Рішення

від 13.01.2009 по справі 30/229

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30/229

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.09                                                                                           Справа№ 30/229

за позовом: Заступник  прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства праці та соціальної політики України, м. Київ

до  відповідача: ДП „ Львівське конструкторське бюро”, м.Львів

про   стягнення  77 007,12 грн.

                                                                                                                         Суддя  Н.Мороз

Представники:

Від  прокуратури: Макогон Ю.

Від позивача:          н/з

Від відповідача:     н/з

             Сторонам  роз'яснено  права та обов'язки у відповідності до ст. ст. 20,22 ГПК України.

Суть спору:

                     Позов заявлено заступником  прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства праці та соціальної політики України, м. Київ до державного підприємства „Львівське конструкторське бюро”, м.Львів  про стягнення  77 007,12 грн.    

            Розглянувши матеріали справи, суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 04.09.2008  р.  призначив розгляд справи на 02.10.2008 р.

           02.10.2008р, 13.10.2008р, 18.11.2008р, 09.12.2008р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, позов просить задоволити.

Представник відповідача  в судове  засідання  не з”явився, в попередньому судовому засіданні подав письмові пояснення № 01-309 від 08.12.2008р. в яких позовні вимоги визнав, несплату боргу  пояснив  важким фінансовим становищем підприємства.   

Заслухавши пояснення повноважних представників  сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

           18.11.2004р. Міністерством  праці та соціальної політики України (позикодавець)  укладено з Державним підприємством „Львівське конструкторське бюро”(позичальник) договір №155 безвідсоткової, цільової бюджетної позики на погашення  заборгованості  із виплати заробітної плати на суму 361 800,00грн.

           Згідно даного договору, позикодавець зобов”зується надати позичальнику безвідсоткову бюджетну позику, а останній зобов”язується використати  її за цільовим призначенням і повернути у визначений  даним договором строк.

           На підставі  розділів 5,6 договору відповідач зобов”язувався здійснювати  повернення позички щомісячно, починаючи з січня 2005р. по грудень 2007р. рівними частинами згідно графіку її повернення.

                    Як вбачається з матеріалів справи, за період з 31.01.2005р. по 31.05.2007р. рішенням господарського суду Львівської області  від 23.07.2007р. № 2/816-7/193 стягнуто з ДП „Львівське конструкторське бюро” на користь  позивача  281400,00 грн.

           Відповідно до умов договору  та графіку погашення позики, відповідач  зобов”язаний був погасити решту суми позики за період з 31.06.2007р. по 31.12.2007р. Однак  свої зобов”язання відповідач не виконав,  у зв”язку з чим виникла заборгованість  в сумі 70 350,00 грн., яка визнана відповідачем в судовому засіданні.  

Відповідно до ст. 526 ЦК України в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог- відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.    

           Згідно ст. 1049 ЦК України,  передбачено, що позичальник зобов”язаний повернути позикодавцю позику у строк та порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалась на банківський рахунок позикодавця.

У відповідності до ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п.9.3 договору,   у разі несвоєчасного повернення коштів,  позичальник сплачують пеню у розмірі 0,01 % від загальної суми отриманих коштів за кожний день прострочки, яка, відповідно до поданого розрахунку  становить  6657,12 грн.

Однак, суд вважає, що застосування штрафної санкцій може призвести до негативних наслідків для підприємства- відповідача, яке засноване на державній власності і підпорядковане Міністерству палива та енергетики України, та з врахуванням  важкого фінансового становища, суд, керуючись ст.83 ГПК України, вважає за доцільне зменшити розмір нарахованої пені до 3328,56 грн.

           Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

В силу ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи наведене, позовні вимоги обгрунтовані матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають до задоволення частково.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.49 ГПК України.

            Керуючись  ст.ст.193,216 ГК України, ст.ст. 526, 1049 ЦК України, ст.ст. 33,34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

                                                                     В И Р І Ш И В:

      1. Позов задоволити  частково.

            2.Стягнути  з Державного підприємства „Львівське конструкторське бюро”, м.Львів, вул. Зелена, 115 Б (код ЄДРПОУ 00130044)  на користь  Міністерства праці та соціальної політики України, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10 (код ЄДРПОУ 00013669)- 70 350,00 грн.  заборгованості  та  3328,56 грн.  пені.

-   в доход  держбюджету -  736,78 грн. держмита;

     -   в доход  місцевого бюджету Личаківського району м. Львова –118,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

            3.  Накази  видати згідно ст.116 ГПК України.

            4. В решті позовних вимог-відмовити.

Суддя                                                                                             Мороз Н.В.