Рішення

від 21.01.2013 по справі 5006/6/144/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.01.13 р. Справа № 5006/6/144/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Шабановій Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Алан», м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія», м. Димитров Донецької області

про стягнення 10 733,30 грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача - Івденко А.Л. - представник по довіреності від 17.12.12р.

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Алан», м.Дніпропетровськ звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія», м.Димитров Донецької області боргу у розмірі 10 733,30грн.

Слухання справи відкладалось, у зв»язку з неявкою відповідача у засідання суду.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання товару №127П від 16.06.2011р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копію протоколу розбіжностей №1 до договору, копію претензії №155 від 20.09.2012р., копії видаткових накладних №06-300000040 від 06.06.2012р., №07-300000044 від 04.07.2012р., №07-300000041 від 04.07.2012р., №07-300000113 від 11.07.2012р., №07-300000104 від 11.07.2012р., №07-300000175 від 18.07.2012р., №07-300000237 від 25.07.2012р., №07-300000301 від 01.08.2012р., №08-300000076 від 08.08.2012р., копію акту звірки з 01.07.2012р.-22.08.2012р.

Позивач надав у матеріали справи довідку вих.№336 від 14.01.2013р., разом зі специфікацією.

Відповідач в судові засідання без пояснення причин жодного разу не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців".

Проте, поштові конверти були повернуті підприємством зв»язку на адресу суду з посиланням на закінчення терміну зберігання.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п.3.9.1 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. таке повідомлення вважається належним.

У судовому засіданні 21.01.2013р. представник Позивача підтримав позовні вимоги, наполягаючи на прийнятті рішення в цьому судовому засіданні.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а повторна неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача у світлі приписів ст.ст.4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає вирішенню спору.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в с т а н о в и в :

16 червня 2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алан», м.Дніпропетровськ (далі по тексту-Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імперія», м.Димитров Донецької області (далі по тексту-Покупець), був укладений договір постачання товару №127П, згідно умов якого Постачальник зобов"язався поставити товар відповідно до поданого Покупцем замовлення, а Покупець зобов»язався прийняти та своєчасно його оплатити.

Вказаний договір складений з протоколом розбіжностей №1.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір постачання товару №127П від 16.06.2011р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Право власності на товар переходить до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарно-транспортної накладної, яка засвідчує момент передачі товару (п.1.2 договору).

У виконання умов Договору сторонами була підписана специфікація від 16.06.2011р.

За вказаною специфікацією сторони погодили поставку продукції із зазначенням умов її поставки, найменування, кількості, якісних показників.

Відповідно до п. 6.4 договору в редакції протоколу розбіжностей №1 розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються протягом 12 календарних днів з моменту поставки кожної партії товару.

Пунктом 8.1 договору встановлений строк його дії -з моменту підписання до 31.12.2012р.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що у відповідності до вище вказаної специфікації, на виконання умов Договору, по видатковим накладним №06-300000040 від 06.06.2012р., №07-300000044 від 04.07.2012р., №07-300000041 від 04.07.2012р., №07-300000113 від 11.07.2012р., №07-300000104 від 11.07.2012р., №07-300000175 від 18.07.2012р., №07-300000237 від 25.07.2012р., №07-300000301 від 01.08.2012р., №08-300000076 від 08.08.2012р. позивач передав, а повноважна особа відповідача отримала товар на загальну суму 12 556,44 грн.

З представлених видаткових накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, скріплені печатками, містять всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками така видаткові накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар на суму 1 823,14грн.

Згідно довідки вих.№336 від 16.06.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Алан» повідомило про відсутність будь-яких інших договорів, укладених з ТОВ «Імперія», крім договору постачання товару №127П від 16.06.2011р.

На підставі вищевикладеного суд доходить висновку, що поставка продукції згідно представлених позивачем видаткових накладних відбулася в межах договору постачання товару №127П від 16.06.2011р.

За період з 01.07.2012р.-22.08.2012р. відповідач підтвердив наявність боргу у сумі 10 733,30грн. перед позивачем, про що свідчить підписаний та скріплений печатками підприємств акт звірки розрахунків.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 692 ЦК зазначено, що отриманий товар повинний бути оплачений у повному обсязі за встановленою ціною.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем, в порушення умов 6.4 договору, отриманий товар не сплатив.

Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 10 733,30грн.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його несплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 526, 629, 692 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Алан», м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія», м.Димитров Донецької області про стягнення 10 733,30грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія», м.Димитров Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алан», м.Дніпропетровськ борг у розмірі 10 733,30грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 609,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 21.01.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.01.2013р.

Суддя Подколзіна Л.Д.