Рішення

від 24.12.2012 по справі 0541/5300/2012

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 0541/5300/2012

Провадженя№ 2/0541/3024/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2012 м. Маріуполь

Приморський районний суд у складі:

головуючого: судді Лузана В.В.,

при секретарі: Турій К.В.,

за участю представників позивача: Прокопенко В.О., Філімонової Т.М.,

відповідачки №1: ОСОБА_3,

представника відповідача № 1: ОСОБА_4,

представника третьої особи: Балюра Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ «Фірма «Маріупольінвест»до ОСОБА_3 та ОСОБА_6 про спонукання повернути приміщення власнику, стягнення неустойки за користування майном, стягнення неотриманого прибутку, спонукання заборонити розповсюдження недостовірних відомостей та принести вибачення товариству та стягнення судових витрат, третя особа Служба у справах дітей Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради, -

ВСТАНОВИВ:

11.07.2012р. ТОВ «Фірма «Маріупольінвест»(надалі -Товариство) звернулося до Жовтневого районного суду з даним позовом, як зустрічним, до відповідачів про спонукання повернути приміщення власнику, стягнення неустойки за користування майном та судових витрат. Цей позов 20.08.2012р. був доповнений вимогами про стягнення неотриманого прибутку та захисту ділової репутації шляхом спонукання відповідачів заборонити розповсюдження недостовірних відомостей та принести вибачення товариству та стягнення судових витрат.

Ухвалою Жовтневого районного суду від 31.07.2012р. зустрічні позовні вимоги Товариства були роз'єднані в самостійне провадження, після чого цей позов ухвалою того ж суду від 21.08.2012р. переданий для розгляду до Приморського районного суду по підсудності.

У судовому засіданні представники позивача вимоги підтримали в повному обсязі. Прокопенко В.О. пояснив, що гуртожиток по АДРЕСА_1 відноситься до основного фонду Товариства, яке згідно строкового договору оперативної оренди № 324д від 06.11.2007р. (надалі -Договір…), надало в оперативну оренду з метою тимчасового проживання ОСОБА_7 приміщення № 101-блок (надалі -приміщення) за зазначеною адресою на визначений строк, тобто до 01.11.2008р. За письмовим проханням ОСОБА_7 Товариство надало згоду на перебування ОСОБА_3 та ОСОБА_6 з неповнолітньою дочкою в приміщенні, яке орендував ОСОБА_7. Відповідно до ст.. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві майно. ОСОБА_7 за спливом строку оренди вибув із спірного приміщення, припинив проживання, однак за актом приміщення Товариству не здав та не забезпечив вибуття ОСОБА_3 з донькою з приміщення. Товариство у листопаді 2011р. направило повідомлення про звільнення приміщення, але відповідачі не звільняють його добровільно, незважаючи на те, що з 01.11.2008р. не мають права знаходитись у ньому без договору оперативної оренди. Тому просив понудити відповідачів повернути Товариству приміщення. Також стверджував, що відповідачам було надано тимчасову реєстрацію на час дії договору оперативної оренди з метою тимчасового проживання, але вони за спливом дії вказаного договору не знялися з реєстрації та без згоди Товариства оформили постійну реєстрацію, що не надає їм права користуватися орендованим приміщенням та мешкати в ньому. За час перебування в приміщенні після закінчення договору відповідачі повинні сплатити неустойку в розмірі подвійної платні за весь час прострочення, який складає 44 місяця на дату звернення до суду, а саме з листопада 2008р. по червень 2012р. Подвійний розмір розрахований виходячи з суми оренди за 1 місяць -559,71 грн., тобто 1119,42 грн. за 44 місяця, що дорівнює суму 49254,48 грн. Крім того, розрахував неотриманий дохід (упущену вигоду) за період з червня 2010р. по липень 2012р., тобто за 26 місяців, з урахуванням орендної плати за користування приміщенням за кожний конкретний місяць, що у сумі склало 19953,60 грн., яку також просив стягнути з відповідачів. Вимоги про захист честі та гідності Товариства обґрунтовував тим, що в їх позовній заяві до Жовтневого районного суду містяться відомості, які є наклепом, тому просив понудити заборонити їм розповсюдження таких відомостей та принести вибачення. Судові витрати розрахував у сумі 1043,55 грн., які також просив стягнути з відповідачів.

Філімонова Т.М. підтримала доводи Прокопенко в повному обсязі, надала аналогічні пояснення та просила задовольнити позов у тому обсязі, як він зазначений в позові та підтверджений у судовому засіданні та також стягнути судові витрати з відповідачів.

Відповідачка ОСОБА_3 (яка на дату укладення Договору мала прізвище ОСОБА_3), позов не визнала та пояснила, що в блоці № 101, який знаходиться в гуртожитку по АДРЕСА_1, вона, ОСОБА_3, разом з дочкою ОСОБА_6 проживають з 15.03.2002р. Вона знаходилась в цивільному шлюбі з ОСОБА_7, яким укладалися договори оренди протягом з 2002 року. Останній Договір був укладений 01.11.2007р. строком до 01.11.2008р. 21.11.2007р. вона з дочкою та онукою були зареєстровані в блоці № 101 і продовжували мешкати після виїзду з приміщення ОСОБА_7 та сплачувати орендну плату до середини 2010р. В листопаді 2011р. позивач самовільно зупинив надання в їх житло комунальних послуг на підставі наявності заборгованості з орендної плати та відмови у виселенні в добровільному порядку, після чого вони звернулись з позовом до Жовтневого райсуду. Наклепу не розповсюджували та приносити вибачення позивачу наміру не мають. Майнові вимоги в частині сплати упущеної вигоди та неустойки не визнала, стверджуючи, що платила орендну плату до того часу, поки не виникла конфліктна ситуація. Судові витрати відшкодовувати наміру не має. Просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В останнє судове засідання не з*явилась, надавши заяву про продовження розгляду справи без її присутності за участі представника.

Представник відповідачки № 1 за довіреністю ОСОБА_4 позов не визнав та пояснив, що посилання позивачів на ст.. 785 ЦК України є невірним, оскільки особливості оренди житла визначаються у главі 59 ЦК України. Неустойку в тій сумі, яка зазначена в позові, відповідачі сплачувати не повинні, оскільки стороною за Договором оренди не являються. Крім того, цим Договором не передбачено нарахування штрафних санкцій. Відповідачі, мешкаючи в приміщенні, сплачували орендну плату з листопада 2008р. по січень 2010р. в загальній сумі 14610 грн., яка не врахована при розрахунку неустойки. Вимоги стягнути упущену вигоду з відповідачів не підлягає задоволенню на підставі ст.. 22 ЦК України, т.я. відповідачі у договірних відносинах з Товариством не знаходились. Вимоги понудити повернути житлове приміщення не підтверджені позивачем документами про право власності на житловий комплекс та по суті є вимогою про виселення, яке повинно пред'являтись за нормами житлового законодавства. Відповідачі при зверненні до Жовтневого райсуду зі своїм позовом не розповсюджували наклепу відносно Товариства, тому не повинні приносити вибачення за відомості, які містяться в документі, направленому до суду. Інших доказів приниження честі та гідності Товариства позивачем не надано. Тому просив відмовити в позові в повному обсязі, у тому числі в стягненні судових витрат.

Відповідачка № 2 ОСОБА_6, яка також представляє інтереси неповнолітньої дочки ОСОБА_10, зареєстрованої за зазначеною адресою, у судове засідання не з*явилась, надавши заяву про розгляд справи в її відсутності та невизнання позову.

Представник ССД ПРА Балюра Р.С., яка залучена судом до участі в розгляді справи у зв'язку з реєстрацією дитини за адресою спірного житла, просила суд при винесенні рішення врахувати інтереси дитини та законодавства, що передбачає виникнення права дитини на житло.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими частково та підлягають частковому задоволенню на підставі наступних норм закону та встановлених судом обставин по справі.

Відносини між сторонами по справі регулюються положеннями параграфу 1 глави 58 та глави 59 ЦК України та договором № 324д оперативної оренди приміщень з метою тимчасового мешкання в будівлі ТОВ «Фірма «Маріупольінвест»від 06.11.2007р. (Договір), який за своєю сутністю є договором найму (оренди) майна у вигляді житлового приміщення № 101-блок загальною площею 49,62 м 2 та обладнання в місцях спільного користування та підсобних приміщеннях за зазначеною в ньому адресою.

Відповідно до ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Відповідно до ст.. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст.. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Аналогічні норми містяться в главі 59 ЦК України у відношенні оренди житла.

Згідно п.1.1 Договору встановлений конкретний строк тимчасового мешкання до 01.11.2008р. орендаря та членів його сім*ї, які зазначені в п.1.4 Договору.

Згідно п.2.1.5 Договору орендар зобов'язаний щомісяця, незалежно від одержуваних родиною доходів, здійснювати оплату послуг орендодавця за надане в оренду приміщення, яка встановлена у розмірі 445,59 грн. щомісячно та додатково за електроенергію за показниками лічильника. Зазначений в цьому пункті розмір платежу корегується орендодавцем в залежності від показників фінансової та господарської діяльності орендодавця.

Згідно п.2.1.10 Договору у випадку неможливості виконання взятих зобов'язань з своєчасної щомісячної оплати платежів, передбачених п.2.1.5 Договору, а саме не внесення платежів протягом двох місяців, орендар зобов'язується в той самий строк звільнити разом із всіма членами сім*ї приміщення, що орендує, та здати його за актом завідуючій будівлею.

Згідно п.2.1.6 Договору, після спливу оренди, а саме 01.11.2008р. орендар зобов'язаний звільнити надані в оперативну оренду приміщення, зробити остаточний розрахунок за послуги з оренди приміщення і здати приміщення за актом здачі -прийому завідуючій будівлею. Якщо в період оренди орендодавець не мав претензій до орендаря з питання виконання орендарем всіх умов цього договору, орендодавець може прийняти рішення про продовження оренди приміщень з цим орендарем. При цьому орендар згоден з тим, що орендодавець не пов'язаний зобов'язанням продовження оренду саме з цим орендарем.

Текст зазначеного договору підписаний сторонами в особі Прокопенко В.А. та ОСОБА_7, а спірне приміщення передано орендарю за актом (а.с. 6-8).

Судом встановлено, що будівля АДРЕСА_1 належить позивачу, представник якого підписав Договір з ОСОБА_7, на підставі якого останній проживав у спірному приміщенні разом з членами своєї сім*ї -відповідачами у справі. Після закінчення строку дії Договору орендар ОСОБА_7 вибув з спірного приміщення, про що сторони не заперечували, а відповідачка № 1 (яка на той час мала прізвище ОСОБА_3) 31.07.2009р. уклала шлюб з ОСОБА_8, змінивши прізвище (а.с. 48), та продовжує користуватись орендованим приміщенням. ОСОБА_6, яка є дочкою відповідачки № 1 та має неповнолітню дочку ОСОБА_10 (а.с. 49-50), також зазначена в Договорі, як член сім*ї орендаря. Як слідує з наданої позивачем довідки, відповідачка № 2 разом з дитиною не проживають у спірному приміщенні з червня 2006р. (а.с. 88), однак зареєстровані за спірною адресою.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 08.08.2012р. за позовом ОСОБА_3 та інших до ТОВ «Фірма «Маріупольінвест»про визнання дій незаконними встановлений той факт, що оскільки ОСОБА_7 після спливу строку дії договору оперативної оренди приміщення АДРЕСА_1 вибув з нього, позивачі не сплачували орендну плату після травня 2010р., та новий договір оренди відповідачем з позивачами не укладався, то позивачі не мають права проживати у спірному приміщенні та користуватися послугами з енергопостачання, водопостачання, теплопостачання та газопостачання, тому дії відповідача по відключенню позивачів від послуг по енергопостачанню, водопостачанню, теплопостачанню та газопостачанню є правомірними. Це рішення набрало законної сили.

За таких обставин вимоги позивача по даній справі в частині понудити відповідачів повернути спірне приміщення є обґрунтованими, оскільки правові підстави користуватися блоком № 101 у них відсутні у зв'язку з закінченням строку дії Договору, а права користування спірним приміщенням з інших підстав не виникло.

Посилання представника відповідачки № 1 на те, що ОСОБА_3 з дочкою та онукою зареєстровані у спірному приміщенні, тому згідно Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»мають право в ньому проживати, спростовується преамбулою цього Закону. В якій вказано, що цей Закон відповідно до Конституції України регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження. Тобто відповідачі мають право вільно обирати, де їм проживати, але повинні проживати у приміщеннях на законних підставах. Таким чином, наявність реєстрації відповідачів у спірному приміщенні не несе за собою виникнення права на житло.

Вирішуючи позов у частині стягнення грошових сум, суд приймає до уваги, що поняття неустойки визначено виключно ст.. 549 ЦК України, якою є грошова сума у вигляді штрафу або пені, а їх нарахування визначено іншими нормами цивільного кодексу, тобто в даній справі ст. 785 ЦК України, на яку посилається позивач, не може застосовуватись до даних правовідносин. Двостороннім Договором оренди від 06.11.2007р. конкретно визначена сторона - орендар ОСОБА_7, відповідальність якого передбачена п.п.2.1.12 Договору. Останній не повернув приміщення орендодавцю, тобто не виконав обов'язок сторони за Договором, а відповідачі, не будучи стороною за Договором, не можуть нести відповідальність за невиконання його умов орендарем. Крім того, жодним пунктом Договору не передбачено нарахування штрафних санкцій у випадку прострочення орендної плати або неповернення майна за рахунок членів сім*ї орендаря. За таких обставин у задоволенні позову в частині стягнення неустойки в подвійному розмірі в тій сумі, яка пред'являється позивачем, слід відмовити. За цими ж підставами суд відмовляє в задоволенні вимог позивача в частині стягнення упущеної вигоди, т.я. відповідачі не є стороною за договором оренди.

Вимоги позивача в частині спонукання відповідачів заборонити розповсюдження недостовірних відомостей та принести вибачення Товариству за наклеп, який зазначений в їх позові до Жовтневого райсуду, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з тих обставин, що зазначення певних відомостей у документі -позовній заяві, яка подається до суду, не є наклепом.

Беручи до уваги, що позовні вимоги Товариства задовольняються частково, тобто в частині немайнового позову, а інші, у тому числі майнові, визнаються необґрунтованими, то судові витрати з відповідачів стягуються пропорційно розміру задоволеного позову -в сумі 107,30 грн., а в іншій частині вимог на суму 873,25 грн. (як слід з прилучених до справі квитанцій) необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 58-60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 319, 386, 549, 785 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Маріупольінвест»задовольнити частково.

Понудити ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_1 та ОСОБА_6, яка також діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, повернути ТОВ «Фірма «Маріупольінвест»приміщення АДРЕСА_1 позивачу.

В задоволенні позову ТОВ «Фірма «Маріупольінвест»про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 неустойки за користування майном у сумі 49254,48 грн. за час прострочення повернення майна та стягнення неотриманого прибутку в сумі 19953,60 грн. -відмовити.

В задоволенні позову ТОВ «Фірма «Маріупольінвест»про спонукання ОСОБА_3 та ОСОБА_6 заборонити розповсюдження недостовірних відомостей та принести вибачення товариству за наклеп -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_1 та ОСОБА_6 на користь ТОВ «Фірма «Маріупольінвест»(ОКПО 20359973) судовий збір в сумі 107,30 грн., а в стягненні іншої частини судових витрат у сумі 873,25 грн. -відмовити.

На рішення може бути подано апеляцію до апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Лузан В. В.