Постанова

від 24.01.2013 по справі 13335/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

24 січня 2013 р. Справа № 2-а-13335/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Супрун Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Ахвердян Р.А.,

за участю: представників позивача - Носова К.В.,

представника відповідача - Воробей Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "АКР ПЛЮС" до Державної інспекції сільського господарства у Харківській області про визнання дій протиправними та скасування розрахунку, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "АКР ПЛЮС" (надалі за текстом - ПП "АКР ПЛЮС", позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної інспекції сільського господарства у Харківській області (надалі за текстом - ДІСГ у Харківській області, відповідач) про визнання дій протиправними та скасування розрахунку, в якому просить суд: визнати протиправними дії Державної інспекції сільського господарства в Харківській області з проведення заходу державного нагляду (контролю) у відношенні Приватного підприємства «АКР ПЛЮС», який оформлений актом обстеження земельної ділянки від 25.10.2012 року; скасувати складений Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області Приватному підприємству «АКР ПЛЮС» розрахунок розміру шкоди у сумі 38 278,82 грн., заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області проведено обстеження земельної ділянки, користувачем якої є Приватне підприємство «АКР ПЛЮС», за результатами якої був складений акт від 25.10.2012 року. На підставі цього акту відповідачем складено розрахунок розміру шкоди, заподіяної позивачем внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу. Позивач вважає протиправними дії Державної інспекції сільського господарства в Харківській області щодо проведення вищевказаного обстеження через його безпідставність, порушення процедури повідомлення та проведення такого заходу. Також зазначив, що позивач не здійснював порушень у вигляді зняття родючого шару ґрунту без спеціального дозволу, у зв'язку з чим посилання відповідача в акті обстеження на це є безпідставним та не доведеним. Посилаючись на вказані обставини, позивач у судовому засіданні підтримав позов та просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на доводи та обґрунтування, які викладені в письмовому запереченні на адміністративний позов та додаткових поясненнях. Зокрема, відповідач посилається на те, що Державна інспекція сільського господарства не повинна керуватися нормами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V (надалі за текстом - Закон № 877-V ), оскільки зазначений закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), а не у сфері дотримання вимог земельного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Позивачу на підставі розпорядження Харківської обласної державної адміністрації № 145 від 23.03.2009 року, передано земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення (рілля), зі зміною цільового призначення на землі промисловості, транспорту і зв'язку, та інше, загальною площею 1,9800 га для розміщення складів будівельних матеріалів та промислових товарів.

На підставі зазначеного розпорядження між Дергачівською районною державною адміністрацією та позивачем укладено договір оренди земельної ділянки від 30.04.2009 року, строком на 49 років, який зареєстровано в Харківській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України із земельних ресурсів» від 09.07.2010 року за №041069300004.

28.05.2012 року Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства Приватним підприємством «АКР ПЛЮС» при використанні земельної ділянки державної власності на території Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, про що складено акт перевірки б/н. Актом перевірки від 28.05.2012 року зазначено, що позивачем здійснено зняття поверхневого шару ґрунту на площі , орієнтовно 1,61 га без спеціального дозволу на зняття та перенесення поверхневого шару ґрунту, чим порушено норми ст. 168 Земельного кодексу України.

На підставі акту перевірки відповідачем складено розрахунок розміру шкоди, заподіяної позивачем внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, розмір заподіяної шкоди - 26 581,36 грн..

25.10.2012 року Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області було проведено обстеження земельної ділянки, користувачем якої є Приватне підприємство «АКР ПЛЮС», про що складено акт обстеження б/н. В акті обстеження від 25.10.2012 року зазначено, що «ТОВ «Акр Плюс» знято верхній шар ґрунту без спеціального дозволу на земельній ділянці, площею орієнтовно 2,3185 га». На підставі акту обстеження відповідачем повторно складено розрахунок розміру шкоди, заподіяної позивачем внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, розмір заподіяної шкоди - 38 278,82 грн..

Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 року № 963 встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Указом Президента України від 13.04.2011 року № 459/2011 затверджено Положення про Державну інспекцію сільського господарства України. Відповідно до пункту 1 названого Положення Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до ст. 6 Закону № 963, до повноважень Держсільгоспінспекції належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю. Держсільгоспінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи - державні інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах (п. 6 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України).

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що Державна інспекція сільського господарства не повинна керуватися нормами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V, оскільки зазначений закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), а не у сфері дотримання вимог земельного законодавства, виходячи з наступного.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.07.2012 року № 424 затверджений Перелік питань для здійснення Державною інспекцією сільського господарства України та її територіальними органами планових заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства та уніфіковану форму акта перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства. Уніфікована форма акту перевірки містить розділ IV «Перелік питань для контролю дій перевіряючих», який ґрунтується на приписах ст. 4-7, 10 Закону №877.

Закон № 877 містить вичерпний перелік відносин, на які не поширюється його дія. Такий перелік закріплений у ч. 2 ст. 2 Закону №877 і серед зазначених у ньому правовідносин, відсутні відносини, що виникають під час здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Судом встановлено, що підставою для проведення обстеження земельної ділянки, якою користується позивач, є лист прокуратури Дергачівського району від 06.09.12 №04-29-686 вих № 12. Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд зауважує, що наявність звернення прокуратури Дергачівського району до відповідача, не звільняє останнього реалізовувати надані йому повноваження не інакше як на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені спеціальним законом, яким є Закон № 877.

Відповідно до ст. 1 Закону № 877, заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. Отже обстеження, проведене відповідачем як органом державного контролю за використанням та охороною земель, є заходом державного нагляду (контролю) та повинно здійснюватись на підставах та в порядку, визначеному положеннями Закону № 877.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 7 Закону № 877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою. У судовому засіданні представник відповідача не заперечував, що про здійснення обстеження земельної ділянки позивача наказ не видавався, направлення на проведення обстеження не оформлювалось.

Згідно ч. 11, 12 ст. 4 Закону № 877, плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання (за його наявності).

У судовому засіданні представник відповідача не заперечував, що обстеження проведено без сповіщення керівника товариства або уповноваженої ним особи та за їх відсутності.

Згідно з ч. 6 ст. 7 Закону № 877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Суд, оглянувши акт обстеження земельної ділянки від 25.10.2012 року, зазначає, що названий документ за змістом не відповідає вимогам ч. 6 ст. 7 Закону № 877, крім того, доказів ознайомлення та вручення (направлення засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення) акту обстеження ПП «АКР ПЛЮС» відповідачем не надано.

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, копія акту обстеження та розрахунку розміру шкоди були отримані ПП «АКР ПЛЮС» 29.09.2012 року, як документи, що додані до уточненої позовної заяви Прокуратури Дергачівського району Харківської області у Господарському суді м. Харкова по справі № 5023/4267/12.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За таких обставин дії Відповідача по призначенню (організації), проведенню заходу державного нагляду (контролю) у вигляді обстеження та оформленню матеріалів обстеження підлягають визнанню протиправними.

Що стосується складеного розрахунку розміру шкоди, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель. Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює процедуру видачі та анулювання таких спеціальних дозволів є Порядок видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.01.2005 року за № 1 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.01.2005 року за № 70/10350.

Порядок розроблено відповідно до вимог статей 166 та 168 Земельного кодексу України, статей 2, 3 та 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», Закону України «Про охорону земель» (п. 1.2 Порядку).

У названому вище Порядку під терміном «ґрунтовий покрив земельних ділянок» розуміється поверхневий шар ґрунту, який характеризується родючістю. Відповідно до роз'яснення Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель, яке викладено в листі від 11.09.2006 року № 6-8-1487/885, «Ґрунтовий покрив земельних ділянок характеризуватиметься родючістю і підлягатиме землюванню, якщо буде відповідати вимогам та показникам, встановленим у ГОСТ 17.5.1.03-78, ГОСТ 17.4.2.02-83, ГОСТ 17.5.3.05-84, ГОСТ 26213-84, ГОСТ 17.5.3.06-85 (відповідні обстеження земельних ділянок проводять юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензії на проведення землевпорядних робіт). Ґрунтовий покрив земельних ділянок, який не відповідає вимогам та показникам, встановленим у зазначених ГОСТах, не є родючим, а отже, дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок не видається».

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що під час обстеження земельної ділянки, якою користується позивач, питання родючості ґрунтового покриву не з'ясовувалось. Натомість позивачем до матеріалів справи наданий агрохімічний паспорт земельної ділянки, щодо якої здійснювались заходи державного контролю. Оглянувши який суд встановив, що земельна ділянка, яка є предметом договору оренди від 30.04.2009 року, пройшла відповідну процедуру агрохімічної паспортизації за результатами якої Державною установою «Харківський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції» був виданий Агрохімічний паспорт земельної ділянки. Відсутність родючого шару ґрунту на земельній ділянці позивач обґрунтовує показниками, які містить агрохімічний паспорт, висновком Державного підприємства «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 30.10.06 №70/01-1936 по якісній характеристиці ґрунтового покриву земельної ділянки, що відводиться ПП «АКР ПЛЮС» та листом Державного підприємства «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 21.02.2012 року № 70/01-114. Як пояснив представник відповідача зазначені документи під час проведення обстеження та складання розрахунку не досліджувались, відповідач не звертався із запитом про надання цих або інших документів, які свідчать або можуть свідчити про таку характеристику земельної ділянки як родючість.

Суд, оглянувши Агрохімічний паспорт, зазначає, що земельна ділянка, на яку він виданий, має вміст гумусу в орному шарі ґрунту від 0,01 % до 1,2%. Разом з тим, п. 2.1 ГОСТ 17.5.3.06-85 «Требования к определению норм снятия плодородного слоя почвы при производстве земляных работ», який станом на сьогоднішній день є чинним, визначає, що родючий шар ґрунту характеризується масовою долею гумусу у відсотках для лісостепної та степної зоні - не менш ніж 2. З висновку Державного підприємства «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 30.10.2006 р. №70/01-1936 по якісній характеристиці ґрунтового покриву земельної ділянки, яка відводиться ПП «АКР ПЛЮС» вбачається, що ґрунтовий покрив, який оцінювався, представлений сірими опідзоленими сильно змитими важко суглинковими ґрунтами на лісових породах. Водночас пунктом 4 ГОСТ 17.5.3.06-85 «Требования к определению норм снятия плодородного слоя почвы при производстве земляных работ» закріплено, що не визначають норму зняття родючого шару ґрунту на ґрунтах слабо-, середньо- та сильно змитих дерново-опідзолених, сірих та світло-сірих лісних; середньо- та сильно змитих темно-сірих лісних, темно-каштанових, дерново-карбонатних, жовтоземах, червоноземах, сіроземах.

В наданому позивачем листі Державного підприємства «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 21.02.2012 р. №70/01-114 зазначено, що «згідно ГОСТу 17.5.1.03-78 з метою біологічної рекультивації в степовій та лісостеповій зонах можна використовувати ґрунти з вмістом гумусу понад 2%. В разі вмісту гумусу до 2% - ґрунти можна використовувати на місці їх зняття для цілей, не пов'язаних з поліпшенням».

За таких обставин суд дійшов висновку, що ґрунтовий покрив на земельній ділянці, що є предметом договору оренди від 30.04.2009 р., не є родючим, не підлягає рекультивації або використанню з метою поліпшення інших земельних ділянок.

Як вбачається із розрахунку, та зазначено в запереченнях відповідача проти позову, розрахунок розміру шкоди був зроблений відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963 (далі за текстом - Методика № 963). В свою чергу, Пунктом 7 Методики № 963 визначено, що підставою проведення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу є матеріали обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000 р. № 1619.

У судовому засіданні представник відповідача не заперечував та зі змісту складеного Акту обстеження випливає, що обстеження проведено без залучення представників державних органів земельних ресурсів. Суд зазначає, що пункт 7 Методики № 963 єдиною підставою проведення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу визначає матеріали обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів.

Також суд зауважує, що пунктом 3.1 Методичних рекомендацій щодо застосування «Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963», затверджених наказом Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 року № 110 встановлено, що підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:

- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

- протокол про адміністративне правопорушення;

- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

- акт обстеження земельної ділянки.

Тобто, факт вчинення порушення має підтверджуватись сукупністю вищевказаних доказів. Натомість у судовому засіданні представник відповідача не заперечував, що ані акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, ані протокол про адміністративне правопорушення, ані припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства) не складались. Суд не приймає доводи відповідача, що зазначені Методичні рекомендації не можуть бути застосовані ним через те, що вони розроблені для Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель, яка ліквідована відповідно до постанови КМУ № 1068 від 22.11.2010 року, оскільки, не дивлячись на ліквідацію зазначеного державного органу, зазначений порядок регулює відносини у сфері здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а відповідач є державним органом, який на теперішній час здійснює зазначений контроль.

Під час судового розгляду судом було допитано в якості свідка ОСОБА_3, який проводив обстеження земельної ділянки 25.10.2012 року, з показань якого судом встановлено, що перед початком проведення перевірки ним не було вручено документи, що були підставою для проведення перевірки, оскільки на території земельної ділянки знаходились виключно будівельники (наймана сила). Під час проведення перевірки на територію земельної ділянки він не потрапив, побачивши через паркан земельний насип, припустивши, що це є шар ґрунту, що знятий позивачем.

Суд зазначає, що Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963 зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963 передбачена відповідальність за зняття без спеціального дозволу не будь-якого ґрунтового покриву, а ґрунтового покриву, який є родючим шаром ґрунту. Як вбачається з пояснень свідка та представника відповідача, оскаржуваний розрахунок розміру шкоди складався на підставі вищевказаної Методики, однак обставина наявності родючого шару ґрунту на земельній ділянці, не з'ясовувалась.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що заперечуючи проти позову, відповідач не довів правомірності своїх дій під час проведення перевірок та правомірності складеного розрахунку.

Як встановлено приписами ст. 19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, судом встановлено та підтверджено матеріалами адміністративної справи, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відтак воно підлягає скасуванню.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "АКР ПЛЮС" до Державної інспекції сільського господарства у Харківській області про визнання дій протиправними та скасування розрахунку - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Державної інспекції сільського господарства у Харківській області з проведення заходу державного нагляду (контролю) у відношенні приватного підприємства "АКР ПЛЮС", який оформлений актом обстеження земельної ділянки від 25.10.2012 року.

Скасувати складений Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області, розрахунок розміру шкоди у сумі 38278,82 грн., заподіяної приватним підприємством "АКР ПЛЮС" внаслідок зняття ґрунтового покриву ( родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "АКР ПЛЮС" (62300, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, провулок Комунальний, 18, код ЄДРПОУ 34447049) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 415 (чотириста п'ятнадцять) гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 30.01.2012 року.

Суддя Ю.О.Супрун