Постанова

від 31.01.2013 по справі 5009/4116/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

30.01.2013 р. справа №5009/4116/12

ОДонецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБойченка К.І. Діброви Г.І., Шевкової Т.А. при секретарі судового засідання за участю представників: Ісаковій А.В. від позивача:Бурлаченко С.Ю. - довіреність від 20.01.2013 року № 220 від відповідача:не з'явились розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 05.12.2012 року у справі№ 5009/4116/12 (Суддя: Алейникова Т.Г.) за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Совтехкар», м.Кривий Ріг доПублічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя простягнення 90228 грн. 54 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Совтехкар» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» грошових коштів в розмірі 90228 грн. 54 коп., в тому числі: основного боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 65645 грн. 47 коп., 3% річних в сумі 1867 грн. 07 коп., пені в сумі 22716 грн. 00 коп.

Заявою про уточнення позовних вимог від 05.12.2012 року позивач просив стягнути з відповідача лише суму основного боргу без урахування індексу інфляції в сумі65843 грн. 48 коп., в решті позовні вимоги просив залишити без змін. (а.с. 66)

Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.12.2012 року по справі №5009/4116/12 позов задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Совтехкар» основний борг в сумі 65843 грн. 48 коп., 3% річних в сумі 1867 грн. 07 коп., витрати на сплачений судовий збір в сумі 1354 грн. 20 коп. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вимоги позивача щодо невиконання прийнятих договірних зобов'язань відповідачем є частково обґрунтованими, оскільки, в порушення норм чинного законодавства, п. 4.1 договору від 24.03.2011 року № 240, укладеного між позивачем та відповідачем, зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за виконані будівельні роботи відповідачем не здійснені.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду по даній справі, Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» подало до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить згадане рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що суд неповністю з'ясував обставини, які мають значення по справі, та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення по справі.

Відповідач також стверджує, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та зазначає, що з урахуванням умов п.4.1 договору, на підставі якого позивачем заявлений позов, строк виконання обов'язків відповідача щодо розрахунків з позивачем не настав, оскільки позивачем належним чином не доведений факт надання рахунків, виставлених на підставі підписаних сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт за договором від 24.03.2011 року № 240.

Представник Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» в судове засідання 30.01.2013 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до початку розгляду справи, через канцелярію суду, надав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю його представника в іншому судовому засіданні.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Совтехкар» в судовому засіданні 30.01.2013 року заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів вважає доводи апелянта, викладені в клопотанні про відкладення розгляду справи безпідставними та недоведеними, та з урахуванням позиції Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011 року № 18, таке клопотання підлягає відхиленню.

Згідно п.п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з участю його представника в іншому судовому засіданні. При цьому суд виходить з того, що у відповідному випадку такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального Кодексу України, з числа як своїх представників, так і осіб, непов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши правомірність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим господарським судом Відкрите акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» (в наступний час - Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів»), як Замовник (відповідач у справі) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Совтехкар», як Підрядник (позивач у справі) 24.03.2011 року уклали договір підряду № 240 (далі договір) (а.с. 18-20).

Умовами п. 1.1. договору сторони визначили, що Замовник доручає, а «Підрядник» приймає на себе виконання капітального ремонту трубопроводу технічної води у водоносному тунелі (середня нитка) 1-го зворотного циклу 770м ЕСЦ ВАТ «НЗФ».

Пунктом 3.1. договору встановлені строки виконання робіт.

Відповідно до п. 4.1. договору оплата виконаних робіт здійснюється по факту виконаних робіт протягом 20-ти календарних днів з дня надходження рахунка від «Підрядника», виставленого на підставі підписаного сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) згідно календарного графіку робіт, довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), податкової накладної за умови виконання п. 5.1.15.

Згідно п. 5.1.15 договору «Підрядник» зобов'язувався протягом чотирьох робочих днів від дати закінчення робіт, визначених у п. 3.1 договору надати Замовнику первинні документи (рахунок, Акт здачі-приймання виконаних робіт, податкову накладну).

За даними позивача, які не оспорюються відповідачем, згідно актів виконаних робіт форми КБ-2В, складених та підписаних сторонами щомісячно у період з квітня 2011 року по жовтень 2011 року, позивачем виконано робіт на суму 359164 грн. 30 коп., а оплачено відповідачем лише 293320 грн. 82 коп.

За розрахунком позивача заявлена до стягнення заборгованість в сумі 65843 грн. 48коп. складається з частково неоплачених відповідачем робіт згідно акту прийомки будівельних робіт № 03/09 за вересень 2011 року, підписаного сторонами 30.09.2011 року на суму 24439 грн. 48 коп. (а.с. 27-31) (всього за цим актом виконано позивачем та прийнято відповідачем робіт на суму 74439 грн. 48 коп., тобто, сплачено лише 50000 грн. 00 коп.) та з неоплачених у повному обсязі за актом прийомки виконаних будівельних робіт № 04/01 за жовтень 2011 року, підписаного сторонами 31.10.2011 року на суму 41404 грн. 00 коп. (а.с. 22-26).

Часткова оплата відповідачем в сумі 50000 грн. 00 коп. виконаних позивачем робіт за договором у вересні 2011 року підтверджується платіжним дорученням від 11.11.2011 року (а.с. 33), в якому є посилання на рахунок №15 від 30.09.2011 року.

Згідно із ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься у ст. 526 Цивільного кодексу України.

Проаналізувавши умови пунктів 4.2 та 5.1.15 договору, судова колегія дійшла висновку, що сторони чітко не визначили порядок пред'явлення позивачем відповідачу відповідного рахунку, що впливає на умови розрахунків.

Так, зі змісту п. 4.1 договору слідує, що відповідний рахунок позивач повинен надати на підставі підписаного сторонами акту здачі-прийомки виконаних робіт, а за умовами п. 5.1.15 такий рахунок позивач повинен був надати відповідачу, як вищевказано, протягом чотирьох днів від дати закінчення робіт разом з актом здачі-прийомки виконаних робіт, тобто, до підписання такого акту відповідачем .

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи не містять відомостей щодо пред'явлення позивачем відповідачу за відповідними датами рахунків для оплати виконаних робіт за спірними актами.

Згідно ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних Законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивачем та матеріалами справи доведено, що 11.11.2011 року (а.с. 42) позивач поштою направив відповідачу лист № 379 від 09.12.2011 року, в якому заявлена вимога щодо сплати заборгованості за спірними актами форми КБ-2в на загальну суму 115843грн. 48 коп., яку останній у подальшому погасив частково, а саме, 11.11.2011 року, лише в сумі 50000 грн. 00 коп.

Згаданий лист, як слідує з матеріалів справи відповідач отримав 14.11.2011 року (а.с. 42).

Таким чином, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного Кодексу України, відповідач повинен був розрахуватися з позивачем за спірними актами форми КБ-2в не пізніше 21.11.2011 року.

В абзаці 2 резолютивної частини оскаржуваного рішення, суд першої інстанції помилково зазначив про стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції, оскільки заявлено до стягнення лише основний борг в сумі 65843 грн. 48 коп.

Таким чином, позовні вимоги у частині стягнення заборгованості в сумі 65843 грн. 48 коп. підлягають задоволенню.

Умовами договору не передбачена відповідальність відповідача у вигляді сплати пені за несвоєчасне здійснення розрахунків, а тому, місцевим господарським судом обґрунтовано відмовлено у позові в частині стягнення пені в сумі 22716 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині вирішення спору про стягнення 3% річних в сумі 1867 грн. 07 коп. оскаржуване рішення суду не відповідає обставинам справи.

Так, судом з відповідача на користь позивача стягнуто 3% річних в сумі 1867 грн. 07 коп., розрахованих за період з 12.11.2011 року по 22.10.2012 року.

Судова колегія вважає, що 3% річних підлягають до стягнення лише в сумі 1818грн. 36коп., розрахованих за період з 22.11.2011 року по 22.10.2012 року, а у стягненні 3% річних в сумі 48 грн. 71 коп. слід відмовити за необґрунтованістю нарахування.

З урахуванням наведеного, судова колегія оскаржуване рішення місцевого господарського суду частково скасовує з прийняттям нового рішення суду про відмову у позові в частині стягнення 3% річних в сумі 48 грн. 71 коп. та залишенню решти рішення суду в силі.

Судові витрати за позовом та апеляційною скаргою розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1) Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» на рішення господарського суду Запорізької області від 05.12.2012 року по справі №5009/4116/12 - задовольнити частково.

2) Рішення господарського суду Запорізької області від 05.12.2012 року у справі №5009/4116/12 скасувати частково.

3) Відмовити у стягненні 3% річних в сумі 48 грн. 71 коп.

4) В решті рішення господарського суду Запорізької області від 05.12.2012 року у справі № 5009/4116/12 - залишити без змін.

5) Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», 69053, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11 ІПН 001865408241 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Совтехкар», 50076, м.Кривий Ріг, вул. Корнійчука, буд 21, ОКПО 31932479 суму основного боргу в розмірі 65843 грн. 48коп., 3% річних в розмірі 1818 грн. 36 коп., витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1204 грн. 31 коп.

6) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Совтехкар», 50076, м.Кривий Ріг, вул. Корнійчука, буд 21, ОКПО 31932479 на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», 69053, м. Запоріжжя, вул.Діагональна, буд. 11, ІПН 001865408241 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 0грн. 97 коп.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

Дана постанова набирає законної сил из дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського Суду України у касаціному порядку через Донецький апеляційного господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя К.І. Бойченко

Судді Г.І. Діброва

Т.А. Шевкова