Рішення

від 29.01.2009 по справі 10601-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

10601-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

29.01.2009Справа №2-2/10601-2008

за позовом - Дочірнього підприємства "ВАЙЛЛАНТ ГРУПА УКРАЇНА" (02094,  м. Київ, вул. Краківська, 22, оф. 30)

до відповідача -  ТОВ "НЕКСУС- КРИМ" (95013,  м. Сімферополь, вул. Кримської Правди, буд. 8-А; 95038, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ковильна, буд. 36, кв. 57)

про стягнення 416 043грн. 27коп.

                                                                                                          Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача : Панцюк – предст, довір у справі

Від відповідача : Рижих – предст, довір у справі

Суть спору:     

Позивач звернувся у Господарський суд АРК із позовом до відповідача про стягнення   416 043грн.27коп., з яких 374 122грн.76коп. – заборгованість по оплаті за поставлений товар  з врахуванням індексу інфляції, 7 974грн.10коп. – 3% річних  за прострочення виконання грошового зобов'язання та 33 946грн.41коп. пеня.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу №ДХ-004/07 від 01.9.2007р., за  умовами якого  позивач зобов'язався  поставляти  відповідачу обладнання та комплектуючі, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити  отриманий товар. На виконання зобов'язань позивач поставив  відповідачу товар в обумовленій сторонами кількості, але відповідач здійснив оплату лише частково, в результаті чого склалась    заборгованість, яка до наступного часу не сплачена.  

Представник позивача у судовому засіданні зменшив суму боргу та просить суд стягнути  249 291грн66коп, у зв'язку з тим, що після звернення позивача з позовом до суду  частково проведена оплата та повернута частина товару, також позивач просить суд стягнути з відповідача  індекс інфляції з січня по жовтень 2008р у розмірі 57 069грн57коп, річні з 17.01.2008р по 18.11.2008р у розмірі 7 974грн10коп та пеню у розмірі 33 946грн.41коп, що відображено у протоколі судового засідання.

Відповідач у судовому засіданні заявив, що суму боргу у розмірі 249 291грн66коп визнає, що також   відображено у протоколі судового засідання.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків є договори та інші правочини.  

Частина 1ст. 14  ЦК України передбачає, що цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,  встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення.  Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Частиною  1 ст.530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).  

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Між Дочірнім підприємством "ВАЙЛЛАНТ ГРУПА УКРАЇНА", як продавцем, та ТОВ "НЕКСУС- КРИМ", як покупцем, було укладено договір  купівлі – продажу №ДХ-004/07 від 01.9.2007р, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця обладнання та комплектуючі торгової марки «SAUNIER DUVAL», а покупець прийняти та оплатити його на умовах договору.

Відповідно до п.1.2, 1.3 договору  асортимент, вартість та умови доставки товару наведені у «Прайс – листі» (додаток №1 до договору),що являється невід'ємною його частиною. Найменування, артикули, кількість та вартість товару погоджуються сторонами та вказуються в рахунках – фактурах, видаткових та податкових накладних.

Сума вартості товару, для оплати покупцем, визначається та вказується продавцем у рахунку – фактурі, підтверджується у видатковій та податковій накладних. Оплата товару згідно договору проводиться протягом 45 днів від дати, вказаної у податковій накладній. (п.3.3, 3.4 договору).

На виконання умов вищевказаного договору, позивач здійснив поставку відповідачу  товару  на загальну суму 557 149грн80коп, що підтверджується підписаними сторонами за договором  видатковими накладними  №-00001197 від 10.9.2007р на суму 257 410грн22коп та №-00001964 від 04.12.2007р на суму 299 739грн58коп.

Товар у повному  об'ємі був отриманий представником відповідача за довіреностями серії  ЯОГ №265108 від 10.9.2007р та №265126 від 04.12.2007р  Горелік Р.М., які знаходяться у матеріалах справи.

Але  ТОВ "НЕКСУС- КРИМ", у порушення умов договору, зобов'язання по оплаті отриманого товару належним чином не виконав, товар оплатив лише частково, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість, яка підтверджується матеріалами справи.

У судовому засіданні позивач зменшив суму боргу до 249 291грн66коп, у зв'язку з тим, що, як зазначає позивач,  після звернення з позовом до суду відповідачем  частково проведена оплата та повернута частина товару, про що відображено у протоколі судового засідання.

Пред'явлення або не пред'явлення суми до стягнення являється правом позивача.

Сума боргу у розмірі 249 291грн66коп за поставлений товар відповідачем погашена не була, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актом звірки розрахунків  станом на 31.12.2008р, підписаним обома сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав, оскільки відповідач не довів  виконання зобов'язань перед позивачем по сплаті 249 291грн66коп боргу та позивач не підтверджує надходження  вказаної суми  на його рахунок, більш того, відповідач у судовому засіданні визнав заборгованість у розмірі 249 291грн66коп, що відображено у протоколі судового засідання.

Отже, позовні вимоги у частині стягнення 249 291грн66коп. боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення пені, річних та інфляційних, які не підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Угода  по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється  у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Але сторони у договорі купівлі-продажу №ДХ-004/07 від 01.9.2007р. не передбачили нарахування пені за порушення  зобов'язань.

В обґрунтування вимог про стягнення пені за період з 17.01.2008р до 15.7.2008р у розмірі 33 946грн.41коп позивач посилається на п.3.6 договору, у якому сторони за договором передбачили, що відповідно до ст..536, 694 ЦК України у разі прострочення оплати товару, на прострочену  суму нараховуються проценти у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, починаючи від дня, коли товар був переданий покупцеві, згідно видаткової накладної, тоді як вказані норми діючого законодавства передбачають нарахування процентів  на прострочену суму, якщо покупець прострочив  оплату  товару, які не являються пенею.

У частині стягнення індексу інфляції з січня по жовтень 2008р у розмірі 57 069грн57коп та  річних з 17.01.2008р по 18.11.2008р у розмірі 7 974грн10коп  позовні вимоги задоволенню не підлягають, тому що у силу ст..625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, лише у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, тоді як  позивач не довів суду  пред'явлення відповідачу  до звернення позивача з позовом до суду  вимоги про сплату інфляційних та річних, тоді як момент настання виконання зобов'язання по сплаті суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми залежить від наявності вимоги кредитора, тобто направлення (вручення)  боржникові вимоги кредитора. Таким чином, підстав для виконання відповідачем зобов'язання по сплаті суми встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми на даний момент не має.

Витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відносяться на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Крім того, при розгляді справи №2-2/10601-2008  суд неодноразово зобов'язував відповідача представити до суду відзив на позовну заяву з документальним обґрунтуванням, а також звірити розрахунки зі складанням двостороннього акту звірки, але ТОВ "НЕКСУС- КРИМ" не брав до уваги звертання Господарського суду Автономної Республіки Крим, не відреагував та вимоги суду були залишені без задоволення.

В засіданні суду за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення  оформлене та підписане 02.02.2009р.

Керуючись ст.ст. 49,82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.          Прийняти заявлене у судовому засіданні позивачем клопотання про зменшення суми боргу.

2.          Позов задовольнити частково.

3.          Стягнути з  ТОВ "НЕКСУС- КРИМ" (95013,  м. Сімферополь, вул. Кримської Правди, буд. 8-А; 95038, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ковильна, буд. 36, кв. 57, ЄДРПОУ 35228710, п/р 26000452499401 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324010) на користь Дочірнього підприємства "ВАЙЛЛАНТ ГРУПА УКРАЇНА" (02094,  м. Київ, вул. Краківська, 22, оф. 30, ЄДРПОУ 30928566 п/р 26009010003580 у філії ТзОВ «УніКредитБанк» м.Київ, МФО 300744) 249 291грн66коп боргу, 2 492грн91коп державного мита, 84грн.46коп витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

4.          У частині стягнення 57 069грн57коп інфляційних, 7 974грн10коп  річних  та 33 946грн.41коп. пені відмовити.

5.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.   

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.