Рішення

від 21.01.2013 по справі 4/145-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" січня 2013 р. Справа № 4/145-12

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Ніко-Тайс»

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп»

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгросоюз КСМ»

про стягнення 39 888,56 грн.

за участю представників:

від позивача -Грищенко О.М. -предст., дов. від 16.07.2012р.

від відповідача-1 -не з'явився;

від відповідача-2 - Мазур Н.В. - предст., дов. від 08.01.2013р.;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгросоюз КСМ» про стягнення 39 888,56 грн. заборгованості, з яких 18 489,04 грн. пеня, 2 699,46 грн. 3%-річних, 3 836,23 грн. штрафу, 14 863,83 грн. інфляційних збитків, а також понесені судові витрати: судовий збір в сумі 1 609, 50 грн. та послуги адвоката в сумі 3 500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за угодою №34/05-12 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 28 травня 2012 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» перейшло право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгросоюз КСМ» щодо сплати заборгованості в сумі 39 888,56 грн., що виникла в результаті неналежного виконання останнім умов договору купівлі-продажу №1 від 05 березня 2009 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАТ-АГРО» та ТОВ «Украгросоюз КСМ».

При цьому, позивач зазначає, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за угодою №34/05-12 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 28 травня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» було укладено договір поруки №21-08-2012-11 від 21 серпня 2012 року, відповідно до умов якого відповідач-1 поручається перед позивачем за виконання зобов'язань відповідачем-2 в розмірі 2 699,46 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.12.2012 р. було прийнято до свого провадження справу №4/145-12 та призначено до розгляду на 21.01.2013р.

21.01.2013р. в судове засідання представник відповідача-1 не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, письмових пояснень стосовно заявлених позовних вимог не подав.

21.01.2013р. в судове засідання з'явився представник відповідача-2, через канцелярію суду надав відзив на позов, в якому заперечує проти позову з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України , рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України , 21.01.2013р. у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-2, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

встановив:

05 березня 2009 року між ТОВ „ТАТ-АГРО" (продавець) та ТОВ «Украгросоюз КСМ» (покупець) був укладений Договір купівлі-продажу №1, предметом якого є товар, який належить на продавцю на момент укладення договору або буде набутий продавцем у майбутньому.

Згідно п. 2.1 договору купівлі-продажу, асортимент товару, його кількість, ціна визначається у додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктами 5.1. -5.2. договору визначено, що покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатку та вказаною в додатках та/або видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього договору. Товар оплачується на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті.

Відповідно до п. 5.3. договору, оплата товару проводиться наступним чином: передоплата 30% від вартості товару згідно з додатком оплачується покупцем; 70% від вартості товару згідно з додатком оплачується покупцем в строк до 01 грудня 2009 року.

Згідно п. 6.1. договору, покупець зобов'язаний, зокрема, провести оплату товару в строк і на умовах, вказаних в ст. 5 цього договору.

Договір діє з моменту його підписання обома сторонами до повного виконання сторонами обов'язків по договору (п. 11.1. договору).

У відповідності до видаткової накладної №РН-00129/1 від 30.04.2009 року покупець прийняв товар на загальну суму 33 800,00 грн., згідно видаткової накладної № РН-00170/1 від 13.05.2009р. - на суму 514224,00 грн., всього - 548 024,00 грн., за який в повному обсязі та належним чином не розрахувався. Як вбачається з матеріалів справи, покупець лише частково в строк до 01 грудня 2009 року, виконав взяті на себе зобов'язання, перерахувавши на поточний рахунок продавця суму у розмірі 164 400,77 грн.

Станом на 01 грудня 2009 року заборгованість ТОВ «Украгросоюз КСМ» перед ТОВ „ТАТ-АГРО" згідно договору купівлі-продажу №1 від 05 березня 2009 року становила 383 623 (триста вісімдесят три тисячі шістсот двадцять три) гривні 23 копійки.

В подальшому, покупцем було погашено розмір існуючого боргу згідно договору купівлі-продажу №1 від 05 березня 2009 року у повному обсязі після спливу дати оплати - 01 грудня 2009 року, що підтверджується наступними документами: банківська виписка від 31.12.2009 року на суму 38 000,00 грн.; банківська виписка від 20.01.2010 року на суму 100 623,23 грн.; банківська виписка від 28.01.2010 року на суму 25 000,00 грн.; банківська виписка від 05.02.2010 року на суму 25 000,00 грн.; банківська виписка від 04.03.2010 року на суму 30 000,00 грн.; банківська виписка від 07.04.2010 року на суму 95 000,00 грн.; банківська виписка від 14.04.2010 року на суму 70 000,00 грн.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 8.1. Договору за невиконання або неналежне виконання умов Договору Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 8.3. Договору, у випадку несвоєчасної оплати Товару згідно п. 5.3. Договору, покупець зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 1% від суми неоплаченого товару та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу Товару за кожен день прострочення.

Пункт 8.4. Договору передбачає, що сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором.

Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним Договором, здійснюється без обмеження строку.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Продавець, враховуючи порушення покупцем взятих зобов'язань, набув право щодо нарахування пені, 3% річних та інфляційних витрат за період із 02 грудня 2009 року (наступного дня після того, коли зобов'язання щодо оплати вартості товару мало бути виконане) по 13 квітня 2010 року (дата повного та фактичного погашення заборгованості згідно договору купівлі-продажу).

У відповідності до ч. 1 статті 510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Пунктом 1 ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 статті 513 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Приписами статті 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. (стаття 516 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що 28 травня 2012 року між ТОВ „ТАТ-АГРО" та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс»» було укладено Угоду №34/05-12 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України). Пунктами даної Угоди, встановлено, що первісний кредитор (ТОВ „ТАТ-АГРО") відступає новому кредитору (ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс»») право вимоги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгросоюз КСМ» (код ЄДРПОУ 31921729), зобов'язання щодо сплати розміру пені, 3% річних, інфляційних витрат та штрафу, набутих первісним кредитором на підставі Договору купівлі-продажу №1 від 05 березня 2009 року, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням ТОВ «Украгросоюз КСМ» грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу №1 від 05 березня 2009 року.

На виконання умов даної Угоди (п. 4.1.), ТОВ „ТАТ-АГРО" було передано Позивачу перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання Відповідачем-2 обумовленого зобов'язання.

У відповідності до пункту 4.3. Угоди, ТОВ „ТАТ-АГРО" повідомленням від про зміну кредитора у зобов'язані, належним чином повідомило ТОВ «Украгросоюз КСМ» про зазначені вище обставини.

За цією Угодою №34/05-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України) від 28 травня 2012 року, позивач одержує право замість ТОВ „ТАТ-АГРО" вимагати від відповідача-2 сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п. 2.1 цієї Угоди.

Таким чином, позивачу передано вищезазначені вимоги у відповідності до норм чинного законодавства України та із дотриманням положень статті 514 ЦК України.

Позивачем заявлені до стягнення розміри 18 489,04 грн. пені, 2 699,46 грн. 3%-річних, 3 836,23 грн. штрафу, 14 863,83 грн. інфляційних збитків.

Так, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум інфляційних витрат, 3% річних та пені, штрафу, господарський суд встановив, що надані позивачем розрахунки є арифметично вірними та нараховані у відповідності до норм чинного та умов договору.

В поданому до суду відзиві, а також усно в судовому засіданні, відповідач-2 просив суд зменшити розмір неустойки, враховуючи скрутне матеріальне становище підприємства, а також те, що зобов'язання за договором ним виконані в повному обсязі.

Згідно з п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Як визначає ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Приймаючи до уваги клопотання відповідача-2, а також те, що на сьогодні відповідачем-2 взяті зобов'язання повністю виконані, господарський суд вважає даний випадок винятковим і зменшує розмір пені на 50% до 9 244,52 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою забезпечення виконання зобов'язань за Угодою №34/05-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України) від 28 травня 2012 року, 21 серпня 2012 року між ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (Кредитор) та ТОВ «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП» (поручитель) було укладено Договір поруки №21-08-2012-11, за умовами якого поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов'язку Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгросоюз КСМ» (код ЄДРПОУ 31921729) щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру 3%річних, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу та Угоди, передбаченою ст. 2 основного Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору поруки, під основним договором в цьому Договорі розуміють Угоду №34/05-12 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 28 травня 2012 року, укладену згідно договору купівлі-продажу №1 від 05 березня 2009 року.

У розділах 3 та 4 договору поруки, поручителем та кредитором погоджено обсяг відповідальності поручителя та розмір поруки, яка обмежується частковою сплатою розміру 3% річних у сумі 2 699,46 грн.

Пунктом 4.1. договору поруки визначено, що у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов'язку за основною угодою, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Позивач додатково звернувся до відповідача-1 із вимогою вих. №17-11/09 від 17 вересня 2012 року, котра була одержана відповідачем-1 21 вересня 2012 року з вимогою виконати взяті на себе договором поруки №21-08-2012-11від 21.11.2012р.

У відповідь на вказану вимогу, відповідач-1 повідомив, що виконати зобов'язання за договором поруки н має можливості, у зв'язку із скрутним фінансовим становищем.

Відповідно до змісту ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Враховуючи те, що ані відповідач-2 в повному обсязі, ані відповідач-1 в сумі 2 699,46 грн., не сплатили заборгованість, що виникла за Угодою №34/05-12 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 28 травня 2012 року, укладену згідно договору купівлі-продажу №1 від 05 березня 2009 року, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Крім того, позивач просить покласти солідарно на відповідачів витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 3 500грн.

На підтвердження своїх вимог в цій частині позивачем надано суду, зокрема, договір №16-07/12-8 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 16 липня 2012 року, додаткову угоду №1 від 01 жовтня 2012 року, акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3888 від 29.10.2009р., платіжне доручення на суму 3 500 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним (Інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-8/155 від 13.02.2002р.).

Пунктом 12 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 02-5/78 від 04.03.1998р. передбачено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним; за таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

При вирішенні питань, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, слід також враховувати викладене в абзаці третьому пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/973 „Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" № 01-8/973 від 14.12.2007р., за яким у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Враховуючи вищенаведене, а також предмет даного спору, суд вважає, що вимога позивача про стягнення солідарно з відповідачів 3 500 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідачів.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгросоюз КСМ» (38143, Полтавська область, Зіньківський район, село Пишненки, вул. Гагаріна, 6; код ЄДРПОУ 31921729) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП» (08633, Київська область, Васильківський район, село Мархалівка, вулиця Комсомольська, 22; код ЄДРПОУ 38267861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38 офіс 23; код ЄДРПОУ 38039872) 3% річних у сумі 2 699 (дві тисячі шістсот дев'яносто дев'ять) гривень 46 копійок, 3 500 (три тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок витрат на послуги адвоката та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) гривень 50 копійок судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгросоюз КСМ» (38143, Полтавська область, Зіньківський район, село Пишненки, вул. Гагаріна, 6; код ЄДРПОУ 31921729) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38 офіс 23; код ЄДРПОУ 38039872) 9 244 (дев'ять тисяч двісті сорок чотири) гривні 52 копійки пені, 3 836 (три тисячі вісімсот тридцять шість) гривень 23 копійки штрафу, 14 863 (чотирнадцять тисяч вісімсот шістдесят три) гривні 83 копійки інфляційних втрат.

4. В задоволенні решти позову - відмовити

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання та складання повного тексту рішення: 29.01.2013р.

Суддя О.В. Щоткін