Рішення

від 23.01.2013 по справі 5023/5678/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2013 р.Справа № 5023/5678/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

розглянувши справу

за позовом Харківського міжрайонного прокурора Харківської області м. Харків в інтересах держави в особі Роганська селищна рада, с. Рогань та Роганського ВУЖКГ, с.Рогань до ТОВ "ТПК "Призма", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

прокурора - Хвостенко О.Є., посв.№013770 від 06.12.2012 року

позивача (Роганська селищна рада) - не з'явився.

позивача (Роганського ВУЖКГ) - Безкровний І.П., за дов.

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога Харківського міжрайонного прокурора Харківської області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «ПРИЗМА»

на користь Роганського виробничого управління ЖКГ заборгованість за договором купівлі-продажу №12/12 від 12.12.2011 у розмірі 5661,00 грн., пені у розмірі 435,66 грн. та 3% річних у розмірі 161,45 грн.

Прокурор та представник позивача (Роганське ВУЖКГ) в судовому засіданні підтримують заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просять суд їх задовольнити, надали витребувані ухвалою суду документи, які долучені до матеріалів справи.

Представник позивача (Роганська селищна рада) в призначене судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю присутності уповноваженого представника у призначеному судовому засіданні.

Розглянувши вищевказане клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовляє у його задоволенні, оскільки ухвалою господарського суду Харківської області від 12.12.2012 року було попереджено сторони, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, справу буде розглянуто за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своїми процесуальними правами, передбаченими нормами господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позовну заяву з наданням відповідних документів в його обґрунтування не надав, в зв'язку з чим справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Відповідно до вимог ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», підставою для представництва прокуратурою у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються між ними або з державою.

Згідно з вимогами ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 по справі про офіційне тлумачення положень ст. 2 ГПК України під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, треба розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом представлені повноваження органу виконавчої влади. ГПК України не обмежує прокурора у здійсненні своєї діяльності принципом територіальності.

Роганське виробниче управління ЖКГ є комунальним підприємством, яке забезпечує постачання електроенергії, газу, води, підтримує на належному рівні санітарно-гігієнічний та соціальний стан населеного пункту. Несвоєчасне надходження запланованих доходів підприємства спричиняє перешкоди у вирішенні питань територіальної громади, в зв'язку з чим прокурор звернувся до суду з позовною заявою.

Стосовно позовних вимог, то суд встановив, що між Роганським виробничим управлінням ЖКГ та ТОВ «ТПК «ПРИЗМА» 12.12.2011 року укладено договір купівлі-продажу №12/12.

За умовами зазначеного Договору продавець (позивач) зобов'язувався передати покупцю (відповідача) у власність, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити брухт чорних металів (п. 1.1 Договору).

12.12.2011 року позивач передав відповідачу 3,06 тон брухту чорних металів вартістю 1850 грн. за тону.

У відповідності з п. 2.2 Договору від 12.12.2011 сторонами складено та підписано приймально-здавальний Акт № 12/12, згідно якого відповідачем був отриманий від позивача брухт чорних металів на суму 5661,00 грн., копія якого міститься в матеріалах справи

Відповідно до п. 4.2 Договору сплата за товар повинна бути проведена протягом 3 банківських днів, від дня факту постачання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за умовами Договору не виконав, грошові кошти за отриманий Товар не перерахував, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 5 661,00 грн.

20.06.2012 року на адресу відповідача направлялась претензія про сплату боргу, яка залишена без задоволення.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості за отриманий Товар не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

За таких обставин, позовні вимоги прокурора про стягнення суми основного боргу у розмірі 5 661,00 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 4.3 Договору передбачене нарахування пені за несвоєчасне виконання зобов'язання у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги прокурора в частині стягнення пені в сумі 435,66 грн. обґрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. За таких обставин, позовні вимоги прокурора в розмірі 161,45 грн. 3% річних обґрунтовані, відповідають вимогам діючого законодавства та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Позов прокурора задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «ПРИЗМА» (61001, м.Харків, вул.Ганни, 35/5, код ЄДРПОУ 34755371) на користь Роганського виробничого управління ЖКГ (62481, Харківська обл., Харківський р-н, с.Рогань, вул.Леніна,93, код ЄДРПОУ 14058345) заборгованість за договором купівлі-продажу №12/12 від 12.12.2011 у розмірі 5661,00 грн., пеню у розмірі 435,66 грн., три проценти річних у розмірі 161,45 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «ПРИЗМА» (61001, м.Харків, вул.Ганни, 35/5, код ЄДРПОУ 34755371) на користь державного бюджету України (одержувач: УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код одержувача 37999654, Банк одержувача ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31215206783003) судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.01.2013 р.

Суддя Прохоров С.А.

справа №5023/5678/12