Постанова

від 23.01.2013 по справі 2а/2470/3186/12

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 року справа № 2а/2470/3186/12

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Анісімова О.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом прокурора Новоселицького району Чернівецької області діючого в інтересах держави в особі Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області Державної податкової служби до приватного підприємства "АПІ-ЛАНД" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Новоселицького району Чернівецької області діючи в інтересах держави в особі Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області Державної податкової служби (далі - позивач або МДПІ) звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з приватного підприємства «АПІ-ЛАНД» (далі - відповідач або ПП "АПІ-ЛАНД") заборгованості із орендної плати за землю у розмірі 11199,58 грн.

Представник позивача надала заяву відповідно до змісту якої позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить розглянути справу у порядку письмового провадження. Відповідач про день, час та місце слухання справи по суті повідомлявся належним чином, однак до суду було повернуто поштове відправлення із повісткою, причина повернення «Зачинено». Згідно із ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином, а тому суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про слухання цієї справи. Прокурор про день, час та місце розгляду справи по суті був повідомлений належним чином, однак до суду не з'явився, будь-яких клопотань чи заяв суду не надав. У зв'язку з викладеним, на підставі ч.ч.4,6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд визнав за можливим розглянути справу у порядку письмового провадження, за наявними матеріалами.

Відповідно до змісту позову та додатків до нього позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Так, відповідно до ст.269 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платником плати за землю є власники земельних ділянок та землекористувачі, при цьому згідно ст.270 ПК України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. Плата за землю, передбачена ПК України, включає в себе земельний податок, ставку якого визначено законом, та орендну плату за землю, що визначається договором оренди земельної ділянки.

Згідно п.285.1 ст.285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Відповідно до ст.ст.286,287 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 цього кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходження земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Так, ПП "АПІ-ЛАНД" подало до МДПІ податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або оренда плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2010 рік, тим самим узгодивши податкове зобов'язання з плати за землю. Однак у строки встановленні законом відповідач зазначені зобов'язання у повному обсязі не погасив, у зв'язку із чим у нього виник борг. Також, МДПІ відповідачу нараховано пеню у сумі 690,38 грн. у зв'язку із несплатою своєчасно зазначених грошових зобов'язань.

Крім цього, податковим повідомленням-рішенням №1324/15 0007091500 від 19.09.2012 р., прийнятого за наслідками розгляду акту камеральної перевірки №852/15 від 18.09.2012 р., до відповідача застосовано штрафну санкцію у сумі 2511,4 грн., а податковим повідомленням-рішенням №1325/15 000711500 від 19.09.2012 р., прийнятого за наслідками розгляду акту камеральної перевірки №852/15 від 18.09.2012 р., до відповідача застосовано штрафну санкцію у сумі 499,87 грн. Грошове зобов'язання, яке складається із зазначених штрафних санкцій є узгодженим.

До боржника застосовувалися заходи стягнення визначені Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України). Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу, що обумовило звернення до суду із позовом. Станом на 30.11.2012 року за відповідачем рахується заборгованість в сумі 11199,58 грн.

Відповідач про свою правову позицію щодо предмету спору суд не повідомив.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

Відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" контроль за повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством здійснюють органи державної податкової служби.

Крім цього, відповідно до п.41.5 ст.45 ПК України органи державної податкової служби є органами стягнення та уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Отже, з викладеного слідує, що органи державної податкової служби уповноваженні здійснювати контроль за повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків та звертатись до суду у разі виникнення податкового боргу з позовом про його стягнення, в тому числі по платі за землю. Згідно із ст. 60 КАС України прокурор має право у передбачених законом випадках звертатись до суду із адміністративним позовом в інтересах держави.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ПП "АПІ-ЛАНД" є юридичною особою.

Згідно до п.14.1.175 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із ст. 270 ПК України земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), що перебувають у власності, є об'єктами оподаткування платою за землю. Разом з тим, Розділ ХІІІ ПК України "Плата за землю" розрізняє два види цього податку: земельний податок та орендна плата за землю. Здійснивши системний аналіз норм зазначеного розділу, суд дійшов висновку, що підставою для нарахування земельного податку є наявність у власності або у користуванні платника податку земельної ділянки, яка підлягає оподаткуванню. Щодо орендної плати за землю, то вона справляється за надані у користування платникові податку земельні ділянки державної та/або комунальної власності на підставі договору оренди.

Так, відповідно до договору оренди від 01.02.2008 р. Магальською сільською радою відповідачу надано в оренду земельну ділянку площею 2 га. Згідно розрахунку розміру орендної плати на 2010 рік нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки складає 599834,95 грн., розмір орендної плати 29991,75 грн.

Відповідно до п. 288.4 ст. 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати за землю встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення від розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом. Враховуючи положення ст. ст. 271 та 289 ПК України, базою оподаткування земельного податку є нормативна грошова оцінка землі, яка підлягає щорічній індексації. Тобто, зі змісту цих норм слідує, що сума податкового зобов'язання з орендної плати за землю та строки її внесення узгоджуються платником податку з моменту укладення договору оренди. Сам розмір орендної плати за землю може змінюватись у зв'язку з індексацією нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, що відображається у щорічних податкових деклараціях. Разом з тим, згідно із ст. 288 ПК України, порядок обчислення орендної плати за землю, строки подання звітності, сплати податку регулюються тими ж нормами, що встановлюють такі вимоги до сплати земельного податку.

ПП "АПІ-ЛАНД" подано до МДПІ податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або оренда плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2010 рік, якою узгодило суми орендної плати за землю площею 2 га за базовий звітній (податковий) період 2010 року.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Всупереч вищевказаним положенням Конституції України, ПК України, а також Договору оренди, відповідач не вчасно вносить суму орендної плати за землю. Станом на 30.11.2011 за ПП "АПІ-ЛАНД" обліковується податковий борг з орендної плати за землю та нарахованої пені за несвоєчасне виконання зобов'язання загалом у розмірі 11199,58 грн. Зазначений борг по орендній платі за землю з юридичних осіб виник в результаті порушення ПП "АПІ-ЛАНД" п.287.3 ст. 287 ПК України, а саме несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов'язань нарахованих згідно поданої річної податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності №942 в сумі 7497,58 грн. та нарахованої у зв'язку з цим пені в сумі 690,38 грн. Крім цього, внаслідок зазначених порушень ПК України (п.287.3 ст. 287), податковим повідомленням-рішенням №1324/15 0007091500 від 19.09.2012 р., прийнятого за наслідками розгляду акту камеральної перевірки №852/15 від 18.09.2012 р., до відповідача застосовано штрафну санкцію у сумі 2511,4 грн., а податковим повідомленням-рішенням №1325/15 000711500 від 19.09.2012 р., прийнятого за наслідками розгляду акту камеральної перевірки №852/15 від 18.09.2012 р., до відповідача застосовано штрафну санкцію у сумі 499,87 грн. Грошове зобов'язання, яке складається із штрафних санкцій є узгодженим.

29.04.2010 року МДПІ сформовано податкову вимогу №2/70. На момент утворення досліджуємого боргу по сплаті орендної плати зазначена податкова вимога не була відкликана.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Враховуючи, що зазначений строк з дня надіслання податкової вимоги сплив, заборгованість відповідача по земельному податку та орендній платі за землю підлягає стягненню.

Приймаючи до уваги викладені обставини, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 158 - 163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов прокурора Новоселицького району Чернівецької області діючого в інтересах держави в особі Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області Державної податкової служби до приватного підприємства "АПІ-ЛАНД" (код ЄДРПОУ 31694702) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "АПІ-ЛАНД" (код ЄДРПОУ 31694702) податковий борг по орендній платі за землю з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника у сумі 11199 (одинадцять тисяч сто дев'яносто дев'ять) грн. 58 коп. на р/р №33216812700170 одержувач місцевий бюджет Магальської сільської ради, банк одержувача УДК в Чернівецькій області, код №23246028, МФО 856135.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.В. Анісімов