07.10р. у справі №800/10. На виконання вказаної ухвали був виданий відповідний наказ.

12.11.10р. Позивач направив на адресу Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції заяву про відкриття виконавчого провадження разом з наказом Господарського суду міста Києва.

22.11.10р. державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №22772607 з виконання наказу №38/339 від 21.10.10р. Боржнику надано строк для добровільного виконання наказу в строк до 29.11.10р.

14.04.11р. підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області винесено постанову про передачу виконавчого провадження, відповідно до якої постановлено передати в 10-денний термін, нарочно з Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області зведене виконавче провадження ВП 22772607 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва № 38/339 від 21.10.10 про стягнення з Відповідача на користь Позивача коштів в розмірі 3598479,90 грн., ВП 24436578 з виконання виконавчого листа № 6-2346 від 28.01.2011 Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з Відповідача на користь Позивача коштів в розмірі 12750 грн., ВП 24436804 з виконання виконавчого листа № 6-2346 від 28.01.2011 Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з Відповідача на користь Позивача коштів в розмірі 3616774,18 грн.

14.04.11р. заступником начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області винесено постанову про об'єднання у зведене виконавче провадження виконавчі провадження ВП 22772607, ВП 24436804, ВП 24436578 у зведене виконавче провадження.

31.05.11р. заступником начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області проведено опис майна, що належить боржнику, а саме нежитлове приміщення яке знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. Леніна, 26/37, та складено акт опису й арешту майна.

01.06.11р. підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області зазначений акт опису та арешту майна направлено на адресу Відповідача.

14.07.11р. заступником начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою призначено Вовк І.М. експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу №38/339 від 21.10.10р. Зазначену постанову направлено на адресу Відповідача 14.07.11р.

17.11.11р. підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області було направлено на адресу Відповідача та Позивача лист в якому підрозділ повідомив про виготовлення експертного висновку майна, а саме: нежитлового приміщення, що належить боржнику та знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. Леніна, 26/37, вартість якого згідно експертного висновку становить 671000,00 грн.

30.11.11р. Відповідач направив на адресу підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області лист, в якому заперечив проти експертного висновку та просив залучити для рецензування експертного висновку нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. Леніна, 26/37 експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.

14.12.11р. підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області виніс постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Зазначеною постановою призначено Георгієвського Олега Дмитровича, експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу № 38/339, виданого 21.10.2010 Господарським судом м. Києва. Експерту, рецензенту Георгієвському Олегу Дмитровичу постановлено провести рецензування експертного висновку від 21.09.11 виготовленого Центром незалежної оцінки та експертизи.

10.02.12р. Приватне підприємство «Центр незалежної оцінки та експертизи» надано рецензію на звіт про оцінку вартості нерухомого майна, нежитлового приміщення загальною площею 280,8 м.кв. за адресою м. Кременчук, вул. Леніна, 26/37.

13.02.12р. підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області направив на адресу Відповідача копію рецензії на звіт про оцінку вартості нерухомого майна, що знаходиться за адресою м. Кременчук, вул. Леніна, 26/37.

З наведеного вбачається, що експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання було проведено оцінку та складено звіт про вартість майна, на який було отримано позитивну рецензію, підтверджуючу, що звіт про оцінку вартості нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 280,8 кв. м., розташованого за адресою м. Кременчук, вул. Леніна, 26/37, повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є об'єктивним, достовірним, професійним. При цьому, Скаржником не подано суду жодних доказів, підтверджуючих, що спірний звіт та рецензія не відповідають нормам чинного законодавства України, дійсним ринковим умовам, що при проведенні оцінки не було достатньо ретельно ознайомлено з оцінюваним майном, не було здійснено виїзд та безпосередній огляд майна, тому дані доводи Відповідача не приймаються судом до уваги з підстав їх недоведеності. Також, призначена судом експертиза на предмет встановлення дійсної вартості спірного майна не була проведена внаслідок неподання Скаржником експерту витребуваних документів, необхідних для проведення експертизи. Вказані обставини є підставою для відмови Відповідачу у задоволенні скарги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.12р. було зупинено реалізацію нежитлового приміщення (колишнього приміщення гральних автоматів) загальною площею 280,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Леніна, 26/37 до вирішення скарги по суті.

Згідно з ст.68 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. N 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання , за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення .

За вказаних обставин, оскільки зупинення реалізації нежитлового приміщення застосовувались судом до вирішення скарги по суті, відповідно суд вважає, що на сьогоднішній день об'єктивної потреби у зупиненні реалізації нежитлового приміщення немає.

Керуючись ст.68, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Фізичної особи-підприємця Трибрат Валерія Миколайовича на дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Полтавській області залишити без задоволення.

2. Скасувати заходи забезпечення, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.12р. у справі №38/339.

Суддя Ю.Л. Власов