Рішення

від 02.02.2009 по справі 15/434-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/434-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.02.09           Справа № 15/434-08.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Техноторг”, м. Миколаїв

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Бочечківське”,  с. Бочечки, Конотопський район, Сумська область

про стягнення 90162 грн. 11 коп.

СУДДЯ                    Резниченко О.Ю.

 За участю представників:

 від позивача: не з‘явився

 від відповідача: Дубовик Л.І., довіреність №5 від 29.01.2009р.

     Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 90162 грн. 11 коп. заборгованості відповідно до договору купівлі-продажу б/н від 01.09.2008р., в тому числі 80000 грн. 00 коп. основного боргу, 294 грн. 49  коп. 3% річних, 222 грн. 62 коп. пені, 9645 грн. 00 коп. штрафу.

       Відповідач в судове засідання 08.12.2008р. подав відзив, в якому зазначив, що основний борг в сумі 77000 грн. 00 коп. визнає, але сплатити його не має можливості, так як кошти на рахунку в банку заблоковані тимчасовою адміністрацією і до цього часу коштами на поточному рахунку користуватися не має можливості, а в задоволенні інших вимог відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позову.

       В судовому засіданні 25.12.2008р. представник відповідача усно пояснив, що ним здійснено часткову проплату суми боргу. Тому, ухвалою від 25.12.2008р. суд зобов‘язував позивача направити свого представника до відповідача для складання акту звірки заборгованості на момент розгляду справи в суді, а складений акт звірки подати суду.

        Позивач в дане судове засідання подав заяву про зменшення позовних вимог №37 від 16.01.2009р., в якій він повідомив, що відповідачем була проведена часткова оплата заборгованості  (в підтвердження проплати відповідачем подано копії банківських виписок) і, станом на день розгляду справи в суді, заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу становить  60 000 грн. 00 коп. Тому позивач зменшує позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 70162 грн. 11 коп. заборгованості, а саме:  60 000 грн. 00 коп. основного боргу по договору купівлі-продажу б/н від 01.09.2008р., 222 грн. 62 коп. пені, 294 грн. 49 коп. – 3 % річних,  9645 грн. 00 коп. штрафу. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про зменшення позовних вимог була прийнята судом до розгляду.

         Крім цього, позивачем подано заяву  про розгляд справи без його участі. У заяві також повідомлено суд, що ним на адресу відповідача було направлено акт взаєморозрахунків, але відповіді від відповідача ним отримано не було.

         Відповідач в судове засідання  подав заяву, в якій повідомив суд, що станом на 02.02.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 60 000 грн. 00 коп., оскільки ним була здійснена часткова проплата.

        Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши надані докази, суд встановив:

01.09.2008р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу, за умовами п. 1.1. якого продавець  (позивач) зобов‘язується передати у власність покупця (відповідача), а покупець у порядку та на умовах передбачених даним договором зобов‘язується прийняти та оплатити сільгосптехніку (товар).

Кількість, комплектність товару визначаються сторонами у специфікації, що є невід‘ємною частиною даного договору (п. 1.2 договору).

 Відповідно до п. 2.1 договору загальна вартість товару за договором становить  96 450 грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ – 16 075 грн. 00 коп.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що покупець  зобов‘язується провести оплату по даному договору в наступному порядку:

-          суму 9645 грн. 00 коп., що складає 10% вартості товару, сплатити протягом 3-х днів з моменту укладення договору (п. 2.2.1);

-          залишок суми в розмірі 86 805 грн. 00 коп., що складає 90% вартості товару, указаної в п. 2.1 цього договору, сплатити до 20.09.2008 року (п. 2.2.2).

         Право власності  на товар, що купується по даному договору, переходить до покупця після оплати суми зазначеної в п. 2.1 договору та передачі товару по акту приймання-передачі (п. 2.3 договору).

         Крім цього, п. 3.6 договору визначив, що  строк поставки товару 5 банківських днів з моменту оплати покупцем вартості товару зазначеної в п. 2.2.1 договору.

         Так, по видатковій накладній №ТОВЫ000396 від 02.09.2008р. та згідно  акту прийому-передачі від 02.09.2008р. позивач передав відповідачу  товар, але відповідач свої зобов‘язання за договором виконав частково: 01.09.2008р. на виконання п. 2.2.1 договору сплатив  9 600 грн. 00 коп., а 18.09.2008р. на виконання п. 2.2.2 договору сплатив 6850 грн. 00 коп.

Факт отримання відповідачем товару за договором підтверджується матеріалами справи, а саме договором купівлі-продажу б/н від 01.09.2008р., видатковою накладною №ТОВЫ000396 від 02.09.2008р., яка підписана повноважними представниками позивача і відповідача, податковою накладною  від 02.09.2008р., актом прийому-передачі від 02.09.2008р., який також підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками (копії вказаних документів долучені до матеріалів справи). Крім цього, вказаний факт представником відповідач в судових засіданнях визнавався.

 Таким чином, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість позивача перед позивачем по основному боргу склала  80000 грн. 00 коп. коп., що підтверджується матеріалами справи.

        Позивач в дане судове засідання подав заяву про зменшення позовних вимог №37 від 16.01.2009р., в якій він повідомив, що відповідачем була проведена часткова оплата заборгованості  (в підтвердження проплати відповідачем подано копії банківських виписок) і, станом на день розгляду справи в суді, заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу становить  60 000 грн. 00 коп. Тому позивач зменшує позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 70162 грн. 11 коп. заборгованості, а саме:  60 000 грн. 00 коп. основного боргу по договору купівлі-продажу б/н від 01.09.2008р., 222 грн. 62 коп. пені, 294 грн. 49 коп. – 3 % річних,  9645 грн. 00 коп. штрафу. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про зменшення позовних вимог була прийнята судом до розгляду.

Тобто, на день розгляду справи в суді, заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу складає 60 000 грн. 00 коп., що підтверджується представником відповідача.

 Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов'язання.

Відповідачем не подано ні доказів  сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, позовні вимоги в сумі  60 000 грн. 00 коп. визнані в повному обсязі, тому зменшені позовні вимоги щодо стягнення 60 000 грн. 00  коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі  ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526,  527 Цивільного кодексу України.

Крім цього, згідно заяви про зменшення позовних вимог, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені у розмірі  222 грн. 62  коп. за період з 05.09.2008р. по 15.11.2008р.

Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов‘язання у вигляді стягнення пені передбачена п. 4.2 договору купівлі-продажу б/н від 01.09.2008р. (за порушення покупцем строків оплати товару, останній сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період  прострочення, від суми несвоєчасно оплаченої суми за кожен календарний день прострочення).

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 222 грн. 62 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, заперечення відповідача не можуть бути взяті судом до уваги, тому позовні вимоги в зазначеній частині визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Також, згідно заяви про зменшення позовних вимог, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору купівлі-продажу б/н від 01.09.2008р. позивач просить стягнути з відповідача 294 грн. 49  коп. 3% річних за період з 05.09.2008р. по 15.11.2008р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, заперечення відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги, а позовні вимоги стосовно стягнення 294 грн. 49  коп. 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Крім цього, відповідно до заяви про зменшення позовних вимог, позивачем заявлена вимога по стягненню з відповідача 9645 грн. 00 коп. штрафу (п. 4.4 договору передбачає, що у випадку  несплату вартості товару покупцем в строки та  у сумі передбачені п. 2.2.2 договору покупець сплачує штраф у розмірі 10% від вартості товару).

Частина 1 статті 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання.

   В обґрунтування вимог по стягненню неустойки (штрафу) позивач посилається на ст. 549 Цивільного Кодексу України, частиною 2 якої встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Тому, штраф як вид неустойка за правилами ЦК України не може застосовуватися до грошових зобов'язань.

    Також, суд вважає занеобхідне зазначити, що за прострочку виконання зобов'язання до відповідача застосовано інший вид забезпечення виконання зобов‘язання – стягнення пені. Тому позовні вимоги в частині 9645 грн. 00 коп. штрафу  задоволенню не підлягають.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бочечківське” (Сумська область, Конотопський район, с. Бочечки, вул. Садова, 13,  код 30490373) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Техноторг” (м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 113, код 30976452) 60 000 грн. 00 коп. основного боргу, 222 грн. 62 коп. пені, 294 грн. 49 коп. – 3 % річних,  605 грн. 17 коп. витрат по держмиту, 101 грн. 77 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В інший частині позову - відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                                   О.Ю.Резниченко

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 05.02.09 р.