Ухвала

від 03.02.2009 по справі 8/483-о-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/483-О-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

У Х В А Л А

"03" лютого 2009 р.                                                                 Справа № 8/483-О-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ребристої С. В.  при секретарі Шевченко М. С., розглянувши справу  

за позовом:  редакції Білозерського районного проводового радіомовлення

до:  Білозерської районної ради

про  визнання нечинним рішення.

за участю представників сторін:

від позивача - керівник Дмитришина Н.М., наказ №7 від 20.01.09р., паспорт МО 569882 від 13.08.98р.; Верещак Г.М. представник дов. №25 від 23.01.09р.; Соколенко М.Г. представник дов. №34 від 30.01.09р.

від відповідача - радник голови Білозерської районної ради Перунова Т.М., довіреність №2-7/799 від 23.12.08р., паспорт ЕЕ 765716 від 13.09.02р.

          Редакція Білозерського районного проводового радіомовлення (позивач)  звернулась до господарського суду з позовом до Білозерської районної ради Херсонської області (відповідач) про визнання нечинним рішення сесії Білозерської райради від 23 жовтня 2008 року № 238, посилаючись на те, що даним рішенням було затверджено статут редакції районної газети та редакції Білозерського районного проводового радіомовлення, що призвело до створення аналогічного підприємства в районі, фактично, до подвійного ліцензування що є незаконним, адже відповідач, як засновник, не визначив дату та місце проведення зборів трудового колективу, не направив свого представника для участі у зборах та надання пропозицій щодо внесення змін чи нової редакції статуту тощо, чим, фактично, перешкоджає професійній діяльності підприємству позивача, що передбачається також і в тому, що відповідач як засновник не перераховує на користь позивача передбачені законом кошти, які щороку виділяються з бюджету на висвітлення діяльності органів державної влади, крім того відповідач позбавив позивача приміщення (студії), яка була придатна для виготовлення програм і здійснення трансляції. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на положення Законів України "Про телебачення і радіомовлення", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про ліцензування".

          Позивач вважає, що фактично єдиним засновником редакції є районна рада. Натомість Білозерська районна рада  06.03.2008 прийняла рішення №271, згідно з яким рада вийшла із  складу співзасновників редакції Білозерського районного проводового радіомовлення Херсонської області, що представник позивача вважає неправомірним та оскаржував в судовому порядку. На думку позивача, райрада повинна була спочатку припинити або ліквідувати редакцію, а потім вже створювати інший районний орган проводового мовлення.  

          Заявою від 02.02.09р., поданою до суду 03.02.09р., позивач, в порядку ст.22 ГПК України, уточнив позовні вимоги в частині визначення номеру спірного рішення, коректний номер якого є 328 а не 238, пояснивши це опискою при складанні позовної заяви.

          Відповідачем подано до суду копію рішення від 23.10.2008р. за № 328, яке за своїм змістом є рішенням, яке є предметом спору. Таким чином, суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні клопотання позивача, та задовольняє його.

          Представник відповідача проти позову заперечує, обґрунтовуючи правову позицію наступним.

          23 жовтня 2008 року на 21 сесії 5 скликання районна рада прийняла рішення №328 "Про внесення змін до Статуту комунального підприємства редакції газети „Придніпровська зірка", яким прийнято його нову редакцію. Пунктом 1 рішення від 23.10.2008р. №328 було змінено назву юридичної особи, яка стала такою: комунальне підприємство редакція Білозерської районної газети та Білозерського районного проводового радіомовлення "Придніпровська зірка", у якій фраза "Білозерське районне" визначає територію розповсюдження радіопрограм, а "проводове радіомовлення" - є терміном, визначеним ст.ст.1, 23 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", який визначає вид мовлення. Районна рада зважає, що наведена вище назва не є аналогічною назві позивача.

          Після державної реєстрації Статуту у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" редакція "Придніпровської зірки" буде мати право на отримання відповідної ліцензії на мовлення.                     Відповідно до ч.8 ст.23 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" ліцензія на проводові мовлення здійснюється без конкурсу. "Придніпровська зірка" не має права претендувати на ліцензію, яку отримав позивач раніше, і порушувати права редакції радіомовлення не збирається.

          Щодо недопущення подвійного ліцензування одного і того ж виду діяльності в галузі телебачення і радіомовлення районна рада вважає, що позивач невірно трактує відповідну норму закону, оскільки вона може застосовуватись до одного суб'єкта мовлення, який бажає мати кілька ліцензій на один вид діяльності. Стосовно зобов'язання голови Білозерської районної ради Карася В.П. винести на розгляд сесії питання щодо внесення змін до Статуту позивача, призначення представника районної ради до редакційної ради, створення умов для проведення зборів трудового колективу редакції, районна рада прийняла рішення від 06.03.2008р. №271 "Про вихід зі складу співзасновників редакції Білозерського районного проводового радіомовлення".

          Відповідач вважає, що звернення позивача до районної ради як до співзасновника редакції Білозерського районного проводового радіомовлення є безпідставним, оскільки позивачем не підтверджено ніякими доказами, що своїм рішенням прийняти нову редакцію статуту редакції газети "Придніпровська зірка" районна рада порушує права позивача та "позбавляє фізичної можливості здійснювати статутну діяльність". Редакція районного проводового радіомовлення оспорює право Білозерської районної ради та трудового колективу як співзасновників редакції районної газети "Придніпровська зірка" самостійно визначати умови діяльності засобу масової інформації.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

          З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

          У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

          - участь у спорі суб'єкта господарювання;

          - наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

          - відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

          Предмет адміністративної юрисдикції, відповідно до приписів ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, становлять публічно-правові спори, у яких хоча б однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень (пункт 1 статті 3 КАСУ), тобто обов'язковою стороною у таких спорах має бути представник публічної влади (орган державної влади, орган місцевого самоврядування тощо). При цьому юрисдикція адміністративних судів охоплює всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення (частина друга статті 4 КАСУ). Йдеться про публічно-правові спори саме за участю суб'єктів владних повноважень.

          Якщо орган влади вступає з метою задоволення власних потреб та інтересів як юридична особа, а не суб'єкт, що наділений публічно-владними повноваженнями, цих відносинах він реалізує свою цивільну правосуб'єктність, і такі відносини не є публічно-правовими. Публічно-правові відносини мають наступні ознаки: 1) ці відносини пов'язані з виконанням державою чи територіальними громадами своїх публічних функцій, зокрема щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина; 2) у цих відносинах домінує публічно-правовий інтерес (прагнення забезпечити блага, які мають загальносуспільну вагу, тобто блага, що є важливими не лише для однієї окремої особи, а для значної кількості людей - громади, суспільства); 3) урегульовані нормами публічного права (передусім це норми, що закріплені в актах конституційного, кримінального, адміністративного, у тому числі фінансового, соціального тощо законодавства; також норми публічного права можуть містити окремі положення цивільного, господарського, сімейного законодавства).

          Проаналізувавши заявлені позовні вимоги, документи, подані в їх обгрунтування з положеннями чинного матеріального та процесуального права суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою даний позов є адміністративним, оскільки позовні вимоги ґрунтуються на порушенні відповідачем прав позивача, визначених Законами України "Про телебачення і радіомовлення", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про ліцензування".

          Отже, відповідач - Білозерська районна рада, в даному випадку виступає як орган уповноважений державою здійснювати підтримку засобів масової інформації а не як співзасновник позивача, і відповідач в цих відносинах виступає як суб'єкт владних повноважень, тобто спір, в розумінні приписів Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), є публічно-правовим, і відноситься до компетенції адміністративного суду.

          Таким чином, за захистом своїх порушених прав позивачу необхідно звернутися до Херсонського окружного адміністративного суду за правилами КАС України.

          З огляду на викладене, провадження по справі, відповідно до ч.1 ст.80 ГПК України, підлягає припиненню, так як даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах.

          Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", сплачене державне мито, в зв'язку з припиненням провадження по справі, підлягає поверненню позивачу.

          На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.80, ст.86 ГПК України, суд -

у х в а л и в:

          1. Провадження по справі припинити.

          2. Видати редакції Білозерського районного проводового радіомовлення (Херсонська область, смт. Білозерка, вул. Карла Маркса, будинок 108, код ЄДРПОУ 24962689) довідку про повернення з держбюджету державного мита у сумі 85 грн., перерахованого квитанцією № 5 від 20.11.08р.

             Оригінал квитанції № 5 від 20.11.08р. залишити в справі.

          3. Копію ухвали направити сторонам.

                    Суддя                                                                   С.В. Ребриста