Постанова

від 26.01.2009 по справі 5020-2/533

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-2/533

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 5020-2/533

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"26" січня 2009 р.  17:05                                                                                          м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Шевчук Н.Г.,

при секретарі: Міжуй Є.А.

За участю представників:

Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів –Кухаренко В.М.;

закритого акціонерного товариства „Союз-Спецсвязьстрой” –Байрамової К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до закритого акціонерного товариства „Союз-Спецсвязьстрой”  про стягнення 15751,38 грн.,

в с т а н о в и в:

Севастопольське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до закритого акціонерного товариства „Союз-Спецсвязьстрой” про стягнення 15751,38 грн. Позов мотивовано порушенням відповідачем вимог Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 № 875-ХІІ щодо оплати адміністративно-господарських санкцій та нарахованої у зв'язку з цим пені.

Ухвалою від 06.11.2008 за позовом Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалами від 04.12.2008 та від 15.01.2009, постановленими без виходу суду до нарадчої кімнати розгляд справи відкладався відповідно на 15.01.2009 та на 26.01.2009.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими та просить позов задовольнити.

Відповідач у запереченнях на позовну заяву проти позовних вимог заперечує повністю з посиланням на те, що нормами чинного законодавства на підприємства покладений обов'язок по забезпеченню визначеної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов'язок щодо їх працевлаштування.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Предметом адміністративного позову є застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених для підприємств, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, встановленим частиною першою статті 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, та нарахування позивачем суми пені за несвоєчасну оплату відповідачем суми цих адміністративно-господарських санкцій.

При розгляді справи суд керується положеннями Господарського кодексу України (Закон України №436-ІV від 16.01.2003; далі за текстом –ГК України), Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991 (з подальшими змінами та доповненнями; далі за текстом –Закон), Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007  N 70  (далі за текстом –Порядок).

Згідно частини третьої статі 18 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень статті 19  Закону  для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

  Статтею 20 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

           На підставі звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства відповідача складала - 51 особа, норматив для працевлаштування інвалідів склав 2 робочих місця, однак, в тому ж звіті вказано, що фактично упродовж 2007 року на підприємстві був працевлаштований тільки 1 інвалід. Таким чином середньооблікова кількість працюючих інвалідів у ЗАТ „Союз-Спецсвязьстрой” менша ніж встановлено нормативом на 1 одиницю. Середньорічна заробітна плата штатного працівника на підприємстві у 2007 році складала 14602,00 грн.

Таким чином, враховуючи вищевказані вимоги законодавства України, відповідач, за недотримання нормативу робочих місць по кількості працюючих інвалідів, зобов'язаний сплатити Севастопольському міському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 14602,00 грн.

Відповідачем адміністративно-господарські санкції у сумі 14602,00 грн. у встановлений законом строк самостійно перераховані не були.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (стаття 20 Закону).

Розділом 2 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України „Про затвердження Порядку нарахування пені та її сплати” від 15 травня 2007 року N 223 (далі-Наказ) встановлено, що:

пеня - це штрафна санкція, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно сплаченої адміністративно-господарської санкції, передбаченої Законом, за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язання;

адміністративно-господарська санкція - це грошове зобов'язання, альтернативне зобов'язанню самостійно здійснити працевлаштування інвалідів відповідно до Закону, сплачується у порядку і розмірах, передбачених Законом та постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 N 70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Згідно пункту 3.3 цього Наказу документами, що підтверджують невиконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів, є звіт за формою 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 N 42, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 за N 117/13384, рішення суду, акт перевірки відділенням Фонду роботодавця.

Відповідно до пунктів 3.4 та 3.7 Наказу нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).

У поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання.

Пеня згідно розрахунку позивача складає 1149,38 грн. Розрахунок перевірений судом, та визнаний таким, що здійснений з урахуванням вищезазначених норм.

           На підставі викладеного суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за недотримання нормативу працевлаштування інвалідів на підприємстві у розмірі 14602,00 грн. і пені за несвоєчасне перерахування адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1149,38 грн. обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути із закритого акціонерного товариства „Союз-Спецсвязьстрой” (99007, м. Севастополь, вул. М.Музики, 54, кв.17,  код ЄДРПОУ 30975459 , р/р 26003317022001 у СФ КБ «Приватбанк», МФО 324935) на користь Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (99011, м. Севастополь,  вул. Гоголя, 20-а,  код у ЄДРПОУ  24694007, р/р 31213230700007 в ГУДК України у м. Севастополі, МФО 824509) 15751,38 грн. (п'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят одна грн. 38 коп.), з яких: 14602,00 грн. - адміністративно-господарські санкції та 1149,38 грн. - пеня.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

            Суддя                                                                                                           Н.Г.Шевчук

            28.01.2009