Рішення

від 20.01.2009 по справі 14/242    

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/242    

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.09                                                                                           Справа№ 14/242

За позовом: Дочірнього підприємства “Бетон Захід” товариства з обмеженою відповідальністю  “ТСК Бетон”,  м.Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “КВАДР”, с.Угри, Городоцький район Львівської області

про стягнення   16 223,79 грн.

                                                                                                        Суддя  Кітаєва С.Б.

                                Секретар: Мільчук І.Л

Представники:

від позивача:   Волошин Г.М. - представник.

від відповідача:   не з”явився.

     Права та обов”язки, передбачені ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України, сторонам роз”ясювались. Заяви про відвід судді від сторін не поступали.

   Суть спору: Позов заявлено Дочірнім підприємством “Бетон Захід” товариства з обмеженою відповідальністю  “ТСК Бетон” до Товариства з обмеженою відповідальністю “КВАДР” про стягнення 16 223,79 грн. заборгованості, в тому числі:  15 115,66 грн. основного боргу,  606,29 грн. - пені, 3 % річних –75,78 грн., 426,06 грн. інфляційних нарахувань, а також –відшкодування судових витрат по справі.     

      Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.12.2008 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на  16.12.2008 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в засіданні зазначені в ухвалі.  Так, зокрема, суд зобов”язував позивача  надати оригінали для огляду, належно засвідчені копії до справи: довідки про включення позивача до ЄДРПОУ; свідоцтва про державну реєстрацію; Статуту позивача; доказів правонаступництва між ДП «Бетон № 2»ТзОВ «ТКС-Євробуд»і позивачем; до Договору № 4 від 05.05.08 р. подати специфікації, як невід»ємні частини договору;  надати письмові (оперативні) заявки замовника, подані з дотриманням умов п.3.3. договору; при наявності – подати докази призупинення поставки товару (п.4.3.); докази дотримання сторонами умов п.5.1. договору; рахунки-фактури  № СФ –0000035 від 01.05.08 р.; № СФ –0000024 від 30.05.08 р.; довіреностей ЯЗТ № 269813 від 19.06.08 р. та № 269813 від 19.06.08 р.; подорожні листи (зазначені в товарно-транспортних накладних);  податкові накладні (до кожної видаткової накладної); подати належні докази надіслання відповідачу претензії № 20 від 01.09.2008 р.; надати докази відмови відповідача від оплати товару ; суд зобов”язував провести з Відповідачем взаємозвірку розрахунків за  отриману продукцію станом на момент подання позову до суду та надати до справи  належно оформлений обома сторонами акт .

 Відповідача суд зобов”язував подати письмовий  відзив на позовну заяву з документальним і нормативним обгрунтуванням своїх  доводів; провести з позивачем взаємозвірку розрахунків та подати належно оформлений обома сторонами акт  до справи;  надати оригінали для огляду, належно засвідчені копії до справи: специфікацій до договору № 4 від 05.05.08 р.;платіжних доручень, по яких  відповідач проводив розрахунок за продукцію, отриману від позивача  20 і 26.06.08 р.;   довідки про включення до ЄДРПОУ; свідоцтва про державну реєстрацію; Статуту.

      Позивач забезпечив явку повноважного представника в засідання 16.12.2008 р;  позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві; просив позов задоволити повністю.  

   Відповідач не забезпечив в засідання явку повноважного представника, вимоги суду, викладені в ухвалі не виконав. На адресу господарського суду повернувся конверт з ухвалою про порушення провадження у справі, який направлено відповідачу за адресою вказаною позивачем в позовній заяві, з відміткою поштового відділення “підприємство не працює”.

    Ухвалою  господарського суду Львівської області від 16.12.08 року  розгляд справи відкладено на 20.01.2009. р. та зобов”язано позивача подати довідку про включення до ЄДРПОУ відповідача.

      В засідання 20.01.2009 року представник позивача подав  підтвердження від Головного управління статистики у Львівській області за № 20—9/56 від 16.01.2009 р про включення Товариства з обмеженою відповідальністю “Квадр” до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, як юридичної особи, ідентифікаційний код товариства ( 32858344) та адресу : Львівська область, Городоцький район, с.Угри, вул..Заводська, 1 А, яка відповідає  адресі , вказаній позивачем у позовній заяві та на яку  судом здійснювалось надіслання ухвал по справі.

      Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

       В засіданні, за згодою представника позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі. Повний текст рішення виготовлено  30.01.2009 року.   

       Судом встановлено :

        Відповідно до ст..87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

        Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. Зміни до установчих документів юридичної особи набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації, а у випадках, встановлених законом,- з моменту повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію, про такі зміни. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли із урахуванням таких змін ( ст..89 ЦК України)..

   Факт внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію юридичної особи засвідчує свідоцтво  про державну реєстрацію.

    Відповідно до ст..91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

      Позивач –Дочірнє підприємство “Бетон Захід” товариства з обмеженою відповідальністю “ТКС Бетон” являється юридичною особою, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) ; дата  первинної реєстрації 05.02.2008 року; дата та номер  останньої реєстрації 22.10.2008 р № 14151070004019327 .; ідентифікаційний код 35721158.

Позивачем подано копію ( оригінал не надавався, копія посвідчена нотаріально) Статуту ДП “Бетон Захід” ТзОВ “ТКС Бетон”, з відміткою про  проведення державної реєстрації змін до установчих документів 12.06.2008 р та номером запису 14151050003019327. Відповідно до  п.1.1  цього Статуту , який  затверджений протоколом зборів учасників ТзОВ “ТКС Бетон” № 4 від 30.05.2008 року,  –дочірнє підприємство “Бетон Захід” Товариства з обмеженою відповідальністю “ТКС Бетон” створене у відповідності з установчими документами ТзОВ “ТКС “Бетон” та на підставі рішення загальних зборів учасників ТзОВ “ТКС Бетон”. Відповідно до п.1.2 Статуту –учасником Дочірнього підприємства є Товариство з обмеженою відповідальністю “ТКС Бетон”, адреса : м.Львів, вул..Княгині Ольги 1-5, код ЄДРПОУ 35943175. Відповідно до п.1.4 Статуту   Дочірнє підприємство являється юридичною особою і здійснює свою діяльність на основі повного господарського розрахунку, самофінансування, самоокупності, в тому числі валютної,  має самостійний баланс, круглу печатку зі своїм найменуванням, штампи і бланки , та інші реквізити. Дочірнє підприємство виконує покладені на нього обов”язки й користується правами, пов”язаними з своєю відповідальністю, може від свого імені набувати майнових й особистих немайнових прав та нести обов”язки, бути прозивачем та відповідачем у Господарському суді ( п.1.5 Статуту). Відповідно до п.1.6 Дочірнє підприємство несе відповідальність за своїми зобов”язаннями в межах майна, що йому належить, та на яке може бути звернено стягнення згідно з чинним законодавством. Дочірнє підприємство не несе відповідальності за зобов”язаннями Учасника, а Учасник несе відповідальність по зобов”язаннях Дочірнього підприємства у межах майна, переданого на баланс Дочірнього підприємства Учасником ( п.1.7).

До матеріалів справи позивачем подано копію свідоцтва Серія А01 № 204236 про державну реєстрацію юридичної особи –ДП “Бетон Захід” ТзОВ “ТКС Бетон”, з якої вбачається дата заміни свідоцтва про державну реєстрацію ( 12.06.2008 року) у зв”язку із зміною найменування юридичної особи.

З Виписки Серія ААА № 347643 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, виданої 14.11.2008 року державним реєстратором виконавчого комітету Львівської міської ради Карпа О.П. ( дана виписка чинна протягом 30 днів з дати її видачі, тобто по 14.12.2008 р)  підтверджується дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців  про первинну реєстрацію ДП “Бетон Захід” ТзОВ “ТКС Бетон” –05.02.2008 р № 1 415 102 0000 019327.( інформація про інші записи  в ЄДР  щодо вказаної юридичної особи  станом на час видачі виписки -  відсутня).

 Подано позивачем  копію Статуту  Дочірнього підприємства “Бетон Захід” ТзОВ “ТКС Бетон” ( нова редакція) , затвердженого протоколом зборів учасників ТзОВ “ТКС “Бетон” № 18 від 20.11.2008 р ( з відміткою про проведення державної реєстрації змін до установчих документів 25.11.2008 р ) , положення якого, зокрема п.п.1.1-1.7 є ідентичними положенням статуту  , що вказаний вище. Позивачем не подано довідки   ( виписки ) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про дату та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ,у зв”язку із  реєстрацією 25.11.2008 року змін до установчих документів; підстава змін до установчих документів не обґрунтована документальними доказами.

      В обґрунтування твердження про правонаступництво, позивачем долучено до матеріалів справи також : копію довідки  № АА 055466 з Єдиного державного реєстру  підприємств та організацій України, виданої 07.02.2008 року Головним управлінням  статистики у Львівській області , якою підтверджується включення станом на дату видачі цієї довідки до ЄДР Дочірнього підприємства “Бетон № 2” товариства з обмеженою відповідальністю “ТКС-Євробуд”, як юридичної особи, ідентифікаційний код 35721158, керівник Пришляк В.Р.,  місцезнаходження м.Львів, вул..Кн..Ольги, буд. 1-5 , організаційно-правова форма –дочірнє підприємство; дата первинної реєстрації 05.02.2008 р ;  дата та номер останньої реєстраційної дії 05.02.2008 р № 14151020000019327, свідоцтво про державну реєстрацію серія А01 № 202199; дата внесення даних щодо суб”єкта до ЄДРПОУ 07.02.2008 року.

Як вбачається з нотаріально посвідченої копії Статуту Дочірнього підприємства “Бетон № 2” товариства з обмеженою відповідальністю “ТКС –Євробуд”, затвердженого рішенням Товариства з обмеженою відповідальністю “ТКС-Євробуд” № 1 від 25 січня 2008 р,  державну реєстрацію юридичної особи проведено : дата реєстрації 05.02.2008 року , номер запису 14151020000019327.  Даний номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вказано і в свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи –Дочірнього підприємства “Бетон № 2” Товариства з обмеженою відповідальністю “ТКС-Євробуд” Серії А01 № 202199, копію якого позивач подав до справи і в якому вказано ідентифікаційний код  юридичної особи 35721158 .  Разом з тим, відповідно до п.1.1 зазначеного статуту –дочірнє підприємство “Бетон № 2” ТзОВ “ТКС-Євробуд” створене у відповідності з установчими документами ТзОВ “ТКС-Євробуд” на підставі рішення Учасника ТзОВ “ТКС-Євробуд”. Відповідно до п.1.2  зазначеного Статуту учасником Дочірнього підприємства  є Товариство з обмеженою відповідальністю “ТКС-Євробуд”, адреса : Львівська область, м.Трускавець, вул..Сухо воля,54 А, код ЄДРПОУ 33709047. Дочірнє підприємство являється юридичною особою і здійснює свою діяльність на основі повного господарського розрахунку, самофінансування, самоокупності, в тому числі валютної, має самостійний баланс , круглу печатку зі своїм найменуванням, штампи і бланки, та інші реквізити ( п.1.4 статуту). Дочірнє підприємство ( п.1.5 статуту) виконує покладені на нього обов”язки й користується правами, пов”язаними з своєю відповідальністю, може від свого імені набувати майнових і немайнових прав та нести обов”язки, бути позивачем та відповідачем у Господарському суді. Відповідно до п.1.6 зазначеного  статуту дочірнє підприємство несе відповідальність за своїми зобов”язаннями в межах майна, що йому належить, та на яке  може бути звернено стягнення згідно з чинним законодавством. Дочірнє підприємство ( п.1.7 статуту) не несе відповідальності за зобов”язаннями Учасника, а Учасник несе відповідальність по зобов”язаннях Дочірнього підприємства у межах майна, переданого на баланс  Дочірнього підприємства Учасником.

       Однак, належних та допустимих доказів   в підтвердження  обсягів, виду,  вартості, тощо переданого на баланс дочірніх підприємств ( як ДП “Бетон Захід” ТзОВ “ТКС Бетон”  так і ДП “Бетон № 2” ТзОВ “ТКС-Євробуд”) їх  учасниками ( ТзОВ “ТКС “Бетон” , код ЄДРПОУ 35943175 чи  ТзОВ “ТКС-Євробуд”, код ЄДРПОУ 33709047) майна  суду не надано.

     Як вбачається із поданих документів, обидва дочірніх підприємства являються самостійними юридичними особами, учасниками яких відповідно до даних у статутах є різні товариства з обмеженою відповідальністю (  юридичні особи); дочірні підприємства  включені до ЄДРПОУ. Доказів внесення до ЄДРПОУ запису про припинення юридичної особи, ДП “Бетон № 2” ТзОВ “ТКС-Євробуд”, правонаступником якої себе вважає ДП “Бетон Захід” ТзОВ “ТКС Бетон” ( позивач у справі)  суду не подано.      

     Окрім того, статут Дочірнього підприємства “Бетон Захід” товариства з обмеженою відповідальністю “ТКС Бетон” не  підтверджує факту правонаступництва зазначеного дочірнього підприємства щодо прав та обов”язків Дочірнього підприємства “Бетон № 2” товариства з обмеженою відповідальністю “ТКС-Євробуд”.

Запис в установчих документах про правонаступництво має істотне значення для визнання правонаступництва, однак суттєве значення мають також фактично здійснені організаційно-економічні перетворення, з якими чинне законодавство  пов”язує перехід майнових прав та обов”язків, а саме : рішення власника (власників), підписання передаточного або розподільчого акта чи балансу. Таким чином, для підтвердження обставин, пов”язаних з правонаступництвом слід здійснювати аналіз документів, що стосуються переходу прав і обов”язків на майно ( майнові права) чи його відповідну частину. Правонаступник повинен довести факт правонаступництва, подавши, зокрема, документи, які підтверджують припинення існування реорганізованого підприємства і створення у зв”язку з цим нового ( або нових).

Незважаючи на вимоги суду , що вбачається з ухвал по справі ( в тому числі і з ухвали про порушення провадження у справі), позивач не подав суду  належних і допустимих доказів в підтвердження факту правонаступництва  між ДП “Бетон № 2” ТзОВ “ТКС-Євробуд” та ДП “Бетон Захід” ТзОВ “ТКС Бетон”.

       Правонаступництво , це перехід прав і обов”язків від однієї особи до іншої.

       Підстави виникнення цивільних прав та обов”язків визначені в ст..11 ЦК України.

       Для переходу будь-якого права чи обов”язку повинно існувати певне матеріальне правовідношення, з якого вони виникли.

       Відповідно до ст.ст.33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними та допустимими доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.

Відтак, для розгляду даного спору по суті, позивач повинен був довести і підтвердити належними та допустимими доказами  факт наявності у даному випадку матеріального правовідношення яке створило права чи обов”язки для його учасників , а також підтвердити наявність у особи, яка звернулась з позовом ( в даному випадку позивача)  суб”єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також довести наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.      

При цьому, об”єм прав і обов”язків згідно ст.107 ЦК України обмежується майном, яке вважається переданим з моменту підписання передавального або розподільного балансу.

     Як на доказ правонаступництва позивач посилається на Договір купівлі-продажу корпоративних прав засновника ( учасника) , укладеного 30 травня 2008 року між ТзОВ “ТКС “Бетон” та ТзОВ “ТКС-Євробуд” ,  предметом якого є ( п.1.1) зобов”язання продавця (ТзОВ “ТКС “Бетон”)  по передачі у власність покупця (ТзОВ “ТКС “Бетон”),та зобов”язання покупця прийняти та оплатити на умовах, викладених у цьому договорі, корпоративних прав засновника ( учасника) Дочірнього підприємства “Бетон № 2” Товариства з обмеженою відповідальністю “ТКС-Євробуд” .

Однак, в розумінні ст..167 Господарського кодексу України корпоративні права –це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (девідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

    Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом.

    Цивільний кодекс України не застосовує поняття “корпоративні права”. Натомість використовує поняття “право участі у товаристві” і “частка в статутному капіталі”. Відповідно до ст..100 ЦК України право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватись іншій особі. Як вбачається, закон дає лише загальну характеристики цього права, як особистого немайнового, але не розкриває його змісту, як це зроблено у ст..167 ГК України. Комплекс корпоративних прав включає основні корпоративні права  ( правомочності на участь суб”єкта цих прав в управлінні господарською організацією, отриманні певної частки прибутку даної організації та активів у разі її ліквідації відповідно до закону), спеціальних , наявність яких пов”язується з участю  в суб”єкті господарювання певної організаційно-правової форми або в господарській організації з певним видом виключної діяльності та закріплюється спеціальними законами ; локальних ( передбачаються установчими документами конкретної господарської організації з урахуванням специфіки корпоративних відносин, що складаються між нею та її засновниками і учасниками)

Корпоративні права  складаються з двох самостійних прав : 1) права на частку в статутному капіталі товариства ( майнове право); 2) право участі в товаристві ( особисте право).

Таким чином  зазначений договір купівлі-продажу корпоративних прав засновника (учасника) не є тим належним і допустимим доказом, який би підтверджував правонаступництво  між ДП “Бетон № 2” ТзОВ “ТКС-Євробуд” та ДП “Бетон Захід ТзОВ “ТКС Бетон”  та перехід прав і обов”язків на майно (майнові права)  за зобов”язаннями по договору поставки № 4 від 05.05.08 р, укладеному ДП “Бетон № 2” ТзОВ “ТКС-Євробуд та ТзОВ “КВАДР”.

       Зазначене підтверджується і наступним.      

       05 травня 2008 року між ДП “Бетон  № 2” ТзОВ  “ТСК - Євробуд”      (постачальник) та ТзОВ “КВАДР” (замовник) було укладено договір поставки № 4.

Згідно п.1.1 даного договору постачальник зобов”язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, поставляти Замовнику цементно-бетонну суміш, що надалі іменується Товар, у відповідності до Специфікацій, що є невід”ємними частинами Договору. Замовник в свою чергу зобов”язується в порядку та на умовах. Визначених у цьому Договорі, приймати та оплачувати цей Товар.

Відповідно до п.1.2. даного Договору найменування та загальна кількість Товару, що має бути виготовлена та поставлена за цим Договором, його співвідношення за асортиментом (номенклатурою, марками), ціна за одиницю Товару кожної номенклатури та загальна вартість Товару (Договірна ціна) визначається специфікаціями, що є невід”ємними частинами до цього договору (надалі-“Специфікації”).

Відповідно до умов, передбачених в п.2.1 договору  вартість одиниці товару, кількість кожної номенклатури (марки) визначається  сторонами у Специфікаціях, що є невід”ємними частинами даного Договору.

Згідно п.2.2. Ціни на Товар, що визначені Сторонами у Специфікаціях, утворені виходячи з ринкових умов.

Відповідно до умов, передбачених в п.2.3 договору, загальна вартість Товару, що буде поставлена за цим Договором, визначається Сторонами відповідно до Специфікацій, що є невід”ємними частинами даного Договору.

Згідно п.3.3. договору щоденна поставка Товару в межах обсягів та номенклатури, що визначені Специфікацією на поставку партії Товару здіснюється Постачальником протягом кожного дня дії цього Договору на підставі письмових (оперативних) заявок Замовника, підписаних уповноваженою на те особою, та поданих Постачальнику не пізніше ніж за один робочий день до дня поставки.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що оплата Замовником поставленого відповідно до Специфікації Товару здійснюється на умовах попередньої оплати або умов вказаних у Специфікації.

Оплата (як встановлено п.4.2.) здійснюється в національній валюті України в безготівковій формі на поточний рахунок Постачальника, зазначений в цьому Договорі.

Сторони погодили (п. 4.3.), якщо здійснення оплати безпідставно затримується Замовником більше ніж на 5 робочих днів, Постачальник має право призупинити поставку Товару до моменту погашення заборгованості Замовником, а також право на застосування заходів, що передбачені розділом 7 даного Договору.

Приймання Товару за кількість здійснюється відповідно до товарних накладних, складаються щотижня на підставі даних обліку –документів про щоденний відпуск товару, що завіряється підписами повноважних представників Сторін.

За прострочення платежів  (як встановлено в п.7.4. договору) винна Сторона сплачує іншій Стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п.9.1 договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2008 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов”язань.

Всі зміни  у цей Договір можуть бути внесені тільки за домовленістю Сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього Договору ( п.9.3).

      Позивач стверджує, що на виконання умов  договору поставки № 4 від 05.05.2008 року 20 та 26 червня здійснив поставку товару замовнику –ТзОВ “КВАДР” на суму 15 155 грн.67 коп.; що підтверджено первинними документами фінансової звітності; видатковими накладними № РН –0000950 від 20.06.08 р. бетон М350, в кількості 3,5 м 3 , ціна якого складає 2 699,47 грн., № РН-0001022 від 26.06.08 р., бетону М350, в кількості 8,5 м 3  на суму 6 396,22 грн., № РН-0001031 від 26.06.08 р., бетону М350, в кількості 8,0 м 3  на суму 6 019,97 грн. Стверджує, що на підтвердження повноважень представника Відповідача який підписав накладні, Відповідачем надано Позивачу довіреність на отримання матеріальних цінностей. Вважає, що оскільки відповідачем порушено зобов”язання  по оплаті отриманого товару у встановлені договором поставки № 4  від 05.05.2008 р строки, то відповідно до умов п.7.4  цього договору  замовник повинен нести відповідальність ,  а відтак , ТзОВ “КВАДР”, нараховано  606,29 грн. пені.

Окрім того, за прострочення виконання грошового зобов”язання, позивач, керуючись ст..625 ЦК України, нарахував відповідачу три проценти річних та інфляційні нарахування  за період з 10.09.2008 р по 10.11.2008 р, відповідно в сумах, 75,78 грн та 426,06 грн.       

      У відповідності до ст.509 ЦК України ( ст.173 ГК України) зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

    Відповідно до ч.1,2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов”язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов”язки, зокрема з договорів та інших право чинів.

     Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов”язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов”язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

    Згідно ст.175 ГК України майнові зобов”язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.     

    Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання ( неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч.1 ст.612 ЦК України).

     Згідно з ч.ч.1,2 ст. 193 ГК України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  Порушення зобов”язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

     Згідно ст.525 ЦК України , одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст..526 ЦК України зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст..609 ЦК України зобов”язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, воли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов”язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов”язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров”я або смертю.

     Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її  вимоги чи заперечення на позов.

      Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору..

    До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування –це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.У предмет доказування включається також  факт приводу до позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб”єктивного права чи охоронюваного законом інтересу позивача.

    Позивачем не доведено факту правонаступництва між  ним та ДП “Бетон № 2” ТзОВ “ТКС-Євробуд” та перехід, у зв”язку з цим,  майнових прав та обов”язків до нього від ДП “Бетон № 2” ТзОВ “ТКС-Євробуд” по  зобов”язаннях поставки за договором № 4 від 05.05.08 р товару (цементно-бетонної суміші)  по накладних  № РН-0000950 від 20.06.08 р,  № РН-0001022 від 26.06.2008 р згідно довіреності ЯЗТ № 269813  від 19.06.08 р.

   Окрім того, оцінивши  наявні у справі докази в їх сукупності ( зокрема видаткові накладні,  довіреність на отримання матеріальних цінностей, договір поставки № 4 від 05.05.2008 року),  суд прийшов до висновку, що вказані  докази не підтверджують твердження позивача  про те, що підставою  поставки ДП “Бетон Захід” ТзОВ  “ТСК Бетон” ТзОВ “КВАДР” товару  був договір поставки № 4  від 05.05.2008 року.  Як вбачається з довіреності на отримання матеріальних цінностей, яка подана позивачем, як доказ отримання відповідачем товару, зазначено товар (Бетон М 200), а згідно поданих позивачем видаткових накладних зазначено товар (М 350). Крім цього, в довіреності зазначено  про отримання товару від ДП “Бетон № 2” ТзОВ “ТСК-Евробуд”, а згідно видаткових накладних поставки здійснені ДП “Бетон Захід” ТзОВ  “ТСК Бетон” 20 і 26.06.08 р. Крім того, в довіреності  відсутній підпис особи,  яка прийняла товар та здійснені виправлення в даті видачі довіреності та в даті довіреність дійсна до…., що суперечить договору та  положенням Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”.

Представником позивача в судовому засіданні подано пояснення, в якому він повідомив наступне, що до договору № 4 від 05.05.2008 р., згідно якого здійснювалась поставка, специфікація не була виготовлена (передбачено п.1.1. договору), письмові заявки подавались в усній формі. Докази призупинення поставки товару (передбачено п.4.3. договору) також відсутні. Щотижневі товарні накладні не складались (передбачено п.5.1. договору), приймання товару за кількістю здійснювалося відповідно до товарно-траспортних накладних та видаткових накладних. Рахунки-фактури виставлялися відповідачеві. Поставку товару здійснювало ДП “Транспорт”, через подорожні листи; податкова накладна видана в кінці місяця, з неї не вбачається, що податок сплачено саме за поставку товару відповідачу.

Під час розгляду справи позивач, відповідно до ст.22 ГПК України не змінював підстави позову. При цьому підстави позову –це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов”язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов”язків суб”єктів спірного матеріального правовідношення.

  Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції органи державної ( в тому числі судової) влади, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частина четверна статті 22 ГПК визначає зміну підстави або предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог виключно як право, а не обов”язок позивача. Пунктом 2 статті 83 ГПК передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог ( за наявності передбачених цією нормою умов, і про це є клопотання заінтересованої сторони), але не зміни таких вимог  на власний розсуд чи спонукання до їх уточнення.

      Позивачем не доведено  поставку товару відповідачу на умовах договору поставки № 4  від 05.05.2008 р  по вказаних накладних,  а відтак: порушення відповідачем строків оплати товару, передбачених умовами договору та  заборгованість в сумі 15 155,67 грн за товар отриманий  саме на підставі цього договору, відповідно і підстави та правомірність  нарахування пені, трьох відсотків річних і інфляційних за період з 10.09.08 р по 10.11.08 р. ;  не доведено порушення права чи законного інтересу позивача відповідачем або спір щодо них на момент звернення позивача з позовом до суду відповідно до вимог ст.1 ГПК України.

   Оцінивши  в порядку ст.43 ГПК України докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а тому у задоволенні позову слід відмовити.                

    Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст.49 ГПК України..

    Позивач не позбавлений права в майбутньому, за умови порушення його права чи законного інтересу відповідачем, або спору щодо цих прав чи інтересів, звернутись до суду з позовом в загальному порядку про стягнення боргу .

     На підставі наведеного, керуючись ст..ст..1,2,21,32,33,34,36,43,49,82,84,85 ГПК України, суд,-

                                                                      Вирішив :

      У задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя                                                                                                                   С.Б.Кітаєва

Суддя