Рішення

від 15.01.2009 по справі 10573-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

10573-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215

РІШЕННЯ

Іменем України

15.01.2009Справа №2-19/10573-2008

За позовом – Фонд майна АР Крим, м.Сімферополь АР Крим

До відповідача – ТОВ «Ліфар-Індастрі», м.Керч АР Крим

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору – Філія державної установи «Держгідрографія» «Керченський район Держгідрографія», м.Керч АР Крим

Про спонукання до виконання певних дій та стягнення заборгованості

Суддя Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Мельников І.В., гол. спец. юр. відділу, довіреність № 157-Д від 30.12.2008 р.   

Від відповідача  –  не з'явився

Від третій особи – Ніколова І.Т., гол.ю/к, довіреність № 10 від 05.01.2009 р.

Суть спору:  

Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача та просить  стягнути з відповідача – ТОВ «Ліфар-Індастрі» 7480,08 грн. заборгованості за договором оренди державного нерухомого майна від 31.05.2006 року № 629/06/147. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не провів розрахунки за оренду майна.

Відповідач відзив на позов не надав, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, повідомлявся належним чином: замовленою кореспонденцією на юридичну адресу.

Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратіфікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст.10 Закону України «Про судоустрій» (від 07.02.2002 року № 3018), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350) та клопотанням представника позивача від давав пояснення на російський мові.

Згідно із клопотанням представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.

Справа розглядалась відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) за наявними матеріалами.

Розглянув матеріали справи,  суд –

В С Т А Н О В И В :

31 травня 2006 року між Фондом майна АР Крим та ТОВ «Ліфар-Індастрі» (код ЄДРПОУ 31680946) було укладено договір оренди державного нерухомого майна – нежитлового вбудованого приміщення № 13 загальною площею 54,3 мІ, розташованого на другому поверсі адміністративної будівлі за адресою: м.Керч, вул.Кірова, 54, що знаходиться на балансі філії державної установи «Держгідрографія» «Керченський район Держгідрографії» з метою розміщення офісу (а.с.8-10).

Відповідно до п.3.1, 3.3 вказаного договору оренди, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою  Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 (із змінами та доповненнями), і становить без ПДВ за базовий місяць оренди – квітень 2006 року 361,08 грн., у тому числі: 70% – 252,76 грн. (у т.ч. 97% - 245,18 грн.; 3% - 7,58 грн.); 30% - 108,32 грн.  Орендна плата за перший місяць оренди травень 2006 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць квітень 2006 року на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.5 договору оренди передбачено, що сплата орендних платежів відбувається щомісячно, не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним: 70 % - до Державного бюджету України; 30%  та ПДВ на повну суму балансоутримувачу.

Пункт 3.7 вказаного договору передбачає, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та балансоотримувачу у визначеному в п.3.5 договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства, з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

19.03.2007 р. між Фондом майна АР Крим та відповідачем було укладено додаткову угоду в частині внесення змін до п.п.3.1, 3.5.1 договору оренди (а.с.12).

Відповідно до п.1 додаткової угоди від 19.03.2007 № 1 пункт 3.1 договору було викладено у наступній редакції: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 (із змінами та доповненнями), і становить без ПДВ за перший базовий місяць перерахунку орендної плати грудень 2006 року 590,97 грн., у тому числі: 70% до бюджету України – 413,68 грн., 30% - балансоотримувачу – 177,29 грн. Нарахування  ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно п.3 додаткової угоди вказано, якщо орендар продовжує користування майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно до п.6 додаткова угода від 19.03.2007 № 1 набирає чинності з моменту її підписання та діє протягом терміну дії договору оренди.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати з урахуванням індексу інфляції за період з 31.05.2006 р. по 29.05.2008 р. у розмірі 1591,06 грн. та пеню за період з 13.10.2007 р. по 22.10.2008 р. у розмірі 237,02 грн.; неустойку за безпідставне користування майном у сумі 5652,00 грн. Також позивач просить зобов'язати відповідача повернути балансоотримувачу орендоване державне нерухоме майно за актом приймання-передачі.

Згідно із ст.33 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими   учасниками судового процесу.

Згідно із ст.526, 527 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору та вимог цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до звичаїв ділового  обороту  або  інших  вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти  виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом,  не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником  або  виконання  приймається  належним кредитором чи уповноваженою на це особою,  і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Відповідно до п.2 ст.785 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями), якщо наймач не виконує обов'язок щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином, неустойка за безпідставне користування майном за період з 30.05.2008 до 22.10.2008 відповідно до розрахунку склала 5652,00 грн.

Відповідач ненадав доказів виконання прийнятих на себе зобовґязань у звґязку з чим суд задовольняє позовні вимоги у частині стягнення суми основного боргу.

Ухвалою від 15.12.2008 року господарський суд зобов'язав позивача надати розрахунок суми позову.

У судовому засіданні представник позивача не зміг пояснити порядок нарахування пені: чи вона нарахована наростаючим підсумком чи за кожний місяць прострочення зобов'язання окремо.

Оскільки позивачем суду не наданий розрахунок пені з урахуванням вимог ст.258 Цивільного кодексу України (у редакції від 16.01.2003 р.), п.6 ст.232 Господарський кодекс України (у редакції від 16.01.2003 р.), ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовґязень» (від 22.11.1996 року № 543 із змінами та доповненнями) суд залишає позовні вимоги у частині стягнення пені без розгляду.

Судові витрати суд покладає на відповідача згідно із ст.49 ГПК України.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.33, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодекса України суд, -

В И Р І Ш И В :

·          Позов задовольнити частково.

·          Стягнути з ТОВ «Ліфар-Індастрі» (АР Крим, м.Керч, вул.Казакова, 37, відомостей про р/р не має) на користь Державного бюджету України (банк одержувача – ГУ Державного казначейства в АР Крим, м.Сімферополь, ЄДРПОУ 34740946, МФО 824026, р/р 31110094700019, код платежу 22080300) заборгованість з орендної плати у розмірі 1591,06 грн.

·          Стягнути з ТОВ «Ліфар-Індастрі» (АР Крим, м.Керч, вул.Казакова, 37, відомостей про р/р не має) на користь Державного бюджету України (банк одержувача – ГУ Державного казначейства в АР Крим, м.Сімферополь, ЄДРПОУ 34740946, МФО 824026, р/р 31110094700019, код платежу 22080300) неустойку у розмірі 5652,00 грн.

·          Зобов'язати ТОВ «Ліфар-Індастрі» (АР Крим, м.Керч, вул.Казакова, 37, відомостей про р/р не має) повернути балансоотримувачу – Філії державної установи «Держгідрографія «Керченський район Держгідрографії» орендоване державне нерухоме майно – нежитлове вбудоване приміщення № 13 загальною площею 54,3 мІ, розташоване за адресою: м.Керч, вул.Кірова, 54 за актом приймання-передачі.

·          У частині стягнення 237,02 грн. пені позовні вимоги залишити без розгляду.

·          Видати наказ після набрання чинності рішенням суду.

Рішення оформлено

відповідно до ст.84, 85 ГПК України

21.01.2009 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Мокрушин В.І.