Постанова

від 29.01.2013 по справі 2а-5326/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2013 року 2а-5326/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Волощук Л.В.,

за участю представників сторін:

від позивача -не з'явились,

від відповідача -не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-агро»

про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-агро»про стягнення заборгованості у сумі 67163,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача наявний податковий борг у сумі 67163,58 грн. Вказаний борг утворився у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку, податку на додану вартість і штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, порушення норм регулювання обігу готівки.

Оскільки, зазначена сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач, просив суд стягнути суму заборгованості з відповідача у судовому порядку.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2012 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 20.11.2012.

У судове засідання 20.11.2012 з'явився представник позивача.

У свою чергу, уповноважені представники відповідача не з'явились.

Керуючись пунктом першим частини першої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд відклав розгляд справи на 14.12.2012

У подальшому до суду повернуто поштовий конверт з довідкою поштового відділення ф.20 «за закінченням терміну зберігання».

У судове засідання 14.12.2012 уповноважені представники сторін не з'явились.

Від позивача до суду надійшло клопотання від 28.11.2012, в якому позивач просить суд здійснювати розгляд справи без участі представників податкового органу.

Керуючись приписами пункту 1 частини першої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд відклав розгляд справи на 29.01.2013.

У судове засідання 29.01.2013 уповноважені представники сторін не з'явились.

Сторони повідомлені судом належним чином про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать дані наявних в матеріалах справи повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень № 0113315278863 і № 0113314434470.

Від відповідача будь-яких заяв або клопотань до суду не надходило.

Згідно з частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оріон-Агро»є юридичною особою, яка зареєстрована 16.06.2000 і перебуває на обліку як платник податків з 20.10.2003 за № 2101.

Податковий борг зі сплати земельного податку виник з наступних підстав.

Відповідачем до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби подано розрахунок земельного податку на 2012 рік по місяцях з лютого по грудень 2012 року у сумі 241396,21 грн.

У березні 2012 року посадовою особою Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку податкової декларації (розрахунку) по орендній платі за землю юридичних осіб, а саме податкова декларація від 31.01.2011 № 1451, від 29.01.2010 № 581, уточнююча податкова декларація від 09.11.2011 № 56081, за результатами якої складено Акт від 05.03.2012 № 266/1501/30968127.

Відповідно до Акта перевірки, за результатами її проведення встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання, і заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях (розрахунках), уточнюючих деклараціях (розрахунках), чим порушено вимоги пункту 120.1 статті 120, пункту 123.1 статті 123, статті 126 Податкового кодексу України.

На підставі даного Акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.03.2012 № 0004811501/565, згідно з яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 1633,87 грн.

У подальшому, у травні 2012 року посадовою особою Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку податкової декларації (розрахунку) по орендній платі з юридичних осіб, а саме податкова декларація від 15.02.2012 № 1610, за результатами якої складено Акт від 04.05.2012 № 995/1501/30968127, відповідно до якого, за результатами перевірки встановлено, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання, і заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях (розрахунках), уточнюючих деклараціях (розрахунках), чим порушено вимоги пункту 120.1 статті 120, пункту 123.1 статті 123, статті 126 Податкового кодексу України.

На підставі даного Акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.05.2012 № 0009071501/1255, згідно з яким позивачу визначено штраф 10% від суми грошового зобов'язання, погашеного з затримкою, від 07.05.2012 № 0009081501, згідно з яким позивачу визначено штраф 20 % від суми грошового зобов'язання, погашеного з затримкою у розмірі 5,94 грн., податкове повідомлення-рішення від 10.05.2012 № 0009211501/1272, згідно з яким позивачу визначено штраф 20 % від суми грошового зобов'язання, погашеного з затримкою у розмірі 3300,00 грн.

У липні 2012 року посадовою особою Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку податкової декларації (розрахунку) по орендній платі за землю юридичних осіб, а саме податкова декларація від 15.02.2012 № 1610, за результатами якої складено Акт від 02.07.2012 № 1451/1501/30968127.

Як вбачається з даного Акта перевірки, у ході перевірки встановлено, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання, і заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях (розрахунках), уточнюючих деклараціях (розрахунках), чим порушено вимоги пункту 120.1 статті 120, пункту 123.1 статті 123, статті 126 Податкового кодексу України.

На підставі Акта перевірки від 02.07.2012 № 1451/1501/30968127 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.07.2012 № 0011001501/1702, згідно з яким позивачу визначено штраф 20 % від суми грошового зобов'язання, погашеного з затримкою у сумі 2457,15 грн.

У серпні 2012 року посадовою особою Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку податкової декларації (розрахунку) по орендній платі за землю юридичних осіб, а саме податкова декларація від 15.02.2012 № 1610, за результатами якої складено Акт від 20.08.2012 № 1830/1501/30968127.

Як вбачається з даного Акта перевірки, у ході перевірки встановлено, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання, і заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях (розрахунках), уточнюючих деклараціях (розрахунках), чим порушено вимоги пункту 120.1 статті 120, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

На підставі Акта перевірки від 20.08.2012 № 1830/1501/30968127 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.08.2012 № 0012921501/2072, згідно з яким позивачу визначено штраф 20 % від суми грошового зобов'язання, погашеного з затримкою у сумі 5083,42 грн.

У позовній заяві позивач зазначив, що відповідачем частково сплачено 161402,28 грн., недоїмка становить 49408,76 грн. Таким чином, станом на день розгляду справи податковий борг відповідача зі сплати земельного податку становить 49408,76 грн.

Податковий борг з податку на додану вартість виник з наступних підстав.

Як встановлено судом, відповідачем до податкового органу подавались податкові декларації з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2012 року, в яких підприємство самостійно визначило суми податкового зобов'язання у розмірі 5014,00 грн., 5640,00 грн., 4006,00 грн., 7975,00 грн. і 4955,00 грн. відповідно.

22.08.2012 посадовою особою Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку за звітний податковий період -червень 2012 року, а саме -реєстр виданих і отриманих податкових накладних, за результатами якої складено Акт від 22.08.2012 № 1873/15-02/30968127/266.

Відповідно до даного Акта перевірки, за результатами її проведення податковий орган дійшов висновку про порушення пункту 201.15 статті 201 Податкового кодексу України.

На підставі Акта перевірки від 22.08.2012 № 1873/15-02/30968127/266, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.08.2012 №000313/1502/2105, згідно з яким позивачу визначено штрафні (фінансові) санкції у сумі 510,00 грн.

Судом встановлено, що всього відповідачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 32876,50 грн., сплачено 28197,50 грн., недоїмка становить 4707,35 грн. При цьому, відповідачу визначено пеню, яку також сплачено частково і залишок якої складає 12,69 грн. Враховуючи викладене, сума податкового боргу відповідача станом на день розгляду справи становить 4707,35 грн.

Податковий борг зі сплати штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки виник з наступних підстав.

Під час розгляду справи встановлено, що у травні 2012 року посадовими особами Державної податкової служби у Київській області проведено фактичну перевірку ресторану ТОВ «Оріон -Агро», що знаходиться за адресою с. Підгірці, вул. Городищенська, 1, за результатами якої складено Акт від 29.05.2012 № 000560.

Відповідно до Акта перевірки, в ході її проведення виявлено факт наявності в реалізації необлікованого у встановленому порядку товару за місцем реалізації і зберігання на суму 10330,00 грн., у зв'язку з чим порушено вимоги пункту 12 статті 3, статті 6 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій».

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.06.2012 № 0000792305, згідно з яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20660,00 грн.

Як вбачається з копії корінця даного податкового повідомлення-рішення, його копія вручена уповноваженій особі відповідача 11.06.2012.

Позивач зазначив, що у відповідача наявний також залишок несплаченої пені у сумі 47,47 грн., при цьому, позивачем сплачено штрафні (фінансові) санкції у сумі 7660,00 грн. Таким чином, сума штрафних (фінансових) санкцій відповідача за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки станом на день розгляду справи становить 13047,47 грн.

Позивач керуючись приписами пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надіслав позивачу податкову вимогу форми «Ю»від 05.04.2011 № 377 на суму 238,62 грн. вказана вимога отримана відповідачем про що свідчать дані наявної в матеріалах справи копії повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 0870300496495.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, слід зазначити про таке.

Порядок справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено приписами Податкового кодексу України.

Щодо визначення позивачу податкового зобов'язання зі сплати земельного податку і штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання зі сплати земельного податку, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно з пунктом 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 54.2 статті 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.2 статті 57 Податкового кодексу України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відносно визначення відповідачу штрафних санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 1) у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг); за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Відповідно до статті 25 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами господарювання до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Відносно визначення відповідачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 201.15 статті 201 Податкового кодексу України зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Орган державної податкової служби розробляє та розміщує на своєму офіційному веб-сайті програму ведення обліку записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді та забезпечує її безкоштовне розповсюдження (включаючи необхідні зміни та доповнення) як шляхом надання доступу до копіювання такої програми, як через Інтернет, так і шляхом запису на магнітні носії інформації платника за його запитом.

Згідно з пунктом 59.1 статі 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Проте, сума боргу зі сплати податкового зобов'язання не сплачена відповідачем, що підтверджується даними облікових карток платника податків. При цьому, будь-яких заяв або клопотань від відповідача до суду не надходило.

Оскільки вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення узгодженого податкового боргу, і станом на день розгляду справи податковий борг відповідачем не сплачено, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Право органів податкової служби звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачене підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності, а вразі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Отже, враховуючи викладене, та з огляду на те, що у відповідача наявна заборгованість у сумі 67163,58 грн., позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-агро» (код ЄДРПОУ - 30968127) на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 67163 (шістдесят сім тисяч сто шістдесят три) грн. 58 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 31 січня 2013 р.