Рішення

від 21.01.2013 по справі 5023/5262/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2013 р.Справа № 5023/5262/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д. О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом ФОП ОСОБА_2, м. Краснокутськ; 3-я особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - УДКСУ у Краснокутському районні Харківської області, смт. Краснокутськ до Відділу освіти Краснокутської районної державної адміністрації, смт. Краснокутськ; 3-я особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Харківське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Харків про стягнення 38402,70 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_3 за довіреністю № 1485 від 08.11.2012 р.

3-ї особи на стороні позивача - не з'явився

відповідача - Замурей А.М. за довіреністю № 01-08/2310 від 28.11.2012 р.

3-ї особи на стороні відповідача - Хорошилова О.В. за довіреністю № 15 від 02.01.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Відділу освіти Краснокутської районної державної адміністрації (відповідач) про стягнення з відповідача на свою користь суми заборгованості з урахуванням індексів інфляції у розмірі 37093,50 грн. та суми 3% річних у розмірі 1309,20 грн. на підставі договору № 5 про постачання продуктів харчування від 31.01.2011 р., який був укладений між сторонами. Також, в підтвердження своїх позовних вимог позивачем до суду були надані відповідні накладні.

Представники сторін та 3-я особа на стороні відповідача до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 21.01.2013 р. за вх. № Д30/13, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 21.01.2013 р. за вх. № 2254, надав копії накладних згідно супровідного листа, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.

Представник відповідача, через канцелярію господарського суду 21.01.2013 р. за вх. № 2257, надав письмові пояснення по справі в яких вказував, що накладні на постачання продуктів харчування надавалися позивачем до централізованої бухгалтерії відповідача для оплати поставлених товарів. Також, в наданих поясненнях представник відповідача вказував, що накладні, які знаходяться в матеріалах справи, підписувалися завгоспом Дитячого заміського оздоровчого закладу "Каразінський" ОСОБА_1, який є структурним підрозділом Відділу освіти Краснокутської районної державної адміністрації, та ОСОБА_1 був отриманий даний товар за накладними.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача та 3-ї особи на стороні відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечували.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та 3-ї особи на стороні відповідача, встановив наступне.

31.01.2011 року між сторонами був укладений договір № 5 про постачання продуктів харчування (надалі - договір) з урахуванням додаткової угоди № 1 від 16.06.2011 р., додаткової угоди № 2 від 05.07.2011 р., додаткової угоди № 3 від 08.07.2011 р., додаткової угоди № 4 від 27.07.2011 р., додаткової угоди № 5 від 15.08.2011 р., додаткової угоди № 6 від 02.09.2011 р., додаткової угоди № 7 від 24.10.2011 р. та специфікацій до них.

Відповідно до п. 2.2.2. договору відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити товар, визначений цим договором, після його отримання згідно накладної.

Згідно позову позивач вказує, що на адресу відповідача був поставлений товар на загальну суму 146295,17 грн., що підтверджується накладними №№ 1, 150-200 за період з 10.06.2011 р. по 24.07.2011 р. Проте, відповідачем свої зобов'язання щодо оплати товару поставленого за накладними були виконані частково на суму 109237,76 грн.

Разом з цим суд зазначає, що накладні №№ 1, 150-200 за період з 10.06.2011 р. по 24.07.2011 р. були підписані посадовою особою відповідача та нею був отриманий від позивача товар вказаний у накладних, що було підтверджено у судовому засіданні представником відповідача та у наданих ним до суду письмових поясненнях вх. № 2257 від 21.01.2013 р.

Таким чином у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за поставлений товар у розмірі 37057,41 грн.

При цьому господарський суд зазначає, що доказів сплати відповідачем позивачу заборгованості у розмірі 37057,41 грн. в матеріалах справи не міститься, а представником відповідача у судовому засіданні була визнана дана сума заборгованості.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що сума заборгованості у розмірі 37057,41 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, перевіривши розрахунки позивача 3% річних та інфляційних, суд приходить до висновку, що сума 3% річних у розмірі 1309,20 грн. та сума інфляційних у розмірі 36,09 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, господарський суд відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму судового збору у розмірі 1609,50 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 625, 628, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відділу освіти Краснокутської районної державної адміністрації (62002, Харківська область, Краснокутський район, смт. Краснокутськ, вул. Карла Маркса, буд. 2, код ЄДРПОУ 02146142) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) заборгованість у розмірі 37057,41 грн., 3% річних у розмірі 1309,20 грн., інфляційні у розмірі 36,09 грн. та судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.01.2013 р.

Суддя Доленчук Д. О.