Рішення

від 28.01.2009 по справі 7/50-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/50-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

28 січня 2009 р.                                                                                                     Справа 7/50-08

за позовом: Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ.   

до: Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мрія", с. Райки, Калинівського району, Вінницької області.  

про стягнення 21 105,47 грн..

Головуючий суддя     Банасько О.О.     

Cекретар судового засідання Юрчак Л.C.

Представники

          позивача :    Садківська Г.М. - представник, довіреність № 50 від 04.08.2008 року.

          відповідача : не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" подано позов про стягнення з СВК "Мрія" 21105,47 грн., у тому рахунку суму основного боргу 16 234,98 грн., 4 870,49 грн. штрафу за порушення умов договору поставки від 27.02.2008 року № 0227-02.

В зв'язку з неявкою відповідача, неподанням сторонами витребуваних доказів, необхідністю витребування нових доказів розгляд справи неодноразово відкладався. Востаннє розгляд справи було відкладено на 27.01.2009 року. Враховуючи те, що призначення судового засідання в межах строку встановленого ч.1 ст.69 ГПК України не було можливим, строк розгляду справи було продовжено керівництвом суду відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України на підставі поданої суддею заяви.

Відповідач відзиву та доказів витребуваних від нього ухвалами суду від 30.10.2008 року, 08.12.2008 року та від 23.12.2008 року не надав, не з'явився ні в одне судове засідання, які призначались на 08.12.2008 року, 23.12.2008 року та 27.01.2009 року.

При цьому відповідач повідомлявся про час та місце судового засідання ухвалами суду від 30.10.2008 року, від 08.12.2008 року та від 23.12.2008 року, які надсилались йому рекомендованими листами з повідомленням про вручення за адресою зазначеною в позовній заяві. Варто зазначити, що в довідці головного міжрегіонального управління статистики у    м. Києві № 21-10/6775-9 від 01.12.2008 року зазначено ту саму адресу, що і в позовній заяві (вул. Леніна, 23, с. Райки, Калинівський район, Вінницька область) - (а.с.31, т.1). Крім того одержання відповідачем вказаних вище ухвал підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 1644259 та            № 1708648, що свідчить про інформованість СВК "Мрія" про час і місце розгляду справи в господарському суді Вінницької області.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів та забезпечення принципу змагальності судового процесу.

В судовому засіданні 27.01.2009 року оголошувалась перерва до 28.01.2009 року з метою отримання від позивача додаткових документів.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

За письмовим клопотанням представника позивача справа розглядається без здійснення технічної фіксації (звукозапису) судового процесу.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

27.02.2008 року між ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" та СВК "Мрія" укладено договір № 0227-02 поставки насіння.

Відповідно до п.1.1 Договору постачальник (позивач) зобов'язувався передати у власність покупця (відповідач) насіння сільськогосподарських рослин, а покупець зобов'язувався прийняти це насіння та оплатити його вартість відповідно до умов вказаних у цьому договорі.

Згідно п.п.2.1.1 Договору позивач зобов'язувався передати у власність відповідача  протягом п'яти днів після виконання ним п.п.3.2.1, 7.1 Договору (проведення передплати у розмірі 13 140,00 грн. та укладення договору застави майбутнього урожаю 2008 року посівів ярих рослин з 25 га) насіння  кукурудзи "Славутич 271 МВ" гібрид F1 (Ярі), у кількості 5 т. по ціні 6325 грн./т. з урахуванням ПДВ (місце зберігання насіння ТОВ "НВА "Степова-тваринництво"", с.Дерезувате Синельніківського району Дніпропетровської області) та насіння кукурудзи "ВАР 330 МВ" гібрид F1 (Ярі), у кількості 1,7 т. по ціні 7500 грн./т. з урахуванням ПДВ (місце зберігання насіння ТОВ "Кобеляки-хлібопродукт", с.Бутенки Кобеляцького району Полтавської області).

Відповідно до п.п.2.1.4, 2.2.1 позивач зобов'язувався надати відповідачу довіреності та листи необхідні для отримання насіння, а відповідач оплатити вартість насіння відповідно до умов розділу 3 цього Договору та прийняти насіння.

Згідно п.3.1 Договору його загальна вартість складає  44 374,98 грн..

У п.п. 3.2, 3.2.1, 3.2.2 сторони узгодили порядок проведення розрахунків поетапно, передбачивши обов'язок для відповідача сплатити суму в розмірі 13 140,00 грн. у вигляді передплати, а залишок боргу у розмірі 31 234,98 грн. відповідач повинен був сплатити до 01.08.2008 року.

Із досліджених судом документів вбачається, що позивачем свої зобов'язання щодо передачі насіння відповідачу на суму 44 374,98 грн. виконані в повному обсязі.

Так, на підтвердження поставки насіння відповідачу позивач надав суду видаткові накладні від 27.02.2008 року № РН -О00056 на суму 31 624,98 грн., від 27.02.2008 року           № РН-О00057 на суму 12 750,00 грн. на суму 12 750,00 грн., довіреність серія ЯОА              № 181839 (а.с.10-12, т.1).

Крім вказаного, на вимогу суду було надано інші докази на підтвердження факту передачі насіння, в тому рахунку - лист від 27.02.2008 року № 138-1/1-07/340, лист від 27.02.2008 року № 138-1/1-07/3337.

З метою з'ясування фактичних обставин отримання насіння відповідачем від ТОВ НВА "Степова-тваринництво" та ТОВ "Кобеляки-хлібопродукт" суд витребував ряд документів.

ТОВ "НВА "Степова-тваринництво"" в листі, який надійшов до суду 27.01.2009 року повідомило суд про те, що між позивачем та ТОВ НВА "Степова-Твариництво", укладено договір зберігання кукурудзи, яка належить позивачу на праві власності. Відповідно до даного договору ТОВ НВА "Степова-Твариництво" зобов'язувалось за вказівкою позивача та виданою довіреністю відпускати продукцію конкретній організації у зазначеній кількості.

Як вказує ТОВ "НВА "Степова-тваринництво"" - на підставі листа позивача                   від 27.02.2008 року № 138-1/1-07/337, заявки СВК "Мрія" від 04.03.2008 року № 7 з проханням відпустити насіння кукурудзи, довіреності серія НБЖ № 004528 на ім'я Чулівського В.Й. - 06.03.2008 року відповідачу згідно товарно-транспортної накладної                № 880788 було відпущено насіння кукурудзи у кількості 5 тн..

Аналогічна ситуація прослідковується з відпуском насіння кукурудзи по видатковій накладній № РН-000057, яка була відпущена зі складу ТОВ "Кобелянський хлібопродукт".

Згідно листа від 28.01.2009 року № 162 ТОВ "Кобеляки хлібопродукт" повідомило, що насіння кукурудзи сорту "ВАР 330" у кількості 1,7 тн. було передано громадянину Шумлянському В.В. на підставі листа ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" від 27.02.2008 року № 138-1/1-07/340 та довіреності серія НБЖ № 004538.

Слід зазначити, що дослідивши документи, які підтверджують поставку товару відповідачу суд дійшов висновку, що остання відбулась згідно умов договору від 27.02.2008 року № 0227-02. Вказаний висновок базується на тому, що у видаткових накладних № РН -О00056, № РН-О00057, довіреностях серія НБЖ № 004528, серія НБЖ № 004538 є посилання на договір від 27.02.2008 року № 0227-02. Крім того найменування товару, його кількість, вартість та місце знаходження зазначені в договорі є абсолютно тотожними із найменуванням товару, його кількістю, вартістю та місцем знаходження, що зазначені в накладних та довіреностях.   

В підтвердження факту проведеного відповідачем розрахунку позивач надав суду банківські виписки по особовим рахункам з яких вбачається, що 11.02.2008 року СВК "Мрія" перерахувало за насіння 13140,00 грн., а 07.10.2008 року 15000,00 грн..  

З врахуванням встановлених обставин  заборгованість відповідача перед позивачем  станом складає 16234,98 грн. ((31624,98+12750,00=44374,98)-(13140,00+ 15000,00=28140,98)). Враховуючи те, що позовні вимоги  щодо стягнення заборгованості в розмірі 16 234,98 грн. підтверджуються наявними у справі первинними бухгалтерськими документами  (накладними, довіреностями, виписками банківських установ), суд вважає вказану суму боргу доведеною позивачем.

Беручи до уваги викладене вище, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу з огляду на наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару по зазначеним вище накладним  відповідачу та дії  відповідача по прийняттю товару, зазначеного за визначеною ціною, кількістю,  вартістю свідчать  про те, що у боржника (відповідача)  виникло зобов'язання  по оплаті  за отриманий товар.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Ч.1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Стосовно заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 4870,49 грн., суд також дійшов висновку про задоволення вказаної вимоги з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 546, 549, 550 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись, крім іншого, неустойкою, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У п.4.2 Договору сторони встановили відповідальність для відповідача за несвоєчасне проведення розрахунків, передбачених у розділі 3 цього Договору у вигляді штрафу у розмірі 30 % від всього залишку заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене вище, а також те, що при  розгляді справи підтвердився факт поставки товару по договору від 27.02.2008 року № 0227-02, а також  факт прострочення оплати заборгованості відповідачем суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення штрафу в розмірі встановленому Договором (16234,98 * 30 = 4870,40). При цьому суд також враховує, що подача позовної заяви відбулась в межах строків позовної давності встановлених п.1 ч.2 ст.258 ЦК України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Проте, всупереч наведеним нормам та вимогам ухвал суду від 30.10.2008 року, 08.12.2008 року, 23.12.2008 року відповідач не подав до суду ні відзиву, ні жодного належного доказу в спростування позовних вимог позивача в частині стягнення 16 234,98 грн. боргу та 4 870,00 грн. штрафу, в тому рахунку і доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів тощо).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що оскільки позивачем доведено факт наявності боргу в розмірі 16 234,98 грн., а також факт прострочення відповідача, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

За згодою позивача викладеною у письмовому клопотанні у справі оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст.6, 11, ч.ч.1, 2 ст.509, ст.ст. 525, 526, 527, ч.1 ст. 530, ст.ст. 546, 549, 550, 610, ч.1 ст.612, ч.ч.1, 2 ст.614, ч.1 ст.625, ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32,  33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, ч.ч.1, 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 84, 85, 115, 116  ГПК України, суд -  

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мрія", с. Райки, Калинівський район, Вінницька область, 22410 - (інформація про реквізити - р/р                       № 260005463 у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО-302247, ідентифікаційний код -20104262) на користь Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", вул. Ямська, 32, м. Київ, 03038 - (інформація про реквізити - р/р                                 № 26004300002502 в Першій Київській філії АКБ "Форум", МФО-300948, ідентифікаційний код - 30518866) - 16 234 грн. 98 коп. (шістнадцять тисяч двісті тридцять чотири грн. 98 коп.) боргу, 4 870 грн. 49 коп. (чотири тисячі вісімсот сімдесят грн. 49 коп.) штрафу, 211 грн. 06 коп. (двісті одиннадцять грн. 06 коп.) - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 118 грн. 00 коп. (сто вісімнадяцять грн. 00 коп.) - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.

Суддя                                             Банасько О.О.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  02 лютого 2009 р.

віддрук.3 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - вул. Ямська, 32, м. Київ, 03038.

3 - відповідачу - вул. Леніна, 23, с. Райки, Калинівський район, Вінницька область, 22410.