Рішення

від 03.01.2013 по справі 6/74/5022-957/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" січня 2013 р.Справа № 6/74/5022-957/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

Розглянув справу

за позовом - Приватного малого підприємства "Фенікс-буд" вул. Г. Тарнавського, 23, м. Тернопіль, 46000

до відповідача - Байківецької сільської ради с. Байківці, Тернопільський район, Тернопільська область, 47711

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору № 1 -Відкрите акціонерне товариство "Агробуд" вул. Крушельницької, 18, м. Тернопіль, 46000

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору № 2 -Гаражний кооператив "Гарант" при асоціації "Облагробуд" вул. 15 Квітня, 1, м. Тернопіль, 46000

про визнання права власності.

За участю представників:

Позивача -Цвинтарний В.Я.

Відповідача -Чорномаз О.М., Пугач М.М.

Третьої особи № 1 -Кукурудза В.А.

Третьої особи № 2 -Якименко Ю.В.

Суть справи:

ПМП "Фенікс-буд" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Байківецької сільської ради про визнання права власності на гаражі.

Свої вимоги, підтримані в засіданні його представником, позивач мотивував наявністю передбачених законом підстав для визнання такого права та на відмову відповідача задовольнити його клопотання про це в позасудовому порядку.

У відзиві на позов та поясненнях представників відповідача, останній проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх безпідставність.

Розгляд справи, призначений до розгляду в судовому засіданні на 06.12.2012 року відкладався, востаннє на 03.01.2013 року.

Ухвалою суду від 20.11.2012 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору №№ 1,2 було залучено ВАТ "Агробуд" та Гаражний кооператив "Гарант" відповідно.

В засіданні учасникам процесу роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20,22,27,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалась .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін і третіх осіб, суд встановив наступне:

- 16.09.1996 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - ПМП "Фенікс-буд" (позивача у справі).

01.07.1999 року між ПМП "Фенікс-буд" та асоціацією "Облагробуд" укладено договір №33, за умовами якого облагробуд зобов'язувався збудувати гаражі (в т.ч. один для позивача за ціною 7 585 грн.), з наступною організацією гаражного кооперативу.

Після закінчення будівельних робіт і повної оплати вартості будівництва, гараж передавався позивачу в експлуатацію. Право на оформлення власності на гараж замовник мав отримати через гаражний кооператив, після прийому гаражів державною комісією (п.п.1,1.4 договору).

Відповідно до Державного акта на право постійного користування землею ІІ-ТР №000775 від 21.09.1999 року (виданого відповідачем у справі - Байковецькою сільської ради), за асоціацією "Облагробуд" закріплено земельну ділянку площею - 2,18 га під будівництво гаражів для легкових автомобілів.

Розпорядженням голови Тернопільської РДА №389 від 31.08.2001 року затверджено Акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченої будівництвом першої черги гаражів на території Байковецькою сільської ради.

У відповідності до договору від 01.07.1999р. №33, по Акту приймання -передачі від 26.12.2001 року, підписаного з ВАТ "Агробуд", позивачу передано гараж №22. За довідкою ТОВ "Агробуд - Є" № 26/7-207-178, позивач оплатив вартість гаража №22.

За твердженнями асоціації "Облагробуд", її статуту та довідки про включення до ЄДР, вона є юридичною особою (об'єднанням), що включає ряд інших самостійних суб'єктів господарювання.

Згідно з наданими суду документами, ВАТ "Агробуд" було засновано на базі апарату управління асоціації "Облагробуд". В 2003 році вказане товариство перейменовано на ЗАТ "Агробуд". В подальшому ЗАТ "Агробуд" перетворено у ТОВ "Агробуд - Є" (постанови асоціації "Облагробуд" №2 від 13.03.2009 року, №№2,6 від 12.01.2010 року та інше).

Розпорядженням голови Тернопільської РДА №508 від 16.11.2001 року зареєстровано статут Гаражного кооперативу "Гарант" при асоціації "Облагробуд". У відповідності до установчого протоколу загальних зборів членів Гаражного кооперативу "Гарант" №1 від 16.10.2001 року, списку учасників кооперативу, довідки кооперативу від 11.12.2012 року №186, пояснень його голови, даних в судовому засіданні від 06.12.2012 року, позивач є членом гаражного кооперативу з моменту його заснування і на даний час.

19.07.2002 року між ПМП "Фенікс-буд" та ВАТ "Агробуд" укладено договір №126, за умовами якого акціонерне товариство зобов'язувався збудувати гаражі (в т.ч. один № 374 для позивача за ціною 13 375 грн.).

Після завершення будівельних робіт і повної оплати вартості будівництва, гараж передавався позивачу в користування. Право на оформлення власності на гараж замовник мав отримати через гаражний кооператив, після прийому 2-гої черги гаражів державною комісією (п.п.1.4 договору).

У відповідності до договору від 19.07.2002р. №126, по Акту приймання -передачі від 17.09.2002 року, підписаного з ВАТ "Агробуд" позивачу передано гараж №374. За довідкою ТОВ "Агробуд - Є" № 275 від 17.09.2009 року, позивач оплатив вартість гаража №374.

22.12.2005 року було затверджено Акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченої будівництвом другої черги гаражів на території Байковецькою сільської ради.

Згідно з довідками Гаражного кооперативу "Гарант" №№ 372,373 від 21.05.2012 року, останній підтверджував наявність у позивача двох збудованих гаражів №№ 22,374.

ЗАТ "Агробуд" та асоціація "Облагробуд" звернулись із письмовими клопотаннями №10 від 16.01.2006 року і № 78 від 13.03.2007 року до Байковецької сільської ради та Тернопільської РДА відповідно щодо вилучення із постійного користування земельної ділянки площею -2,18 га, наданої раніше під будівництво гаражів для легкових автомобілів та передачі її Гаражному кооперативу "Гарант".

Рішенням Байковецької сільської ради №114 від 06.12.2006 року дано згоду на вилучення даної земельної ділянки та на приєднання її до земель запасу ради. А розпорядженням голови Тернопільської РДА №303 від 16.04.2007 року вказану ділянку вилучено з користування асоціації "Облагробуд" і переведено її до земель запасу Байковецької сільської ради.

Названі рішення ніким не оспорено. Рішень (розпоряджень) щодо передачі ділянки

№№ 22,374 Гаражному кооперативу "Гарант" не приймалось.

30.06.2011 року позивач письмово звернувся до Байковецької сільської ради із клопотанням, в якому просив прийняти рішення про визнання за ним права власності на придбанні гаражі №№ 22,374 в Гаражному кооперативі "Гарант".

До свого звернення заявник додав:

- технічні паспорта на гаражі;

- довідку з ЄДРПОУ;

- свідоцтво про державну реєстрацію;

- згадані вище договора від 01.07.1999 року №33 та від 19.07.2002 року №126;

- зазначені довідки гаражного кооперативу №№ 372,373 про наявність у позивача двох збудованих гаражів.

Відповідно до пояснень представників обох сторін по справі, інших звернень щодо цього від позивача не надходило.

Рішенням виконавчого комітету Байковецької сільської ради №71 від 29.07.2011 року розгляд даного питання відкладено, а рішенням виконкому ради від 29.09.2011 року №91 позивачу відмовлено в задоволенні його прохання.

Рішення виконкому Байковецької сільської ради від 29.09.2011 року №91 (який є органом ради без статусу юридичної особи) позивачем в установленому порядку не оскаржено.

Згідно із змістом цього рішення, наданих документів та пояснень представників відповідача, відмова мотивована: неподанням заявником передбаченого законодавством пакету документів; відсутністю в органів місцевого самоврядування повноважень на прийняття рішень про визнання права власності на нерухоме майно; невідповідністю дій і рішень Гаражного кооперативу "Гарант" щодо прийняття позивача в його члени положенням статуту кооперативу і законодавства.

Враховуючи наведене позивач звернувся із відповідним позовом до суду, мотивуючи його наявністю для цього обставин, передбачених ст.ст.328,331,392 ЦК України, ст.ст.20,147 ГК України.

Згідно з ст. 124 Конституції України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст.12 ГПК України, п.п.3.1,3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011р., судової практики, що склалась, даний спір підвідомчий господарським судам.

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи і заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У відповідності до змісту ст.22 ГПК України, право визначати підстави і предмет позову належить виключно позивачу. Змінити їх заявник може лише до початку розгляду справи по суті, шляхом подання відповідної письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (п.3.12 пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18).

Однак, заявлена позивачем вимога, з наведених ним підстав не підлягає задоволенню.

Так, обґрунтованість своєї вимоги до пред'явленої до Байковецької сільської ради позивач мотивує наступним.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ст.328 ЦК України).

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації -ст.331цього Кодексу.

Майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом (ст.147 ГК України).

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав ст.20 ГК України.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України).

Проте, як вбачається з наданих самим позивачем матеріалів, об'єкти на які він претендує вводились в експлуатацію іншими суб'єктами господарювання. Самі гаражі надавались заявнику лише в користування (експлуатацію), а оформлення власності на них замовник будівництва мав отримати через гаражний кооператив (договори від 01.07.1999 року №33 та від 19.07.2002 року №126).

Окрім того, відповідно до змісту вимог ст.19 Конституції України, ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, актами Президента України, а також іншими нормативно-правовими актами. Рішення (акти) органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб повинні відповідати переліченому законодавству.

Суд визнає незаконним (недійсним) та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить законодавству і порушує цивільні права або інтереси (ст.21 ЦК України, ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Так, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", п.8.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за N 157/6445 (в редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин), органи місцевого самоврядування (до яких належить відповідач) проводили оформлення права власності на нерухоме майно.

В той же час, за змістом звернення позивача від 30.06.2011 року та пояснень представників сторін спору, ПМП "Фенікс-буд" письмово звернувся до Байковецької сільської ради із клопотанням, в якому просив прийняти рішення про визнання права власності на гаражі №№ 22,374.

Поняття оформлення і визнання права власності не є тотожними.

Згідно з п.8.1 названого Тимчасового положення органами місцевого самоврядування здійснюється оформлення права власності на нерухоме майно з видачею відповідного свідоцтва, зокрема :

- фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам;

- членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески.

У відповідності до змісту заяви позивача від 30.06.2011 року та додатків до неї, ПМП "Фенікс-буд" звернулось до органу місцевого самоврядування за визнанням права власності не як член гаражного чи іншого відповідного кооперативу та не надавши відповідачу необхідних документів. Серед іншого, доказів на підтвердження свого членства в кооперативі, а лише довідки кооперативу про наявність гаражів.

При цьому, довідки кооперативу від 30.06.2011 року за №№372,373, які позивач подав раді та до позовних матеріалів різняться за своїм змістом.

Докази членства позивача в Гаражному кооперативі "Гарант" були надані вже в процесі розгляду справи, на вимогу суду.

Не подано ПМП "Фенікс-буд" і передбаченого п.8.1 Тимчасового положення пакету документів для оформлення права власності за юридичною особою на новозбудовані, об'єкти нерухомого майна. Зокрема, в заявника відсутні документи, що посвідчують право на земельну ділянку під гаражами. Як зазначалось вище, розпорядженням голови Тернопільської РДА №303 від 16.04.2007 року вказану ділянку вилучено з користування асоціації "Облагробуд" і переведено її до земель запасу Байковецької сільської ради.

У зв'язку з цим, відмова ради у проведені оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна з підстав ненадання усіх необхідних документів не є оспоренням чи невизнанням права власності в розумінні ст. 392 ЦК України, на яку посилається позивач.

Слід також зазначити, що відмова відповідача, викладена в рішенні його органу від 29.09.2011 року №91 у передбаченому ст.21 ЦК України, ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" порядку позивачем не оскаржена, дане рішення не визнано недійсним (нечинним).

З огляду на усе наведене, в задоволенні позову, із вказаних у ньому підстав слід відмовити як необґрунтованому і передчасному.

Згідно з ст.ст. 44,49 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1,2,4-3,12,22,33,34,35,43,44,49,82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони і треті особи у справі мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.

Рішення підписано: 10.01.2013 року.

Суддя І.П. Шумський