Рішення

від 24.01.2013 по справі 5011-3/17379-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-3/17379-2012 24.01.13

За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства

Печерського району м. Києва «Печерськжитло»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Ретроград»

Про стягнення 35 195,38 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Ілюшко С.А. - по дов. № 18-1352/11 від 18.12.2012

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ретроград» 35 195,38грн. боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору на участь власника приміщення в експлуатаційних витратах власника будинку № 271/1 від 07.03.2007 та договору на комунальні послуги № 271 від 07.03.2007.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/17379-2012 та призначено її до розгляду на 20.12.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/17379-2012 від 20.12.2012, в зв'язку з не з'явленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 05.12.2012, розгляд справи був відкладений на 15.01.2013.

В судовому засіданні 15.01.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 24.01.2013.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 05.12.2012 та ухвал від 20.12.2012, від 15.01.2013 не виконав.

Відповідач в судове засідання 24.01.2013 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 05.12.2012 та ухвал від 20.12.2012, від 15.01.2013 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, з огляду на наступне

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, пров. Щорса, 5, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організації України станом на 01.12.2012 є місцезнаходженням відповідача.

Наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення свідчать, що відповідач ухвали суду надіслані за вищевказаною адресую отримував.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 24.01.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

07.03.2007 між Житлово-експлуатаційною організацією № 605 Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району «Печерськжитло» (ЖЕО) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ретроград» (власник приміщення) було укладено договір на участь власника приміщення в експлуатаційних витратах власника будинку № 271/1 (далі - договір № 271/1).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ретроград» є власником приміщення площею 111,4 кв. м., що знаходиться в будинку за адресою : м. Київ, вул. Підвисоцького, 19 на підставі договору купівлі-продажу № 1075 від 06.03.2007.

Також 07.03.2007 між Житлово-експлуатаційною організацією № 605 Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району «Печерськжитло» (ЖЕО) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ретроград» (власник приміщення) було укладено договір на комунальні послуги № 271 (далі - договір № 271).

Згідно розділу 1 договору № 271 споживач, який володіє приміщенням площею 111,4 кв. м., за адресою : м. Київ, вул. Підвисоцького, 19 споживає, а ЖЕО забезпечує власника комунальними послугами.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договорів № 2711 та № 271/1 не було у повному обсязі сплачено вартість експлуатаційних витрат та наданих комунальних послуг за період з серпня 2008 року по вересень 2012 року, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в загальному розмірі 35 195,38 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 11. договору № 271/1 сторонами встановлено, що договір діє з 07.03.2007 до 07.03.2012.

Згідно п. 12. договору № 271/1 договір вважається пролонгованим, якщо жодна із сторін не виявить про його анулювання.

Відповідно до п. 3.1. договору № 271 термін дії договору встановлений з 07.03.2007 до 07.03.2012.

Згідно п. 7.7. договору № 271 договір вважається пролонгованим, якщо жодна із сторін не заявить про його анулювання.

Сторонами доказів в підтвердження того, що однією із сторін договорів було виявлено небажання продовжувати договірні правовідносини не подано.

Відповідно до п. 2 договору № 271/1 згідно з Правилами користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 власник приміщення бере участь у загальних для всього будинку та прибудинкової території витратах, пов'язаних з його експлуатацією та ремонтом, у розмірах, визначених розрахунком пропорційно займаній площі.

Пунктом 2.1. договору № 271/1 визначено розмір відшкодування експлуатаційних витрат приміщення за місяць 169,78 грн.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4 договору № 271/1 зазначені в п. 2 кошти перераховуються власником приміщення на рахунок власника будинку щомісяця до 20 числа поточного місяця.

Однак, відповідач в порушення умов договору № 271/1 не виконав свого обов'язку та експлуатаційні витрати повністю не вніс, в результаті чого виникла заборгованість за період з серпня 2008 року по вересень 2012 року, яка за розрахунками позивача, що не оспорені відповідачем, становить 14 148,58 грн.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 14 148,58 грн. боргу по експлуатаційним витратам обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог позивача про стягнення з відповідача вартості комунальних послуг в розмірі 21 046,80 грн. слід зазначити наступне

Відповідно до п. 2.2. договору № 271 ЖЕО зобов'язався забезпечити комунальними послугами приміщення споживача (будинку) у відповідності з додатком № 1, який є невід'ємною частиною договору.

Додатком № 1 до договору № 271 визначено перелік наявних комунальних зручностей: холодна вода, центральне опалення, вивіз сміття, електрична енергія (розрахунок з «Київенерго»).

Пунктом 4.2. договору № 271 передбачено, що плата за комунальні послуги вноситься споживачем на рахунок ЖЕО до 25 числа поточного місяця після надання йому рахунку-фактури або платіжної вимоги-доручення до 15 числа поточного місяця.

Згідно п. 2.2.2. договору № 271 ЖЕО зобов'язане своєчасно нараховувати плату за комунальні послуги та направляти платіжну вимогу .

Тобто, умовами договору передбачено, що підставою для сплати відповідачем платежів щомісячно за надані комунальні послуги до 25-го числа поточного місяця є отриманні від ЖЕО рахунки-фактури або платіжні вимоги-доручення.

Посилання позивача на п. 2.3. договору № 271 судом не приймаються до уваги, оскільки згідно вказаного пункту споживач має право ознайомитись з розрахунками плати за комунальні послуги в бухгалтерії ЖЕО. Тобто даним пунктом споживач наділений правом знайомитись з розрахунками та не містить обов'язку споживача щодо отримання рахунків-фактур або платіжних вимог-доручень на оплату комунальних послуг.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів на підтвердження того, що передбачені пунктом 4.2. договору № 271 документи щомісячно направлялись відповідачу не подано.

Таким чином, позивачем належних доказів виконання ним своїх зобов'язань за договором № 271 в частині направлення кожного місяця відповідачу рахунків-фактур або платіжних вимог-доручень на оплату комунальних послуг, які, за умовами договору, є підставою для сплати наданих послуг, суду не надано.

Позивачем лише в судовому засіданні 15.01.2013 подано лист № 18-19/11 від 08.01.2013 згідно якого на адресу відповідача 09.01.2013 були надіслані одночасно всі рахунки-фактури за спірний період, що підтверджується поштовою квитанцією № 8583 та описом вкладення кореспонденції від 09.01.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором .

З огляду на те, що позивач рахунки-фактури відповідачу на сплату комунальних послуг щомісяця не виставляв, у відповідача станом на день звернення з позовом до суду (04.12.2012 - штамп вхідної кореспонденції Господарського суду міста Києва) не виник обов'язок по виконанню зобов'язання по сплаті цих послуг.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Позивачем не доведено порушення його права з боку відповідача щодо несплати боргу за комунальні послуги станом на день подання позовної заяви до суду, в зв'язку з чим в позові слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на вищевикладене, позові вимоги Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло» обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ретроград» (м. Київ, пров. Щорса, 5, код ЄДРПОУ32664916) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло» (м. Київ, бул. Дружби Народів, 30/1, код ЄДРПОУ 03366569) 14 148 (чотирнадцять тисяч сто сорок вісім) грн. 58 коп. боргу по експлуатаційним витратам, 647 (шістсот сорок сім) грн. 02 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 31.01.2013.

Суддя В.В.Сівакова